Поняття та особливості фінансово-правової норми

Фінансовеправо, якгалузьправа, маєсвоїпервинні, вихідніелементи, якимиєфінансово-правовінорми.

Фінансово-правова норма - це встановлене державою і забезпечене засобами державного примусу правилоповедінкиувідносинах, яківиникаютьвпроцесістворення, розподілуівикористаннягрошовихфондів держави.

Фінансово-правовінорми маютьхарактерніриси, що притаманнібудь-яким правовим нормам, такі специфічні, характернітільки длянорм фінансовогоправа. До загальнихознакфінансово-правовоїнорми відносятьсятакі:

• нормувстановлюєдержава, атомуївиконаннязабезпечуєтьсяпримусовою силоюдержави;

• нормаєправилом поведінкизагальногохарактеру, якестосуєтьсявсіхучасниківвідносин, щонею регулюються;

• нормапокладаєнаучасниківвідносинюридичніобов'язкиінадаєїмсуб'єктивніправа;

• норма завжди виражена у будь-якому правовому нормативному акті - законі, указі, постанові, інструкції, якийприйнятийкомпетентнимдержавниморганомчиорганоммісцевогосамоврядування.

Специфічніознаки фінансово-правовоїнорми обумовлені в кінцевому результаті особливостями предметаіметодафінансово-правовогорегулювання.

Перш завсе, фінансово-правовінормивідрізняютьсявідвсіхіншихнорм правасвоїм безпосередньо цільовимпризначенням, якевизначаєтьсяпредметомфінансово-правовогорегулювання, тобтовідносинами, які виникають в процесі фінансової діяльності держави, з приводу створення, розподілу і використання державних фондівгрошовихкоштів.

З точки зорупоходженняфінансово-правовихнорм їхособливістьполягаєвтому, що вонирідко виникаютьякфактичні, тобтовгромадськомужиттірідкоскладаютьсяправилаповедінки, якієпрототипом фінансово-правовоїнорми. Ідійсно, фінансовівідносининеіснуютьіневиникаютьсаміпособі. Державанадає фінансовимвідносинамадекватніформипрояву: встановлюєконкретнівидиплатежів, порядокїхнадходження в державні фонди, встановлює напрями використання фінансових ресурсів, їх розподіл і т.д. Все це проводиться за допомогою фінансово-правових норм, модель яких створюється державою.

Аленеможназабуватипроте, щовпроцесіфінансовоїдіяльностівиникаютьітаківідносини, якінеє фіансовими з економічної точки зору, бо в рамках цих відносин не відображається рух грошових засобі, що є основноюознакоюфінансів.

Наприклад, відносини збюджетного процесу, по встановленню податків, зборів, по державному, фінансовомуконтролю іт.д. Практикапоказує, щовційгрупівідносиниінколивиникаютьякорганізаційні, і тількипісляцьогонабуваютьправовогооформлення. Ацеозначає, щоспочаткустворюєтьсяфактичнамодель поведінки, апотімвонаоформляєтьсянормоюправа.

Фінансово-правовінорми відрізняються від іншихнорм всистеміправасвоєю нестабільністю, що обумовлено двома причинами. По-перше, відносини, які виникають в процесі фінансово-господарської діяльностідержави, засвоєю сутністю єекономічними, а цеозначає, що вони зазнаютьвпливу різних економічнихколиваньузв'язкуізструктурнимизмінамивсистеміуправління, змінамивполітицітаін.

Нестабільністьвідносин, якіявляютьсобою предметфінансово-правовогорегулювання, призводитьдо нестабільностісамогофінансово-правовогорегулювання, іперш завсе, доскасуваннястарихіпоявінових фінансово-правових норм. По-друге, фінансово-правовівідносини, якіохоплюються сферою фінансової діяльностідержави, єпервіснонестабільні. Вониіснуютьврамкахправовихактівпробюджет, якідіютьтільки одинфінансовий рік. Таким чином, бюджетно-правовінорми якчастинафінансово-правових, періодично виступаютьзприйняттямвідповіднихзаконівпробюджетівтрачаютьсвою силуіззакінченням фінансового року.

