3.2. Порушення постави та їх причини

Деформація різних відділів скелета, недостатній або нерівномірний розвиток мускулатури, знижений тонус м'язів можуть призвести до порушення постави.

Види неправильної постави: сутулість, збільшення глибини натуральних вигинів хребта в грудній та поперековій ділянці, бічне викривлення хребта – сколіоз.

Профілактика порушень постави насамперед полягає в дотримуванні основних правил стояння, сидіння, лежання і ходіння. Спати потрібно на рівному і жорсткому матраці, висота подушки не повинна перевищувати 15-20 см. Дітей у віці до 6 місяців, особливо хворих на рахіт, не можна садити, до 9-10 місяців надовго ставити на ніжки. При навчанні ходьбі не потрібно водити дитину за ручку, оскільки при цьому її тіла формується асиметричним.

Маленькі діти не повинні стояти і сидіти тривалий час на одному місці навпочіпки, ходити на великі відстані (під час прогулянок і екскурсій). Одяг має бути вільним, щоб не сковувати рухи та не заважати прямому положенню тіла.

Вправи для формування пози правильної постави необхідно робити всім, незалежно від стану постави: вони привчають триматися рівно, невимушено, красиво ходити і легко бігати, сприятимуть гармонійному розвиткові.

3.3. Плоскостопість, її причини та профілактика

Форма стопи залежить в основному від стану її м'язів і зв'язок. При правильній формі стопи нога спирається на зовнішнє поздовжнє склепіння. Внутрішнє склепіння виконує роль ресори, з його допомогою забезпечується еластичність ходи. Якщо м'язи, які підтримують нормальне склепіння стопи, розслабляються, все навантаження падає на зв'язки, які, розтягуючись, роблять стопу плоскою.

Плоскостопість буває поздовжньою, поперечною, або змішаною. Відомо, що нормальні, здорові стопи мають два викривлення, два вигини. Тому плоскостопістю називають стан стоп, в яких зменшені або зовсім відсутні ці вигини.

Плоскостопість буває природженою і набутою. Природжена плоскостопість вимагає особливої уваги батьків і корекції стоп уже через два тижні після народження дитини. При кожному сповиванні, тобто 10-12 разів на день, доцільно обережно прогинати склепіння стоп, тримаючи однією рукою п'ятку і гомілку, а іншою — склепіння стопи і пальців. Глибокий масаж роблять по 10-12 разів.

Коли малюк навчиться сидіти, під склепіння стоп підкладають круглу палицю діаметром 1,5-2 см і вчать дитину прокочувати її по підлозі. Коли дитина починає вставати і робити перші кроки, починають вчити її стояти на палиці і ходити по ній боком так, щоб палиця перебувала під склепінням стоп. А коли дитина навчиться ходити, їй заказують індивідуальні супінатори. Для цього купують взуття на номер більше, аби супінатори вільно вкладалися, виймалися і черевики не стискували ступні.

Для попередження плоскостопості важливо, щоб дитяче взуття не було тісним, щільно облягало ногу, мало еластичну підошву і каблук не більше 8 мм. Не рекомендується носити взуття з вузькими носками або твердою підошвою. Вдома дітям не дозволяти ходити в теплому взутті, бо перегрівання ніг ослаблює зв'язковий апарат стопи і при цьому сприяє розвитку плоскостопості. Потрібно кожен день мити ноги в теплій воді, а не гарячій. Для тих, хто має надлишкову масу тіла, потрібно знизити її і стежити за нормальною масою тіла.