92. У харкотинні пацієнта, що кілька років скаржиться на періодичні напади задишки після контакту з пилком рослин, знайдено еозинофіли, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена.. Про що це свідчить?

    1. хронічний бронхіт у фазі загострення

    2. туберкульоз легень

    3. рак легень

    4. деструкція легеневої тканини

    5. бронхіальна астма.*

93. У харкотинні хворого знайдено золотисто-жовті кристали у вигляді ромбів. Що це таке?

    1. кристали холестерину

    2. кристали гематоїдину*

    3. кристали Шарко-Лейдена

    4. спіралі Куршмана

    5. пробки Дітріха.

94. У харкотинні хворого знайдено ущільнені закручені в спіраль утвори, центральна частина яких виглядає блискучою. Що це таке?

    1. кристали холестерину

    2. кристали гематоїдину

    3. кристали Шарко-Лейдена

    4. спіралі Куршмана*

    5. пробки Дітріха.

95. У харкотинні пацієнта знайдено пробки Дітріха. При якому захворюванні вони з‘являються у харкотинні?

    1. бронхіальна астма

    2. хронічний бронхіт, фаза загострення

    3. хронічний абсцес легень*

    4. Пневмонія

    5. некроз легеневої паренхіми.

96. У харкотинні пацієнта знайдено кристали Шарко-Лейдена. При якому захворюванні вони з‘являються у харкотинні?

    1. бронхіальна астма

    2. хронічний бронхіт, фаза загострення

    3. хронічний абсцесс легень

    4. Пневмонія

Е. некроз легеневої паренхіми.

97. У хворого на крупозну пневмонію взято харкотиння на дослідження. Які результати лабораторного дослідження харкотиння можна очікувати?

    1. харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору*

    2. харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактеії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину

    3. рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари

    4. харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків

    5. спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли.

98. Хворий А. шпиталізований у терапевтичне відділення з набряком легень. Який характер харкотиння при цій патології?

    1. харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору

    2. харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактерії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину

    3. рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари*

    4. харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків

    5. спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли.

99. Хворий на інфаркт-пневмонію скаржиться на кашель з виділенням харкотиння. Які особливості харкотиння при цій патології?

    1. харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору

    2. харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактеії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину

    3. рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари

    4. харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків*

    5. спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли.

100. Хворий З. скаржиться на постійний біль у грудній клітці, кашель з виділенням харкотиння з домішками крові, що дифузно змішане зі слизом і має вигляд “малинового желе”. Для якого захвоювання характерне таке харкотиння?

     1. бронхіальна астма

     2. хронічний бронхіт

     3. убекульоз легень

     4. пнемонія

Е. рак легень.*

101. В результаті плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра прозорої серозної рідини з жовтуватим відтінком. Вміст білка у рідині 5 г/л. Який характер даної рідини?

     1. трансудат

     2. хільозний ексудат

     3. серозно-гнійний ексудат

     4. гнійний ексудат

     5. геморагічний ексудат.

102. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 600 мл каламутної рідини бурого кольору. Який характер даної рідини?

     1. трансудат

     2. хільозний ексудат

     3. серозно-гнійний ексудат

     4. гнійний ексудат

     5. геморагічний ексудат.*

103. Під час плевральної пункції у хворого отримано молочного кольору каламутну рідину з великим вмістом жиру. Який характер даної рідини?

     1. трансудат

     2. хільозний ексудат*

     3. серозно-гнійний ексудат

     4. гнійний ексудат

     5. геморагічний ексудат.

104. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра серозного ексудату. Про яке захворювання це може свідчити?

     1. серцева недостатність

     2. пневмонія*

     3. емпієма плеври

     4. гангрена легень

     5. рак легень.

105. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра трансудату. Про яке захворювання це може свідчити?

     1. серцева недостатність*

     2. пневмонія

     3. емпієма плеври

     4. гангрена легень

     5. рак легень.

106. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра каламутного вмісту зеленого кольору в‘язкої консистенції (гній). Про яке захворювання це може свідчити?

     1. серцева недостатність

     2. пневмонія

     3. емпієма плеври*

     4. гангрена легень

Е. рак легень.

107. Під час плевральної пункції у хворого отримано каламутний міст сіро-зеленого кольору із смердючим запахом. Мікроскопічно – детрит, бактерії, кристали холестерину. Про яке захворювання це може свідчити?

     1. серцева недостатність

     2. пневмонія

     3. емпієма плеври

     4. гангрена легень*

     5. рак легень.

108. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра геморагічного ексудату. Про яке захворювання це може свідчити?

     1. серцева недостатність

     2. пневмонія

     3. емпієма плеври

     4. гангрена легень

     5. рак легень*.

109. Під час лабораторного дослідження плеврального вмісту досліджувану рідину капнули у склянку з водою, підкислену 2-3 краплями оцтової кислоти. Утворення білої хмаринки вказувало на те, що досіджувана рідина – ексудат. Як називається ця проба?

     1. Лукеріні

     2. Рівольта*

     3. Генча-Собразе

     4. Кацоні

     5. Грегерсена.

110. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність пневмонії. Результати рентгенолоґічного обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

     1. інфільтрація легеневої тканини*

     2. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

     3. підкреслений легеневий малюнок

     4. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею

     5. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.

111. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього емфіземи легень. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

     1. інфільтрація легеневої тканини

     2. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми*

     3. підкреслений легеневий малюнок

     4. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею

Е. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.

112. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього дифузного пневмофіброзу. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

     1. інфільтрація легеневої тканини

     2. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

     3. підкреслений легеневий малюнок*

     4. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею

     5. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.

113. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього випітного плевриту. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

     1. інфільтрація легеневої тканини

     2. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

     3. підкреслений легеневий малюнок

     4. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею*

     5. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.

114. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього міліарного туберкульозу легень. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

     1. інфільтрація легеневої тканини

     2. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

     3. підкреслений легеневий малюнок

     4. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею

     5. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.*

115. Хворому з метою виключення злоякісного новоутворення легень призначено бронхографію. Що це за метод дослідження?

     1. оглядова рентгенографія бронхів

     2. контрастна рентгенографія дихальних шляхів*

     3. ендоскопічне дослідження бронхів

     4. функціональне дослідження бронхіальної прохідності

     5. ультразвуковий метод дослідження органів грудної клітки.

116. Хворому з метою виключення злоякісного новоутворення легень призначено ангіопульмонографію. Що це за метод дослідження?

     1. ультразвуковий метод дослідження судин легень

     2. контрастна рентгенографія дихальних шляхів

     3. радіоізотопний метод дослідження легень

     4. вимірювання внутрішньолегеневого тиску крові

Е. рентгенконтрастне дослідження судинного русла легень.*

117. Хворому з метою виключення злоякісного новоутворення легень призначено перфузійну сцинтиграфію легень. Що це за метод дослідження?

     1. оглядова рентгенографія бронхів

     2. контрастна рентгенографія повітроносних шляхів

     3. ендоскопічне дослідження бронхів

     4. функціональне дослідження бронхіальної прохідності

     5. радіоізотопний метод дослідження легень.*

118. Хворому з метою виключення злоякісного новоутворення легень призначено бронхоскопію. Що це за метод дослідження?

     1. оглядова рентгенографія бронхів

     2. контрастна рентгенографія повітроносних шляхів

     3. ендоскопічне дослідження бронхів*

     4. функціональне дослідження бронхіальної прохідності

     5. ультразвуковий метод дослідження органів грудної клітки.

119. Хворий Ч. тривалий час скржиться на колючий постійний біль в правій половині грудної клітки при диханні і кашлі. Під час плевральної пункції отримано 300 мл геморагічного ексудату. Хворому з діагностичною метою призначено торакоскопію. Що це за метод дослідження?

     1. оглядова рентгенографія бронхів

     2. контрастна рентгенографія повітроносних шляхів

     3. ендоскопічне дослідження бронхів

     4. ультразвуковий метод дослідження органів грудної клітки

     5. ендоскопічне дослідження плевральної порожнини*

120. Хворому на пневмонію, ускладнену плевритом, призначили спірографію. Яке значення цього методу в діагностиці захворювань бронхолегеневої системи?

     1. дає змогу виявити ущільнення легеневої тканини

     2. дає змогу виявити рідину чи повітря у плевральній порожнині

     3. дає змогу дослідити стан плеври

     4. дає змогу дослідити швидкість руху повітря в бронхах

     5. дає змогу дослідити дихальні об‘єми і ємності.*

121. Хворому на хронічний обструктивний бронхіт призначили пневмотахометрію. Яке значення цього методу в діагностиці захворювань бронхолегеневої системи?

     1. дає змогу виявити ущільнення легеневої тканини

     2. дає змогу виявити рідину чи повітря у плевральній порожнині

     3. дає змогу дослідити стан плеври

     4. дає змогу дослідити бронхіальну прохідність за даними швидкісних потоків повітря*

Е. дає змогу дослідити бронхіальну прохідність за даними дихальних об‘ємів і ємностей.

122. У хворого під час спірографічного дослідження встановлено, що показник проби Тіфно (форсований об"єм видиху) складає 57 % від ЖЄЛ. Який нормальний показник цієї проби?

     1. 92,1 % ЖЄЛ

     2. 90,3 % ЖЄЛ

     3. 85,4 % ЖЄЛ

     4. 82,7 % ЖЄЛ

     5. 80,1 % ЖЄЛ*

123. Пацієнт А., що 20 років хворіє на хронічний бронхіт, скаржиться на кашель з важким відходженням в"язкого харкотиння, переважно зранку. Часто пацієнту доводиться довго відкашлюватись, перш ніж харкотиння відходить. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

     1. мукоціліарної неспроможності*

     2. бронхіальної обструкції

     3. дихальної недостатності

     4. ущільнення легеневої тканини

     5. гіперпневматизації легеневої тканини.

124. Пацієнт скаржиться на експіраторну задишку з форсованим подовженим видихом. При аускультації на всьому протязі легень вислуховуються сухі свистячі хрипи. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

     1. мукоціліарної неспроможності

     2. бронхіальної обструкції*

     3. дихальної недостатності

     4. ущільнення легеневої тканини

     5. гіперпневматизації легеневої тканини.

125. Хворий скаржиться на задишку в стані спокою, відчуття важкості в голові, порушення сну. Об"єктивно виявлено дифузний ціаноз. Частота дихання - 34 дихальних рухи за хв. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

     1. мукоціліарної неспроможності

     2. бронхіальної обструкції

     3. дихальної недостатності*

     4. ущільнення легеневої тканини

     5. гіперпневматизації легеневої тканини.

126. Пацієнт скаржиться на задишку змішаного характеру. Об"єктивно: грудна клітка бочкоподібна, перкуторно вислуховується коробковий звук, аускультативно - послаблене везикулярне дихання. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

     1. мукоціліарної неспроможності

     2. бронхіальної обструкції

     3. дихальної недостатності

     4. ущільнення легеневої тканини

Е. гіперпневматизації легеневої тканини*.

127. Хворий скаржиться на кашель з відходженням великої кількості харкотиння. Перкуторно спереду по середньоключичній лінії на рівні 3-5 ребер виявлено тимпанічний звук, амфоричне дихання, великоміхурцеві дзвінкі хрипи. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

     1. мукоціліарної неспроможності

     2. наявності порожнини в легеневій тканині*

     3. наявності повітря у плевральній порожнині

     4. ущільнення легеневої тканини

     5. гіперпневматизації легеневої тканини.

128. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього порожнини легеневої тканини. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

     1. кільцеподібна замкнута тінь з горизонтальним рівнем*

     2. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

     3. підкреслений легеневий малюнок

     4. інтенсивне однорідне затемнення з косою венхньою межею

     5. кругла тінь високої інтенсивності, однорідна.

129. Студент з метою дослідження функціонального стану органів дихання попросив хворого глибоко видихнути і затримати дихання. Тривалість видиху становила 40 с, що було розцінено як відповідність до норми. Як називається ця проба?

     1. Штанге

     2. Рівальта

     3. Генча-Собразе*

     4. Кацоні

Е. Грегерсена.

СЕРЦЕ

1. При медогляді у пацієнтки 16 років виявлено ослаблення І тону на верхівці серця. Що може бути причиною цих змін?

   1. Недостатність мітрального клапана*

   2. Стеноз мітрального отвору

   3. Інфаркт міокарда

   4. Стенокардія

   5. Бронхіт

2. При профогляді в пацієнтки 36 років виявлено посилення І тону на верхівці серця. Що може бути причиною цих змін?

   1. Недостатність аортального клапана

   2. Стеноз мітрального отвору*

   3. Гіпертонічна хвороба

   4. Стенокардія

   5. Стеноз аортального клапана

3. У хворого 70 років, який скаржиться на кашель, задишку в спокої, відчуття прискореного серцебиття. При проведенні аускультації виявлено посилення II тону на легеневій артерії. Яка найбільш ймовірна причина цих змін?

   1. Підвищення тиску у великому колі кровообігу

   2. Підвищення тиску в малому колі кровообігу*

   3. Атеросклероз

   4. Порушення проникливості судинної стінки

   5. Зміна коллоїдно-осмотичного тиску плазми

4. Хвора 43 років поступила в ревматологічне відділення з ревматизмом. В якому випадку у неї може вислуховуватись протодіастолічний, мезодіастолічний або пресистолічний шум на верхівці серця? Якщо в неї є:

   1. Мітральний стеноз*

   2. Стеноз гирла аорти

   3. Недостатність аортального клапана

   4. Недостатність мітрального клапана

   5. Гіпертонічна хвороба

5. У хворого 40 років при профогляді виявлено систолічний шум на верхівці серця. На даний час скарг немає. З анамнезу відомо, що 23 роки тому він хворів на ревматизм. Яка найбільш ймовірна причина цього шуму?

   1. Мітральний стеноз

   2. Стеноз гирла аорти

   3. Недостатність аортального клапана

   4. Недостатність мітрального клапана*

   5. Невідома

6. У хворого 45 років виявлено систолічний шум у другому міжребер’ї праворуч. З анамнезу відомо, що він у дитинстві хворів на ревматизм і 10 років – на бронхіальну астму. Чим може бути обумовлений цей шум?

   1. Мітральним стенозом

   2. Стенозом гирла аорти*

   3. Недостатністю аортального клапана

   4. Недостатністю мітрального клапана

Е. Бронхіальною астмою.

7. У пацієнтки 35 років, яка поступила в ревматологічне відділення, виявлена вада серця - недостатність аортального клапана. Яка аускультативна картина характерна для цієї вади?