Фінансово-правові норми мають ряд особливостей, обумовлених методом фінансово-правового регулювання, вякостіякоговиступає методвладнихприписів.

Перш завсе, фінансово-правовінорми - впереважнійбільшостієзобов'язуючими(чиімперативними), тобтонимивстановлюютьсяобов'язки різнихсуб'єктівфінансовогоправа. Іцеєприродно, бометодвладних приписів, домінуючийуфінансовомуправі, припускає, щорішеннябудь-якогопитаннявиконуєтьсяоднією

стороною, аточніше: державою. Держававстановлюєвзаконах, аоргани місцевогосамоврядування - в рішенняхконкретніправилаповедінки, якізобов'язують суб'єктів доїхвиконання. Наприклад, держава, встановившиподаткиізбори, незалишаєсуб'єктам ніякоїсамостійності, атількизобов'язує їхсплатитиу відповідностідосвоїхвимог. Імперативністьфінансово-правовихнормрозповсюджуєтьсянасуб'єктів, щоїх дотримуються. Державніоргани, уповноваженівидавативладніприписи, самізв'язані вимогамифінансово-правовихнорм.

Крімцього, значнучастинуфінансово-правовихнормскладають компетенційні норми, тобтотакі, якими встановлюються компетенціїдержавнихорганів іорганів місцевого самоврядуванняу сферіфінансів. В законодавствітакінорминайчастішеподаютьсяунейтральномуформулюваннічиформуютьсячерезправа відповіднихсуб'єктів.

Такожуфінансовомуправімаютьмісцеправовінорми, яківстановлюютьправасуб'єктівфінансового прававкласичномуїхрозумінню, тобтонеобтяженіознакамиобов'язковості. Алечислотакихнормвідносно зобов'язуючих(імперативних) ікомпетенційнихвідносноневелике. Цезумовленометодомвладнихприписів, домінуючим уфінансовомуправі, дляякогонехарактернонаданнясуб'єктам правасвободи міркування, можливостівиборуповедінки. Особливістьуповноваженихфінансово-правовихнормполягаєвтому, щовонив більшостівипадків є похідні, вториннівід зобов'язуючих. Вони ніби «прив'язані» до зобов'язуючих (імперативних) фінансово-правовихнорм, утворюючизнимицілийкомплекснорм. Беззобов'язуючихнорм уповноваженінорми немалибніякогосенсуіусуб'єктівфінансовогоправаневиникалобпотребивїх реалізації.

Перевагавсистеміфінансово-правовихнорм зобов'язуючих(імперативних), компетенційнихнорм, а такожспецифікауповноважуючихфінансово-правовихнормдозволяєконстатувати, щовціломувонимають імперативнийхарактер.

Фінансово-правові відносини: зміст, особливості, види та суб'єкти Фінансові правовідносини - це суспільні відносини, що виникають при залученні, розподілі, використанніфондівгрошовихкоштівіурегульованінормамифінансовогоправа. Ознаки фінансових праовіносин як різновиду прадовідносин: S виникають відповіно до нормам права, яі вказують умови її виникнення і визначають учасників; S носять вольовий характер;

S характерний зв'язок сторін у формі юридичних прав і обов'язкі. Причому, завжди присутні дві сторони: однамаєсуб'єктивнеправо(уповноважена) інша - несевідповідніюридичніобов'язки (зобов'язана).

Особливіриси фінансових правовідносин, обумовленіспецифікою предмету іметодуфінансово-правовогорегулювання:

S виникаютьвпроцесіфінансовоїдіяльностідержави;

S однимізсуб'єктівповиненбутивідповіднийуповноваженийдержавнийорган; S виникаютьзприводугрошей.

Ці відмінні риси надають фінансовим правовідносинам характер державно-владних майнових правовідносин.

