- •Загальна екологія Конспект лекцій
- •Лекція 1 темА: Вступ до екології
- •2. Демекологія або динаміка популяцій;
- •3. Синекологія – екологія співтовариств або біоценологія. Екологія людини.
- •Лекція № 2 темА: «Фактори середовища та їх дії на організм»
- •Лекція № 3 темА: «Структура і динаміка популяцій»
- •1. Поняття популяції
- •Лекція № 4 темА: «ДиНаміка чисельності та її характеристика»
- •Лекція № 5 тема: «Біотичні відносини в популяціях»
- •3. Негативні взаємовідносини.
- •Лекція № 6 темА: «Біоценози як природні угрупування»
- •Лекція № 7 темА: «Екологічні системи та їх продуктивність»
- •3. Продуктивність
- •Лекція № 8 темА: «розвиток Екологічних систем»
- •2. Класифікація:
- •4. Механізми дії:
- •6. Загальні закономірності сукцесій:
- •Лекція 9 темА: “Просторова структура екосистем та біорізноманітість”
- •3. Просторова структура екосистеми.
- •Лекція № 10 Тема: «екосистеми світу, їх властивості та класифікація»
- •Лекція № 10-1 ПідТема: «Екосистеми тундри та їх характеристика»
- •Лекція № 10-2 ПідТема: «Екосистеми тайги та їх характеристика»
- •Лекція № 10-3 ПідТема: «Екосистеми широколистяних лісів та їх характеристика»
- •Лекція № 10-4 ПідТема: «Екосистеми субтропіків та їх характеристика»
- •Лекція 10-5
- •Лекція № 10-6 ПідТема: «Екосистеми саван та їх характеристика»
- •Класифікація саван:
- •Лекція № 10-7 ПідТема: «Екосистеми пустель та їх характеристика»
- •Лекція № 10-8 ПідТема: «Екосистеми степів та їх характеристика»
- •Лекція № 10-9 Тема: «Морські екосистеми та їх характеристика»
- •3. Лимани та їх характеристика. 4. Охорона морських екосистем.
- •Лекція № 10-10 Тема: «Прісноводні екосистеми та їх характеристика»
- •Лентичні системи: озера і стави.
- •Лотичні системи: ріки і струмки.
- •5. Заболочені ділянки: марші і болота.
- •Лекція № 11 Тема: «Біосфера - глобальна екосистема Землі»
- •3. Рівні організації живої матерії. 4. Учення в.І. Вернадського про біосферу.
- •3. Рівні організації живої матерії.
- •Лекція № 12 Тема: «Колообіг речовин у біосфері»
- •Лекція № 13 Тема: «Екологічні аспекти господарської діяльності людини»
- •Лекція № 14 темА: «Роль аграрного виробництва в забезпеченні людства харчовими ресурсами»
- •Лекція 15 Тема: «Агроекосистеми та їх стан в Україні»
- •Лекція № 16 Тема: Техногенний вплив та екологічні проблеми атмосфери
- •1. Функції повітря:
- •Лекція № 17 Тема: «Антропогенна діяльність та екологічні проблеми гідросфери»
- •Лекція № 18
- •Тут л.П. Зіштовхуються між собою, насуваються або підсуваються під континент. Крім того, л.П. Можуть зміщуватися одна відносно одної вздовж трансформних розломів.
- •Лекція № 19 Тема: «Антропогенний вплив на флору і фауну»
- •Лекція № 20 Тема: «Сучасний стан довкілля в Україні»
- •Лекція № 21 Тема: «Національна і світова екологічна політика»
- •Рекомендована література
3. Просторова структура екосистеми.
Гільдія. Групи видів в співтовариствах організмів, які мають подібні функції та ніші одинакового розміру, називають гільдіями. Зазвичай це трофічне угруповання, яке використовує один і той же клас ресурсів однаковим способом. Гільдія об`єднує види, екологічні ніши яких перекриваються, наприклад, полівки, русак, козуля, жук-кузька, хлібна жужелиця, які вживають у їжу озиму пшеницю, відносяться до однієї гільдії.