   1. Ослаблення I тону над верхівкою серця

   2. Посилення II тону над аортою

   3. Систолічний шум у місці проекції аортального клапана

   4. Ослаблення I тону над верхівкою серця і ІІ над аортою, діастолічний шум над аортою*

   5. Посилення I тону над верхівкою серця і П над аортою, діастолічний шум над аортою

8. У хворої 68 років, давно сформована вада серця – стеноз мітрального отвору. Клінічно в неї виражені всі ознаки підвищення тиску в малому колі кровообігу. Як зміниться ІІ тон серця при підвищенні тиску в легеневій артерії?

   1. Послаблення ІІ тону над легеневою артерією

   2. Тільки посилення ІІ тону над легеневою артерією

   3. Тільки роздвоєння ІІ тону над легеневою артерією

   4. Посилення і патологічне роздвоєння ІІ тону над легеневою артерією*

   5. Буде відсутній

9. При визначенні клапанів серця, у групи студентів виникла суперечка з приводу того, де проекція мі трального клапана . А яка думка Ваша?

   1. у П міжребер’ї зліва від груднини

   2. посередині груднини на рівні других реберних хрящів

   3. зліва над грудниною в ділянці прикріплення Ш ребра*

   4. на груднині, посередені між місцем прикріплення до груднини хряща Ш ребра зліва і хряща V ребра справа

   5. посередині груднини на рівні третіх реберних хрящів

10. При визначенні клапанів серця, у групи студентів виникла суперечка з приводу того, де проекція аортального клапана. А яка думка Ваша ?

    1. у П міжребер’ї зліва від груднини

    2. посередині груднини на рівні других реберних хрящів

    3. зліва над грудниною в ділянці прикріплення Ш ребра

    4. на груднині, посередені між місцем прикріплення до груднини хряща Ш ребра зліва і хряща V ребра справа

    5. посередині груднини на рівні третіх реберних хрящів*

11. При визначенні клапанів серця, у групи студентів виникла суперечка з приводу того, де проекція легеневого стовбура. А яка думка Ваша ?

    1. у П міжребер’ї зліва від груднини*

    2. посередині груднини на рівні других реберних хрящів

    3. зліва над грудниною в ділянці прикріплення Ш ребра

    4. на груднині, посередені між місцем прикріплення до груднини хряща Ш ребра зліва і хряща V ребра справа

Е. посередині груднини на рівні третіх реберних хрящів

12. При визначенні клапанів серця, у групи студентів виникла суперечка з приводу того, де проекція тристулкового клапана. А яка думка Ваша ?

    1. у П міжребер’ї зліва від груднини

    2. посередині груднини на рівні других реберних хрящів

    3. зліва над грудниною в ділянці прикріплення Ш ребра

    4. на груднині, посередені між місцем прикріплення до груднини хряща Ш ребра зліва і хряща V ребра справа*

    5. посередині груднини на рівні третіх реберних хрящів

13. Під час проведення аускультації серця студент забув, який клапан вислуховується в місці прикріплення мечоподібного відростка. Нагадайте йому.

    1. клапан аорти

    2. клапан легеневої артерії

    3. мітральний клапан

    4. привідний шум с мітрального клапана

    5. тристулковій клапан*

14. Під час проведення аускультації серця студентка забула, який клапан вислуховується у V міжребер’ї зліва. Нагадайте їй.

    1. клапан аорти

    2. клапан легеневої артерії

    3. мітральний клапан*

    4. привідний шум с мітрального клапана

    5. тристулковій клапан

15. Під час проведення аускультації серця студентка забула, який клапан вислуховується у П міжребер’ї зліва. Нагадайте їй.

    1. клапан аорти

    2. клапан легеневої артерії*

    3. мітральний клапан

    4. привідний шум с мітрального клапана

    5. тристулковій клапан

16. Під час проведення аускультації серця студент забув, який клапан вислуховується У П міжребер’ї справа . Нагадайте йому.

    1. клапан аорти*

    2. клапан легеневої артерії

    3. мітральний клапан

    4. привідний шум с мітрального клапана

    5. тристулковій клапан

17. Під час проведення аускультації серця студент забув, який клапан вислуховується у Ш міжребер’ї зліва. Нагадайте йому.

    1. клапан аорти*

    2. клапан легеневої артерії

    3. мітральний клапан

    4. клапан аорти та мітральний клапан

Е. тристулковій клапан

18. Під час проведення аускультації серця студентка забула, де знаходиться в точка Боткіна –Ерба. Нагадайте їй.

    1. у V міжребер’ї зліва

    2. у П міжребер’ї зліва від груднини

    3. у Ш міжребер’ї зліва від груднини*

    4. біля основи мечоподібного відростка груднини

    5. у Ш міжребер’ї справа від груднини

19. Під час проведення аускультації серця студентка забула, де вислуховується І тон серця. Нагадайте їй.

    1. над клапаном аорти

    2. над клапаном легеневої артерії

    3. над мітральним клапаном

    4. над мітральним та тристулковим клапанами

    5. над тристулковім клапаном та клапаном аорти

20. Під час проведення аускультації студенти Ш курсу забули де вислуховується І тон серця.А Ви знаєте?

    1. у V міжребер’ї зліва

    2. у П міжребер’ї зліва від груднини

    3. у Ш міжребер’ї зліва від груднини

    4. біля основи мечоподібного відростка груднини

    5. у V міжребер’ї зліва та біля основи мечоподібного відростка груднини*

21. Під час проведення аускультації студенти Ш курсу забули де вислуховується П тон серця.А Ви знаєте?

    1. у П міжребер’ї справа від груднини

    2. у П міжребер’ї зліва від груднини

    3. у Ш міжребер’ї зліва від груднини

    4. у П міжребер’ї справа від груднини та у П міжребер’ї зліва від груднини*

    5. у V міжребер’ї зліва та біля основи мечоподібного відростка груднини

22. Студенти Ш курсу забули, що у здорових людей над сонними артеріями...

    1. вислуховується два тона*

    2. вислуховується один тон

    3. вислуховується тон и шум

    4. вислуховується шум

    5. нема звукових феноменів

23. Під час аускультації серця хворої, студентка виявила посилення І тону серця. Для якої патології це характерно?

    1. аортальній недостатності

    2. аортальному стенозі

    3. мітральній недостатності

    4. мітральному стенозі*

Е. емфіземі легень

24. Під час аускультації серця хворої, студентка виявила посилення І тону на верхівці серця. Для якої патології це характерно?

    1. недостатності мітрального клапана

    2. стенозі митрального отвору*

    3. гіпертонічній хворобі

    4. інфаркті міокарда

    5. Міокардиті

25. При аускультації серця хворої, лікар вислухав ляскаючий І тон над верхівкою серця. Коли це буває?

    1. недостатності мітрального клапану;

    2. стенозі гирла аорти;

    3. недостатності клапанів аорти;

    4. стенозі мітрального отвору;*

    5. пневмосклерозі.

26. При аускультації серця хворої, лікар вислухав підсилення І тону серця. Коли це буває?

    1. інфаркті міокарда;

    2. синхронній систолі передсердь і шлуночків; при повній атріовентрикулярній блокаді;*

    3. міокардиті;

    4. міокардіосклерозі;

    5. тяжкій хронічній анемії.

27. Під час аускультації серця хворої, студентка виявила ослаблення 1 тону на верхівці серця. Для якої патології це характерно?

    1. недостатності мітрального клапана*

    2. стенозу мітрального отвору

    3. екстрасистолії

    4. тиреотоксикозу

    5. хвилюванню

28. Під час аускультації серця хворої, студентка виявила ослаблення 1 тону на верхівці серця. Це зустрічається при ...

    1. стенозі мітрального отвору;

    2. недостатності мітрального клапану;*

    3. екстрасистолії;

    4. синхронній систолі передсердь і шлуночків, при повній атріовентрикулярній блокаді;

Е. тиреотоксикозі.

29. При аускультації серця хворої, лікар вислухав ослаблення І тону серця. При якому захворюванні чи патологічному стані спостерігається ослаблення І тону серця?

    1. екстрасистолії;

    2. синхронній систолі передсердь і шлуночків, при повній атріовентрикулярній блокаді;

    3. міокардіосклерозі;*

    4. стенозі мітрального отвору;

    5. зловживанні кавою.

30. При аускультації серця хворої, лікар вислухав ослаблення І тону серця на верхівці серця. При якому захворюванні чи патологічному стані спостерігається ослаблення І тону серця?

    1. в результаті вип’ячування двостулкового клапана в порожнину лівого передсердя і удару його стулок до крові, що міститься у ньому;*

    2. тому, що в діастолічному періоді в лівий шлуночок поступає меньша, ніж в нормі кількість крові;*

    3. внаслілдок відсутності періодів замкнених клапанів;

    4. внаслідок рубцевого звуження мітрального отвору;

    5. в результаті розтягнення хордальних ниток і послаблення капілярних м’язів.

31. Лікар у хворого виявив функціональний шум і запідозрив, що він що він є анемічний (гідремічний). Анемічні (гідремічні) функціональні шуми частіше бувають:

    1. систолічними;

    2. діастолічними;

    3. протодіастолічними;

    4. пресистолічними;

    5. систоло-діастолічними;*

32. Лікар у хворого виявив функціональний шум і запідозрив, що він є анемічний (гідремічний). Анемічні (гідремічні) функціональні шуми краще вислуховуються:

    1. над аортою

    2. над верхівкою серця*

    3. над легеневою артерією

    4. над мечоподібним відростком

    5. над точкою Боткіна - Ерба

33. Лікар у хворого виявив функціональний шум і запідозрив, що він є анемічний (гідремічний). Анемічні (гідремічні) функціональні шуми можуть вислуховуватись при:

    1. Базедовій хворобі*

    2. стенозі мітрального отвору

    3. міокардиті

    4. міокардіосклерозі

Е. гіпертонічній хворобі

34. Лікар у хворого,19 років, виявив шум. Для того, щоб виник шум, необхідно:

    1. певний ступінь звуження отвору клапана;

    2. певний ступінь зниження скоротливої здатності відділів серця, розташованих вище місця звуження;

    3. при порушенні атріовентрикулярної провідності;

    4. відповідний ступінь співвідношення між ступенем звуження отвору і швидкістю кровотоку;*

    5. підвищення тиску крові.

35. При аускультації серця хворої, лікар виявив шум «дзиги». Він краще вислуховується ...

    1. в положенні лежачи

    2. при затримці дихання на видосі

    3. при нахилі тулуба вперед

    4. при повороті голови в протилежний бік*

    5. при повороті голови в сторону вислуховування

36. При аускультації серця хворої, лікар виявив шум Грехема-Стілла. Він вислуховується над...

аортою

1. верхівкою серця

2. легеневою артерією*

3. мечоподібним відростком

4. точкою Боткіна

5. основою серця

37. При аускультації серця хворої, лікар виявив шум Кумбса. Він вислуховується над...

    1. аортою

    2. верхівкою серця*

    3. легеневою артерією

    4. мечоподібним відростком

    5. точкою Боткіна - Ерба

38. При аускультації серця хворої, лікар виявив шум тертя перикарда. Він краще вислуховується над:

    1. на верхівці серця;

    2. в точці Боткіна;

    3. над зоною абсолютної тупості серця;*

    4. на основі серця;

    5. над зоною відносної тупості серця.

39. При аускультації серця хворої, лікар виявив шум тертя перикарда. Шум тертя перикарда відрізняється від органічних систоло-діастолічних шумів тим, що:

    1. ніколи не дає пальпаторних відчуттів;

    2. підсилюється при нахилі тулуба назад;

    3. підсилюється при нахилі тулуба вперед;*

    4. не обов’язково співпадає з систолою чи діастолою;

Е. тихий, чутний ніби здалеку;

40. При аускультації серця хворої, лікар виявив шум тертя перикарда. Шум тертя перикарда відрізняється від органічних систоло-діастолічних шумів тим, що:

    1. посилюється при натискуванні на грудну клітку стетоскопом

    2. підсилюється при нахилі тулуба вперед*

    3. обов’язково співпадає з систолою чи діастолою

    4. добре проводиться на різні аускультативні точки, сонні артерії

    5. тихий, чутний ніби здалеку;

41. При аускультації серця хворої, лікар виявив шум тертя перикарда. Яке захворювання у хворого треба запідозрити?

    1. Уремії*

    2. гідроперикардиті

    3. “бичачому” серці (кардіомегалії)

    4. стенокардії

    5. інфаркті міокарда

42. При аускультації серця хворої, лікар виявив плеврокардіальний шум. Він краще вислуховується над:

    1. вздовж краю абсолютної серцевої тупості

    2. вздовж краю відносної серцевої тупості*

    3. вздовж краю відносної та абсолютної серцевої тупості

    4. у нижніх відділах легень

    5. у верхніх відділах легень

43. При аускультації серця хворої, лікар виявив плеврокардіальний шум. Який характер цього шума?

    1. слабкий, дуючий, збігається з серцевою діяльністю, змінюється при вдиху та видиху*

    2. гучний, дуючий, збігається з серцевою діяльністю, не змінюється при вдиху та видиху

    3. слабкий, дуючий, збігається з серцевою діяльністю, не змінюється при вдиху та видиху

    4. гучний, дуючий, збігається з серцевою діяльністю, змінюється при вдиху та видиху

    5. шкрябаючий, збігається з серцевою діяльністю, змінюється при вдиху та видиху

44. При аускультації серця хворої, лікар виявив кардіопульмональний шум. Він краще вислуховується над:

    1. вздовж краю абсолютної серцевої тупості

    2. над ділянками легень, які межують із серцем*

    3. вздовж краю відносної та абсолютної серцевої тупості

    4. у нижніх відділах легень

Е. у верхніх відділах легень

45. При аускультації серця хворої, лікар виявив шум. І вирішив, він є екстракардіальним. До екстракардіальних шумів відноситься:

    1. Кумбса, Флінта, Грехем-Стіла

    2. прекардіальний, кардіопульмональний, плевроперікардіальний, Кумбса, Флінта, Грехем-Стіла

    3. прекардіальний, кардіопульмональний, плевроперікардіальний, Кумбса

    4. прекардіальний, кардіопульмональний, плевроперікардіальний*

    5. Флінта, прекардіальний, кардіопульмональний

46. При аускультації хворої, лікар виявив подвійний тон Траубе. Він вислуховується при:

    1. анеміях

    2. аортальній недостатності*

    3. аортальному стенозі

    4. мітральній недостатності

    5. мітральному стенозі

47. Студент, під час обстеження хворого, вислухав шум серця і не може вирішити чи він є органічний чи функціональний. Функціональний систолічний шум відрізняється від органічного:

    1. на нього не впливають фази дихання;

    2. грубий, голосний, тривалий;

    3. не змінюється при фізичному навантаженні;

    4. не проводиться (“де з’явиться, там і вмирає”);*

    5. вислуховується в усіх точках.