Матеріальним змістом фінансових правовіносин є поведінка суб'єктів, а юридичним - суб'єктивні права та юридичніобов'язкиучасників, щовстановленіфінансово-правовиминормами. Структура фінансових правовідносин:

S суб'єкт;

S об'єкт;

S зміст.

Суб'єкти фінансових правовідносин - це особи, які беруть участь у конкретних правовідносинах і є носіями фінансових обов'язків і прав. Вони поділяються на групи:

а) суспільно-територіальніутворення;

б) колективнісуб'єкти;

в) індивідуальнісуб'єкти.

Учасникиправовідносинмаютьбутинаділенітакою юридичною властивістю, якправосуб'єктність, тобто спроможністю бути носієм прав та обов'язків, здійснювати їх та відповідати за їх реалізацію. Правосуб'єктністьвключає:

S правоздатність - здатністьбутиносіємправтаобов'язків;

S дієздатність - здатністьсамостійнореалізовуватиправатаобов'язки.

Під об'єктом фінансових правовідносинслідрозуміти те, нащо направленаповедінкаучасників фіансових правовідносин. Об'єктом є гроші або грошові зобов'язання у зв'язку з утворенням і використанням грошовихфондів.

Права і обов'язки фінансових правовідносин утворюють зміст фінансових правовідносин. Суб'єктивне право - це передбачена нормами права міра можливоїповедінки учасника правовідносин. Суб'єктивний обов'язок - цепередбаченанормамиправаміраналежноїповедінки.

У процесірегулювання суспільних відносин можутьскластисядватипи зв'язку між суб'єктивними юридичнимиправамитаобов'язками:

S правовідносини "пасивного типу" - певним учасникам надаються права на позитивні дії, а на всіх

іншихпокладаютьсяпасивніобов'язкиутримуватисявідпевнихдій; S правовідносини"активноготипу" - напевнихучасниківпокладаютьсяактивніюридичніобов'язки -

здійсненняпозитивнихдій, азмістсуб'єктивногоправаполягаєвможливостівимагатицієїповедінки

відзобов'язаноїособи. Класифжація фінансових правовідносин:

1) за матерільним змістом: S бюджетні;

S податкові;

S вгалузістрахування;

S вгалузікредиту;

S зприводурегулюваннягрошовогообігу;

S вгалузірозрахунків;

S зприводувалютногозаконодавства.

2) в залежності від характеру фінансово-правових норм, що лежать в основі фінансових правовідносин:

S матеріальні - виникаютьнаосновіматеріальнихнорм фінансовогоправаівиражаютьправовийстатус суб'єктів, щоберутьучастьуфінансовійдіяльності;

S процесуальні - внихвиражаєтьсяюридичнаформа, вякійвідбуваєтьсяотриманнядержавою усвоє

розпорядженняфінансовихресурсів, їхрозподілівикористання. Основою виникнення, зміи і припинення фінансових правовідносин є юридичний факт. Юридичні факт - цеконкретніжиттєвіобставини, зякиминормиправапов'язуютьвиникнення, змінуабоприпинення юридичнихправовідносин. Доюридичнихфактів, яківіншихгалузяхправа, відносять: S дії(правомірніабонеправомірні) - вольоваповедінка(правопорушення, договір);

S події - цеявища, щонезалежатьвідволілюдей, алетягнутьзасобою виникнення, змінуабоприпинення

фінансовихправовідносин.

Правомірні дії як вольова поведінка, передбачена фіансово-правовою нормою, поділяються на:

S юридичніакти - правомірнудію учасникафінансовихправовідносин, спрямованунаотримання

правовогорезультату;

S юридичнівчинки - правомірнудію, щозумовлюєправовінаслідки, пов'язанізфактомвольовоїдії, яканезалежитьвідбажаннясуб'єктавідносин.

Неправомірні дії ялят собою поведінку, що не відповідає приписам фінансово-правових; норм.

Отже, фінансовіправовідносини - цеврегульованіфінансово-правовиминормамисуспільнівідносини, учасникиякихвиступаютьякносіїюридичнихправтаобов'язківусферімобілізації, розподілуйвитрачання фондівкоштівдержави.