Тема 4. Трудове право України

Джереа трудового права Трудове право - це система правових норм, які регулюють відносини, що виникають у процесі реалізації особоюправа на працю (порядокукладання колективного і трудового договору, встановлення прав іобов'язкі у галузіпраціна підприємствах незалежно від форми власностітагосподарювання, робочий часічас відпочинку, нормуванняпраційзаробітноїплати, гарантіїікомпенсації, охоронапраці, трудовадисципліна, порядокрозглядуіндивідуальнихіколективнихтрудовихспорів, відповідальністьзапорушеннятрудового законодавстватощо).

Трудове право України має, які будь-яка інша галузь права, свої джереа. До них належать:

129. Конституція України як нормативний акт найвищої юридичної сили, в яій закрілені найважливіші трудовіправалюдинитагарантіїїхреалізації.

130. Кодекс Законів про Працю - головне джерело трудового права, оскільки систематизує основні положення, принципи, методи і норми трудового права Чинний КЗпП був прийнятий 10 грудня 1971 р. і введений у дію з 1 червня 1972 р. і за 3 5 років існування зазнав багато змі і доповнень. КЗпП властива чітка послідовністьрозміщенняінститутівувиглядіглав. КЗпП визначаєправовізасади й гарантіїздійснення громадянамиправарозпоряджатисясвоїмиздібностямидопродуктивноїітворчоїпраці.

131. Закони Укршни "Про зайнятість населення", "Про колективні договори і угоди", "Про охорону праці", "Про оплату праці", "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", "Про віпустки" та ін.

4.Загальні та галузеві (відомчі) підзаконні нормативно-правові акти (укази і розпорядження Президента, постанови ВРУ, постанови і розпорядження КМУ; іструкції^ положення, правила, накази міністерств, відомств, комітетівтощо.

5. Локальні підзаконні нормативно-правові акти, яі приймають у трудових колективах для кращого регулювання трудових правовідносин. Це, у першу чергу, колективний договір, який укладають на підприємствах, вустановах, організаціях, незалежновідформвласностійгосподарювання, щовикористовують найманупрацю імаютьправаюридичноїособи. Долокальнихнормативнихактівможнащевіднести: Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положенняпро преміювання, Режим роботи підприємства, накази і розпорядженнявласникатаінші.

Поняття, сторони та зміст трудовоу договору Трудовіправовідносини - цевідносини, якіформуютьсяміжпрацівникоміроботодавцем, якправило, напідставіукладаннятрудового договоруібазуютьсянайогозмісті(трудовіправатаобов'язки сторін, характертаумови виконуваноїроботи тощо). Крім трудового договору, підставами виникненнятрудових правовідносин є: адміністративно-правовий акт (призначення напосаду, затвердження, розподілмолодих фахівцівтаін.); фактобраннянавідповіднупосаду(законкурсом, депутатом таін.); фактпогодженняз відповіднимиособами(трудовіправовідносинизнеповнолітнімигромадянамивіком 15 чи14 роківможливі лишеза згодою одного збатьківчи осіб, якіїх замінюють); фактичний допуск працівникадо роботи, незважаючи на те, що власник не видав наказ чи розпорядження про прийняття на роботу.

Трудовий договір єугодою між працівником івласником підприємства, установи, організаціїабо уповноваженимниморганомчифізичною особою, згіднозякою працівникзобов'язуєтьсявиконуватироботу, визначенуцієюугодою, здотриманнямвнутрішньоготрудовогорозпорядку, авласникпідприємства, установи, організаціїабоуповноваженийниморганчифізичнаособазобов'язуєтьсявиплачуватипрацівниковізаробітну платуйзабезпечуватинеобхіднідлявиконанняроботиумовипраці, передбаченізаконодавством пропрацю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП України).

Укладаючи трудовийдоговір, сторонивизначаютьсукупністьправіобов'язків, щостановлятьзміст трудовогодоговору.

До необхяних (обов'язкових)умов трудовоу договору належать так S трудовафункціяпрацівника(посада); S місцероботи; S строк дії трудового договору; S часпочаткувиконаннятрудовоїфункції; S розмірвинагородизавиконануроботу.

До факультативних (додаткових) умов трудового договору, які не є обов'язковими, але якщо сторони домовлятьсяпроних, тостають такими, належать безпосередньо зазначенівзаконодавствіпропрацю, зокремапровстановленнявипробування, провстановленнянеповногоробочогодняаботижня, пророботув однузмінуприбагатозмінномурежиміпрацітаін.) ітакі, яківизначаютьсамісторонипідчасукладення трудовогодоговорунапідставіїхдозволеностізаконом(забезпеченняжитлом, наданнядлядитинипрацівника місцявдошкільнихдитячихзакладах(яслах, садку) таін.).

Трудовий договір укладають, як правило, у письмовій формі. Обов'язкове дотримання письмової форми трудового договору: уразіукладення трудовогоконтракту; навимогу самого працівника; приукладенні трудовогодоговорузнеповнолітнімпрацівником; приукладеннітрудовогодоговорупророботуврайонахз особливимиприроднимигеографічнимитагеологічнимиумовами, атакожумовамипідвищеногоризикудля здоров'я; в інших передбачених чинним законодавством випадках.