48. Між студентами виникла суперечка, чому систолічні органічні шуми завжди голосніші діастолічних органічних шумів. Допоможіть їм.

    1. тому що пов’язані з градієнтом взаємовідносин між двома відділами серця по дві сторони від звуженого отвору

    2. у зв’язку з великою швидкістю крові та кращім проведенням звуку через скоротливий міокард*

    3. тому що при систолі м’яз серця стає щільним і краще проводить звук

    4. тому що при систолі мітральний клапан наближується до передньої грудної стінки

    5. тому що при діастолі відбувається розслаблення міокарду

49. Лікар у хворого виявив систолічний органічний шум Коли він зустрічається ?

    1. при стенозі мітрального отвору;

    2. при стенозі гирла аорти;*

    3. при недостатності клапанів аорти;

    4. при серцевій недостатності;

Е. при анемії

50. Лікар у хворого виявив систолічний органічний шум, який дає відчуття “котячого муркотіння” на верхівці серця. Який органічний шум дає відчуття “котячого муркотіння” на верхівці серця:

    1. систолічний шум недостатності мітрального клапана;

    2. діастолічний шум стенозу мітрального отвору;*

    3. систолічний шум стенозу гирла аорти;

    4. діастолічний шум недостатності клапанів аорти;

    5. систолічний шум при анемії

51. Лікар у хворого виявив шум серця, який дає пальпаторне відчуття над зоною абсолютної тупості серця, що підсилюється при нахилі тулуба вперед. Що це за шум шум?

    1. систолічний шум недостатності мітрального клапана;

    2. систолічний шум стенозу гирла аорти;

    3. діастолічний шум стенозу мітрального отвору;

    4. систоло-діастолічний шум тертя перикарду;*

    5. шум Грехема-Стіла..

52. У хворого із стенозом клапана аорти лікар вислухав систолічний органічний шум. Місцем найкращого вислуховування систолічного органічного шуму є:

    1. верхівка серця;

    2. зона Боткіна-Ерба;

    3. ІІ міжребер’я справа біля краю груднини;*

    4. ІІ міжребер’я зліва біля краю груднини;

    5. V міжребір’я справа біля краю груднини.

53. Між студентами виникла суперечка, чим зумовлений на верхівці серця протодіастолічний, мезодіастолічний або пресистолічний шуми серця. Допоможіть їм.

    1. стенозом мітрального отвору*

    2. недостатністю мітрального клапана

    3. недостатністю аортального клапана

    4. стенозом аортального отвору

    5. причина не вказана

54. Лікар у хворого виявив систолічний шум. Систолічний шум на верхівці серця зумовлений:

    1. стенозом мітрального отвору

    2. недостатністю митрального клапана*

    3. недостатністю аортального клапана

    4. стенозом аортального отвору

Е. причина не вказана

55. Лікар у хворого виявив систолічний шум, у другому міжребер’ ї праворуч. Чим він обумовлений?

    1. недостатністю митрального клапаяа

    2. стенозом митрального отвору

    3. недостатністю аортального клапана

    4. стенозом устя аорти*

    5. причина не вказана

56. Лікар у хворого виявив діастолічний шум у П міжребер’ ї праворуч. Чим він обумовлений?

    1. недостатністю мітрального клапана

    2. стенозом мітрального отвору

    3. недостатністю аортального клапана*

    4. стенозом устю аорти

    5. причина не вказана

57. Лікар у хворого, з недостатностю аортального клапана, вислухав органічний діастолічний шум. Місцем найкращого вислуховування органічного діастолічного шуму є:

    1. верхівка серця

    2. точка Боткіна-Ерба*

    3. П міжребір’я справа від груднини

    4. П міжребір’я зліва від груднини

    5. посередині груднини на рівні третіх реберних хрящів

58. Лікар у хворого, з вираженою серцевою недостатністю вислухав ритм ... Який ритм найбільш характерний для аускультації серця у хворих з вираженою серцевою недостатністю:

    1. ритм «перепілки»

    2. протодиастолический ритм галопу*

    3. пресистолический ритм галопу

    4. маятнікоподібний

    5. всі

59. При стенозах отворів шум виникає при течії крові в:

    1. нормальному напрямі;*

    2. зворотньому напрямі (регургітація);

    3. передсердях;

    4. шлуночках;

    5. передсердях і шлуночках.

60. При аускультації хворого, який періодично лікується в кардіологічному відділенні, лікар виявив посилення шуму. Коли при вадах серця відбувається посилення шуму?

при подальшому звуженні клапанного отвору*

1. при послаблені скоротливої здатності відповідного відділу серця

2. при склерозуванні клапана

3. при порушенні атріовентрикулярної провідності

Д. при порушенні внутрішньошлуночкової провідності

Е. при подальшому звуженні клапанного отвору*

61. При аускультації хворого, який періодично лікується в кардіологічному відділенні, лікар виявив послаблення шуму. Коли при вадах серця відбувається послаблення шуму або він зникає?

    1. при посилені скоротливої здатності відповідного відділу серця

    2. при різкому звуженні клапанного отвору*

    3. при порушенні атріовентрикулярної провідності

    4. при підвищенні тиску в малому колі кровообігу

    5. При появі миготливої аритмії

62. Студент-медик почав розшифровувати ЕКГ і забув, які відведення є лівими. А як думаєте Ви?

    1. І, aVL,V5,V6*

    2. ІІ, aVR,V3, V4

    3. III, aVF V1,V2

    4. І, aVL,V1,V2

    5. III, aVF, V5,V6

63. Двоє студентів обстежили хвору, записали електрокардіограму і почали її розшифровувати. При розшифровуванні ЕКГ між ними виникла суперечка з приводу того, які відведення є правими. А як думаєте Ви?

    1. І, aVL,V5,V6

    2. ІІ, aVR,V3, V4

    3. III, aVF V1,V2*

    4. І, aVL,V1,V2

    5. III, aVF, V5,V6

64. У студентів –медиків при розшифруванні ЕКГ виникла суперечка з приводу того, які потенціали відображає зубець Р. А як думаєте Ви?

    1. правого передсердя

    2. лівого передсердя

    3. атріовентикулярного вузла

    4. правого і лівого передсердь*

    5. лівого шлуночка

65. При розшифруванні ЕКГ, лікар виявив, що у І стандартному відведенні зубець Р негативний. В якому відведенні зубець Р обов’зково повинен бути негативним?

    1. І стандартному;

    2. П стандартному

    3. Ш стандартному

    4. аVR*

    5. аVF

66. У студентів –медиків при розшифруванні ЕКГ виникла суперечка з приводу того, яка тривалісь зубця Р у нормі. А як думаєте Ви?

    1. 0,02-0,03с;

    2. 0,03-0,05с

    3. 0,02-0,07

    4. 0,06-0,10с*

Е. 0,12-0,18с

67. При розшифруванні ЕКГ, студент виявив, що у Ш стандартному відведенні зубець Р найбільший. В якому відведенні в нормі найбільш високий зубець Р?

    1. І

    2. П*

    3. Ш

    4. І,П,Ш

    5. П,Ш

68. При розшифруванні ЕКГ, студент виявив, що амплітуда зубця Р у П відведенні дорівнює 2,5 мм. А яка амплітуда нормального зубця Р у П відведенні?

    1. А. 1-2мм

    2. В. 5-10мм

    3. С. 1,5-2,5мм*

    4. D 3-8мм.

    5. Е. 1,5-2мм

69. При розшифруванні ЕКГ, виявили, що тривалість зубця Q - 0,01с . А яка тривалість нормального зубця Q?

    1. до 0,01 с*

    2. до 0,02 с.

    3. до 0,03с

    4. до 0,04с.

    5. до 0,05с

70. При розшифруванні ЕКГ, лікар виявив, що амплітуда зубця Q більша за норму. А яка амплітуда (глибина) нормального зубця Q?

    1. 1-2 мм

    2. до 5 мм

    3. не більше амплітуди зубця R у тому ж відведенні

    4. не більше 1/2 амплітуди зубця R у тому ж відведенні

    5. не більше 1/4 амплітуди зубця R у тому ж відведенні *

71. У студентів Ш курсу виникла суперечка, що відображає комплекс QRS. А як думаєте Ви?

    1. час збудження передсердь

    2. час збудження шлуночків*

    3. час реполяризації шлуночків

    4. час атріовентрикулярного проведення

    5. час проведення імпульса по системі Гіса

72. У хворого 50 років при аналізі ЕКГ виявлено, що амплітуда зубця R в П стандартному відведенні - 5 мм. А яка амплітуда зубця R в П стандартному відведенні в нормі?

    1. 5-15 мм*

    2. 5-10 мм

    3. 2-15 мм

    4. 2,5-10 мм

Е. 2-10 мм

73. У хворого 55 років при аналізі ЕКГ виявлено, що амплітуда зубця R в V5, V6 - 28 мм. А в нормі амплітуда зубця R в грудних відведеннях не має перевищувати :

    1. 15 мм

    2. 25 мм*

    3. 20 мм

    4. 10 мм

    5. 20,5 мм

74. У пацієнтки 30 років при аналізі ЕКГ виявлено, що тривалість комплексу QRS – 0,15 с. Яка тривалість нормального комплексу QRS?

    1. 0,01-0,03 с

    2. 0,03 -0,06 с

    3. 0,06 -0,10 с*

    4. 0,11 -0,14 с

    5. 0,12 -0,18 с

75. У студентів виникла суперечка, що відображає зубець S. А як думаєте Ви?

    1. збудження передсердь

    2. закінчення збудження шлуночків*

    3. реполяризацію шлуночків

    4. час атріовентрикулярного проведення

    5. час проведення імпульса по системі Гіса

76. При аналізі ЕКГ хворого 60 років виявлено, що амплітуда зубця S в V1, V2 - 23 мм. А в нормі амплітуда зубця R в грудних відведеннях не має перевищувати : амплітуда зубця S не повинна перевищувати:

    1. 15 мм

    2. 10 мм

    3. 20 мм*

    4. 25 мм

    5. 25,5 мм

77. При аналізі ЕКГ хворої 53 років виявлено, що тривалість зубця S 0,04с. Яка тривалість зубця S в нормі?

    1. до 0,01с

    2. до 0,03 с

    3. до 0,06 с

    4. до 0,04 с*

    5. до 0,18 с

78. У студентів Ш курсу виникла суперечка, що відображає зубець Т на ЕКГ. А як думаєте Ви?

    1. збудження передсердь

    2. процес швидкої реполяризації міокарда шлуночків (припинення збудження шлуночків)*

    3. реполяризацію шлуночків

    4. час атріовентрикулярного проведення

Е. час проведення імпульса по системі Гіса

79. При аналізі ЕКГ хворої, яка давно перенесла інфаркт міокарда, виявлено, що амплітуда зубця Т- 2мм. Яка амплітуда нормального зубця Т?

    1. 1-2 мм

    2. 5-10 мм

    3. 3-8 мм*

    4. не більше 50% амплітуди зубця R у тому ж відведенні

    5. не більше 30% амплітуди зубця R у тому ж відведенні

80. При аналізі ЕКГ хворого 43 років виявлено, що тривалість зубця Т 0,20с. Яка тривалість нормального зубця Т при ЧСС 70-80 в 1 хв?

    1. 0,04-0,08 с

    2. 0,09 -0,12 с

    3. 0,12 -0,18 с

    4. 0,10 -0,25 с*

    5. 0,20 -0,35 с

81. При розшифруванні ЕКГ, лікар виявив, що у І стандартному відведенні зубець Т негативний. В якому відведенні зубець Т в нормі завжди від’ємний?

    1. І

    2. ІІ

    3. Ш

    4. аVR*

    5. аVF

82. При розшифруванні ЕКГ, у двох студентів виникла суперечка з приводу того, що відображає інтервал Р-Q. А яка думка Ваша?

    1. час проходження імпульсів по передсердях, атріовентрикулярному вузлу, системі Гіса до робочого міокарда;*

    2. час проходження імпульсу від синусового вузла до передсердь;

    3. час проходження імпульсів по передсердях;

    4. час атріовентрикулярної затримки;

    5. час проходження імпульсу по системі Гіса

83. При аналізі ЕКГ хворої 52 років, яка знаходиться на лікуванні в кардіологічному відділені, виявлено, що тривалість інтервалу Р-Q - 0,60с. А яка тривалість інтервалу Р-Q в нормі?

    1. 0,04-0,08 с

    2. 0,09 -0,12 с

    3. 0,12 -0,18 с*

    4. 0,10 -0,25 с

    5. 0,20 -0,35 с

84. При розшифруванні ЕКГ, у групи студентів виникла суперечка з приводу того, що відображає сегмент SТ . А яка думка Ваша?

    1. повне охоплення збудження обох шлуночків*

    2. повне охоплення збудження обох шлуночків та передсердь

    3. реполяризацію шлуночків

    4. час атріовентрикулярної затримки;

Е. час проходження імпульсу по системі Гіса

85. У хворого 55 років при аналізі ЕКГ виявлено, що сегмент SТ в І стандартному відведенні та аVL зміщений вниз від ізолінії на 5 мм. А в нормі зміщення сегменту SТ (в стандартних та підсилених відведеннях від кінцівок):відносно ізолінії має не перевищувати ...

    1. 0,2 мм

    2. 0,5 мм*

    3. 2 мм

    4. 2,5 мм

    5. 1,5 мм

86. У хворої 51 року при аналізі ЕКГ виявлено, що сегмент SТ уV1- V3 зміщений вгору від ізолінії на 10мм. А в нормі зміщення сегменту SТ вгору (вV1- V3) відносно ізолінії має не перевищувати ...

    1. 0,2 мм

    2. 0,5 мм

    3. 2 мм*

    4. 2,5 мм

    5. 1,5 мм

87. У хворої 57 років при аналізі ЕКГ виявлено, що сегмент SТ у V5,6 зміщений вниз від ізолінії на 6мм. А в нормі зміщення сегменту SТ вниз (уV4,5,6) відносно ізолінії має не перевищувати ...

    1. до 0,2 мм

    2. до 0,5 мм*

    3. до 2 мм

    4. до 2,5 мм

    5. до 1,5 мм

88. У пацієнтки при аналізі ЕКГ виявлений синусовий ритм. А що свідчить про наявність цього ритму на ЕКГ ?

    1. деформація шлуночкових комплексів

    2. негативний зубець Р у відведенні V₄

    3. відсутність хвиль f в П відведенні

    4. позитивний зубець Р в ІІ стандартному відведеннях*

    5. тривалість інтервалу PQ- 0,10 c

89. При визначенні положення електричної осі серця на ЕКГ, пацієнта 60 років, виявлений кут альфа - 69 градусів . А яка нормальна електрична вісь серця (кут альфа)?

