- •Основи Дитячої патології
- •1. Нервово-психічна патологія та її профілактика
- •1.1. Гігієна нервової системи дитини
- •1.2. Нервово-психічні порушення та їх профілактика
- •1.3. Загальні принципи профілактики неврозів у дітей
- •2. Хвороби органів зору та слуху
- •2.1. Попередження порушень зору
- •2.2. Основні види порушень зору у дітей
- •2.3. Гостре та хронічне запалення ока та середнього вуха, їх профілактика
- •3. Порушення опорно-рухового апарату та їх профілактика
- •3.1. Формування правильної постави
- •3.2. Порушення постави та їх причини
- •3.3. Плоскостопість, її причини та профілактика
- •3.4. Рахіт та його профілактика
- •4. Хвороби органів дихання та їх профілактика
- •4.1. Гігієна органів дихання у дітей
- •4.2. Хвороби органів дихання та їх профілактика
- •4.3. Алергічні захворювання дихальних шляхів
- •5. Хвороби органів травлення та їх профілактика
- •5.1. Гігієна та захворювання ротової порожнини
- •5.2. Функціональні порушення органів травлення
- •5.3. Гострі розлади травлення
- •5.4. Кишкові інфекції
- •5.5. Гельмінтози та їх профілактика
- •6. Хвороби сечостатевих органів та їх профілактика
- •6.1. Гігієна сечостатевих органів дитини
- •6.2. Хвороби сечостатевих органів та їх профілактика
- •7. Хвороби кровоносної системи та їх профілактика
- •7.1. Гігієна кровоносної системи дитини
- •7.2. Хвороби серця та судин, їх профілактика
- •8. Захворювання шкіри та їх профілактика
- •8.1. Гігієна шкіри дитини
- •8.2. Хвороби шкіри та їх профілактика
- •8.3. Алергічні захворювання шкіри та їх профілактика
- •8.4. Інфекційні захворювання шкіри та їх профілактика
- •8.5. Грибкові та паразитарні захворювання шкіри
- •9. Дитячі інфекційні захворювання та Їх профілактика
- •9.1. Особливості інфекційних захворювань
- •9.2. Профілактика інфекційних захворювань у дитячих закладах
- •9.3. Гострі респіраторні вірусні інфекції
- •9.4. Гострі дитячі інфекції
- •9.5. Туберкульоз у дітей та його профілактика
- •10. Дитячий травматизм. Невідкладні стани у дітей
- •10.1. Профілактика дитячого травматизму
- •10.2. Види дитячого травматизму та перша медична допомога
- •10.3. Невідкладні стани у дітей
9.2. Профілактика інфекційних захворювань у дитячих закладах
Для запобігання поширенню інфекційних хвороб у дошкільних та початкових освітніх закладах необхідні такі заходи:
– своєчасне виявлення хворої дитини;
– встановлення діагнозу і відокремлення від інших в ізоляторі;
– встановлення карантину – ізоляції дітей, які мали контакт з хворою дитиною, від здорових дітей на термін, що дорівнює інкубаційному періоду хвороби.
– медичне спостереження за дітьми в групі на період карантину;
– заборона приймання нових дітей, які не хворіли даною хворобою;
– при окремих хворобах проведення профілактичних щеплень;
– обеззаражування приміщень і речей від збудників заразної хвороби;
– цілеспрямовані профілактичні заходи (попередження занесення інфекції в колектив і поширення її, а також підвищення загальної та специфічної несприйнятливості дітей);
– правильна організація прийому дітей (дитину оглядає лікар та видає відповідну довідку);
– санітарний контроль за прийомом персоналу на роботу в дитячі заклади (медичне обстеження, обстеження на бактеріоносійство); у подальшому медичне обстеження всіх працівників дитячих закладів проводиться 1 раз на 3 місяці;
– санітарно-освітня робота з персоналом дитячих закладів, з дітьми, їх батьками;
– загальні профілактичні заходи: благоустрій населених пунктів, контроль за громадським харчуванням (харчових блоків), організація санітарно-гігієнічного та протиепідеміологічного режиму.
Специфічна профілактика (щеплення) в дитячому віці. У нашій країні щеплення проводяться проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, правцю, коклюшу, краснухи, корі, епідемічного паротиту, грипу, вірусного гепатиту В. Наказом МОЗУ „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні" (№276 від 31.10.2000 р.) введений новий календар профілактичних щеплень.
Перед щепленням дитину обов'язково повинен оглянути лікар, провести термометрію і дати висновок на дозвіл про проведення відповідного щеплення. У день щеплення дитину бажано не купати. Щеплення повинні проводитися при дотриманні санітарно-гігієнічних вимог. Після проведення щеплення обов’язкове медичне спостереження протягом терміну, визначеного інструкцією до відповідної вакцини.
Після щеплення іноді розвиваються різні реакції: загальні, місцеві та вогнищеві. Загальна реакція проявляється підвищенням температури, недомаганням, іноді вона може бути схожа на симптоматику хвороби, проти якої було здійснено щеплення. Місцева реакція характеризується появою на місці щеплення набряку, почервоніння, болі, іноді можуть набрякати і сусідні лімфовузли. Вогнищева реакція являє собою загострення хронічних хвороб (ревматизму, середнього отиту тощо). У медичних документах необхідно відмітити характер і терміни реакцій, якщо вони були. Інтервал між щепленнями – не менше місяця. Після перенесеного гострого захворювання щеплення проводяться не раніше, ніж через місяць після видужання. Вихователі та вчителі повинні повідомляти лікаря перед черговим щепленням про дітей, які перехворіли.
Після щеплення в організмі утворюється імунітет різної тривалості (від 1 до 5 років). Для підтримання імунітету на достатньо високому рівні через певні терміни (частіше 2-3 роки) проводять повторне щеплення.