- •Вінницький національний медичний університет
- •6.Заняття 1 Основні питання, що підлягають вивченню на данному занятті:
- •7. Організаційна структура (план) заняття
- •2.5. Серцево-легенева реанімація (слр) і принципи ведення післяреанімаційного періоду в Україні (Усенко л.В. Та інші, 2011р.). Фармакологічне забезпечення реанімації.
- •Б. Хід заняття
- •1.1. Термінальні стани
- •1.2. Основні ознаки клінічної смерті:
- •1.3. Раптова серцева смерть
- •Механізм раптової серцевої смерті
- •2. Серцево-легенева реанімація
- •2. 1. Базова серцево-легенева реанімація (згідно Європейської конференції 2000р.) Методи оживлення
- •Техніка виконання непрямого масажу серця.
- •Типові помилки при проведенні непрямого масажу серця.
- •2. 2. Базові реанімаційні заходи, автоматична зовнішня дефібриляція (аед) (Європейська конференція, 2000р.)
- •2.3. Спеціалізовані заходи
- •Діагностика причин рзк, які можна усунути у процесі реанімації − чотири «г» та чотири «т».
- •Чотири г
- •Чотири т
- •2.4. Рекомендації американської Асоціації серця (ана) з слр і невідкладної допомоги при серцево-судинних захворюваннях
- •Виклик бригади швидкої медичної допомоги
- •2.5. Серцево-легенева реанімація (слр) і принципи ведення післяреанімаційного періоду в Україні (Усенко л.В. Та інші, 2011р.).
- •Алгоритм «чотири г – чотири - т»
- •II. Стадія подальшої підтримки життя (Advanced Life Support - als). Шляхи введення лікарських препаратів.
- •8. Рідинотерапія
- •3. Лікування післяреанімаційної хвороби.
- •4. Помилки та ускладнення, які виникають під час проведення серцево-легеневої реанімації. Правові та етичні аспекти серцево-легеневої реанімації.
- •Заняття 2 Основні питання, що підлягають вивченню на даному занятті:
- •Б. Хід заняття
- •Анафілактична реакція
- •2. Бронхіальна астма
- •3. Електролітні порушення.
- •3.1. Гіперкаліємія
- •3.2. Гіпокаліємія
- •3.3. Гіперкальціємія
- •3.4. Гіпокальціємія
- •3.5. Гіпермагніємія
- •3.6. Гіпомагніємія
- •4. Гіпертермія
- •Гіпотермія
- •6. Утоплення
- •7. Травма
- •8. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •9. Раптова зупинка кровообігу у вагітних
- •10. Отруєння
2.5. Серцево-легенева реанімація (слр) і принципи ведення післяреанімаційного періоду в Україні (Усенко л.В. Та інші, 2011р.).
І стадія елементарної підтримки життя (Basic Life Support — BLS)
А. Відновлення прохідності дихальних шляхів.
Золотим стандартом забезпечення прохідності дихальних шляхів є потрійний прийом за P. Safar і інтубація трахеї. При зупинці серця, проведення інтубації трахеї займає від 113 до 146 сек., а в 25% випадків більше 3 хв. без компресії грудної клітки. Альтернативою інтубації трахеї і більш надійними є: а) використання ларингеальної маски (при її використанні є підвищений ризик аспірації, для зменшення якого необхідно робити паузу для компресії грудної клітки. Потрібно при проведенні ШВЛ, підбирати ларингеальні маски та мати елементарні навички з використання; б) застосування двоходового повітроводу Combitube, який забезпечує прохідність дихальних шляхів навіть якщо трубка буде в стравоході чи в трахеї.
В. Штучне підтримання дихання. При проведенні ШВЛ « рот до рота» кожен вдих потрібно проводити на протязі 1 сек. (не форсувати), одночасно спостерігати за екскурсією грудної клітки, щоб повітря не потрапляло в шлунок, і дихальний об’єм складав 400-600 мл (6-7 мл/кг), частота дихання – 10 за 1 хв., щоб не допустити гіпервентиляції під час СЛР, яка призводить до підвищення внутрішньогрудного тиску, зниження венозного притоку до серця і зменшення серцевого викиду, що асоціюється з поганим виживанням потерпілих.
С. Штучне підтримання кровообігу. Якщо на моніторі наявний початок фібриляції шлуночків/шлуночкова тахікардія (фш/шт) пульс відсутній, проведення дефібриляції неможливе, то в перші 10 сек. після зупинки серця роблять, прекардіальний удар. Інколи при фш/шт удар не використовують, частіше він неефективний і може навіть призвести до асистолії.
Компресія грудної клітки. Правильне виконання компресії забезпечує підтримання систолічного тиску (СТ) на рівні 60-80 мм рт. ст., в той час як діастолічний рідко перевищує 40 мм рт. ст. що обумовлює низький рівень мозкового (30-60% від норми) і коронарного (5-20% від норми) кровообігу. Чергова пауза для проведення ШВЛ «із рота в рот» ще більше знижує коронарний перфузійний тиск. Зокрема, проведення додаткових компресійних стискань призводить до відновлення мозкової і коронарної перфузії, співвідношення компресій до дихання складає 30:2. Якщо ввели ларингеальну маску або повітровід Combitube компресія як для одного так і двох реаніматорів складає 30:2 і здійснюється з паузою для ШВЛ (існує ризик аспірації). Якщо провели інтубацію, частота компресій грудної клітки 100 за 1 хв., вентиляція легень - 10/хв.. При використанні мішка Амбу - 1 вдих через кожні 5 сек. без паузи на ШВЛ (компресія грудної клітки проводиться одночасно з роздуванням легенів, що збільшує коронарний перфузійний тиск).
Алгоритм серцево-легеневої реанімації
(Усенко Л.В., Царев А.В., Кобеляцький Ю.Ю., 2011р.)
Діагностика зупинки кровообігу (не більше 10 секунд)
Визвати реанімаційну бригаду
Початок серцево-легеневої реанімації:
компресія грудної клітки/вентеляція легень 30:2
Оцінити ритм
Підключити дефібрилятор (монітор)
ФШ/ШТ без пульсу
ЕАБП/асистолія
Під час СЛР:
а) інтубація трахеї ШВЛ з частотою 10 за хв., дихальний об’єм 400-600мл (6-7 мл/кг FiO2 1,0);
б) компресія грудної клітини з частотою 100/хв
в) введення катетера в вену;
г) при ЕАБП/асистолії – адреналін 1 мг в/в кожні 3-5 хв.;
при фш/шт без пульсу – адреналін 1мг і аміодарон 300 мг в/в після 3-го неефективного розряду;
д) виключити помилки при проведенні СЛР, провірити правильність підключення електродів і контакт;
е) пошук потенційних причин повторної зупинки кровообігу, алгоритм «чотири Г – чотири - Т»
Дефібриляція
1-й розряд
біфазний 150-360
монофазний – 360 Дж