- •1.Культурологія як наука, її специфіка, структура та завдання
- •2.Культура у системі суспільних відносин. Основні функції культури
- •3. Культура як спосіб буття людини.Поняття антропосоціогенезу
- •4. Світова культура як синтез національних, регіональних, локальних культур
- •5.Поняття культурного регіону .Сучасна регіональна типологія культури
- •6.Історична періодизація та типологія культурного процесу. Поняття культурної епохи
- •7.Діалектика загальнолюдського та національного в культурі.Проблема культурної ідентифікації
- •8.Культура і особистість .Елементи внутрішньої культури особистості.
- •9. Синкретизм
- •10 Неолітична революція.Ії значення. Трипільська культура.
- •11.Традиціоналізм як тип культури.Загальні риси розвитку культур Стародавнього Сходу.
- •12.Культури кочовиків Украіни.
- •13 Досягнення доби античної класики.
- •14.Значеня культури Греції і Риму.
- •15. Культура Візантії.
- •16. Загальна характеристика середньовiчної культури
- •17. Культура Київської Русi як синтез язичницької та християнської культур
- •18. Художня культура Київської Русi, її мiсце у скарбницi художньої культури.
- •19. Значення культури Київської Русі для становлення української культури.
- •20. Художня культура епохи Вiдродження, її гуманiстичний змiст та здобутки.
- •21. Пiвнiчне Вiдродження, його діячі та здобутки художньої культури.
- •22. Реформацiя, її місце і значення для духовної культури Західної цивілізації.
- •23. Соціально-політичні обставини становлення української національної свідомості і культури хіv – хvіі ст.
- •24. Діяльність і значення братств для розвитку української культури хvі – хvіі ст.
- •25. Внесок у культуру ренесансної Європи вихідців з України.
- •26. Гуманiстичнi та реформацiйнi iдеї в культурi України XVI - першої половини XVII ст. (на прикладі Острозького культурного осередку).
- •27. Місце і значення літературно-філософської полеміки в українській культурі хvіі ст.
- •28. Промислова революцiя I розвиток науки як чинники формування новоєвропейської культури.
- •29. Iдеологiя Просвiтництва I культура хviii ст.
- •30. Художнi напрями та стилi європейської культури хvii - хviii ст.
- •36. Головнi ознаки й тенденцiї розвитку європейської культури хiх ст.
- •37. Художнi напрями та стилi європейської культури хiх ст.
- •38. Соціально-політичні обставини розвитку росiйської культури першої половини хiх cт. Як чинники становлення дворянського етапу українського національно-культурного відродження.
- •41. Значення творчостi та дiяльностi т.Г. Шевченка для розвитку української культури.
- •42. Освітянський процес в Україні хіх ст. Та значення університетських центрів для формування національної інтелігенції.
- •43. Розквiт демократичної культури в Росiї другої половини хiх ст., її мiсце в скарбницi свiтової культури.
- •44. Критичний реалiзм як провiдний напрям європейської художної культури другої половини хiх ст. Реалістична література Росії та України хіх ст.
- •45. Нацiонально-демократичне спрямування духовної культури українського суспiльства та процес нацiонально-культурного вiдродження другої половини хiх - початку хх ст., його дiячi.
- •46. Українська культура в Галичині: дячі, осередки, значення.
- •47. Українське образотворче та театральне мистецтво другої половини хіх ст.
- •48. Символiзм як явище духовної культури останньої третини хiх - початку хх ст., його національні особливості на прикладі української літератури.
- •49. Модернiзм як iдеологiя кризи суспiльної свiдомостi та культури кiнця хiх - першої половини хх ст.
- •50. Проблема масової культури у хх ст. Соцiокультурнi передумови виникнення тоталiтаризму I фашизму у хх ст.
- •51. Дегуманiзацiя культури техногенної цивiлiзацiї другої половини хх ст.
- •52. Постмодернiзм та егалiтаризм як характеристики духовної культури другої половини хх ст.
- •53. Глобальнi проблеми цивiлiзацiї та культури другої половини хх ст.
- •54. Молодiжна контр-культура 60-х рокiв хх ст.
- •55. Полiтика мiжнародних органiзацiй у справах культури.
- •56. Пореволюцiйна українська культура та полiтика українiзацiї 20-30-х рокiв: iдеї, дiячi, наслiдки
- •57.-----------
- •58. Шестидесятники. Культура 60-80 гг.
- •59. Українська культура в межах радянської багатонацiональної культури: проблеми й досягнення.
- •Вопрос 12
30. Художнi напрями та стилi європейської культури хvii - хviii ст.
Искусство и литература XVII-XVIII веков каждой из европейских стран отмечаются неповторимым своеобразием. Но именно в это время благодаря расширению круга образованных людей, інтеліґентів между ними складываются определенные контакты, налаживаются культурные связи. в первой половине XVII века властвует стиль барокко, во второй половине - классицизм, в первой половине XVIII века - рококо (генетически связанный с барокко), во второй половине - в несколько другой форме - возвращается классицизм. Архитектура барокко широко использует открытые Ренессансом технические приемы. Это чрезвычайно парадный, пышный, декоративный стиль. Этот стиль активно использовал синтез искусств - сочетание в единственном идейно-художественном замысле разных видов искусства. Внутренне сложным стилем был классицизм. Центральная идея классицизма - в русле философии, рационализма, - идея умности, упорядоченности, “правильности”. С одной стороны, эта идея широко использовалась для обґрунтування необходимости абсолютизма: государство во главе с монархом трактовалось как воплощение ума, который ограничивает человеческие изъяны. Но, с другой стороны, тот же рационализм был философской основой развития передовой науки, фундаментом буржуазной идеологии. Классицизм с его идеей порядка, единству целого и его частей, гармонии и суровых пропорций с особенной силой обнаружил себя в инструментальной музыке. Ведущей в Европе стала венская музыкальная школа. Основой ее завоеваний становится принцип симфонизма - особенных качеств развития музыкальной мысли, когда новая идея рождается постепенно. Характерные черты барокко можно увидеть в творчестве большого фландрского художника П.Рубенса. Вин отмечало фантастическое живописное мастерство. В XVII ст. разворачивалось творчество больших драматургов - П.Корнеля, Ж.Расина, Ж.Мольєра. Классицизм стал художественным языком французского Просветительского. Почти все наибольшие мыслители занимались и художественным творчеством. Пьесы, повести писал Вольтер, уже вспоминались романы Руссо. Основателем нового жанра - художественной критики - стал Дидро.
36. Головнi ознаки й тенденцiї розвитку європейської культури хiх ст.
Прискорення історичного процесу приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим — найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму.
Мінявся сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, більш скромні «дворянські гнізда», невеликі поселення ремісників перетворилися в прекрасні, але все ж пам'ятники феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле. Носіями нового стали великі промислові міста з їх заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, особняками багатіїв і нетрищами, доходними будинками і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами : театрами, танцзалами, концертними естрадами.
Рівень досягнень і їхня роль в сучасній системі усіх цінностей відображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст. часто використовують термін «класичний»- це вік класичного капіталізму (вільної конкуренції), класичної філософії, класичного природознавства, класичної літератури і музики…