2.4. Рекомендації американської Асоціації серця (ана) з слр і невідкладної допомоги при серцево-судинних захворюваннях

В Далласі (2010) відбулась міжнародна погоджуюча конференція, яка розробила Рекомендації з серцево-легеневої реанімації (СЛР) і невідкладної допомоги при серцево-судинних захворюваннях (ССЗ). Вивчені десятки тисяч рецензованих матеріалів з реанімації. В оцінці даних прийняли участь 36 спеціалістів-реаніматологів із 29 країн, які протягом 36 місяців аналізували опубліковані матеріали і склали 411 оглядів наукових даних з 277 тем, що пов’язані з реанімацією.

Американська асоціація серця (АНА) з серцево-легеневої реанімації (СЛР) і невідкладної допомоги при ССЗ від 2010р. висвітлює принципи реанімації і Рекомендації, які змінюють теорію і практику реанімації, обґрунтовують рекомендації. Все спрямовано на зменшення рівня смертності і втрати працездатності внаслідок ССЗ, інсультів.

Основні питання Рекомендацій:

1) якість виконання компресійних стискань грудної клітки потребує покращення (хоча завдяки рекомендаціям АНА з СЛР від 2005 р. покращилась якість виконання СЛР та підвищився рівень виживання потерпілих);

2) при зупинці серця поза медичними закладами рівень виживання може коливатись в залежності від служб, що надають невідкладну допомогу;

3) більшість потерпілих з зупинкою серця поза медичними закладами, які потребують термінової СЛР – її не отримують від випадкових свідків.

Зміни в Рекомендаціях АНА з СЛР і невідкладної допомоги при ССЗ від 2010р., спрямовані на вирішення цих проблем, а також на зменшення наслідків після зупинки серця, шляхом надання допомоги після зупинки серця.

Згідно Рекомендацій АНА підкреслюється важливість якості виконання СЛР:

1. Частота компресійних стискань повинна складати не менше 100 за хв. (замість «приблизно 100 стискань за 1 хв.»).

2. Глибина стискання повинна складати не менше 5 см (2 дюйми) для дорослих і не менше одної третини діаметра грудної клітки для дітей (грудних - приблизно 4 см (1,5 дюйма), більш старшого віку - 5 см (2 дюйми). Звертається увага на те, що глибина 4-5 см (1,5-2 дюйми) у дорослих уже не використовується. Для дітей абсолютна глибина збільшена порівняно з глибиною, що вказана в попередніх версіях Рекомендацій АНА з СЛР і невідкладної допомоги при ССЗ.

3. Після кожного стискання грудна клітка повинна повністю розправитися.

4. Інтервали між стисканнями грудної клітки повинні бути мінімальними.

5. Необхідно уникати надлишкової вентиляції легень.

При наданні допомоги дорослим і дітям (за виключенням новонароджених) запропоноване відношення «компресія-вдих» 30:2 одним реаніматором не змінилось. Тривалість вдиху вказана в Рекомендаціях АНА з СЛР не змінилась і складає 1 секунду.

Компресійні стискання грудної клітки після введення інтубаційної трубки можна виконувати в безперервному режимі (з частотою не < 100 стискань за 1 хвилину) без перерви на штучне дихання. Штучне дихання можна виконувати із частотою приблизно 1 вдих кожні 6-8 сек. (приблизно 8-10 вдихів за 1 хвилину). Слід уникати надлишкової вентиляції легенів.

Зміни послідовності А-В-С на С-А-В

В Рекомендаціях АНА з СЛР і невідкладної допомоги при ССЗ від 2010р. пропонується змінити послідовність основних заходів з підтримання життєдіяльності А-В-С (звільнення дихальних шляхів, штучне дихання, компресійні стискання) на С-А-В (компресійні стискання, звільнення дихальних шляхів, штучне дихання) для дорослих і дітей (за виключенням новонароджених). Такі фундаментальні зміни послідовності СЛР вимагають перенавчання всіх, хто навчався СЛР. На думку всіх укладачів Рекомендацій АНА витраченні зусилля виправдовуються.

Ключові питання і основні зміни відповідно Рекомендацій АНА з СЛР для медичного персоналу і не професійних реаніматорів:

1. Розпізнати зупинку серця і викликати бригаду швидкої медичної допомоги.

2. Своєчасно розпочати СЛР з акцентом на компресію.

3. Своєчасна дефібриляція.

4. Ефективна інтенсивна терапія.

5. Комплексна терапія після зупинки серця.

- Якщо потерпілий не дихає, або дихає неправильно (задихається), наявні ознаки втрати свідомості, то з алгоритму Рекомендацій упускається пункт «визначити дихання візуально, на слух, відчути дихання».

- Наголошується важливість якісного виконання СЛР (компресійні стискання повинні виконуватись з частотою 100 за 1 хв., глибиною 5 см для дітей і дорослих, з повним розправленням грудної клітки після кожного стискання, мінімальними інтервалами між стисканнями і відсутністю надлишкової вентиляції легень).

- Для одного реаніматора змінена послідовність дій: компресійні стискання повинні передувати штучному диханню (С-А-В замість А-В-С). Реаніматор, що надає допомогу один, повинен починати СЛР з 30 компресійних стискань, а не з двох вдувань повітря, щоб зменшити час до першого компресійного стискання, звільняє дихальні шляхи і робить 2 вдихи.

- Частота компресійних стискань складає не менше 100 за 1 хвилину (замість «приблизно 100 стискань за хвилину»).

- Для дорослих змінена глибина стискань з 4-5 см (1,5-2 дюймів) на 5 см (2 дюйми).

- Якщо допомогу надають 2 реаніматори: перший розпочинає з компресійних стискань грудної клітки, другий – звільняє дихальні шляхи і готується до виконання штучного дихання після того, як перший реаніматор закінчить серію 30 компресійних стискань (компресійні стискання забезпечують необхідний приток крові, а також доставку кисню, енергії до серця і мозку). Кількість компресійних стискань залежить від їх частоти і тривалості. Загальна кількість компресійних стискань збільшується при збільшенні їх частоти (це можна порівняти з їздою в автомобілі - відстань в кілометрах, яку може подолати автомобіль за день залежатиме не тільки від швидкості, але й від кількості зупинок і їх тривалості в дорозі). Як тільки перший реаніматор завершить серію із 30 стискань, другий реаніматор - після звільнення дихальних шляхів, здійснює 2 вдихи.

Для ненавчених непрофесійних реаніматорів, згідно Рекомендацій АНА, якщо потерпілий не дихає, або дихає неправильно, диспетчер швидкої медичної допомоги повинен надавати чіткі вказівки з СЛР без вентиляції легень. Якщо СЛР виконується потерпілому із зупинкою серця поза межами медичного закладу випадковим свідком, йому простіше виконати СЛР без вентиляції легень, що значно підвищує рівень виживання, в порівнянні з тим випадком коли потерпілий не одержує допомоги взагалі. Потрібно проводити СЛР до приїзду швидкої медичної допомоги. Не потрібно при зупинці серця тиснути на перстнеподібний хрящ. Це проводилось (2005р.), щоб відтиснути трахею назад і разом з цим притиснути стравохід до шийних хребців, попередити роздування шлунку, зменшити ризик регургітації та аспірації під час вентиляції легень за допомогою маски-мішка. Дослідження стверджують, що тиснення на перстнеподібний хрящ затримує введення інтубаційної трубки і не гарантує уникнення аспірації.