    1. від-30⁰до-60⁰

    2. від 0 до 30⁰

    3. від 0 до +30⁰;

    4. від +30⁰ до +70⁰*

Е. від +70⁰ до 90⁰

90. Студенти отримали завдання визначити на ЕКГ візуально положення електричної осі серця. Аналізуючи, які відведення ЕКГ можна це визначити?

    1. I и ІІ

    2. I и III

    3. І ,ІІ и III*

    4. aVR и aVL

    5. V₁ и V₄

91. При визначенні положення електричної осі серця на ЕКГ, пацієнта 73 років, виявили, що вона вертикальна . А ознакою вертикального направлення електричної осі серця вважають:

    1. А. R_I > R_II > R_III

    2. R_II > R_I > R_III

    3. C R_III. > R_II > R_I*

    4. RV₂ > RV₅ > RV₄

    5. SV₂ > SV₁ > SV₆

92. При визначенні положення електричної осі серця на ЕКГ, пацієнтки 57 років, виявили, що вона відхилена вправо . А ознакою відхилення електричної осі серця вправо вважають:

    1. А. R_I > R_II > R_III

    2. R_III. > R_II > R_I*

    3. R_II > R_I > R_III

    4. RV₂ > RV₅ > RV₄

    5. SV₂ > SV₁ > SV₆

93. При визначенні положення електричної осі серця на ЕКГ, пацієнтки 54 років, виявили, що вона відхилена вліво . А ознакою відхилення електричної осі серця вліво вважають:

    1. А. R_I > R_II>R_III*

    2. R_II > R_I > R_III

    3. R_II > R_III > R_I

    4. RV₄ > RV₅ > RV₆

    5. SV₂ > SV₁ > SV₆

94. При визначенні положення електричної осі серця на ЕКГ, пацієнта 65 років, виявили, що вона горизонтальна . А ознакою горизонтального направлення електричної осі серця вважають:

    1. SV₂ > SV₁ > SV₆.

    2. R_II > R_I > R_III

    3. R_II > R_III > R_I

    4. RV₄ > RV₅ > RV₆

Е. R_I >R_II >R _III*

95. У хворої, яка знаходиться на лікуванні в терапевтичному відділенні, виявили на ЕКГ гіпертрофію правого передсердя. Для якого захворювання вона характерна?

    1. хронічного легеневого серця*

    2. гіпертонічної хвороби

    3. мі тральних вад

    4. міокардиту

    5. інфаркту

96. У хворої, яка знаходиться на лікуванні в терапевтичному відділенні, виявили на ЕКГ гіпертрофію правого передсердя. Яка основна ознака її?

1. RШ>RI>RП;

2. RІ<RП<RШ

3. Р-mitrale

4. P-pulmonale.*

5. розширений, двогорбий зубець Р.

97. У хворого, який знаходиться на лікуванні в кардіологічному відділенні, виявили на ЕКГ гіпертрофію лівого передсердя. При який патології вона частіше буває ?

    1. хронічному легеневому серці

    2. мі тральній недостатності

    3. мітральному стенозі *

    4. аортальному стенозі

    5. аортальній недостатності

98. У хворої, яка знаходиться на лікуванні в ревматологічному відділенні, виявили на ЕКГ гіпертрофію лівого передсердя. Яка основна ознака її?

    1. RШ>RІ>RП;

    2. RІ< RП< RШ

    3. Р-mitrale*

    4. P-pulmonale.

    5. високий із загостреною вершиною зубець Р.

99. У хворого 68 років, який знаходиться на лікуванні в терапевтичному відділенні, виявили на ЕКГ гіпертрофію лівого шлуночка. Яка основна ознака її?

    1. R _V6< R _V5<R _V4*

    2. R _V1< R _V2<R _V3

    3. R _V4 <R _V5 <R _V6

    4. R П> RІ >RШ

    5. R Ш< RП< RІ

100. У хворого 53 років, який знаходиться на лікуванні в пульмонологічному відділенні, виявили на ЕКГ гіпертрофію правого шлуночка. Яка основна ознака її?

     1. високийR _V5-_V6

     2. глибокий S _V1-2

     3. високий R _V1-2*

     4. RІ  RП RШ

Е. RП R І RШ

101. У хворого, який знаходиться на лікуванні в кардіологічному відділенні, виявили на ЕКГ гіпертрофію лівого шлуночка. Для якої патології вона характерна ?

     1. хронічного легеневого серця

     2. гіпертонічної хвороби*

     3. мітрального стенозу

     4. бронхіальної астми

     5. емфіземи легень

102. Студенти отримали завдання зняти ЕКГ у стандартних відведеннях. До стандартних відведень відносяться ...

     1. І,.П, III*

     2. aVR, aVL, aVF

     3. V1,V2,V3

     4. V4, V5, V6

     5. І,.П, III, aVR, aVL, aVF

103. У студентів виникла суперечка, що таке автоматизм серця. А як думаєте Ви?

     1. властивість серця виробляти імпульси, які викликають збудження і скорочення серцевого м’язу*

     2. властивість серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скорочувального міокарда

     3. властивість серця збуджуватись під впливом електричних імпульсів

     4. властивість серця скорочуватись під впливом електричних імпульсів

     5. неможливість збуджених клітин міокарда знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів

104. У групи студентів виникла суперечка, що таке провідність серця. А як думаєте Ви?

     1. властивість серця виробляти імпульси, які викликають збудження і скорочення серцевого м’язу

     2. властивість серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скорочувального міокарда *

     3. властивість серця збуджуватись під впливом електричних імпульсів

     4. властивість серця скорочуватись під впливом електричних імпульсів

     5. неможливість збуджених клітин міокарда знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів

105. Під час опитування студентів викладач виявив, що вони не знають, що таке збудливість серця. А Ви знаєте? Функція збудливості серця– це:

     1. властивість серця виробляти імпульси, які викликають збудження і скорочення серцевого м’язу

     2. властивість серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скорочувального міокарда

     3. властивість серця збуджуватись під впливом електричних імпульсів*

     4. властивість серця скорочуватись під впливом електричних імпульсів

Е. неможливість збуджених клітин міокарда знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів

106. Під час опитування студентів викладач виявив, що вони не знають, що таке функція рефрактерності серця. А Ви знаєте?

     1. властивість серця виробляти імпульси, які викликають збудження і скорочення серцевого м’язу

     2. властивість серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скорочувального міокарда

     3. властивість серця збуджуватись під впливом електричних імпульсів

     4. властивість серця скорочуватись під впливом електричних імпульсів

     5. неможливість збуджених клітин міокарда знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів*

107. Під час опитування студентів викладач виявив, що вони не знають, що таке функція функція скорочення серця. А Ви знаєте?

     1. властивість серця виробляти імпульси, які викликають збудження і скорочення серцевого м’язу

     2. властивість серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скорочувального міокарда

     3. властивість серця збуджуватись під впливом електричних імпульсів

     4. властивість серця скорочуватись під впливом електричних імпульсів*

     5. неможливість збуджених клітин міокарда знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів

108. У групи студентів виникла суперечка, який шлях деполяризації у міокарді шлуночків. А як думаєте Ви?

     1. від ендокарда до епікарда

     2. від епікарда до ендокарда*

     3. по довгій осі серця

     4. від синусового вузла до шлуночків

     5. по провідній системі серця

109. У двох студентів виникла суперечка, що таке аберрантність,. А як думаєте Ви?

     1. властивість серця виробляти імпульси, які викликають збудження і скорочення серцевого м’язу

     2. властивість серця збуджуватись під впливом електричних імпульсів

     3. патологічний шлях проведення електричних імпульсів по передсердям и шлуночкам*

     4. неможливість збуджених клітин міокарда знову активізуватись під впливом додаткових електричних імпульсів

     5. властивість серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скорочувального міокарда

110. Під час опитування студентів викладач виявив, що вони не знають, яка серцева аритмія найчастіше зустрічається. А Ви знаєте?

     1. синусова брадикардія;

     2. синусова аритмія (дихальна);

     3. екстрасистолія;*

     4. пароксизмальна тахікардія;

Е. миготлива аритмія.

111. Під час опитування студентів викладач виявив, що вони не знають, як відображається збудження синусового вузла на звичайній ЕКГ. А Ви знаєте?

     1. у вигляді зубця Р

     2. у вигляді правопередсердної частини зубця Р

     3. у вигляді інтервалу Р-Q

     4. у вигляді сегменту Р-Q

     5. у вигляді ізоелектричної лінії безпосередньо перед зубцем Р*

112. Студент Ш курсу не знав, яка частота ритму в спокої при синусовій тахікардії. А Ви знаєте?

     1. 80-100 в 1 хв

     2. 90 до150-180 в 1 хв*

     3. до 160-250 в 1 хв

     4. 161-180 в 1 хв

     5. 181-190 в 1 хв

113. Під час опитування студентів викладач виявив, що вони не знають, що відноситься до синусових аритмій. А яка думка Ваша?

     1. синусова тахікардія, брадикардія, дихальна аритмія*

     2. синусова тахікардія, брадикардія, екстрасистолія

     3. брадикардія, дихальна аритмія, екстрасистолія

     4. брадикардія, дихальна аритмія, пароксизмальна тахікардія

     5. синусова тахікардія, брадикардія, пароксизмальна тахікардія

114. У студентів Ш курсу виникли труднощі при відповіді на запитання, яка різниця в тривалості між коротшими і довшими інтервалами R-R при дихальній аритмії:

     1. перевищує 0,10с

     2. не перевищує 0,15 с

     3. перевищує 0,20 с

     4. перевищує 0,15 с*

     5. перевищує 0,12 с

115. Під час опитування студентів викладач виявив, що вони не знають, з чим пов’язана синусова аритмія. А яка думка Ваша?:

     1. з частотою серцевих скорочень

     2. з вдихом

     3. з видихом

     4. з фазами дихання*

     5. з частотою серцевих скорочень та фазами дихання

116. У хворого 26 років при аналізі ЕКГ виявлено зменшення тривалості R- R. Які спостерігаються при цьому зміни в роботі серця?

     1. Зменшення сили скорочень

     2. Збільшення частоти скорочень*

     3. Збільшення сили скорочень

     4. Зменшення частоти скорочень

Е. Зменшення частоти та сили скорочень.

117. У студента 22 років під час іспиту частота серцевих скорочень досягнула 110 уд/хв. Який відділ провідної системи серця є відповідальним за цю зміну?

     1. Атріовентрикулярний вузол

     2. Ніжки пучка Гіса

     3. Синоатріальний вузол*

     4. Волокна Пуркіньє

     5. Пучок Гіса.

118. При аналізі ЕКГ, юнака 19 років, виявлено порушення серцевої діяльності. При затримці дихання ритм серцевої діяльності ставав правильним. Якому порушенню ритму відповідає вказана картина ЕКГ?

     1. Поперечна блокада серця

     2. Передсердна екстрасистолія

     3. Синусова аритмія

     4. Миготлива аритмія

     5. Дихальна аритмія.*

119. У хворої під час реєстрації ЕКГ констатовано збільшення частоти серцевих скорочень. Укорочення якого елемента ЕКГ про це свідчить?

     1. Комплексу QRS

     2. Інтервалу Р-Q

     3. Інтервалу R- R*

     4. Інтервалу Т-Р

     5. Зубця Т.

120. При обстеженні юнака 17 років було виявлено прискорення серцебиття під час вдиху, а під час видиху сповільнення. На ЕКГ відмічалось вкорочення інтервалу R-R під час вдиху та подовження його під час видиху. Який вид аритмії спостерігається в юнака?

     1. Синусова тахікардія

     2. Миготлива аритмія

     3. Дихальна аритмія*

     4. Екстрасистолія

     5. Синусова брадикардія.

121. У пацієнтки 30 років, яка перехворіла на ГРЗ, при аналізі ЕКГ виявлено наступне: ритм синусовий, коливання величини R-R не перевищує 0,15 сек., ЧСС-146 уд/хв., тривалість інтервалу Р-Q – 0,2 сек., комплекс QRS – не змінений. Ці показники свідчать про розвиток…

     1. Синусової тахікардії*

     2. Синусової брадикардії

     3. Пароксизмальної тахікардії

     4. Атріовентрикулярної блокади

Е. Мерехтіння шлуночків

122. У пацієнтки з гіпертонічною хворобою шляхом електрокардіографічного дослідження виявлено: ритм синусовий, правильний , ЧСС- 98 уд/хв., тривалість інтервалу Р-Q – 0,2 сек., комплекс QRS – не змінений. У хворої є порушення

     1. Рефрактерності

     2. Провідності

     3. Автоматизму

     4. Збудливості

     5. Скоротливості

123. У пацієнтки 63 років під час гіпертензивної кризи ЧСС впала з 78 до 54 уд/хв. і утримується протягом тижня. Після ін’єкції атропіну ЧСС прискорилась на 16 уд/хв. До якої групи аритмій належить дане порушення серцевого ритму?

А. Порушення автоматизму синусового вузла

1. Порушення збудливості*

2. Порушення провідності

3. Фібриляція передсердь

4. Фібриляція шлуночків

5. Тріпотіння передсердь

124. При електрокардіографічному обстеженні хворого виявили: ритм синусовий, правильний, інтервал R-R=0,6 сек., розташування і тривалість інших інтервалів, а також зубців і сегментів - не змінена. Яка властивість серця порушена при цьому?

     1. Провідність

     2. Автоматизм*

     3. Провідність та автоматизм

     4. Скоротливість

     5. Збудливість

125. У дівчини 18 років під час емоційного збудження періодично виникають напади серцебиття, які тривають кілька хвилин. ЧСС досягає 210 уд/хв., пульс ритмічний. Яке порушення ритму серця має місце в даному випадку?

     1. Пароксизмальна тахікардія*

     2. Синусова тахікардія

     3. Синусова брадикардія

     4. Екстрасистолія

     5. Атріовентрикулярна блокада.

126. У хворого 49 років, який лікувався в кардіологічному відділенні, раптово виникли різка слабкість, запаморочення, ціаноз. На ЕКГ: ритм несинусовий, ЧСС-220 уд/хв., комплекси QRS розширені та деформовані. Через 10 хвилин напад раптово припинився. Який вид аритмії був у хворого?

     1. Мерехтіння шлуночків

     2. Синусова тахікардія

     3. Пароксизмальна тахікардія*

     4. Фібриляція шлуночків

Е. Екстрасистолія

127. Хворого 52 років доставили в терапевтичне відділення. На ЕКГ негативний зубець Р накладається на комплекс QRS, діастолічний інтервал після екстрасистоли подовжений. Назвіть вид екстрасистолії

     1. Синусова

     2. Передсердно-шлуночкова*

     3. Передсердна

     4. Порушення ритму немає

     5. Шлуночкова.

