- •Поняття методології теорії держави і права
- •Сучасне розуміння методології теорії держави і права
- •Метод матеріалістичної діалектики:поняття та зміст
- •Основні підходи до предмета тдп
- •Особливості виникнення постсоціалістичної держави
- •Соціальний характер постсоціалістичні держави
- •Методологія правотворчості
- •Форми постсоціалістичної держави
- •12. Поняття, ознаки принципи демократії
- •14. Форми та інститути демократії
- •15. Демократія і самоврядування
- •16. Цінність демократії
- •23. Марксистська теорія громадянського суспільства
- •24. Основні ознаки громадянського суспільства
- •25. Шляхи побудови громадянського суспільства
- •26. Взаємодія громадянського суспільства і сучасної держави
- •28. Поняття «право» і «влада», їх співвідношення
- •29. Види влади.
- •30. Легітимна влада, її ознаки
- •36. Правова держава і розподіл влад
- •37. Проблеми побудови правової держави в Україні
- •38. Ознаки правової держави
- •40. Поняття делегованої законотворчості
- •41. Практика делегованої законотворчості в сучасних демократичних державах
- •42. Способи і умови делегування законодавчих функцій Уряду
- •43. Вимоги до законодавчих функцій уряду
- •44. Проблеми делегування законотворчості в Україні
- •45. Поняття і склад правової культури
- •48. Правосвідомість як елемент правової культури
- •49. Структура правосвідомості
- •50. Взаємозв’язок правосвідомості і правового регулювання
- •51. Поняття юридичного процесу, його ознаки
- •53. Система процесуального права
- •54. Правова ідеологія
- •56. Форма постсоціалістичної держави
- •57. Види соціальної влади
- •59. Сучасне уявлення про громадянське суспільство
- •62. Шляхи подолання правового нігілізму
- •63. Правова культура суспільства
- •64. Правова культура особи
- •65. Стадії юридичного процесу
- •66. Співвідношення норм матерального і процесуального права
64. Правова культура особи
Правова культура особи характеризує рівень правової соціалізації члена суспільства, ступінь засвоєння і використання ним правових начал державного і соціального життя. Правова культура особи означає не тільки знання і розуміння права, а й правові судження щодо нього як про соціальну цінність, і головне — активну роботу з його здійснення, зі зміцнення законності і правопорядку. Іншими словами, правова культура ocoби – це її позитивна правова свідомість у дії. Вона включає перетворення особою своїх здібностей і соціальних якостей на підставі правового досвіду.
Змістом правової культури особи є:
1) правосвідомість і правове мислення. Правове мислення має стати елементом культури кожної людини;
2) правомірна поведінка;
3) результати правомірної поведінки і правового мислення. Показником правової культури особи є правова активність особи як вища форма правомірної поведінки, що припускає:
1) наявність високого рівня правосвідомості; готовність до ініціативної правомірної діяльності в правовій сфері на основі шанобливого ставлення до права, переконаності в необхідності і справедливості правових норм, їх добровільного здійснення, досконалого знання права (внутрішній аспект);
2) цілеспрямовану, ініціативну, позитивну соціальне корисну діяльність особи, що перевершує звичайні вимоги до можливої і належної поведінки, спрямовану на розвиток демократії, зміцнення законності і правопорядку (зовнішній аспект).
Правова активність — одна із змістовних характеристик особи. На відміну від держав з тоталітарним режимом, де бажаною є людина конформістської поведінки, а від активної намагаються позбутися, у державах з демократичним режимом потрібна особа активна, зацікавлена в реалізації правових норм і принципів у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Форми прояву правової активності різноманітні: сумлінна службова діяльність, предметне обговорення законопроектів, участь у передвиборній боротьбі як довірена особа кандидата в депутати та ін. Правомірна активність особи досягається через схвалення і стимулювання суспільне корисних дій і припинення шкідливих. Правова активність може бути як епізодичною (дії громадянина по затриманню підозрюваного у вчиненні злочину), так і постійною (виконання функцій народного засідателя).
Правова культура особи (загальна і спеціальна — професійна) сприяє виробленню стилю правомірної поведінки, який формується залежно від:
• ступеня засвоєння і вияву цінностей правової культури суспільства;
• специфіки професійної діяльності;
• індивідуальної неповторності творчості кожної особи.
Культурний стиль правомірної поведінки характеризується сталістю додержання правових принципів у правомірній поведінці, специфікою вирішення життєвих проблем, яка виражається в особливостях вибору варіанта правомірної поведінки в межах, визначених правовими нормами.
65. Стадії юридичного процесу
Стадія юридичного процесу — це сукупність взаємопов'язаних дій членів суспільства, встановлених процесуальними нормами, які складають певну частину юридичного процесу. Стадійність юридичного процесу полягає у суворій послідовності здійснення кожної стадії та переходу до наступної стадії процесу лише після виконання всіх процесуальних дій, передбачених попередньою стадією юридичного процесу.
Кожний вид юридичного процесу складається з власної кількості та змісту стадій цього процесу.
У правовій науці виокремлюють наступні стадії процесу правотворчості: а) дослідження, аналіз суспільних явищ і процесів, виявлення об'єктивної потреби у правовій регламентації; б) визначення суб'єкта уповноваженого прийняти правове рішення і виду правового акта; в) прийняття рішення про підготовлення проекту правового акта; г) розроблення концепції, ідеї, аналізу майбутнього акта; д) підготовлення проекту правового акта; є) попередній розгляд проекту акта; є) суспільне обговорення проекту акта; ж) офіційний розгляд проекту акта відповідним органом; з) прийняття правового акта, його оформлення, підписання, опублікування і набрання ним юридичної сили.