Види тру довго договору:

• безстроковий(укладаютьнаневизначенийстрок);

• навизначенийстрок, встановленийзапогодженнямсторін(строковий);

• начасвиконанняпевноїроботи(сезонний).

Укладеннятрудовогодоговору При укладенні трудового договору суб'єкт трудового права зобов'язаний подати такі документи: S заявупроприйняттянароботу;

S паспорт(свідоцтвопронародження), іншийдокумент, щопосвідчуєособу;

S трудову книжку (якщо працівника приймають на роботу вперше, йому оформляють трудову книжку

протягом п'яти днів), S документпроосвіту(спеціальність, кваліфікацію); S військовийквиток(длявійськовозобов'язаних);

S длядеякихмісцьроботи - довідкупростанздоров'яабоіншідокументи, поданняякихпередбачене законодавством(направленнянароботу, характеристику, рекомендацію, документпрообраннянапосаду таін. ).

Відосіб, яківлаштовуютьсянароботу, підчасукладеннятрудовогодоговору заборонено вимагати відомостіщодопартійноїінаціональноїналежності, походженнятаінші, щопередбаченізаконодавством.

Укладеннятрудовогодоговоруоформляютьнаказомаборозпорядженнямвласникачиуповноваженого ниморганупрозарахуванняпрацівниканароботу. У випадку, колинаказчирозпорядженнянебуловидано, а особу фактично допустили до виконання трудових функцій, трудовий договір вважають укладеним, а працівника - прийнятимнароботу.

При укладеннітрудового договору угодою сторін може бути обумовлено випробування зметою перевіркивідповідностіпрацівникароботі, якуйомудоручають. Умовупровипробуваннязазначаютьунаказі при прийнятті на роботу. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли 18 років; молодихробітниківпіслязакінченняпрофесійнихнавчально-виховнихзакладів; молодихспеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військовоїчи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендаціїмедико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийняттіна роботу в іншу місцевість іпри переведеннінароботунаіншепідприємство, вустанову, організацію, атакож віншихвипадках, якщоце передбаченозаконодавством. Строквипробуванняприприйняттінароботунеможеперевищувати3 місяців, а вокремихвипадках, запогодженнямзвідповіднимвиборниморганомпервинноїпрофспілки, - 6 місяців. Строк випробуванняприприйняттінароботуробітниківнеможеперевищувати1 місяця.

Після прийняття на роботу у власника іпрацівника виникають права й обов'язки. Власник або уповноважений ним орган ще до початку роботи зобов'язаний роз'яснити працівникові його права й обов'язки; проінформуватипідрозпискупроумовипраці; ознайомити працівниказрежимом роботи підприємства, з правилами внутрішнього трудового розпоряку, з колективним договором; визначити працівникові робоче місце; забезпечитийогонеобхіднимидляроботизасобами; довестидопрацівникаправилазтехнікибезпеки, виробничоїсанітарії, гігієнипрацітапротипожежноїохорони.

Власникнемаєправавимагативідпрацівникавиконанняроботи, необумовленоїтрудовимдоговором, а працівникзобов'язанийвиконуватидорученуйомуроботуособисто.

Порядокприпиненнятрудовогодоговору

Підстави припиненнятрудового договору поділяютьсяна чотири групи: 1) заугодою сторін; 2) з ініціативипрацівника; 3) зініціативироботодавця; 4) зініціативитретьоїособи, яканеєстороною трудового договору.

До характернихознак припинення трудовогодоговоруза угодою сторін належать: можливість розірвання будь-якого виду трудового договору; вияв ініціативи будь-якоїзісторін ів будь-який час; відсутністьстроку діїдосягнутоїугодипророзірваннятрудовогодоговору. Єдиним винятком єтрудовий договірзмолодими фахівцями, тобтовипускниками вузів, якінаправленінароботу згідноздержавним розподіломізобов'язанівідпрацюватитрироки.

Працівникмаєправорозірвати безстроковий трудовийдоговірзвласноїініціативи, попередивши просвоєрішенняроботодавцяписьмовозадватижні, щобзабезпечитиможливістьпідібратиновогопрацівника найогомісце. У деякихвипадкахроботодавецьповиненрозірватитрудовийдоговірустрок, проякийпросить працівник, якщо він неможепродовжувати роботу. До таких випадківналежать: переїзднановемісце проживання; переведеннячоловікаабодружининароботувіншумісцевість; вступдонавчальногозакладу; неможливістьпроживанняу даній місцевості, підтверджена медичним висновком; догляд задитиною до досягненнянею 14 роківабодитиною-інвалідом; доглядзахворим членом сім'ївідповіднодомедичного висновку або івалідом 1-ї групи; з інших поважних причин.

Якщопрацівникпіслязакінченнявстановленоготермінунезалишивроботи іневимагаєрозірвання трудовогодоговору, роботодавецьневправізвільнитийогозаподаноюранішезаявою, крімвипадків, колина йогомісцезапрошено іншого працівника, якомувідповіднодозаконодавстванеможебутивідмовленов укладеннітрудовогодоговору.