128. Хворий 47 років відчув перебої в роботі серця. Під час об’єктивного та електрокардіографічного дослідження з’ясовано, що це пов’язано з появою шлуночкових екстрасистол, однією з характерних ознак яких була повна компенсаторна пауза. Чим зумовлене виникнення компенсаторної паузи?

     1. Порушенням скоротливості міокарда шлуночків

     2. Пригніченням функції синоатріального вузла

     3. Ретроградним проведенням збудження до передсердь

     4. Рефрактерністю міокарда шлуночків до чергового імпульсу*

     5. Затримкою збудження в атріовентрикулярному вузлі

129. У пацієнтки, 51 року, яка перебувала в стаціонарі з приводу перенесеного інфаркту міокарда виникла пароксизмальна тахікардія. Що сприяло виникненню цього порушення?

     1. Резорбція в кров вмісту ушкоджених міокардіоцитів

     2. Іррадіація збудження з серця у спинний мозок

     3. Автоімунізація з утворенням антиміокардіальних антитіл

     4. Блокада токсичними продуктами бета-адренорецепторів міокарда

     5. Поява ектопічних вогнищ збудження міокарда*

130. У хворого, 65 років, виникла екстрасистолія. А що це таке?

     1. неправильний синусовий ритм, який характеризується періодами поступового прискорення і сповільнення ритму

     2. позачергове збудження і скорочення всього серця або його відділів*

     3. порушення проведення електричного імпульсу від синусового вузла до передсердь

     4. напад різкого прискорення серцевого ритму, який раптово виникає і зникає

     5. абсолютна аритмія

131. У хворої, 47 років, виникла екстрасистолія. А які екстрасистоли Ви знаєте?

     1. синусові, передсерді, атріовентрикулярні, шлуночкові*

     2. передсерді, шлуночкові

     3. атріовентрикулярні, шлуночкові

     4. передсерді, атріовентрикулярні, шлуночкові

Е. синусові, передсерді, шлуночкові

132. У хворого, 55 років, виникла екстрасистола, яка регулярно чередується з нормальним синусовим ритмом. Як вона називається?

     1. політопна

     2. поодинока

     3. аллоритмічна*

     4. інтерпольована

     5. монотопна

133. У хворого, 65 років, виникли екстрасистоли, які виходять з різних відділів серця і мають різну форму.Як вони називаються?

     1. А. аллоритмічні

     2. В. політопні*

     3. групові

     4. інтерпольовані

     5. Е. монотопні

134. У хворої, 49 років, на ЕКГ після кожного синусового імпульса з’являється екстрасистолічний Як називається ця екстрасистолія?

     1. політопна

     2. Бігемінія*

     3. тригемінія

     4. квадригемінія

     5. інтерпольована

135. У хворої, 48 років, виникли синусові екстрасистоли. Які їх ознаки на ЕКГ?

     1. відсутність зубця Р та зміна шлуночкового комплексу, компенсаторна пауза відсутня

     2. зміна форми зубця Р перед комплексом QRS не змінений, звичайний комплекс QRS

     3. збудження не відрізняється від нормального скорочення, компенсаторна пауза відсутня *

     4. наявність зубця Р і відсутність комплексу QRS

     5. Деформаці комплексу QRS

136. У хворого, 52 років, виникли передсердні екстрасистоли. Які їх ознаки на ЕКГ?

     1. відсутність зубця Р та зміна шлуночкового комплексу

     2. зміна форми зубця Р перед комплексом QRS не змінений, звичайний комплекс QRS*

     3. не змінений зубець Р та аберрантний комплекс QRS

     4. наявність зубця Р і відсутність комплексу QRS

Е. зубець Р після комплексу QRS, негативний

137. У хворого, 57 років, виникли передсердні екстрасистоли. При передсердній екстрасистолі зубець Р може бути:

     1. після комплексу QRS, негативний

     2. знижений або двофазний

     3. перед комплексом QRS, негативний

     4. не змінений зубець Р перед комплексом QRS

     5. не змінений зубець Р перед комплексом QRS, перед комплексом QRS- негативний, знижений або двофазний*

138. У хворого, 57 років, виникли атріовентрикулярні екстрасистоли. При цій екстрасистолі зубець Р може бути:

     1. зубець Р після комплексу QRS, негативний

     2. зубець Р перед комплексом QRS, негативний

     3. відсутність зубця Р

     4. перед комплексом QRS, негативний; відсутній; після комплексу QRS, негативний*

     5. перед комплексом QRS, позитивний; відсутній; після комплексу QRS, негативний

139. У кардіологічне відділення поступив хворий у якого на ЕКГ реєструвались атріовентрикулярні екстрасистоли. Для них характерна:

     1. повна компенсаторна пауза

     2. неповна компенсаторна пауза*

     3. компенсаторна пауза відсутня

     4. неповна компенсаторна пауза, у деяких випадках- повна

     5. повна компенсаторна пауза, у деяких випадках- неповна

140. У терапевтичне відділення поступив хворий у якого на ЕКГ реєструвались синусові екстрасистоли. Для них характерна:

     1. повна компенсаторна пауза

     2. неповна компенсаторна пауза

     3. відсутність компенсаторної паузи*

     4. неповна компенсаторна пауза, у деяких випадках- відсутня

     5. повна компенсаторна пауза, у деяких випадках- неповна

141. У кардіологічне відділення поступив хворий з інфарктом міокарда, у якого на ЕКГ ще реєструвались шлуночкові екстрасистоли. Які ознаки для них характерні?

     1. зміна форми зубця Р, не змінений звичайний комплекс QRS

     2. не змінений зубець Р та змінений комплекс QRS

     3. відсутній зубць Р та розширений шлуночковий комплекс*

     4. наявність зубця Р і відсутність комплексу QRS

Е. зубець Р після комплексу QRS, негативний

142. У кардіологічне відділення поступив хворий, у якого на ЕКГ реєструвались шлуночкові екстрасистоли. Яка компенсаторна пауза для них характерна?

     1. повна компенсаторна пауза*

     2. неповна компенсаторна пауза

     3. компенсаторна пауза відсутня

     4. неповна компенсаторна пауза, у деяких випадках- відсутня

     5. повна компенсаторна пауза, у деяких випадках- неповна

143. У кардіологічне відділення поступив хворий, у якого на ЕКГ реєструвались шлуночкові екстрасистоли. Який пульс буде у хворого?

     1. Irregularis*

     2. regularis

     3. frequens

     4. rarus

     5. celer

144. У студентів Ш курсу виникли труднощі при відповіді на запитання, що таке пароксизмальна тахікардія. А Ви знаєте?

     1. неправильний синусовий ритм, який характеризується періодами поступового прискорення і сповільнення ритму

     2. позачергове збудження і скорочення всього серця або його відділів

     3. порушення проведення електричного імпульсу від синусового вузла до передсердь

     4. напад різкого прискорення серцевого ритму, який раптово виникає і зникає*

     5. абсолютна аритмія

145. У кардіологічне відділення поступив хворий, у якого лікар-інтерн запідозрив пароксизмальну надшлуночкову тахікардію. Які зміни на ЕКГ для неї характерні?

     1. ритм правильний, комплекси QRS незмінені, зубець Р від’ємний перед комплексом QRS або нашаровується на шлуночковий комплекс

     2. ритм неправильний, комплекси QRS змінені, зубець Р перед комплексом QRS або нашаровується на шлуночковий комплекс

     3. ритм правильний, комплекси QRS змінені, зубець Р перед комплексом QRS або нашаровується на шлуночковий комплекс

     4. ритм неправильний, комплекси QRS незмінені, зубець Р перед комплексом QRS

Е. ритм правильний, комплекси QRS незмінені, зубець Р перед комплексом QRS або нашаровується на шлуночковий комплекс*

146. У кардіологічне відділення поступив хворий, у якого лікар запідозрив пароксизмальну шлуночкову тахікардію. Які зміни на ЕКГ для неї характерні?

     1. ритм правильний, комплекси QRS незмінені, зубець Р від’ємний перед комплексом QRS або нашаровується на шлуночковий комплекс

     2. ритм неправильний, комплекси QRS змінені, зубець Р перед комплексом QRS або нашаровується на шлуночковий комплекс

     3. ритм правильний, комплекси QRS змінені, зубець Р перед комплексом QRS або нашаровується на шлуночковий комплекс*

     4. ритм неправильний, комплекси QRS незмінені, зубець Р перед комплексом QRS

     5. ритм правильний, комплекси QRS незмінені, зубець Р перед комплексом QRS або нашаровується на шлуночковий комплекс

147. У кардіологічне відділення поступив хворий, у якого лікар запідозрив пароксизмальну тахікардію. Яка частота ритму в спокої характерна для пароксизмальної тахікардії частота?

     1. 80-100 в 1 хв

     2. 90 до150-180 в 1 хв

     3. до 160-250 в 1 хв*

     4. 161-180 в 1 хв

     5. 181-190 в 1 хв

148. Жінка 45 років скаржиться на появу задишки при фізичному навантаженні та підвищену втомлюваність. Аналіз ЕКГ: ЧСС- 52 уд/хв., інтервал Р-Q подовжений, комплекс QRS не змінений, кількість зубців Р переважає кількість комплексів QRS. Який вид аритмії у пацієнтки?

     1. Атріовентрикулярна блокада П ступеня*

     2. Атріовентрикулярна блокада Ш ступеня

     3. Синусова брадикардія

     4. Миготлива аритмія

     5. Синоатріальна блокада

149. У хворої 60 років виникла аритмія, при якій на ЕКГ частота скорочень шлуночків була 40, а передсердь 70 за 1 хв. Порушення якої функції серця спостерігається у хворої?

     1. Збудливості

     2. Провідності*

     3. Автоматизму

     4. Рефрактерності

     5. Скоротливості

150. У хворого при ЕГК дослідженні встановлено випадіння кожного третього шлуночкового комплексу. Який вид аритмії у хворого?

     1. Внутрішньошлуночкова блокада

     2. Синусова аритмія

     3. Атріовентрикулярна блокада*

     4. Синусова брадикардія

Е. Екстрасистолія

151. На вулиці під час серцевого нападу чоловік втратив свідомість, з’явились судоми. Лікар швидкої допомоги виявив на ЕКГ , що частота скорочень передсердь і шлуночків неоднакова. Яка могла бути причина такого стану хворого?

     1. Мерехтіння шлуночків

     2. Повна атріовентрикулярна блокада *

     3. Пароксизмальна тахікардія

     4. Фібриляція шлуночків

     5. Порушення проведення збудження по передсердях.

152. У хворого 65 років на ЕКГ спостерігається прогресуюче збільшення інтервалу Р-Q до випадіння шлуночкового комплексу. Після випадіння скорочення інтервал Р-Q відновлюється. Яке найбільш імовірне порушення серцевого ритму у хворого?

     1. Атріовентрикулярна блокада І ст.

     2. Атріовентрикулярна блокада II ступеня, І типу (за Мобітцом)*

     3. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня, ІІ типу (за Мобітцом)

     4. Атріовентрикулярна блокада Ш ст.

     5. Повна атріовентрикулярна блокада.

153. Хворий, який перебуває на стаціонарному лікуванні, кілька разів на день раптово непритомнів. Під час нападу пульс відсутній, тони серця не прослуховуються, артеріальний тиск не визначається, обличчя стає ціанотичним. З’являються судоми. Встановлено діагноз: синдром Морганьї-Адамса-Стокса. Його поява зумовлена

     1. Кардіосклеротичними змінами в серці

     2. Порушенням скоротливості міокарда шлуночків

     3. Розвитком повної атріовентрикулярної блокади*

     4. Приступом пароксизмальної тахікардії

     5. Слабістю синоатріального вузла.

154. Стан хворого, який перебуває на стаціонарному лікуванні з приводу інфаркту міокарда, погіршився. На ЕКГ спочатку з’явились наступні зміни: подовження інтервалу Р-Q, випадіння поодиноких комплексів QRS; пізніше – передсердя почали скорочуватись з частотою 74 уд/хв., а шлуночки – 40 уд/хв. Це свідчить про те, що у хворого виникла

     1. Аритмія внаслідок одночасного порушення автоматизму і провідності

     2. Внутрішньопередсердна блокада

     3. Внутрішньошлуночкова блокада

     4. Аритмія внаслідок порушення автоматизму

     5. Поперечна блокада*

155. У жінки 49 років на ЕКГ виявлено значне збільшення інтервалу Р-Q. Це означає, що проведення збудження сповільнене

     1. Атріовентрикулярним вузлом *

     2. Передсердями

     3. Шлуночками

     4. Пучком Гіса

Е. Волокнами Пуркіньє

156. У хворого 63 років, який переніс інфаркт міокарда виявлена неповна атріовентрикулярна блокада II ступеня, II типу (за Мобітцом). Якою електрокардіографічною ознакою є дане порушення провідності:

     1. Відсутність “фіксованого” інтервалу Р- Q й окремих комплексів QRST

     2. Випадання окремих комплексів QRST при збереженні зубця Р и “фіксованого” інтервалу P-Q *

     3. Наявність негативних зубців Р після QRS

     4. Випадання кожного другого комплексу QRST

     5. Зубці Р не пов’язані з комплексами QRST

157. У поліклініку на прийом до лікаря прийшла хвора, у якої виявлена атріовентрикулярна блокада II ступеня, І типу (за Мобітцом). Якою електрокардіографічною ознакою є дане порушення провідності:

     1. Збільшення інтервалу P-Q (більше 0.2 с.).

     2. Поступове збільшенням інтервалу Р-Q у наступних циклах і періодичному зникненні зубця Р и комплексу QRST.

     3. Нормальний інтервал Р - Q і періодичне зникнення зубця Р

     4. Поступове збільшення інтервалу Р - Q у наступних циклах і періодичне зникнення комплексу QRST при збереженні в паузі зубця Р*

     5. Зубці Р відсутні, хаотичні хвилі f, інтервали R- R різні

158. У хворого 68 років при аналізі ЕКГ виявлена повна атріовентрикулярна блокада. На підставі яких даних діагностують цю блокаду?

     1. Незалежності появи передсердних і шлуночкових комплексів при правильному ритмі шлуночкових комплексів:*

     2. Збільшення інтервалу Р - Q ( більше 0.2 с)

     3. Відсутності зубців Р

     4. Укорочення інтервалу Р -Q (менш 0,1 с)

     5. Нормального інтервалу Р - Q і періодичного зникнення зубця Р

159. У хворої 45 років при аналізі ЕКГ виявлені періоди Самойлова – Венкебаха. Вони характерні для:

     1. Атріовентрикулярної блокади І ступеня

     2. Атріовентрикулярної блокади ІІ ступеня І типу (за Мобітцом)*

     3. Повної атріовентрикулярної блокади

     4. Внутрішньошлуночкової блокади

     5. Атріовентрикулярної блокади ІІ ступеня ІІтипу (за Мобітцом)

160. Хвора 57 років, яка перенесла інфаркт міокарда, звернулась до дільничного лікаря з проханням зняти ЕКГ з метою контролю. При аналізі ЕКГ виявлені періоди Самойлова – Венкебаха. Чим вони характеризуються?

