2.5. Серцево-легенева реанімація (слр) і принципи ведення післяреанімаційного періоду в Україні (Усенко л.В. Та інші, 2011р.).

І стадія елементарної підтримки життя (Basic Life Support — BLS)

А. Відновлення прохідності дихальних шляхів.

Золотим стандартом забезпечення прохідності дихальних шляхів є потрійний прийом за P. Safar і інтубація трахеї. При зупинці серця, проведення інтубації трахеї займає від 113 до 146 сек., а в 25% випадків більше 3 хв. без компресії грудної клітки. Альтернативою інтубації трахеї і більш надійними є: а) використання ларингеальної маски (при її використанні є підвищений ризик аспірації, для зменшення якого необхідно робити паузу для компресії грудної клітки. Потрібно при проведенні ШВЛ, підбирати ларингеальні маски та мати елементарні навички з використання; б) застосування двоходового повітроводу Combitube, який забезпечує прохідність дихальних шляхів навіть якщо трубка буде в стравоході чи в трахеї.

В. Штучне підтримання дихання. При проведенні ШВЛ « рот до рота» кожен вдих потрібно проводити на протязі 1 сек. (не форсувати), одночасно спостерігати за екскурсією грудної клітки, щоб повітря не потрапляло в шлунок, і дихальний об’єм складав 400-600 мл (6-7 мл/кг), частота дихання – 10 за 1 хв., щоб не допустити гіпервентиляції під час СЛР, яка призводить до підвищення внутрішньогрудного тиску, зниження венозного притоку до серця і зменшення серцевого викиду, що асоціюється з поганим виживанням потерпілих.

С. Штучне підтримання кровообігу. Якщо на моніторі наявний початок фібриляції шлуночків/шлуночкова тахікардія (фш/шт) пульс відсутній, проведення дефібриляції неможливе, то в перші 10 сек. після зупинки серця роблять, прекардіальний удар. Інколи при фш/шт удар не використовують, частіше він неефективний і може навіть призвести до асистолії.

Компресія грудної клітки. Правильне виконання компресії забезпечує підтримання систолічного тиску (СТ) на рівні 60-80 мм рт. ст., в той час як діастолічний рідко перевищує 40 мм рт. ст. що обумовлює низький рівень мозкового (30-60% від норми) і коронарного (5-20% від норми) кровообігу. Чергова пауза для проведення ШВЛ «із рота в рот» ще більше знижує коронарний перфузійний тиск. Зокрема, проведення додаткових компресійних стискань призводить до відновлення мозкової і коронарної перфузії, співвідношення компресій до дихання складає 30:2. Якщо ввели ларингеальну маску або повітровід Combitube компресія як для одного так і двох реаніматорів складає 30:2 і здійснюється з паузою для ШВЛ (існує ризик аспірації). Якщо провели інтубацію, частота компресій грудної клітки 100 за 1 хв., вентиляція легень - 10/хв.. При використанні мішка Амбу - 1 вдих через кожні 5 сек. без паузи на ШВЛ (компресія грудної клітки проводиться одночасно з роздуванням легенів, що збільшує коронарний перфузійний тиск).

Алгоритм серцево-легеневої реанімації

(Усенко Л.В., Царев А.В., Кобеляцький Ю.Ю., 2011р.)

Діагностика зупинки кровообігу (не більше 10 секунд)