3.2. Гіпокаліємія

При гіпокаліємії рівень калію в плазмі крові становить менше 3,5 ммоль/л.

Причини: діарея, вживання ліків (діуретики, послаб­лювальні засоби, стероїди, адреналін, ізопреналін), захворювання ниркових канальців, цукровий діабет, порушення функцій залоз внутрішньої секреції (синдром Кушинга, гіперальдостеронізм), метаболічний алкалоз, дефіцит магнію.

Необхідно виключити гіпокаліємію у кожного пацієнта з порушенням ритму або РЗК. Зниження рівня калію призводить насамперед до порушення функціонування нервових волокон та м’язових клітин: виснаження, слабкість, м’язовий тремор та закрепи. При тяжкій гіпокаліємії (нижче 2,5 ммоль/л) може відбуватися рабдоміоліз, параліч, порушення дихання.

Зміни на ЕКГ:

- зубець U;

- сплощення зубця T;

- зміщення сегмента ST вгору;

- ТШ/ФШ, асистолія, безпульсова електрична активність.

Лікування залежить від ступеня тяжкості гіпокаліємії, загальних симптомів та змін при записі ЕКГ. Рекомендується поступове підвищення рівня іонів калію у плазмі крові, але у випадку загрози для життя необхідно швидко ввести калій в/в. Максимальна допустима доза калію — 20 ммоль на годину. При розвитку небезпечних для життя порушень ритму або зупинці кровообігу калій вводиться швидше — 2 ммоль на хвилину протягом 10 хв та 10 ммоль проягом наступних 5–10 хв. Під час введення калію необхідно обов’язково проводити постійний моніторинг серцевого ритму.

У багатьох пацієнтів поряд із дефіцитом калію може спостерігатися дефіцит магнію. Корекція дефіциту магнію може прискорити нормалізацію рівня калію в плазмі крові.

3.3. Гіперкальціємія

При гіперкальціємії рівень кальцію в плазмі крові становить >2,6 ммоль/л.

Причини: первинна або третинна гіперфункція паращитоподібних залоз, злоякісне новоутворення, саркоїдоз.

Діагностика: дезорієнтація, слабкість, біль у животі, гіпотонія, порушення ритму, РЗК.

Зміни на ЕКГ:

- скорочення інтервалу QT;

- подовження тривалості QRS;

- плоский зубець T;

- АВ блокада.

Лікування:

- інфузійна терапія;

- фуросемід 1 мг/кг в/в;

- гідрокортизон 200–300 мг в/в;

- памідронат 60–90 мг в/в;

- кальцитонін 6–8 ОД/кг на 8 годин в/в;

- гемодіаліз.

3.4. Гіпокальціємія

При гіпокальціємії рівень кальцію в плазмі крові становить <2,1 ммоль/л.

Причини: хронічна ниркова недостатність, панкреатит, передозування блокаторів кальцієвих каналів, токсичний шок, рабдоміоліз, пухлинні захворювання.

Діагностика: парестезії, тетанус, конвульсії.

Зміни на ЕКГ:

- подовження інтервалу QT;

- інверсія зубця T;

- антріовентрикулярна (АВ) блокада.

Лікування:

- кальцію хлорид 10% — 10–40 мл;

- магнію сульфат 50% — 4–8 мл.

3.5. Гіпермагніємія

При гіпермагніємії рівень магнію в плазмі крові становить >1,1 ммоль/л.

Причини: ниркова недостатність, ятрогенна гіпермагніємія.

Діагностика: дезорієнтація, слабкість, пригнічення дихання, біль у животі, порушення ритму.

Зміни на ЕКГ:

- подовження інтервалів РQ та QT;

- загострення зубця T;

- АВ-блокада.

Лікування:

- кальцію хлорид 10% у дозі 5–10 мл, за необхідності можна повторити;

- форсований діурез;

- гемодіаліз.