     1. Незалежною появою передсердних і шлуночкових комплексів при правильному ритмі шлуночкових комплексів

     2. Збільшенням інтервалу Р - Q ( більше 0.2 с)

     3. С.Відсутністю зубців Р

     4. Поступовим збільшенням інтервалу Р - Q у наступних циклах і періодичним випадінням комплексу QRST

Е. Нормальним інтервалом Р - Q і періодичним зникненням зубця Р*

161. У студентів Ш курсу виникли труднощі при відповіді на запитання, які блокади бувають. А Ви знаєте?

     1. синоатріальні, внутрішньопередсердні, атріовентрикулярні, внутрішньошлуночкові*

     2. внутрішньопередсердні, атріовентрикулярні, внутрішньошлуночкові

     3. атріовентрикулярні, внутрішньошлуночкові

     4. синоатріальні, внутрішньошлуночкові

     5. внутрішньопередсердні, атріовентрикулярні

162. Під час опитування студентів викладач виявив, що вони не знають, причин синоатріальних блокад . А Ви знаєте?

     1. порушення проведення імпульсу по правому передсердю

     2. порушення проведення імпульсу від правого передсердя до лівого

     3. порушення проведення імпульсу від синусового вузла до правого передсердя*

     4. синусовий вузол не виробляє імпульсу

     5. порушення проведення імпульсу від передсердій до шлуночків

163. У хворого на ЕКГ спостерігалось періодичне випадання частини серцевих циклів, при цьому інтервали R-R збільшені в 2 рази. Про що це свідчить?

     1. атріовентрикулярну блокаду П ст.

     2. атріовентрикулярну блокаду І ст.

     3. синоатріальну блокаду*

     4. внутрішньопередсердну блокаду

     5. атріовентрикулярну блокаду Ш ст.

164. У хворого на ЕКГ спостерігалось періодичне випадання частини серцевих циклів, при цьому інтервали Р-Р збільшені в 4 рази. Про що це свідчить?

     1. синоатріальну блокаду*

     2. внутрішньопередсердну блокаду

     3. атріовентрикулярну блокаду І ст.

     4. шлуночкову екстрасистолію

     5. атріовентрикулярну блокаду П ст.

165. Студент Ш курсу не знає від чого залежить клінічна картина синоатріальної блокади . А Ви знаєте?

     1. частоти блокування синусових імпульсів*

     2. від основного захворювання

     3. компенсаторної паузи

     4. артеріального тиску

     5. коронарного кровообігу

166. У хворої на ЕКГ діагностована синоаурикулярна блокада 2:1. Який в неї буде пульс?

     1. irregularis

     2. regularis

     3. frequens

     4. rarus*

Е. celer

167. У хворого, 54 років, на ЕКГ діагностована синоаурикулярна блокада 3:1. Який в нього буде пульс?

     1. irregularis

     2. regularis

     3. frequens

     4. rarus*

     5. celer

168. Між студентами виникла суперечка з приводу того, що таке внутрішньопередсердна блокада. Допоможіть їм.

     1. порушення проведення імпульсу від синусового вузла до передсердь

     2. порушення проведення імпульсу від правого передсердя до лівого

     3. порушення проведення електричного збудження по передсердних провідних шляхах*

     4. неправильний синусовий ритм, який характеризується періодами поступового прискорення і сповільнення ритму

     5. порушення проведення імпульсу від передсердій до шлуночків

169. Студенти Ш курсу не знають, відіграє найважливішу роль у розвитку внутрішньопередсердної блокади? А Ви знаєте?

     1. порушення проведення імпульсів по пучку Бахмана*

     2. порушення проведення імпульсів по пучку Кента

     3. порушення проведення імпульсів по волокнам Пуркіньє

     4. порушення проведення імпульсів по тракту Венкебаха

     5. порушення проведення імпульсів по тракту Тореля

170. У кардіологічне відділення поступила хвора, 55 років, у якої на ЕКГ були ознаки внутрішньопередсердної блокади. Що це за ознаки :

     1. періодичне випадання серцевого комплексу

     2. поява від’ємного зубця Р перед комплексом QRS

     3. поява розширеного, зазубреного або двогорбого зубця Р*

     4. поява від’ємного зубця Р після комплекса QRS

     5. незмінений зубець Р та аберантний шлуночковий комплекс

171. У хворого, який поступив у терапевтичне відділення на ЕКГ була діагностована внутрішньопередсердна блокада. Як ця блокада проявляється клінічно?

     1. нічим себе не проявляє*

     2. запаморочення під час зупинки серця, корчі

     3. раптове сильне серцебиття, стенокардичний біль, запаморочення, непритомність, маятникоподібний ритм серця (ембріокардія)

     4. проявляється синдромом Морганьї-Адамса-Стокса

Е. “безладне серцебиття”, відчуття тупих ударів у ділянці серця, задишка, кашель

172. У хворого, який поступив у кардіологічнее відділення на ЕКГ була діагностована атріовентрикулярна блокада. При цій блокаді порушується:

     1. проведення імпульсу від синусового вузла до передсердь

     2. проведення імпульсу від правого передсердя до лівого

     3. проведення електричного збудження по передсердних провідних шляхах

     4. синусовий ритм, який характеризується періодами поступового прискорення і сповільнення ритму

     5. проведення збудження від передсердій до шлуночків*

173. У кардіологічне відділення поступила хвора, 59 років, у якої на ЕКГ були ознаки неповної атріовентрикулярної блокади І ступеня . Які це за ознаки :

     1. ріодичне випадання повного серцевого циклу

     2. зміна зубця Р і незмінений шлуночків комплекс

     3. інтервалу РQ постійний, не більше 0,20 с., незмінений.*

     4. відсутність зв’язку між зубцем Р ( у 2-3 рази частіше) і шлуночковим комплексом

     5. зубець Р після комплексу QRS, негативний, ЧСС – 52 в 1 хв.

174. У кардіологічне відділення поступила хвора, 51 року, у якої на ЕКГ були ознаки неповної атріовентрикулярної блокади П ступеня типу Мобітц І . По яких ознаках була виявлена ця блокада?

     1. збільшення тривалості інтервалу РQ

     2. поступове, від циклу до циклу, збільшення інтервалу РQ і випадання одного з шлуночкових комплексів*

     3. тривалість РQ постійна, періодичне випадання шлуночкового комплексу

     4. відсутність зв’язку між передсердним ( у 2-3 рази частіше) і шлуночковими комплексами

     5. зубець Р після комплексу QRS, негативний, ЧСС – 52 в 1 хв.

175. У кардіологічне відділення поступила хвора, 64 років, у якої на ЕКГ були ознаки неповної атріовентрикулярної блокади П ступеня типу Мобітц П . По яких ознаках була виявлена ця блокада?

     1. збільшення тривалості інтервалу РQ

     2. поступове, від циклу до циклу, збільшення інтервалу РQ і випадання одного з шлуночкових комплексів

     3. тривалість РQ постійна, періодичне випадання шлуночкового комплексу*

     4. тривалість РQ постійна, періодичне випадання шлуночкового комплексу

     5. зубець Р після комплексу QRS, негативний, ЧСС – 52 в 1 хв.

176. Хвора, 64 років, поступила у кардіологічне відділення, у якої на ЕКГ були ознаки повної атріовентрикулярної блокади . По яких ознаках була виявлена ця блокада?

     1. випадання повного серцевого цикла на фоні регулярних передсердних комплексів

     2. поступове, від циклу до циклу, подовження інтервалу Р-Q.

     3. Р-Q поступово збільшується, відбувається випадання одного з шлуночкових комплексів

     4. немає зв’язку між зубцем Р (75 в 1 хв.) і розширеним, аберантним шлуночковим комплексом (25 в 1 хв.)*

Е. зубець Р негативний, після комплексу QRS

177. У хворого, який поступив у терапевтичне відділення на ЕКГ була діагностована атріовентрикулярна блокада Ш ступеня . Як ця блокада проявляється клінічно?

     1. нічим себе не проявляє

     2. проявляється запамороченням під час зупинки серця, корчами

     3. проявляється раптовим сильним серцебиттям, стенокардичним болем, запамороченням, непритомністю, маятникоподібним ритмом проявляється серця (ембріокардія)

     4. проявляеться синдромом Морганьї-Адамса-Стокса*

     5. проявляється “безладним серцебиттям”, відчуттям тупих ударів у ділянці серця, задишкою, кашелем

178. У кардіологічне відділення поступила хвора, 64 років, у якої вислуховувався “Гарматний тон “ Стражеска. Для якої блокади він характерний?

     1. атріовентрикулярній блокаді Ш ступеня*

     2. неповній атріовентрикулярній блокаді І ступеня

     3. внутрішньопередсердній блокаді

     4. неповній атріовентрикулярній блокаді П ступеня типу Мобітц І:

     5. неповній атріовентрикулярній блокаді П ступеня типу Мобітц І:

179. У кардіологічне відділення поступив хворий, 59 років, у якого вислуховувався “Гарматний тон “ Стражеска. Чим обумовлений цей тон?

     1. одночасним скороченням передсердь і шлуночків*

     2. внаслідок зникнення різниці в паузах між тонами

     3. неодночасного скорочення правого і лівого шлуночків

     4. неодночасного скорочення правого і лівого передсердь

     5. відсутність зв’язку між передсердним ( у 2-3 рази частіше) і шлуночковими комплексами

180. Хворий, 55 років, поступив у кардіологічне відділення, якому діагностували синдром Морганьї-Адамса-Стокса. Чим він проявляється проявляється?

     1. нічим себе не проявляє

     2. запамороченням під час зупинки серця, корчами

     3. раптовим сильним серцебиттям, стенокардичним болем, запамороченням, непритомністю, маятникоподібним ритмом проявляється серця (ембріокардія)

     4. “безладним серцебиттям”, відчуттям тупих ударів у ділянці серця, задишкою, кашелем

     5. втратою свідомості, епілептоїдними судомами, глибоким диханням, набуханням шийних вен, мертвотною блідістю*

181. У кардіологічне відділення поступила хвора, 57 років, у якої діагностували синдром Морганьї-Адамса-Стокса. Чим він обумовлений?

     1. одночасним скороченням передсердь і шлуночків

     2. відсутністю зв’язку між передсердним ( у 2-3 рази частіше) і шлуночковими комплексами

     3. коли імпульси від передсердь вже не доходять до шлуночків, а власний шлуночковий автоматизм ще не з’явився.*

     4. неодночасним скороченням правого і лівого шлуночків

Е. зникнення різниці в паузах між тонами

182. У кардіологічне відділення поступила хвора, 58 років, у якої на ЕКГ діагностували синдром Морганьї-Адамса-Стокса. Яка аускультативна картина буде характерна?

     1. маятникоподібний ритм серця (ембріокардія)

     2. правильний ритм переривається тривалими паузами*

     3. “Гарматний тон “ Стражеска

     4. ритм галопу

     5. без змін

183. Між студентами виникла суперечка з приводу того, що таке внутрішньошлуночкова блокада. Допоможіть їм.

     1. порушення проведення імпульсу від синусового вузла до передсердь

     2. порушення проведення імпульсу від правого передсердя до лівого

     3. порушення проведення електричного збудження по передсердних провідних шляхах

     4. неправильний синусовий ритм, який характеризується періодами поступового прискорення і сповільнення ритму

     5. порушення проведення імпульсу від передсердій до шлуночків*

184. Хвора, 57 років, поступила у кардіологічне відділення, у якої на ЕКГ були ознаки блокади правої ніжки ( гілки) пучка Гіса . По яких ознаках була виявлена ця блокада?

     1. періодичні випадання повного серцевого циклу

     2. тривалості інтервалу Р – Q більше 0,2 сек.

     3. наявність у відведеннях V1 ,V2 комплексів QRS типу rSR або rsR, які мають М- подібний вигляд*

     4. наявність у відведеннях V5 ,V6 розширеного деформованого шлуночкового комплексу типу R з розширеною, зазубленою вершиною

     5. високийR _V5-_V6, глибокий S _V1-2

185. Хвора, 52 років, поступила у кардіологічне відділення, у якої на ЕКГ були ознаки повної блокади правої ніжки ( гілки) пучка Гіса . По яких ознаках була виявлена ця блокада?

     1. тривалість комплексу QRS більше 0,12 сек.*

     2. тривалість комплексу QRS 0,09-0,11 сек.

     3. тривалість комплексу QRS менше 0,12 сек.

     4. тривалість комплексу QRS до 0,09 сек.

     5. тривалість комплексу QRS до 0,11 сек.

186. 39 У кардіологічне відділення поступила хвора, 52 років, у якої на ЕКГ були ознаки неповної блокади правої ніжки ( гілки) пучка Гіса. По яких ознаках була виявлена ця блокада?

     1. тривалість комплексу QRS більше 0,12 сек.

     2. тривалість комплексу QRS 0,09-0,11 сек*.

     3. тривалість комплексу QRS менше 0,12 сек.

     4. тривалість комплексу QRS до 0,09 сек.

Е. тривалість комплексу QRS 0,08-0,11 сек

187. У кардіологічне відділення поступив хворий, 50 років, у якого на ЕКГ були ознаки блокади лівої ніжки ( гілки) пучка Гіса. По яких ознаках була виявлена ця блокада?

     1. періодичні випадання повного серцевого циклу

     2. тривалості інтервалу Р – Q більше 0,2 сек.

     3. наявність у відведеннях V1 ,V2 комплексів QRS типу rSR або rsR, які мають М- подібний вигляд

     4. наявність у відведеннях V5 ,V6 розширеного деформованого шлуночкового комплексу типу R з розширеною, зазубленою вершиною*

     5. високийR _V5-_V6, глибокий S _V1-2

188. У кардіологічне відділення поступив хворий, 72 років, у якого на ЕКГ були ознаки повної блокади лівої ніжки ( гілки) пучка Гіса. По яких ознаках була виявлена ця блокада?

     1. тривалість комплексу QRS більше 0,12 сек.

     2. тривалість комплексу QRS 0,09-0,11 сек.

     3. тривалість комплексу QRS менше 0,12 сек.

     4. тривалість комплексу QRS до 0,09 сек.

     5. тривалість комплексу QRS 0,08-0,11 сек*

189. У кардіологічне відділення поступив хворий, 70 років, у якого на ЕКГ були ознаки неповної блокади лівої ніжки ( гілки) пучка Гіса. По яких ознаках була виявлена ця блокада?

