- •Основи Дитячої патології
- •1. Нервово-психічна патологія та її профілактика
- •1.1. Гігієна нервової системи дитини
- •1.2. Нервово-психічні порушення та їх профілактика
- •1.3. Загальні принципи профілактики неврозів у дітей
- •2. Хвороби органів зору та слуху
- •2.1. Попередження порушень зору
- •2.2. Основні види порушень зору у дітей
- •2.3. Гостре та хронічне запалення ока та середнього вуха, їх профілактика
- •3. Порушення опорно-рухового апарату та їх профілактика
- •3.1. Формування правильної постави
- •3.2. Порушення постави та їх причини
- •3.3. Плоскостопість, її причини та профілактика
- •3.4. Рахіт та його профілактика
- •4. Хвороби органів дихання та їх профілактика
- •4.1. Гігієна органів дихання у дітей
- •4.2. Хвороби органів дихання та їх профілактика
- •4.3. Алергічні захворювання дихальних шляхів
- •5. Хвороби органів травлення та їх профілактика
- •5.1. Гігієна та захворювання ротової порожнини
- •5.2. Функціональні порушення органів травлення
- •5.3. Гострі розлади травлення
- •5.4. Кишкові інфекції
- •5.5. Гельмінтози та їх профілактика
- •6. Хвороби сечостатевих органів та їх профілактика
- •6.1. Гігієна сечостатевих органів дитини
- •6.2. Хвороби сечостатевих органів та їх профілактика
- •7. Хвороби кровоносної системи та їх профілактика
- •7.1. Гігієна кровоносної системи дитини
- •7.2. Хвороби серця та судин, їх профілактика
- •8. Захворювання шкіри та їх профілактика
- •8.1. Гігієна шкіри дитини
- •8.2. Хвороби шкіри та їх профілактика
- •8.3. Алергічні захворювання шкіри та їх профілактика
- •8.4. Інфекційні захворювання шкіри та їх профілактика
- •8.5. Грибкові та паразитарні захворювання шкіри
- •9. Дитячі інфекційні захворювання та Їх профілактика
- •9.1. Особливості інфекційних захворювань
- •9.2. Профілактика інфекційних захворювань у дитячих закладах
- •9.3. Гострі респіраторні вірусні інфекції
- •9.4. Гострі дитячі інфекції
- •9.5. Туберкульоз у дітей та його профілактика
- •10. Дитячий травматизм. Невідкладні стани у дітей
- •10.1. Профілактика дитячого травматизму
- •10.2. Види дитячого травматизму та перша медична допомога
- •10.3. Невідкладні стани у дітей
9.5. Туберкульоз у дітей та його профілактика
Туберкульоз – інфекційне бактеріальне захворювання з переважним ушкодженням органів дихання. Не всі діти, заражені мікобактерією туберкульозу, хворіють.
Джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина. Інфекція передається з крапельками мокроти та бронхіального слизу через повітря, воду, їжу, контакт. Збудник хвороби може потрапити в організм здорової людини у випадку вживання м’яса тварин, хворих на туберкульоз, з молоком хворої матері, у пренатальний період.
Мікобактерія туберкульозу надзвичайно стійка до дії факторів навколишнього середовища. Вона зберігає життєздатність у вуличній пилюці до 10 днів, на сторінках книги до 3 місяців, у воді до 5 місяців, зате швидко гине під дією ультрафіолетових променів та при кип’ятінні.
У дитячому віці туберкульоз має свої характерні риси – високу чутливість усіх тканин до мікобактерій туберкульозу; реагування на інфекцію лімфатичної системи; схильність до самостійного загоювання і сприятливого прогнозу. Крім того, перебіг хвороби залежить від віку – чим менша дитина, тим вона тяжча.
Хвора дитина стає дратівливою, млявою, вередливою, швидко стомлюється, втрачає апетит, худне, починає відставати у фізичному розвитку. З'являється невисока (37-380С) температура тіла, яка може триматися від 2-3 тижнів до 3-6 місяців. Розвивається локальний процес у будь-якому органі або діагностується туберкульозна інтоксикація.
У разі повторного зараження або реактивації попередніх осередків розвивається хронічний туберкульоз, основними ознаками якого є
Основні ознаки хронічної туберкульозної інтоксикації у дітей такі: відставання в рості, особливо в масі тіла; виснаження та слабкий розвиток підшкірної основи, м'язів, кісток; довга, вузька, сплющена грудна клітка, яка при глибокому вдиху незначно розширюється; збільшення периферичних лімфатичних вузлів; нервовість, підвищена збудливість, швидка стомлюваність, головний біль, поганий апетит; періодичне підвищення температури тіла; стійка дефіцитна анемія.
Можливе поєднання туберкульозу з ревматизмом, з дифузними захворюваннями сполучної тканини.
Профілактика туберкульозу має соціальний, санітарний і специфічний аспекти. Соціальна і санітарна профілактика включають загальнодержавні заходи спрямовані на підвищення життєвого рівня населення, забезпечення житловою площею і створення культурно-освітніх закладів, розвиток спорту, мережі санаторіїв, захист водоймищ і атмосфери від забруднення токсичними речовинами. Проводяться широкі загальнооздоровчі заходи в дитячих колективах і сім'ях, мета яких полягає у зміцненні імунної реактивності хворої дивини, поліпшення її побутових умов, ізоляції від хворих на туберкульоз.
Профілактичні заходи включають раннє виявлення інфікованих і хворих дітей, оберігання їх від контактної додаткової інфекції, організацію диспансерного спостереження за хворими, які інфіковані туберкульозом, і контактними.
Специфічна профілактика туберкульозу полягає у проведенні планових специфічних вакцинацій.
Важливе значення в боротьбі з дитячим туберкульозом має санітарно-освітня робота.
У профілактиці туберкульозу у дітей велике значення мають загальнооздоровчі заходи, спрямовані па підвищення імунної реактивності організму. Серед них провідна роль належить організації правильного режиму дня та харчування дитини, заняття фізкультурою і спортом, загартовування.