- •Національна юридична академія україни
- •Тема 2. Військова організація і управлінська діяльність командира
- •2. 2. Управлінська діяльність командира.
- •2. 3. Структури військової організації.
- •Тема 3. Загальні функції процесу управління військовою організацією
- •Тема 5. Вплив командира на підлеглих
- •Питання 2. Управління і менеджмент
- •Таблиця 1.1 Підходи до визначення суті|сутності,єства| і ролі управління і менеджменту
- •1.2. Еволюція менеджменту і військового управління Питання 6 Еволюція менеджменту
- •Питання 7. Еволюція військового управління
- •1.3. Розвиток практичного менеджменту
- •1.4. «Одномірні» теорії (школи) менеджменту
- •Питання 14. Класична (адміністративна) школа управління
- •Питання 15. Принципи менеджменту за Файолем
- •Питання 16. Школа людських відносин в управлінні
- •1.5. «Багатомірні» теорії школи менеджменту і військового управління Питання 18. Школа наук про поведінку. . Концепції „х” та „у”
- •1.6. Принципи (концепції) військового управління
- •Тема 2. Військова організація і управлінська діяльність командира
- •2. 2. Управлінська діяльність командира.
- •2. 3. Структури військової організації.
- •Питання 13. Порядок формування структур військової організації.
- •2.4.Системи та модели військової організації
- •Керуюча
- •Тема 3. Загальні функції процесу управління військовою організацією.
- •3. 2. Планування і контроль як функції управління військовою організацією
- •3. 3. Організація і мотивація як функції управління військовою організацією
- •3. 4. Структури управління військовою організацією.
- •Тема 4. Зв’язуючи функції процесу управління військовою організацією
- •4.1. Інформаційне забезпечення процесу управління військовою організацією
- •Питання 2. Вимоги до інформації
- •4.2. Комунікація як зв’язуюча функція процесу управління військовою організацією.
- •Зворотний зв’язок та завади під час комунікації
- •4.3. Управлінське рішення як зв’язуюча функція процесу управління військовою організацєю
- •4.4. Методи прийняття колективних управлінських рішень у військовій організації.
- •Аспекти проблеми
- •Тема 5. Вплив командира на підлеглих
- •5.2. Влада, авторитет, лідерство командира.
- •Тема 6. Військова організаційна і управлінська культура
- •Питання 5. Культура розпорядчої діяльності командира
- •Постановка завдань підлеглим. Форми розпорядницької діяльності
- •6.2. Зміст об’єктивної військової організаційної культури Питання 6. Поняття і зміст об’єктивної військової організаційної культури
- •Питання 7. Необхідність застосування командиром самоуправління
- •6.3. Взаємини співробітництва у військовій організації
- •Питання 9. Взаємини співробітництва командира з підлеглим
- •Питання 10. Взаємини співробітництва підлеглого з командиром
- •Питання 11. Взаємини співробітництва рівних по положенню військовослужбовців
- •Питання 12. Взаємини співробітництва командира і його заступника
- •6.4. Методика складання плану роботи командира підрозділу на робочий день по методу «Альпи»
- •Послесловие
Питання 2. Управління і менеджмент
Відповідь
Управління – якнайдавніше|прадавнє| мистецтво і новітня|найновіша| наука у всіх сферах людської діяльності, у тому числі і у військовій|воєнній|. Найширше визначення управлінню дане в СЭС: «Управління – елемент, функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), що забезпечує збереження|зберігання| їх певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію їх програм і цілей».
У Оксфордському російсько-англійському словнику (1994 р.) слово “управління” перекладається англійською мовою такими термінами, як manadement, administration, direction (вони розглядаються|розглядуються| як синоніми). Зміст|вміст,утримання| поняття “менеджмент” розкривається широко і багатобічно|багатосторонньо|: менеджмент як спосіб управління, керівництва, напряму|направлення| або контролю; це мистецтво управління і керівництва; це люди, що контролюючі і направляють|спрямовують,скеровують| роботу організацій, а також управлінський персонал.
Менеджмент і управління в спеціальній управлінській літературі розглядаються|розглядуються| з одних і тих же позицій, що певною мірою відбито в таблиці 1. 1., де представлені|уявлені| найбільш часто використовувані підходи до визначення їх суті|сутності,єства| і ролі в суспільстві|товаристві|.
Таблиця 1.1 Підходи до визначення суті|сутності,єства| і ролі управління і менеджменту
|
Мистецтво (практика) виконання робіт |
|
Управління |
Наука (область людського знання) |
Менеджмент |
|
Функція (вид діяльності) |
|
|
Процес |
|
|
Керівники (менеджери) |
|
|
Орган або апарат управління |
|
Багато фахівців|спеціалістів| терміни «управління» і «менеджмент» використовують як тотожні.