     1. тривалість комплексу QRS більше 0,12 сек.

     2. тривалість комплексу QRS 0,09-0,11 сек.

     3. тривалість комплексу QRS 0,10-0,11 сек.*

     4. тривалість комплексу QRS до 0,09 сек.

     5. тривалість комплексу QRS 0,08-0,11 сек

190. Між студентами виникла суперечка з приводу того, що відіграє роль у розвитку внутрішньошлуночкової блокади. Допоможіть їм.

     1. порушення проведення імпульсів по пучку Бахмана

     2. порушення проведення імпульсів по пучку Кента

     3. порушення проведення імпульсів по волокнам Пуркіньє

     4. порушення проведення імпульсів по тракту Венкебаха

     5. порушення проведення імпульсів по ніжках пучка Гіса*

191. У хворого, який поступив у терапевтичне відділення на ЕКГ була діагностована внутрішньошлуночкова блокада. Від чого залежить клінічна картина цієї блокади?

     1. частоти блокування синусових імпульсів

     2. від основного захворювання та стану гемодинаміки*

     3. компенсаторної паузи

     4. артеріального тиску

Е. коронарного кровообігу

192. У кардіологічне відділення поступила хвора, 58 років, у якої на ЕКГ діагностували внутрішньошлуночкову блокаду. Яка аускультативна картина буде характерна?

     1. без змін

     2. значне розщеплення І і П тонів серця*

     3. маятникоподібний ритм серця (ембріокардія)

     4. правильний ритм переривається тривалими паузами

     5. ритм галопу

193. У хворого з інфарктом міокарда під час аналізу ЕКГ було звернуто увагу на відсутність зубця Р, наявність хвиль f і часте невпорядковане розміщення комплексів QRS. Яке порушення серцевого ритму у хворого?

     1. Пароксизмальна тахікардія

     2. Мерехтіння шлуночків*

     3. Синусова тахікардія

     4. Екстрасистолія передсердна

     5. Фібриляція шлуночків

194. В автобусі у жінки 57 років раптово виникли біль у ділянці серця та перебої в його роботі. Під час об’єктивного обстеження було виявлені підвищення артеріального тиску та неправильний пульс з дефіцитом. На ЕКГ - відсутність зубця Р і різні інтервали R-R. Який вид порушення був виявлений у хворої?

     1. Мерехтлива аритмія*

     2. Дихальна аритмія

     3. Поперечна блокада.

     4. Пароксизмальна тахікардія

     5. Синусна екстрасистолія.

195. У кардіологічне відділення поступила хвора, 58 років, у якої на ЕКГ діагностували миготливу аритмію. А що це таке?

     1. неправильний синусовий ритм, який характеризується періодами поступового прискорення і сповільнення ритму

     2. абсолютна аритмія*

     3. порушення проведення електричного імпульсу від синусового вузла до передсердь

     4. напад різкого прискорення серцевого ритму, який раптово виникає і зникає

     5. позачергове збудження і скорочення всього серця або його відділів

196. У кардіологічне відділення поступила хвора, 60 років, у якої на ЕКГ діагностували миготливу аритмію. Які причини миготливої аритмії?

     1. порушення збудження міокарда

     2. порушення провідності міокарда

     3. одночасне порушення збудження міокарда і провідності*

     4. порушення автоматизму і провідності

Е. порушення функції автоматизму і збудливості

197. У хворої, 73 років, яка поступила у кардіологічне відділення на ЕКГ було діагностовано миготіння передсердь. Що для нього характерно?

     1. в передсердях виникають (від 350 до 700 за 1 хв.) хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон*

     2. в передсердях виникають (від 200 до 400 за 1 хв.) хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон

     3. в передсердях виникають (від 350 до 700 за 1 хв.) ритмічніі хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон

     4. в передсердях виникають (від 200 до 400 за 1 хв.) ритмічні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон

     5. від 200 до 500 за 1 хв. хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон міокарда

198. У хворого, 70 років, який поступив у кардіологічне відділення на ЕКГ була діагностована миготлива аритмія. Що для неї характерно?

     1. неправильний синусовий ритм, який характеризується періодами поступового прискорення і сповільнення ритму

     2. порушення проведення електричного імпульсу від синусового вузла до передсердь

     3. напад різкого прискорення серцевого ритму, який раптово виникає і зникає

     4. позачергове збудження і скорочення всього серця або його відділів

     5. синусовий вузол втрачає функцію головного водія ритму, а в атріовентрикулярному в узлі блокується частина імпульсів*

199. У кардіологічне відділення поступив хворий, 72 років, у якого на ЕКГ були ознаки миготливої аритмії. По яких ознаках вона була виявлена?

     1. періодичні випадання повного серцевого циклу

     2. шлуночкові комплекси відсутні, хаотичні, різні за формою й амплітудою хвилі

     3. часті, регулярні майже однакових за формою та амплітудою хвилі

     4. відсутність зубця Р, хаотичні хвилі f , відстань R-R різна*

     5. відсутність зубця Р, регулярні F, відстань R-R однакова

200. У кардіологічне відділення поступив хворий,65 років, у якого на ЕКГ були ознаки миготливої аритмії, ЧСС- 78 за 1 хв. А якою миготлива аритмія буває?

     1. тахісистолічною

     2. брадисистолічною

     3. нормосистолічною

     4. тахісистолічною та брадисистолічною

     5. нормосистолічною, тахісистолічною та брадисистолічною*

201. У хворого, який поступив у терапевтичне відділення на ЕКГ була діагностована миготлива аритмія. Як вона проявляється клінічно?

     1. нічим себе не проявляє

     2. запаморочення під час зупинки серця, корчі

     3. раптове сильне серцебиття, стенокардичний біль, запаморочення, непритомність, маятникоподібний ритм серця (ембріокардія)

     4. проявляється синдромом Морганьї-Адамса-Стокса

Е. Відчуття перебоїв, тупих ударів у ділянці серця, задишка, кашель*

202. У хворої на гіпертонічну хворобу лікар терапевтичного відділення запідозрив пароксизм миготливої аритмії. Що для нього характерно?

     1. раптове“безладне серцебиття”, відчуття тупих ударів у ділянці серця, задишка, страх, збудженність*

     2. виникнення синдрому Морганьї-Адамса-Стокса

     3. раптове сильне серцебиття, стенокардичний біль, запаморочення, непритомність, маятникоподібний ритм серця (ембріокардія)

     4. раптове запаморочення, корчі

     5. Е. нічим себе не проявляє

203. У хворого, який знаходиться на лікуванні в кардіологічному відділенні з приводу миготливої аритмії може виникнути ускладнення. Яке?

     1. тромбоутворення та емболія*

     2. гіпертрофія міокарда

     3. кардіосклероз

     4. атеросклероз коронарних артерій

     5. дегенерація судинної стінки

204. У хворого, який поступив у терапевтичне відділення на ЕКГ була діагностована миготлива аритмія. Який пульс буде у хворого?

     1. пустий

     2. Дефіцит*

     3. високий

     4. без змін

     5. напружений

205. У хворої, 73 років, яка поступила у кардіологічне відділення на ЕКГ було діагностовано тріпотіння передсердь. Що для нього характерно?.

     1. в передсердях виникають (від 350 до 700 за 1 хв.) хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон

     2. в передсердях виникають (від 200 до 400 за 1 хв.) хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон

     3. в передсердях виникають (від 350 до 700 за 1 хв.) ритмічні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон

     4. в передсердях виникають (від 200 до 400 за 1 хв.) ритмічні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон*

     5. від 200 до 500 за 1 хв. хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон міокарда

206. У кардіологічне відділення поступив хворий, 62 років, у якого на ЕКГ були ознаки тріпотіння передсердь. Що це за ознаки?

     1. відсутність зубця Р, регулярні F, відстань R-R однакова*

     2. і відсутність зубця Р, хаотичні хвилі f , відстань R-R різна

     3. часті, регулярні майже однакових за формою та амплітудою хвилі

     4. шлуночкові комплекси відсутні, хаотичні, різні за формою й амплітудою хвилі

Е. періодичні випадання повного серцевого циклу

207. У кардіологічне відділення поступив хворий, 74 років, у якого на ЕКГ були ознаки тріпотіння передсердь. Що це за ознаки?

     1. А. зубць Р відсутній, однакові інтервали R-R

     2. В. зубць Р відсутній, різні інтервали R-R

     3. С. зубць Р від’ємний, незмінений шлуночковий комплекс

     4. інтервали R-R до 0,30 сек., однакові, великі передсерді хвилі*

     5. Е. інтервали R-R різні, низько амплітудні хвилі у великій кількості (замість зубця Р)

208. У тяжкому стані в ПІТ поступив хворий у якого на ЕКГ було діагностовано тріпотіння шлуночків. Що характерно для цієї аритмії?

     1. в передсердях виникають (від 350 до 700 за 1 хв.) хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон, які не усі досягають шлуночків

     2. часте від 200 до 300 за 1 хв. ритмічне збудження та скорочення шлуночків*

     3. в передсердях виникають (від 350 до 700 за 1 хв.) ритмічніі хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон, але не усі досягають шлуночків

     4. в передсердях виникають (від 200 до 400 за 1 хв.) ритмічні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон

     5. від 200 до 500 за 1 хв. хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон міокарда

209. У кардіологічне відділення поступив хворий, 62 років, у якого на ЕКГ були ознаки тріпотіння шлуночків. Що це за ознаки?

     1. нерозширений зубць Р і частий, змінений шлуночковий комплекс

     2. невисокі хвилі Р, часті, незмінений шлуночковий комплекс

     3. ЕКГ крива у вигляді синусоїди*

     4. хаотичність, нерегулярність, різка деформація, низький вольтаж шлуночкових комплексів

     5. інтервали R-R часті, хвилі тріпотіння на ізолінії, QRS не змінені

210. У тяжкому стані в ПІТ поступив хворий у якого на ЕКГ було діагностована фібриляція шлуночків. Які ознаки її?

     1. нерозширений зубць Р і частий, змінений шлуночковий комплекс

     2. невисокі хвилі Р, часті, незмінений шлуночковий комплекс

     3. ЕКГ крива у вигляді синусоїди

     4. хаотичність, нерегулярність, різка деформація, низький вольтаж шлуночкових комплексів*

     5. інтервали R-R часті, хвилі тріпотіння на ізолінії, QRS не змінені

211. У тяжкому стані в ПІТ поступила хвора у якої на ЕКГ було діагностовано миготіння шлуночків. Які ознаки його?

     1. відсутність зубця Р, хаотичні хвилі f , відстань R-R різна

     2. відсутність зубця Р, регулярні F, відстань R-R однакова

     3. періодичні випадання повного серцевого циклу

     4. шлуночкові комплекси відсутні, хаотичні, різні за формою й амплітудою хвилі*

Е. часті, регулярні майже однакові за формою та амплітудою хвилі

212. У хворої , 79 років, виникло миготіння шлуночків. Що для нього характерно?

     1. в передсердях виникають (від 350 до 700 за 1 хв.) хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон, які не усі досягають шлуночків

     2. часте від 200 до 300 за 1 хв. ритмічне збудження та скорочення шлуночків

     3. в передсердях виникають (від 350 до 700 за 1 хв.) ритмічні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон, але не усі досягають шлуночків

     4. в передсердях виникають (від 200 до 400 за 1 хв.) ритмічні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон

     5. від 200 до 500 за 1 хв. хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон міокарда*

213. У тяжкому стані в ПІТ поступила хвора у якої на ЕКГ була діагностована асистолія. Які її ЕКГ ознаки ?

     1. відсутність зубця Р, хаотичні хвилі f , відстань R-R різна

     2. відсутність будь-яких зубців*

     3. шлуночкові комплекси відсутні, хаотичні, різні за формою й амплітудою хвилі

     4. часті, регулярні майже однакові за формою та амплітудою хвилі

     5. періодичні випадання повного серцевого циклу

214. У тяжкому стані в ПІТ поступила хвора у якої на ЕКГ була діагностована асистолія. Вона характерна для:

     1. миготіння передсердь

     2. миготіння шлуночків*

     3. тріпотіння передсердь

     4. тріпотіння шлуночків

     5. внутрішньошлуночкової блокади

215. У тяжкому стані в ПІТ поступила хвора у якої на ЕКГ була діагностована асистолія. Вона характерна для :

     1. внутрішньошлуночкової блокади правої ніжки пучка Гіса

     2. фібриляції шлуночків*

     3. внутрішньопередсердної блокади

     4. тріпотіння шлуночків

     5. внутрішньошлуночкової блокади лівої ніжки пучка Гіса

216. У хворої , 59 років, виникла асистолія шлуночків. До чого вона призводить ?

     1. припинення кровообігу та клінічної смерті*

     2. кардіогенного шоку

     3. тромбоутворення та емболії

     4. гіпотензії

Е. інфаркту міокарда

217. У тяжкому стані в ПІТ поступив хворий у якого на ЕКГ було діагностована фібриляція шлуночків. Які її клінічні ознаки?

     1. раптовим “безладним серцебиттям”, відчуттям тупих ударів у ділянці серця, задишкою, страхом, збудженістю

     2. раптовим сильним серцебиттям, стенокардичним болем, запамороченням, непритомністю, маятникоподібним ритмом серця (ембріокардія)

     3. втратою свідомості, зникненням пульсу, артеріального тиску, серцевих тонів, розширенням зіниць, корчами, мимовільний сечопуск і дефекація*

     4. раптовим запамороченням, корчами

     5. інтенсивним стискаючим болем у грудній клітці, гострою нестачою повітря і раптовою смертю

218. У ПІТ поступив хворий , якому показана кардіоверсія.. Що це таке?

     1. лікування імпульсом електричного струму з відповідною енергією*

     2. лікування шляхом впливу на міокард шлуночків електричними імпульсами відповідної потужності й частоти

     3. запис руху верхівки лівого шлуночка при скороченні серця

     4. внутрішньосерцеве введення ліків

     5. введення контрастної речовини у велики судини

219. У ПІТ поступив хворий , якому показана електростимуляція. Що це таке?

     1. лікування імпульсом електричного струму з відповідною енергією

     2. лікування шляхом впливу на міокард шлуночків електричними імпульсами відповідної потужності й частоти*

     3. внутрішньосерцеве введення ліків

     4. запис руху верхівки лівого шлуночка при скороченні серця

     5. введення контрастної речовини у велики судини

220. У ПІТ поступив хворий , якому показана електростимуляція. Для електроімпульсної терапії застосовується енергія:

     1. до 50 Дж

     2. до 4000 Дж

     3. 50-100 Дж*

     4. 1000 Дж

     5. більше 100 Дж

221. У терапевтичне відділення поступила хвора з парокзизмальною тахікардією. Лікар їй призначив електроімпульсну терапію. При якій аритмії електроімпульсну терапію не застосовують ?

