53. Глобальнi проблеми цивiлiзацiї та культури другої половини хх ст.

Світ культури ускладнився і розширився. Людині стали підвладні небачені раніше види енергії. Породжені людиноютехнікаітехнологіївирішальним чином визначають умови людського існування, змінюючиландшафтіклімат. Створюються нові видимистецтва. Зовсім не випадково сучасну західну цивілізацію іменують техногенною (тобто породженою технікою, вирішальним чином залежною від технологічного базису, умов і способів людської діяльності). Розвитоккультуривідбувався у дуже складному глобальному політичному контексті: дві світові війни, виникнення і крах тоталітарних режимів, розкол світу на дві суспільні системи і багаторічне військово-політичне протистояння між ними («холодна війна»), криза і крахсоціалістичного ладу, розпад держав з багатовіковою історією (на початку століття —Австро-Угорщини, у кінці —Радянського Союзу), формування«третього світу»з його проблемами, існування вогнищ багаторічних військових конфліктів. Все це не могло не викликати драматичні (а часто — катастрофічні) потрясіння. Століття підійшло до свого завершення, чого не можна сказати про ті тенденції, які спостерігаються в різних сферах культури. Відкритих питань і проблем, що чекають свого вирішення, на сьогоднішній день набагато більше, ніж на початку сторіччя.

54. Молодiжна контр-культура 60-х рокiв хх ст.

Характерною рисою суспільно-політичної обстановки 60-х рр.. стала молодіжна контркультура, відбила невдоволення студентства і взагалі молоді «суспільством споживання». З'явившись у США і Англії в кінці 50-х рр.., Вона після закінчення війни в Алжирі швидко поширювалася у Франції. Молодь гостро сприймала несправедливості і пороки капіталістичного суспільства: бідність серед багатства, нерівність, колоніалізм, расизм, засуджувала інтервенцію США у В'єтнамі, співчувала боротьбі народів Азії, Африки, Латинської Америки за своє визволення.Відкидаючи встановлені старшим поколінням заборони та обмеження, молодь критикувала священні для її батьків цінності: «суспільство», «батьківщину», «сім'ю», «захист батьківщини», проповідувала свободу сексуальних відносин. Навіть зовні молоді люди намагалися відрізнятися від старшого покоління. Вони відмовлялися носити піджаки і краватки, вважаючи їх ознакою реакційності, відпускали довге волосся, відрощували бороди. У моду увійшли потерті (і навіть рвані) джинси, светри, куртки, міні-спідниці, пізніше - жіночі купальники «топ-лес» («без верху»).Найважливішою складовою частиною молодіжної культури стала рок-музика, що виникла у Великобританії і США.Перетворившись на масову прошарок населення, сконцентровані в університетах та студентських містечках, які мали порівняно високим освітнім рівнем, студенти були тим середовищем, в якій легко поширювалися самі радикальні ідеїБільшість студентів не бажало приймати ідеали «суспільства споживання», засуджувало імперіалізм і капіталізм, прославляло революцію. Частина з них примикала до нечисленних, але активним ультралівим - гошістскім групам, який критикував капіталістичне суспільство з революційно-анархічних позицій.У їхньому середовищі користувалися популярністю погляди американсько-німецького соціолога Г. Маркузе, який стверджував, що робітничий клас «обуржуазилася» і тому головну революційну роль мають відігравати інтелігенція, молодь і перебуває поза «офіційного суспільства» найбільш знедолена частина населення (наприклад, національні меншини) .