168. Хворий, 57 років, знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного гастриту типу А. За останні 3 місяці схуд на 9 кг, спостерігається відраза до м’ясної їжі. Який з додаткових методів обстеження інформативніший для встановлення діагнозу?

     1. ЕҐДС з біопсією *

     2. Аналіз шлункового соку

     3. Рентгенографія шлунку

     4. Колоноскопія

     5. УЗД

169. При рентгенологічному обстеженні щлунка за допомогою контрастної речовини виявлено наявність барію в шлунку через 24 години після обстеження. Про що це свідчить?

     1. виразку шлунка

     2. рак шлунка

     3. стеноз воротаря*

     4. норму

     5. стеноз кардіального відділу

170. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 40-60 ммоль/л; вільна НСІ - 20-40 ммоль/л; зв’язана НСІ – 10-15 ммоль/л; дебіт-час – 1,5-5 ммоль/л. Це характкрно для:

     1. гіпоацидного стану

     2. гіперацидного стану

     3. норми*

     4. ахілії

     5. жодного із перерахованих

171. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 10-20 ммоль/л; вільна НСІ - 5-10 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0-5 ммоль/л; дебіт-час – 0,5-1 ммоль/л. Це характкрно для:

     1. гіпоацидного стану*

     2. гіперацидного стану

     3. норми

     4. ахілії

     5. жодного із перерахованих

172. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 0 ммоль/л; вільна НСІ - 0 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0 ммоль/л; дебіт-час – 0 ммоль/л. Це характкрно для:

     1. гіпоацидного стану

     2. гіперацидного стану

     3. норми

     4. ахілії*

Е. жодного із перерахованих

173. Хворий Р., госпіталізований в гастроентерологічне відділення з підозрою на захворювання сигмовидної кишки. Який метод дослідження доцільно призначити хворому?

     1. A.оглядову рентгеноскопію

     2. УЗД

     3. ректороманоскопію*

     4. компютерну томографію

     5. колоноскопію

174. У хворого виник раптовий “кинджальний біль” в епіґастрії , При об`єктивному обстеженні - хворий займає вимушене положення – на спині, вкритий холодним липким потом, язик сухий і обкладений, брадикардія, падіння АТ , відсутня печінкова тупість.Дані ознаки характерні для :

     1. Пенетрації виразки шлунка

     2. Перфорації виразки шлунка *

     3. Малігнезації виразки шлунка

     4. Кровотечі з виразки шлунка

     5. Гострого панкреатиту

175. У лікарню швидкою допомогою доправлено хворого Л., 46 років з виразковою хворобою шлунка (страждає протягом 10 років). Запідозрено наявність ускладнення. Назвіть ознаку, яка не свідчить про кровотечу з виразки шлунка:

     1. Брадикардія *

     2. Раптове відчуття слабкості

     3. Запаморочення

     4. Блювання “кавовою гущею”

     5. Чорні дьогтеподібні випорожнення

176. Пацієнт 47 років поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на пекучий біль в епіґастральній ділянці, особливо вночі і натще, періодичні нудоту і блювання. Турбують також печія і запори. Після обстеження вия влена виразкова хвороба 12-ти палої кишки. Через який час з’являється біль в епіґастрії після прийому їжі в пацієнта на виразкову хворобу 12-палої кишки?

     1. Через 20-60 хвилин

     2. Через 30-45 хвилин

     3. Через 1,5-2 години *

     4. Через 4-5 годин

     5. Через 15-20 хвилин

177. У пацієнта скарги на періодичний сезонний (навесні та восени) біль в епіґастральній ділянці ниючого характеру, іррадіює в ділянку серця, виникає через 30-60 хв. після їжі. При якому захворюванні біль має таку характеристику ?

     1. Виразкова хвороба шлунку *

     2. Виразкова хвороба 12-типалої кишки

     3. Дискінезія жовчовивідних шляхів

     4. Жовчнокам’яна хвороба

Е. Хронічний гепатит

178. Жінка 45 років протягом 5 років перебуває на диспансерному лікуванні з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Об’єктивно: Язик вологий, обкладений білою осугою, живіт болючий в пілоробульбарній зоні. Які скарги можуть бути у хворої при загостренні хвороби ?

     1. Почуття важкості в епігастрії;

     2. «Голодний», нічний біль в епігастрії; *

     3. Інтенсивний біль в надчерев’ї після вживання молочної їжі;

     4. Відрижка повітрям;

     5. Проноси.

179. Хворий Р., 54 роки, страждає на виразкову хворобу, ускладнену стенозом воротаря. Який характер блювотних мас при цьому?

     1. У блювотних масах є домішки жовчі

     2. У блювотних масах є домішки крові

     3. У блювотних масах наявна неперетравлена їжа

     4. У блювотних масах наявна їжа, спожита напередодні *

     5. У блювотних масах слиз, гній

180. Чоловік 40 років скаржиться на пекучий біль в епіґастральній ділянці , який виникає через 1,5 – 2 год. після їди, натще, іноді вночі, нудоту, іноді блювання, печію, запори. Хворіє 2 роки, загострення недуги виникає весною і восени. Лікар запідозрив виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Яке з перерахованих досліджень не допоможе в діагностиці?

