Питання 12. Взаємини співробітництва командира і його заступника

Відповідь.

Взаємини співробітництва командира та заступника базуються на взаємному інформуванні й особливій довірі. Від рівня розвитку такого співробітництва суттєво залежить атмосфера в колективі й авторитет його керівників. Особливий характер цього виду взаємин співробітництва командира та підлеглого потребує обов’язкової особистої участі командира в підборі свого заступника.

Як правило, заступником має призначатися молодший і менш досвідчений, перспективний фахівець, який перебуває в резерві на заміщення посади командира. Такий підбір дозволяє співпрацювати цим двом військовим командирам якнайкраще.

Порушення цього правила може призвести до нездорового співробітництва командира та його заступника. Слабкий командир може обґрунтовано побоюватися свого більш сильного й досвідченого заступника, оскільки буде втрачати свої позиції лідера. Щоб запобігти цьому, він може прагнути всіма шляхами утруднити роботу заступника, усувати його від вирішення принципових питань, перевантажуючи текучкою, привселюдно підкреслюючи його промахи й хиби. Слабкий командир може прагнути оточити себе ще більш слабкими фахівцями, створюючи нестерпні умови для творчих співробітників.

Погане співробітництво командира та заступника або недостатня компетентність командира, як правило, призводять і до розколу колективу, появі в ньому нездорових тенденцій угруповання, до оцінок підлеглих не за діловими якостями, а з погляду того, „чи наша ця людина” або „не наша” і т.п.

Щоб виключити зазначені можливі порушення атмосфери нормальних взаємин співробітництва, командиру доцільно:

тверезо підійти до підбору заступника, усвідомлюючи необхідність епізодично цілком передавати йому функції управління військовою організацією, а також неминучості передачі йому згодом і своєї посади;

бути коректним, не показувати його офіційну підлеглість, а підкреслювати зацікавленість у співробітництві з ним;

повністю ознайомити заступника з усіма сферами своєї діяльності та використовуваними методами прийняття рішень з конкретних питань, із здійснюваними комунікаціями з іншими організаціями та специфікою взаємодії з ними;

повністю ознайомити заступника зі своїми засобами накопичення, збереження та використання інформації, зі своїми найближчими та наступними завданнями та планами;

інформувати заступника про документи, що надійшли, які пов’язані із загальним управлінням організацією, та про прийняті рішення;

обговорювати із заступником поточні й перспективні плани, розподіл ресурсів, питання оцінки та перестановки кадрів;

визначити функціональні обов’язки заступника у випадках наявності командира в організації, його відсутності та раптового вибуття зі строю;

сприяти виконанню заступником своїх функціональних обов’язків, за можливістю рідше втручатися у вирішення питань, які є сферою компетенції заступника;

уважно ставитися до пропозицій заступника щодо вдосконалення роботи та сприяти впровадженню їх у життя;

привселюдно підкреслювати свою повагу та довіру до заступника, упевненість у його знаннях і вміннях, удалі його починання;

знати його інтереси та здібності;

виявляти особливу та дійову турботу про умови праці й побут заступника.

Після своєї відсутності необхідно, насамперед, вислухати доповідь заступника. У доповіді доцільно звернути увагу на такі питання:

наявність підлеглих та їхня зайнятість;

події та вжиті заходи;

стан рішення запланованих або доручених питань;

додатково виниклі справи та стан їх виконання;

характер дій та оцінка роботи підлеглих;

питання, що потребують участі самого командира.

Після доповіді заступника доцільно подякувати його за виконану роботу, провести розбір зроблених ним розпоряджень, пояснити мотиви своїх оцінок, дати вказівки, що варто додатково зробити, а чого не варто робити, заміщаючи командира в майбутньому.

Командиру не бажано робити наступні дії стосовно свого заступника:

відстороняти заступника від участі в процесі прийняття рішення з принципових питань, перевантажувати його текучкою;

відстороняти заступника від вирішення кадрових питань;

триматися із заступником підкреслено офіційно;

відміняти розпорядження заступника (якщо така необхідність усе-таки виникає, доцільно переконати заступника, щоб він сам замінив своє розпорядження на те, що вважає за доцільне командир).

Підкреслюючи прагнення до нормальних взаємин співробітництва, заступнику доцільно:

зміцнювати та підтримувати авторитет командира, підкреслювати свою повагу до його досвіду й знань;

ініціативно допомагати командиру, особливо в напружених ситуаціях, доповідаючи йому про виконані дії та попереджаючи про назрілі складності;

уміти взяти на себе відповідальність за нераціональні дії підлеглих;

організовувати виконання розпоряджень командира;

активно розробляти пропозиції щодо вдосконалення стилю роботи;

виявляти цікавість до планів командира, до його думки з основних напрямів діяльності;

знати стан справ у командира та бути готовим у будь-який момент узяти виконання справ на себе;

утримуватися від прийняття рішень із питань, які командир вважає сферою своєї особистої компетенції.

Необхідно забезпечити взаємне інформування командира та заступника про плани, зроблені розпорядження та виконану роботу.

Командир і заступник мають систематично спілкуватися, відверто оцінювати достоїнства та хиби відданих розпоряджень, говорити про свої хиби та шляхи їх подолання.

Розподіл функцій між командиром і заступником має бути чітким, проте, не варто передавати заступнику найважливіші свої обов’язки, а також знімати із себе відповідальність перед старшим командиром за стан справ, покладених на заступника.