3.4. Рахіт та його профілактика

Рахіт – захворювання, яке виникає внаслідок порушення мінерального обміну, насамперед фосфорно-кальцієвого, що призводить до розладу правильного формування скелета та функцій внутрішніх органів і систем. На рахіт хворіють діти переважно у віці від 3 міс до 1 року, часто на 2-му і значно рідше на 3-4-му році життя.

Початковий період рахіту у дітей діагностується найчастіше у віці 2-3 міс. і проявляється змінами з боку вегетативної нервової системи (дитина неспокійна, погано спить, спостерігається пітливість (особливо голови), підвищена вазомоторна збудливість і чутливість шкіри, лякливість). На шкірі з'являється пітниця: піт, подразнюючи шкіру, спричинює свербіння. Дитина крутиться на подушці, витирає волосся на потилиці, з'являється облисіння. Через 2-3 тижні після появи змін з боку нервової системи виявляють кісткові зміни. Краї переднього тім'ячка стають м'якими, піддатливими, виникає розм'якшення в ділянці заднього тім'ячка. Рахіт уражає увесь скелет, але спочатку ті кістки, які в цей період ростуть найбільш інтенсивно. За кістковими деформаціями можна робити висновок про час появи рахіту. Деформація кісток голови виникає в перші 3 міс життя, кісток тулуба і грудної клітки – 3-6 міс, кінцівок – у другому півріччі.

М'якість кісток черепа сприяє появі деформацій: плоска потилиця, асиметрії. Одночасно з розм'якшенням кісток черепа збільшуються лобні і тім'яні горби, які надають голові квадратної форми, рідше – сідницеподібної. Зуби з'являються пізно, спостерігається схильність до карієсу, що зумовлюється дефектами емалі.

На грудній клітці в місцях з'єднання кісткової та хрящової частин ребер утворюються потовщення – чотки. М'якість ребер сприяє появі бічних здавлювань, посилюється кривизна ключиць. Передня частина грудної клітки разом з грудиною може виступати вперед у вигляді "курячих грудей" або "корабельного кіля". При стисканні мечоподібного відростка грудини утворюються "груди шевця". Може бути дугоподібне викривлення хребта назад – кіфоз (рахітичний горб) або сколіоз – бічні викривлення.

Після 6-8 міс. з'являються деформації кінцівок: а) "рахітичні браслетки", "нитки перлів", зумовлені потовщенням епіфізів кісток; б) викривлення довгих трубчастих кісток (найчастіше нижніх кінцівок) – О-подібні та Х-подібні ноги; в) деформація кісток таза (при тяжких формах) – плоский рахітичний таз.

З'являється розхитаність суглобів, збільшується кількість рухів у них (у зв'язку з гіпотонією м'язів) – діти можуть закидати ногу до обличчя, за голову. Збільшується живіт – „жаб'ячий” (гіпотонія м'язів черевного преса та гладких м'язів кишок). Діти, хворі на рахіт, пізніше починають сидіти, стояти, ходити.

Профілактика рахіту повинна проводитися ще до народження дитини та в перші два роки життя. Перш за все вона полягає у достатній руховій активності, перебуванні на відкритому повітрі, повноцінному харчуванні тощо.

4. Хвороби органів дихання та їх профілактика

4.1. Гігієна органів дихання у дітей

Велику роль у попередженні захворювань органів дихання й голосового апарату має правильне дихання – глибоке і ритмічне. Таке дихання забезпечує добру вентиляцію легень, а отже, і достатнє постачання організму киснем при невеликій частоті дихальних рухів. Тому необхідно постійно піклуватись про вироблення в дітей звички дихати глибоко і ритмічно не тільки при виконанні фізичних вправ, а й під час занять, ігор, ходіння, фізичної праці. Дихати треба тільки через ніс. Проходячи через носову порожнину, повітря значно очищається в ній від пилу та мікробів, а також зігрівається, чого не буває при диханні через рот.

Органи дихання, як і інші органи дитячого організму, для свого нормального розвитку потребують вправ. Тому в системі фізичного виховання дітей дошкільного віку велику увагу треба приділяти дихальній гімнастиці та іншим фізичним вправам, що розвивають мускулатуру, яка спричиняє рухи грудної клітки (ходіння на лижах, катання на ковзанах, плавання та ін). Сприяє розвиткові грудної клітки, полегшує діяльність легень і забезпечує глибше дихання правильне положення тіла (правильна поза) під час ходіння, стояння, сидіння за столом.

Зважаючи на те, що дихання дітей більш поверхневе, потреба організму в кисні відносно велика, слизова оболонка дихальних шляхів легко ушкоджується, в приміщеннях, де перебувають діти, повинно бути завжди свіже повітря. Для цього необхідно систематично, кілька разів на день провітрювати групові та спальні приміщення.

Для попередження органів дихання й голосового апарату від захворювань у дітей велике значення має відсутність різких коливань температури повітря та їжі. Не потрібно виводити дітей із сильно нагрітих приміщень або після гарячої ванни на холод, дозволяти пити холодні напої або їсти морозиво в розігрітому стані.

Сильна напруга голосового апарата може спричинити запалення гортані (ларингіт). Для попередження ларингіту необхідно стежити за тим, щоб діти не розмовляли голосно тривалий час; не співали, не кричали і не плакали в сирих, холодних, забруднених приміщеннях або на прогулянці в несприятливу погоду.

Розучування віршів на заняттях з розвитку мовлення і співам на музичних заняттях (з дотриманням голосового режиму і дихання) сприяє розвитку і зміцненню гортані, голосових зв'язок і легень. Щоб голосові зв'язки не перенапружувались, декламувати вірші потрібно спокійно і неголосно; співати без напруги. Для кращої рухомості грудної клітки бажано, щоб діти співали стоячи. Приміщення, де проводяться музичні заняття, потрібно добре провітрити, зробити вологе прибирання; температура повітря в ньому повинна бути не нижчою 18-20 °С, а відносна вологість – 40-60%.

Діти раннього віку повинні бути на свіжому повітрі не менше чотирьох годин на добу, дошкільного і молодшого шкільного віку – не менше п'яти годин (звичайно, з перервами). Перебування на відкритому повітрі зміцнює нервову систему дитини, загартовує її організм, підвищує стійкість організму проти інфекційних захворювань. Особливо корисні рухливі ігри на повітрі, спорт, фізичні вправи, сон на повітрі, регулярне провітрювання приміщень, де перебувають діти. Необхідно старанно провітрювати приміщення під час прибирання, роз'яснювати батькам важливість цього заходу.