     1. Аналіз сечі *

     2. Аналіз калу на приховану кров

     3. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

     4. Аналіз шлункового вмісту

     5. ЕҐДС

181. Хворий С., 32 роки, скаржиться на головокружіння, загальну слабкість, швидку втому, чорний стілець, який помітив вчора. Раніше не хворів, не обстежувався. Іноді турбувала печія. При об`єктивному обстеженні: блідість шкіри, тахікардія, АТ – 100/60 мм рт. ст. Живіт чутливий в епіґастральній ділянці. Яке з перерахованих досліджень інформативніше в даному випадку?

     1. Загальний аналіз крові

     2. Аналіз калу на приховану кров

     3. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

     4. Аналіз шлункового вмісту

     5. ЕҐДС *

182. Хворий скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, потемніння в очах. Хворіє на виразкову дванадцятипалої кишки протягом 8 років. При обстеженні хворого в лікаря виникла підозра, що виразка кровить. Яке з перерахованих обстежень може підтвердити думку лікаря?

     1. Визначення ретикулоцитів в периферичній крові

     2. Визначення тромбоцитів в периферичній крові

     3. Рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту

     4. Аналіз калу на приховану кров *

Е. Фракційне дослідження шлункової секреції

183. Пацієнт Т., 42 роки, скаржиться на різкий біль у правому підребер’ї, який поширюються по всьому животі, іррадіює в праву половину грудної клітки, нудоту, блювоту з невеликою кількістю жовчі, підвищення температури тіла до 38⁰ С. Попередній діагноз: Жовчнокам’яна хвороба, напад жовчної кольки. Які дослідження можуть підтвердити діагноз?

     1. ЕҐДС

     2. Холецистографія, УЗД *

     3. Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі

     4. Фракційне дослідження шлункового вмісту

     5. Колоноскопія

184. Після проведення суб`єктивного та об`єктивного обстеження у хворого запідозрено жовчнокам’яну хворобу. Що з переліченого є найхарактернішим симптомом цієї хвороби ?

     1. Напад печінкової кольки *

     2. Нудота

     3. Підвищення температури

     4. Здуття живота

     5. Блювання

185. Хвора на хронічний панкреатит звернулася до дільничного лікаря в зв’язку з погіршенням самопочуття. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який лабораторний тест у даному випадку найінформативніший?

     1. Загальний аналіз крові

     2. Дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові *

     3. Дослідження білків крові

     4. Копрологічне дослідження

     5. Дуоденальне дослідження за допомогою двоканального зонда

186. Хвора 56р. звернулася до лікаря зі скаргами на біль в лівому підребер’ї, нудоту, блювання, здуття живота, стілець 4-5 разів на добу, рідкий з домішками неперетравленої їжі. Хворіє на хронічний панкреатит. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який найбільш інформативний тест у даному випадку?

     1. дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові *

     2. дослідження білірубіну у крові

     3. дослідження альфа-амілази в сечі

     4. копрологічне дослідження

     5. загальний аналіз крові

187. Пацієнтка 56 р. страждає на хронічний рецидивний панкреатит. В даний час відмічається загострення захворювання, з приводу чого звернулась до лікаря, який серед інших обстежень призначив дослідження калу. Які зміни в копрограмі характерні для хронічного панкреатиту?

     1. кал мазеподібний, з різким смердючим запахом

     2. стеаторея

     3. креаторея

     4. амілорея

Е. всі перелічені *

188. Хворий скаржиться на запори, метеоризм, біль за ходом товстої кишки, відчуття неповного випорожнення після дефекації, головний біль, розлади сну. Які з перечислених методів обстеження найбільш інформативний для постановки діагнозу: хронічний коліт:

     1. загальний аналіз крові;

     2. аналіз калу на приховану кров;

     3. оглядова рентгеноскопія;

     4. колоноскопія; *

     5. УЗД.

189. Хворого турбує біль внизу живота. Стілець зі схильністю зо запорів, кал має форму «овечого». При якому захворюванні буває така форма калу?

     1. Хронічному ентериті

     2. Неспецифічному виразковому коліті

     3. Хронічному спастичному коліті *

     4. Хронічному панкреатиті

     5. Фундальній виразці шлунка

190. Хворий П.,48 р., страждає на хронічний ентероколіт. Скаржиться на біль у животі, здуття, проноси. При об`єктивному обстеженні: худий, блідий. Живіт здутий, болючий за ходом кишечника, більше в ділянці пупка справа. Йому призначено копрологічне дослідження з метою виявлення:

     1. Панкреатичної недостатності

     2. Гастрогенної недостатності

     3. Недостатності випорожнення кишечника

     4. Недостатності кишкового травлення *

     5. Синдрому подразнення кишечника

191. Хворий П., 33 р., скаржиться на “голодні” болі в ділянці шлунку з відчуттям смоктання, печію, особливо після вживання грубої і гострої їжі, відрижку кислим. Ендоскопічно даних за виразку шлунку чи 12-палої кишки не виявлено. Якими мають бути показники кислотності шлункового вмісту?

     1. гіпоацидний стан;

     2. гіперацидний стан*

     3. ахілія;

     4. нормальні показники кислотності;

     5. наявність молочної кислоти в шлунковому вмісті.

192. Який з методів дослідження є найбільш інформативним для встановлення причини і локалізації кровотечі з верхнього відділу шлунково-кишкового тракту?

     1. портоманометрія ;

     2. лапароскопія;

     3. рентгенографія;

     4. Гастродуоденоскопія*

Е. целіакографія .