Консорція. В межах екосистеми та біоценозу є й інші угруповання, які ще більше зміцнюють просторову структуру. Серед них найважливішими є консорції та синузії. Консорція (лат. consortio – cпівучасть, спільність) – група видів тварин та рослин, пов`язаних топічними і і харчовими зв`язками з окремими особинами популяції будь-якого виду рослин чи тварин. Кожна консорція має особину одного виду рослин – центрального члена консорції, з якими зв`язані різні члени такого об`єднання – консорти. Наприклад, консорція болотної сосни в Естонії налічує сотні видів консортів: 30 видів грибів, 32 види лишайниківі мохів, 38 видів комах, 1 вида птахів (сірий сорокопуд) тощо... В нашій місцевості можна виділити консорції тополі, абрикоса, черешні та інших рослин, які ще потребують вивчення....
Синузія (від грець. synusia – cумісне перебування) – обмежена в просторі структурна частина фітоценозу, яка охоплює частину або всі рослини в межах певного ярусу. Здебільшого це сукупність організмів, що відносяться до однієї або кількох життєвих форм. Останніми вважають організми, що пристосувалися до різних умов середовища і набули різного зовнішнього вигляду. Серед рослин, здебільшого, це дерева, чагарники, напівчагарники, трави тощо. Хоча є й більш дрібніший поділ. Наприклад, в степовій зоні розрізняють синузію ефемерів та ефемероїдів, синузію літньо-осінніх напівчагарників (полин, курай тощо), синузію очерету, рогозу та комишу в заплавах річок. Таким, чином екосистема має різноманітні зв`язки між різними компонентами, що надає їй певної міцності і стійкості.
4. Оцінка різноманіття. Окрім продуктивності екосистеми характеризуються видовим різноманіттям, при аналізі якого використовують 2 підходи:
а) порівняння, що базується на формах кривих відносного домінування;
б) індекси різноманіття, які являють собою математичні величини, що відтворюють залежність між кількістю видів та їх значенням в екосистемах. Головним компонентом тут є видове багатство або щільність видів. Воно вираховується як відношення кількості видів до площі або кількості видів до кількості особин.
Існують й інші індекси, які вираховують за особливими формулами (І-кс Шенона, Сімпсона тощо). Часто тут використовують логарифмічну залежність а у якості індексу різноманіття – кількість видів на 1 тис. особин.
Для того, щоб можна було порівняти різні за структурою та походженням екосистеми, амер. Еколог Роберт Уітеккер в 1960 р. запропонував поняття про α-, β- та γ- різнаманітність. Альфа-різноманітність – для характеристики всередині екосистеми. Бета – для порівняння різноманіття між системами, а гама – для порівняння різноманіття в великих регіонах біомів, островів, континентів або надсистемних структур. Бета і гама- рівні використовують при плануванні сучасного ландшафту для збереження різноманіття та якості середовища.
Екосистеми зі схожою екологічною структурою можуть мати різний видовий склад, оскільки в них однакові екологічні ніші можуть бути зайняті схожими за екологією видами. Види, що виконують одну й ту ж функцію у схожих біоценозах, називають вікаруючими або вікаріатами. Наприклад, білий заєць тайзі Північної Америки представлений одним видом (Lepus americanus), а в Євразії – іншим (Lepus timidus). В Америці і Канаді мешкає дикий бик - бізон (Bison bison), а в Європі – зубр (Bison bonasus) і т. п..
Література
Основна [3, 4, 6, 10, 12, 19], додаткова [24, 25, 27, 28]
Контрольні питання
1. Дайте визначення терміну «екологічна ніша» та розкажіть про її основні характеристики?
2. Які типи екологічних ніш Вам відомі і чим вони різняться між собою?
3. Розповісти про гільдії, синузії та консорції, звертаючі увагу на їх значення у формуванні просторової структури екосистеми?
4. Яким чином екологи оцінюють біологічне різноманіття біномів, екосистем тощо?
5. Що таке «вікаріат», навести приклад вікруючих видів?