Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФК-методичка 11.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
4.66 Mб
Скачать

М’які лікарські форми

До м’яких лікарських форм належать: супозиторії, мазі, пасти та лініменти.

Супозиторії (Suppositoria) це дозовані лікарські форми, які є при кімнатній температурі твердої консистенції, а при температурі тіла – розтоплюється. Розрізняють свічки ректальні (Suppositoria rectalis), вагінальні (Suppositoria vaginalis, seu bolus) та палички (bacili).

Мазь (Unquentum, Unquenti) це м’яка лікарська форма, яка призначається для зовнішнього застосування.

Паста (Pasta, Pastae) — це різновид мазі, який містить від 25% до 65% порошкоподібних речовин, тобто це густа мазь.

Лініменти (Linimentum, Linimenti) це різновид мазі, але рідкої мазі. Як constituens для лініментів використовують рослинні та мінеральні олії.

Рідкі лікарські форми

До рідких лікарських форм належать розчини, настої, відвари, емульсії, суспензії, сиропи, мікстури, настойки, рідкі екстракти новогаленових препаратів. Особливість цих лікарських форм у дозуванні. Дозуються у мілілітрах, деякі краплями.

Розчин (Solutio, Solutionis) це напростіша рідка форма, яка використовується для зовнішнього застосування, прийому всередину та парентерального введення.

Настої (Infusum, Infusi) — це водні витяжки з рослинної сировини, які отримують шляхом настоювання на водяній бані.

Відвар (Decocta, Decoctum, Decocti) – рідка лікарська форма, яку отримують шляхом екстрагування водою діючих речовин з рослинної сировини на водяній бані або шляхом розчинення концентратів у воді.

Емульсія (Emulsum, Evulsi) – це рідка лікарська форма, яка є двофазною системою, де дисперсною фазою є нерозчинна у воді рідина, а дисперсним середовищем служить вода, або навпаки.

Суспензія (Suspensio, Suspensionis) — рідка лікарська форма, яка є двофазною системою, де дисперсною фазою є дрібні часточки нерозчинних у воді лікарських речовин, а дисперсним середовищем може бути вода, олії, гліцерин або інші рідини.

Настойки (Tinctura, Tincturae) — це спиртові, спирто-водні, спирто-етерні рідкі витяжки переважно з рослинної сировини. Дозуються краплями.

Екстракти (Extractum, Extracti) — це концентровані витяжки з лікарської рослинної сировини. Екстракти поділяють на: густі (Extractum spicca), сухі (Extractum sicca), рідкі (Extractum fluida).

Мікстури (Mixtura, Mixturae) — це рідка лікарська форма, що утворюється при розчиненні двох і більше лікарських речовин у воді або інших розчинниках, або при змішуванні декількох рідин.

Новогаленові препарати — водні, водно-спиртові, хлороформно-спиртові витяжки з рослинної сировини, які максимально очищені від баластних речовин ncturae)ечовин, а дисперсним середовищем може бути вода, олії, гліцерин або інші рідини.воді рідина, а дисперсним середовищ

Лікарські форми для ін’єкцій

Латинські позначення — “Sterilisetur”, “Da sterilis”, “pro injectionius”, “in ampullis”.

До лікарських форм, які призначені для парентерального введення, належать стерильні водні та масляні розчини, суспензії, емульсії, а також порошки, таблетки, які перед введенням розчиняють у відповідних розчинниках. До цих лікарських форм ставиться ряд вимог: стерильність, відсутність механічних домішок, стійкість, апірогенність, ізотонічність.

Дослідження шляхів введення лікарських препаратів на моделі щура.

Мета роботи: Ознайомитися з технікою тримання щура, перорального дозування, ін’єкцій в хвостову вену або відбору крові, оротрахейної інкубації.

Модель щура призначена для навчання техніки роботи з піддослідними тваринами. В ході виконання різноманітних експериментальних процедур з використанням лабораторних тварин необхідно вміти утримувати тварину належним чином та здійснювати з нею основні маніпуляції.

Модель щура була вироблена спеціальним реплікаційним методом. Вона містить анатомічно правильні зів, гортань, надгортанник, трахею, шлунок, стравохід та хвостову вену.

Результати навчання можуть показати:

  1. Шлунковий вміст, який можна спостерігати через прозоре черевне віконечко.

  2. Потік штучної крові в необхідному напрямку до вставленої підшкірної голки у хвостовій вені.