     1. синусовій тахікардії*

     2. пароксизмальній тахікардії

     3. миготінні передсердь

     4. тріпотінні передсердь

Е. фібриляції шлуночків

222. У терапевтичне відділення поступив хворий із синусовою тахікардією. Лікар-інтерн йому призначив електростимуляцію. При якій аритмії електростимуляцію не застосовують?

     1. синусовій тахікардії*

     2. пароксизмальній тахікардії

     3. синоаурикулярній блокаді із синдромом Морганьї-Адамса-Стокса

     4. асистолії

     5. різкій брадикардії

223. У терапевтичне відділення поступив хворий, якому призначена ехокардіографія. Що це метод дослідження?

     1. метод зображення серця і великих судин, в основі якого лежить використання ультразвуку*

     2. вибіркове контрастування правої і лівої коронарних артерій з допомогою спеціальних катетерів

     3. запис руху верхівки лівого шлуночка при скороченні серця

     4. метод дослідження пульсації контуру серця та великих судин за допомогою фотоелемента

     5. метод реєстрації звукових явищ, що виникають у серці при його діяльності

224. У ревматологічне відділення поступив хворий, якому призначена фонокардіографія. Що це метод дослідження?

     1. метод зображення серця і великих судин, в основі якого лежить використання ультразвуку

     2. вибіркове контрастування правої і лівої коронарних артерій з допомогою спеціальних катетерів

     3. запис руху верхівки лівого шлуночка при скороченні серця

     4. метод дослідження пульсації контуру серця та великих судин за допомогою фотоелемента

     5. метод реєстрації звукових явищ, що виникають у серці при його діяльності*

225. У кардіологічне відділення поступив хворий з нестабільною стенокардією, йому призначили коронарографію. Що це метод дослідження?

     1. запис руху верхівки лівого шлуночка при скороченні серця

     2. вибіркове контрастування правої і лівої коронарних артерій з допомогою спеціальних катетерів*

     3. метод зображення серця і великих судин, в основі якого лежить використання ультразвуку

     4. метод дослідження пульсації контуру серця та великих судин за допомогою фотоелемента

Е. метод реєстрації звукових явищ, що виникають у серці при його діяльності

226. Кардіологічному хворому призначена ангіокардіографія. Що це метод дослідження?

     1. запис руху верхівки лівого шлуночка при скороченні серця

     2. вибіркове контрастування правої і лівої коронарних артерій з допомогою спеціальних катетерів

     3. метод зображення серця і великих судин, в основі якого лежить використання ультразвуку

     4. дослідження порожнин серця й великих судин після введення в них контрастної речовини*

     5. метод дослідження пульсації контуру серця та великих судин за допомогою фотоелемента.

227. Кардіологічному хворому призначена електрокімографія. Що це метод дослідження?

     1. запис руху верхівки лівого шлуночка при скороченні серця

     2. вибіркове контрастування правої і лівої коронарних артерій з допомогою спеціальних катетерів

     3. метод зображення серця і великих судин, в основі якого лежить використання ультразвуку

     4. дослідження порожнин серця й великих судин після введення в них контрастної речовини

     5. метод дослідження пульсації контуру серця та великих судин за допомогою фотоелемента*

228. Кардіологічному хворому призначена фазорентгенокардіографія. Що це метод дослідження?

     1. запис руху верхівки лівого шлуночка при скороченні серця

     2. вибіркове контрастування правої і лівої коронарних артерій з допомогою спеціальних катетерів

     3. метод, що дає змогу проводити рентгенографію серця в запрограмовану фазу серцевого циклу*

     4. дослідження порожнин серця й великих судин після введення в них контрастної речовини

     5. метод дослідження пульсації контуру серця та великих судин за допомогою фотоелемента.

229. У ревматологічне відділення поступив хворий, якому призначена доплерокардіографія. Для чого її застосовують?

     1. виявлення аномальних напрямків течії крові*

     2. спостереження руху верхівки лівого шлуночка при скороченні серця

     3. контрастування правої і лівої коронарних артерій з допомогою спеціальних катетерів

     4. метод зображення серця і великих судин, в основі якого лежить використання ультразвуку

Е. дослідження порожнин серця й великих судин після введення в них контрастної речовини

230. У ревматологічне відділення поступив хворий з мітральним стенозом. Йому призначена фонокардіографія. Через який проміжок часу І тон серця на ФКГ починається від початку зубця Q ?

     1. 0.01-,02с;

     2. 0,03-0,06с

     3. 0,03-0,06с*

     4. 0,02-0,08с.

     5. г)0,01-0,06с;

231. У ревматологічне відділення поступив хворий з аортальним стенозом. Йому призначена фонокардіографія. ІІ тон серця на ФКГ не починається:

     1. за 0,03с до початку зубця Т;*

     2. за 0,02с до початку зубця Т;

     3. може співпадати з початком зубця Т;

     4. може співпадати із закінченням зубця Т

     5. через 0,02с після його

232. У кардіологічному відділенні хворому була діагностована серцева недостатність і призначена ехокардіографія.Яка нормальна величина фракції викіду лівого шлуночка?

     1. 50 %

     2. 34 %

     3. 45%

     4. 62%*

Е. 80%

ШКТ

1. Лікар провів ковзну пальпфацію кишечника пацієнту в такому порядку: сигмовидна, сліпа, кінцевий відділ клубової кишки, червоподібний відросток, поперечно-ободова, висхідна та низхідна частина ободової кишки. Який відділ кишечника потрібно пальпувати останнім?

   1. Сліпу кишку

   2. Низхідну частину ободової кишки

   3. Поперечно-ободову кишку*

   4. Червоподібний відросток

   5. Кінцевий відділ клубової кишки

2. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнта. Який відділ кишківника він пальпував після сліпої кишки?

   1. Сигмовидну кишку

   2. Низхідну частину ободової кишки

   3. Поперечно-ободову кишку

   4. Червоподібний відросток

   5. Кінцевий відділ клубової кишки*

3. При пальпації клубової кишки у паєцієнта за В.П.Образцовим в скількох % випадків можна її пропальпувати.

   1. 40-50 %

   2. 60-67 %

   3. 75-80 %*

   4. 20-25 %

   5. Не пальпується

4. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта. Мала кривизна шлунка пальпується:

   1. В нормі

   2. При гастроптозі*

   3. При збільшенні шлунка

   4. При зменшенні шлунка

   5. При кахексії

5. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Де в нормі знаходиться горизонтальна частина поперечно-ободової кишки?

   1. На рівні пупка

   2. На 1-2 см вище пупка

   3. На 2-3 см вище пупка

   4. На 2-3 см нижче пупка

   5. Нижче великої кривизни шлунка*

6. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієта. Який у нормі діаметр сліпої кишки?

   1. 3-4 см*

   2. 2-3 см

   3. 5-6 см

   4. 1-2 см

   5. 6-7 см

7. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту. Який відділ кишечника пальпується після сигмовидної кишки?

   1. Червоподібний відросток

   2. Кінцевий відділ клубової кишки

   3. Висхідний відділ ободової кишки

   4. Сліпа кишка*

   5. Поперечно-ободова кишка

8. Лікар провів глибоку ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Який відділ кишечника пальпується першим?

   1. А. Сліпа кишка

   2. Поперечно-ободова кишка

   3. Сигмовидна кишка*

   4. Висхідна частина ободової кишки

   5. Низхідна частина ободової кишки

9. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта.У нормі нижня межа шлунка знаходиться:

   1. Нижче пупка на 2-3 см

   2. Вище пупка на 2-3 см*

   3. На рівні пупка

   4. На рівні мечоподібного відростка

   5. Нижче пупка на 1-2 см

10. Лікар провів пальпацію кишечника у пацієнта. У нормі сигмовидна кишка пропальповується на протязі :

    1. 20-25 см*

    2. 18-20 см

    3. 5-10 см

    4. Не пальпується

    5. 30-50 см

11. Пальпація кишківника починається з:

    1. сигмовидної кишки; *

    2. сліпої кишки;

    3. попереково-ободової кишки;

    4. апендикса;

    5. висхідної кишки.

12. У жінок нижній край сліпої кишки розташований на:

    1. 1-1,5 см вище міжосної лінії,

    2. на рівні міжосної лінії,

    3. на 1 см нижче міжосної лінії, *

    4. на 1-2 см нижче пупка,

Е. на рівні пупка.

13. В якій послідовності треба проводити глибоку пальпацію кишківника?

    1. сигмовидна, сліпа, здухвинна, попереково-ободова, висхідна, нисхідна,

    2. здухвинна, сигмовидна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна, сліпа.

    3. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна,.

    4. здухвинна, висхідна, нисхідна,сигмовидна, сліпа, попереково-ободова.

    5. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, нисхідна, попереково-ободова*

14. Сигмовидна кишка в нормі пальпується:

    1. у 90-100% хворих;

    2. у 80-90% хворих;

    3. у 50-60% хворих;

    4. у 95-100% хворих;

    5. у 90-95% хворих. *

15. Попереково-обудова кишка в нормі пальпується:

    1. 40-50% випадках,

    2. 50-60% випадках,

    3. C. 60-70% випадках, *

    4. 70-80% випадках,

    5. 80-95% випадках.

16. Апендикс в нормі пальпується:

    1. 10-20% випадках,

    2. 20-30% випадках,

    3. 40-50% випадках,

    4. 20-25% випадках, *

    5. 60-70% випадках,

17. Хворому зі спленомегалією для диференціальної діагностики спленомегалії проведена проба Фрея, що полягає у введенні...

    1. п/ш 0.1% розчину адреналіну; *

    2. п/ш 0.1% розчину атропіну;

    3. п/ш 0.2% розчину платифіліну;

    4. в/в 2.4% розчину еуфіліну;

    5. мезатону.

18. Хворого турбує нічний, “голодний” біль в епігастрії, нудота. Спостерігається сезонність загострень захворювання. Який з діагностичних методів є найбільш інформативний в такому випадку?

    1. Фіброгастродуоденоскопія*

    2. R-скопія шлунку

    3. Холецистографія

    4. Шлункове зондування

    5. Дуоденальне зондування

19. Хворий скаржиться на відчуття важкості в епігастральній ділянці, відрижку, нудоту. При об’єктивному дослідженні натще в шлунку визначається шум плеску. Про що свідчить визначення шуму плеску натще?

    1. Про гіперсекрецію натще.*

    2. Про гіпосекрецію.

    3. Про підсилення моторики шлунка.

    4. Про гастроптоз.

Е. Про запальний процес у шлунку

20. Хворий на виразкову хворобу шлунка відмічає зменшення болю в животі, появу загальної слабкості, блювання кавовою гущею. Для якого стану характерне таке блювання?

    1. Шлункової кровотечі на фоні нормохлоргідрії або гіперхлоргідрії*

    2. Стенозу воротаря

    3. Шлункової кровотечі на фоні ахілій

    4. Зловживанні кавою

    5. Перфорації виразки

21. Хворому на виразкову хворобу проведено фракційне дослідження шлункової секреції, визначено підвищену кислотність шлункового соку. Якими найчастіше бувають випорожнення у таких хворих?

    1. Закрепи*

    2. Проноси

    3. Чергування закрепів і проносів

    4. Нормальні

    5. З неперетравленими рештками їжі

22. Ззагальна кислотність базальної секреції за даними шлункового зондування становить:

    1. 40-60 ммоль\л*

    2. 80-100 ммоль\л

    3. 100-120 ммоль\л

    4. 20-40 ммоль\л

    5. 10-15 ммоль\л

23. Максимальна кислотність базальної секреції при шлунковому зондуванні становить:

    1. 100-120 ммоль\л*

    2. 80-100 ммоль\л

    3. 40-60 ммоль\л

    4. 20-40 ммоль\л

    5. 90-110 ммоль\л

24. При дуоденальному зондуванні визначають в нормі:

    1. 3 порції жовчі*

    2. 2 порції жовчі

    3. 4 порції жовчі

    4. 1 порцію жовчі

    5. 5 порцій жовчі

25. В нормі у жовчі не виявляють

    1. Клітинні елементи*

    2. Білок

    3. Уробілін

    4. Жовчні кислоти

Е. Холестерин

26. Білірубін загальний в біохімічному аналізі крові становить:

    1. 8,5-20,5 мкмоль\л*

    2. 1,70-17,11 мкмоль\л

    3. 0,86-5,10 мкмоль\л

    4. 3,5-5,6 мкмоль\л

    5. 65-80 г\л

27. Аспартатамінотрансфераза в біохімічному аналізі крові здорової людини становить:

    1. 0,1-0,45 ммоль\год\л*

    2. 0,1-0,68 ммоль\год\л

    3. 1,5-5,5 ммоль\год\л

    4. 0,1-1,5 ммоль\год\л

    5. 0,2-0,95 ммоль\год\л

28. Аланінамінотрансфераза в біохімічному аналізі крові здорової людини становить:

    1. 0,1-0,68 ммоль\год\л*

    2. 0,1-0,45 ммоль\год\л

    3. 1,5-5,5 ммоль\год\л

    4. 0,1-1,5 ммоль\год\л

    5. 0,2-0,95 ммоль\год\л

29. При дуоденальному зондуванні хворих на холецистит патологічні зміни виявляють у порції:

    1. В*

    2. С

    3. А

    4. А і С

    5. С і В

30. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 40-60 ммоль/л; вільна НСІ - 20-40 ммоль/л; зв’язана НСІ – 10-15 ммоль/л; дебіт-час – 1,5-5 ммоль/л. Це характкрно для:

    1. норми*

    2. гіперацидного стану

    3. гіпоацидного стану

    4. ахілії

    5. жодного із перерахованих

31. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 10-20 ммоль/л; вільна НСІ - 5-10 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0-5 ммоль/л; дебіт-час – 0,5-1 ммоль/л. Це характкрно для:

    1. гіпоацидного стану*

    2. гіперацидного стану

    3. норми

    4. ахілії

Е. жодного із перерахованих

32. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 0 ммоль/л; вільна НСІ - 0 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0 ммоль/л; дебіт-час – 0 ммоль/л. Це характкрно для:

    1. ахілії*

    2. гіпоацидного стану

    3. гіперацидного стану

    4. норми

    5. жодного із перерахованих

33. Хворий скаржиться на утруднене ковтання їжі, болі в нижній частині грудини, інколи вночі зригування їжею, яку приймав ввечері. Який із методів обстеження не є інформативним для встановлення діагнозу?

1. УЗД*

2. всі вказані

3. езофагоманометрія

4. оглядова рентгенографія

5. езофагоскопія