Як тільки доісторичні люди стали жити організованими групами, у|в,біля| них з'явилася|появилася| необхідність управління в трьох сферах людської діяльності:
1) оборонної (військової|воєнної|) – захист від диких звірів і ворогів;
2) політичної – встановлення і підтримка порядку|ладу| в групі;
3) економічної – виробництво і розподіл обмежених ресурсів: їжі, одягу, знарядь праці, зброї і ін.
З легкої руки американських учених в XX столітті|віці| управління людьми в економічній сфері одержало|отримало| назву менеджмент. Управління людьми в політичній і оборонній сферах все частіше стало називатися відповідно державним і військовим|воєнним| менеджментом.
Американські дослідники в даний час|нині| виділяють шість основних видів менеджменту : уряд; державний менеджмент; військовий|воєнний| менеджмент (особливий вид державного менеджменту); асоціативний (клубний) менеджмент; бізнес-менеджмент; менеджмент в державній власності.
Питання 3. «Управління у військовій|воєнній| справі|речі|» («військове|воєнне| управління») і «військовий|воєнний| менеджмент»
Відповідь
Розглянемо|розгледимо| тепер терміни «управління у військовій|воєнній| справі|речі|» («військове|воєнне| управління») і «військовий|воєнний| менеджмент». Виникає закономірне питання: чому запозичуємо термін «військовий|воєнний| менеджмент», а не задовольняємося, скажімо, його російськомовним аналогом – терміном «управління у військовій|воєнній| справі|речі|»?
„Воєнна справа|річ| – збірний|збиральний| термін, який в широкому розумінні охоплює всі питання військової|воєнної| теорії і практики, пов'язані з будівництвом, підготовкою і діями озброєних сил держави в мирний і військовий|воєнний| час, а також з|із| підготовкою населення на випадок війни. У вузькому сенсі|змісті,рації| військова|воєнна| справа|річ| в Радянських Озброєних Силах означає систему знань, необхідних військовослужбовцям і військовозобов'язаним для успішного виконання свого військового|воїнського| обов'язку”.
У цьому навчальному посібнику розглядатимемо|розглядуватимемо| військову|воєнну| справу|річ| у вузькому сенсі|змісті,рації|.
Що таке управління у військовій|воєнній| справі|речі|? Такого терміну і його визначення немає в солідних виданнях таких як, «Військовий|воєнний| енциклопедичний словник» і «Радянський енциклопедичний словник». У цих виданнях дані визначення понять «управління бойовими засобами» і «управління військами»:
«управління бойовими засобами» - процес вироблення і передачі дій (команд, сигналів), що управляють, в цілях ефективного використання бойових засобів;
«управління військами» (силами) – діяльність командувачів (командирів, начальників), штабів і інших органів управління по підтримці постійної бойової готовності військ (сил), підготовки операцій і бойових дій і керівництво військами (силами) при виконанні поставлених завдань|задач|»..
«Війська – збірна|збиральна| назва військових|воїнських| частин|часток|, з'єднань|сполучень,сполук| і об'єднань у видах озброєних сил» .
З|із| аналізу цих понять виходить, що за радянських часів при адміністративно-командній системі управління наука, у тому числі і військова|воєнна|, розглядала|розглядувала| управління у військовій|воєнній| справі|речі| тільки|лише| з двох сторін (управління бойовими засобами і управління військами) і зовсім не розглядала|розглядувала| третій аспект управління у військовій|воєнній| справі|речі| – управління тільки|лише| людьми (військовослужбовцями) у військовій|воєнній| організації. Це відбувалося|походило| тому, що при адміністративно-командній системі управління було побудовано|споруджено| на принципах тоталітаризму, командного адміністрування і ненаукових рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|, розрахованих на людей-“винтиков”, які ці рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| беззаперечно виконували, подобалися вони їм чи ні|або ні|. У сучасних умовах переходу економіки України на ринкові відносини і демократичні принципи управління народним господарством не можна розраховувати на людей, які беззаперечно виконуватимуть будь-які рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|. Потрібно вчитися управляти людьми творчими, ініціативними, тобто інтелектуальними людьми.
Як відомо, ефективне управління бойовими засобами і військовими|воєнними| організаціями (військовими|воїнськими| частинами|частками|, з'єднаннями|сполученнями,сполуками| і об'єднаннями) може проводитися|вироблятися,справлятися| тільки|лише| через людей. Тому для того, щоб ефективно управляти бойовими засобами і військовими|воєнними| організаціями, необхідно перш за все|передусім| ефективно управляти людьми (військовослужбовцями). У учбовій дисципліні| основну увагу буде приділено третьому аспекту управління у військовій|воєнній| справі|речі| – управлінню людьми (військовослужбовцями) у військовій|воєнній| організації. З|із| викладеного можна дати наступне|таке| визначення військового|воєнного| менеджменту.
