Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
fu_kprep_sdid_dpv_lek.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
3.53 Mб
Скачать

Адміністративне деліктне право

Адміістративне деліктне право включає в себе розуміння адміїістративного правопорушення та його складу і адміністративної відповіальності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається бездіяльність або протиправна, винна (умисна або необережна) дія, яа посягає на державний або громадський поряок суспільну власність, права і свободи людини і громадянина, на встановлений поряок управління і за яу законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Звідсиознакамиадміністративногоправопорушення(проступку) є: а) суспільнанебезпечністьдіяння; б) гфотиправність; в) винність; г) застосування адміїістративного стягнення; ґ) адміїістративна відповіальність.

Суспільна небезпечність ддяння в нормах адміністративного деліктного права не називається ознакою адміністративного проступку. Але, незважаючи на це, слід заначити, що адміністративні правопорушення посягають на конкретні правовідносини, що охороняються адміністративним законом і спричиняють їм шкоду, а водночас і шкоду правопоряку. До осіб, яі скоїли адміїістративні проступки, вживаються заходи державного примусового впливу. Отже, слід зробити висновок про те, що адміїістративні проступки є також суспільно небезпечними. При розмежуванні адміністративних проступків і кримінальних злочині ступінь суспільної небезпечності відіграє головну роль.

Протиправність означає, що правопорушення характеризується я дія чи бездіяльність, заборонена адміністративним законодавством. Поняття «діяння» слід розглядати у таких основних значеннях: а) це вольовий акт поведінки людини; б) включає в себе дві сторони поведінки (дію чи бездіяльність), обидві з яих порушують діючі норми права; в) в адміністраивному законодавстві закріплюється заборона такої дії чи зобов'язання активно діяти в необгідному напрямку; г) громадянин не діє там, де це вимагається, або діє там, де це забороняється (здіснює діяння проти права). Наприклад, порушує правила адміністративного на ляду або не виконує вимог відносно постановки на облі військовозобов'язаних.

Протиправність я ознак адміїістративного правопорушення вважається такою, якщо є норма права, яка встановлює певний варіант поведінки, і діння особи (суб'єкта), як протирічить припису цієї норми. Причому правові норми, яі встановлюють певні правила, можуть бути не тільки адміїістративними, а й трудовими, земельними, фінансовими, господарськими, житловими тощо. Вісутність протиправності свідчить про відсутність адміністраивного правопорушення

Важливою ознакою адміністративного правопорушення є вина. Це психічне (внутрішнє) віношення суб'єкта до вчинення певного дояння та його наліків. Розрінязть дві форми адміністративної вини: намір і необережність. Намір може бути прямим і непрямим, а необережність — самовпевненістю і недбалістю. Відсутність вини виключає наявність адміністративного проступку

За вчинення адміністративного проступку настає ретроспективна адміїістративна відповіальність, що полягає у покладанні на винного у вчиненні адміністративного проступку певного виду й міри адміністративного стягнення.

Адміістративне правопорушення (проступку) має свою юридичну модель (склад). Склад адміністративного правопорушення — це передбачена нормами адміністративного права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яих те чи іше діяння можна кваліфікувати я адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.

Об'єкт адміністративного правопорушення — це сукупність суспільних відносин, які охороняються адміністративним правом і регулюються нормами трудового, цивільного, земельного та фінансового права і за порушення яких накладаються адміністраивні стягнення. Об'єктом адміністративного правопорушення можуть бути певні соціальні блаа (здоров'я, честь і гідність людини та ін.).

Обєктивна сторона адміністративного правопорушення — це сукупність таких зовнішніх ознак, я діяння (дія чи бездія), протиправні наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, Що закріплюються нормами права про адміністративні правопорушення, місце, час, обстановка, обставини, способи та заоби вчинення адміністративного правопорушення.

Суб'єктами адміністративних правопорушень можсуть бути громадяни чи посадові особи, іноземці та особи без громадянства. Адміністративній відповідальності підлягають осудні особи, що досягли 16-річного віку. Якщо особа віком від 16 до 18 рокі вчинила адміністративне правопорушення, вона притягується до адміністративної відповідальності на загальних піставах із специфікою, передбаченою Законом України «Про органи і службу у справах неповнолітні та спеціальні установи для неповнолітні»» від 24 січня 1995 р. Посадові особи підлягають відповіальності за адміїістративні правопорушення, пов'язані з недотриманням встановлених правил у сфері охорони поряку управліня, державного та громадського порядок, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить в їх службові обов'язки. Це означає, що посадові особи несуть відповідальність не тільки за порушення певних правил своїми діями, а й за незабезпечення ї виконання іншими особами, насамперед підлеглими.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення включає в себе вину, мотив і мету поведінки правопорушника

Об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністраивного правопорушення передбачені у відповідних статтях Кодексу Украни про адміїістративні правопорушення.

Адміїістративні правопорушення можсуть бути класифіковані за різними видами. Існують такі критерії для класифіації

  1. залежсно від ступеня суспіьної небезпеки виділяють основні та кваліфікаційні склади правопорушень. Більші високий ступінь суспіьної небезпеки діяння характеризують додакові ознаки, які прийнято наивати кваліфікуючими (наприклад, повторність, наяність або можливість настання шкідливих наслідків, аварійна ситуації, залишення місця події вчинення діяння посадовою особою, грубе порушення правил тощо). Склади правопорушень з такими додатковими ознаками наивають кваліфіїуючими, абезтаких ознак — основними;

  2. залежсно від суб'єкта проступку розрізняють особисті (приватні)) та службові (посадові)) правопорушення;

  3. залежно від характеру шкоди адміністративніправопорушення поділяють на матеріальніта формальні. До матеріальних належать склади правопорушень, де включається матеріальна шкода (наприклад, знищення лісу в результаті його підпалу). У формальних правопорушень настання шкіливих наліків не вимагається (наприклад, неяка за викликому військовий комісаріат));

  4. за структурою складу бувають однозначні й альтернаивні правопорушення. в однозначних складах чітко вкауються ознаки правопорушення (наприклад, доведення неповнолітні до стану сп'яніння). В альтернативних називають кілька варіантів ознак правопорушення (наприклад, порушення правил відкриття поліграфічних і штемпельних підприємств, придбання, збут, використання, облік, зберігання розмножсувальної техніки, шрифтів і матриць особами, відповідальними за дотримання цих правил відповідно до ст. 189 КУпАП);

  5. за особливостями кнструкції розрізняють описові та бланкетні склади адміністративних правопорушень. Описові склади цілком розкривають зміст правопорушення (наприклад, завідомо неправдивий виклик спеціальних служб за ст. 183 КУпАП). Бланкетні вказують на те, що ознаки проступку встановлені окремими правилами (наприклад, порушення правил охорони й використання пам'ятників історії та культури за ст. 92 КУпАП) та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]