Військовий|воєнний| менеджмент – це особливий вид діяльності по керівництву військовослужбовцями і їх об'єднаннями (групами) у військових|воєнних| організаціях.
По аналогії з менеджментом і управлінням (див. табл|. 1.1) можна розглядати|розглядувати| наступні|слідуючі| підходи до визначення суті|сутності,єства| і ролі управління у військовій|воєнній| справі|речі| і військового|воєнного| менеджменту: 1) мистецтво (практика) виконання управлінської діяльності; 2) військова|воєнна| наука (область військових|воєнних| знань)); 3) функції( вид діяльності); 4) процес; 5) військові|воєнні| менеджери; 6) орган або апарат управління.
Надалі використовуватимемо як тотожні терміни: управління і менеджмент, управління у військовій|воєнній| справі|речі| (військова|воєнна| управлінська думка|гадка|) і військовий|воєнний| менеджмент; управління військовою|воєнною| організацією і менеджмент військовою|воєнною| організацією.
Питання 4. Менеджери і військові|воєнні| менеджери
Відповідь
Процес управління забезпечується професійно|професіонально| підготовленими фахівцями|спеціалістами| у області управління (менеджерами і військовими|воєнними| менеджерами), які формують військові|воєнні| організації і управляє ними шляхом постановки цілей і розробки способів їх досягнення. Їх робота полягає в організації і керівництві зусиллями всіх військовослужбовців для досягнення мети. Тому управління – це ще і уміння добиватися поставлених цілей, направляючи|спрямовуючи,скеровувавши| діяльність, інтелект, мотиви поведінки військовослужбовців, що діють у військовій|воєнній| організації. Нова роль людини як ключового|джерельного| ресурсу вимагає від військових|воєнних| менеджерів зусиль по створенню|створінню| умов для реалізації закладених в ньому потенційних можливостей|спроможностей| до саморозвитку. Звідси – необхідність уваги до таких чинників|факторів|, як організаційна культура, різні форми демократизації управління, участь військовослужбовців в управлінні, стиль керівництва і лідерства. При цьому автократичний стиль управління повинен поступитися місцем більш демократичним відносинам між військовим|воєнним| менеджером і військовослужбовцями.
Кожен військовий|воєнний| менеджер зобов'язаний володіти теорією, практикою і мистецтвом управління, уміти чітко визначати цілі своєї діяльності, визначати стратегію і тактику, необхідну для їх досягнення, ухвалювати управлінські рішення і нести відповідальність за них. Військові|воєнні| менеджери – військові|воєнні| керівники різного рівня, що посідають постійну посаду у військовій|воєнній| організації і наділені повноваженнями у області ухвалення|прийняття,приймання| управлінських рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| в діяльності військової|воєнної| організації.
Поняття “військовий|воєнний| менеджер” розповсюджується|поширюється|:
на керівників військової|воєнної| організації (командир (начальник) і його заступники);
на керівників структурних підрозділів військової|воєнної| організації (командири (начальники) підрозділів і їх заступники);
на організаторів певних видів робіт (офіцерів-управлінців різних служб: штабу, тилу, озброєння, фінансів і т. д.).
Надалі терміни менеджер і керівник; військовий|воєнний| менеджер і військовий|воєнний| керівник (офіцер, виконуючий управлінську посаду) ми використовуватимемо як тотожні.
Питання 5. Система управління. Суб‘єкт і об‘єкт управління
Відповідь
Система управління уявляється у вигляді трьох підсистем (рис. 1.1): керуючої підсистеми, керованої підсистеми та підсистеми передачі інформації, що складається з каналів прямого й зворотного зв’язку. По каналах зворотного зв’язку передається інформація про стан керованої підсистеми, а по каналах прямого зв’язку ― управлінська інформація від керуючої підсистеми.
На всі елементи системи управління впливає зовнішнє середовище. Найбільш агресивним фактором зовнішнього середовища є противник, що навмисно впливає на елементи системи управління завадами й вогнем.
Вихід однієї з підсистем з ладу (через утрату надійності або через вплив зовнішнього середовища) порушує процес управління. Отже, для здійснення процесу управління необхідний замкнутий контур.
Процес управління полягає в наступному: керуюча підсистема (орган управління) збирає, аналізує, оцінює інформацію про стан керованої підсистеми (об’єкта управління) та інформацію про параметри зовнішнього середовища. На основі цього орган управління приймає рішення, планує бажаний стан і дії об’єкта управління й передає командну інформацію про це на об’єкт управління по каналах прямого зв’язку. Керована підсистема, одержавши команду, переводить свої елементи в необхідний стан, і виконує відповідні дії. Після чого об’єкт управління доповідає про це по каналах зворотного зв’язку на керуючу підсистему. Цикл управління закінчився. Процес управління носить циклічний характер.