POSIBNIK_UMZPS

Таблиця 1. 3 – Приклади інтерферентних словосполучень

Російське		Український варіант	Український варіант
словосполучення		(неправильний)	(правильний)
в результате ошибки…		у результаті помилки…	внаслідок помилки…
удалять программу		видаляти програму	знищувати програму
короткое	замыкание	коротке замикання ви-	коротке	замкнення
вызвало проблемы в		кликало проблеми в ро-	спричинило проблеми в
работе ЕВМ		боті ЕОМ	роботі ЕОМ
включить интернет		включити інтернет	увімкнути інтернет
отемнить команду		відмінити команду	скасувати команду
информация	находится	інформація знаходиться	інформація	розміщена
на диске С		на диску С	на диску С
колонка таблицы		колонка таблиці	стовпчик таблиці
при работе в режиме…		при роботі в режимі…	працюючи в режимі…
напряжение (різниця по-		напруження	напруга
тенціалів)
прикладная программа		прикладна програма	застосо´вна програма
жидкокристаллический		рідкокристалічний	рідиннокристалічний

Точність мовлення – використання слів ( зокрема термінів) у тому значенні, яке закріплене у словнику. Ця якість передбачає, з одного боку, знання і вживання точних значень слів, словосполучень, речень, що відповідають нормам літературної мови, а з іншого – уміння висловлювати свої думки так, щоб вони однозначно були сприйняті слухачем (читачем).

Приклади порушення точності слововживання

Іноді виникає суперечка, як правильно запитувати в того, хто замикає чергу: «Хто останній?» чи «Хто крайній?». Правильним є перше питання. Крайні бувають у шерензі, де стоять бік у бік. У такому розташуванні осіб і бувають крайні: справа і зліва. Коли ж вони чи предмети стоять один за одним, то в цьому випадку існують перший і останній. Останній – той, хто замикає:

останній файл у списку, останній в колоні, останній вагон поїзда та ін. Фахівці комп’ютерної галузі часто допускають помилку, вживаючи словосполучення «об’єм пам’яті диска». У чому неточність? Справа в тому, що слово об’єм означає величину завдовжки, завширшки і заввишки якогось тіла із замкнутими

21

поверхнями, що вимірюється в кубічних одиницях. Використовувати його пот-

рібно в таких словосполученнях: об’єм тіла, об’єм цистерни, об’єм води, об’єм конуса тощо. А зі словами пам'ять, інформація, диск, книжка, стаття, знання,

робота вживається слово обсяг. В українській мові обсяг позначає розмір взагалі, величину, кількість.

Логічність мовлення – дотримання змістових зв’язків між словами й реченнями (несуперечливість поєднання слів, правильний порядок слів, правильний зв’язок окремих думок). Для досягнення цього треба прагнути, по-перше, до точності вживання слів (без чого логічність неможлива), хоч точність і логічність – різні якості; по-друге, до правильної організації висловлювань-речень; по-третє, до змістової і композиційної їх закінченості.

Приклади порушення логічності

Порушення логічності висловлювання викликають плеоназм і тавтологія.

Плеонастичними є звороти на зразок: «Необхідно		Плеоназм (від грец. ple-
взаємно допомагати один одному»; «У наявності є		onasmos – надмір-
комплектовання до комп’ютерів»; «Ви повинні пода-		ність) – частковий збіг
		значень слів, що утво-
ти свою автобіографію», а також вільна вакансія		рюють словосполучен-
(вакансія – «вільна, незайнята посада»); прейскурант		ня.

цін (прейскурант – «довідник цін»); дублювати двічі (дублювати – «повторювати»); спільне співробітництво (співробітництво – «спільне вирішення проблем, спі-

льна робота»); у грудні місяці; 600 гривень грошей та ін.

Прикладами тавтології можуть бути такі речення: Приймаючи на роботу системних адміністраторів, необхідно під час їхнього прийому враховувати знання іноземних мов. Користь від використання цих приладів є незаперечною. Тривалість робочого дня у фірмі триває 8 годин.

	Тавтологія (від грец.	У наведених прикладах досить легко уникнути
	tauto – те саме, logos –	тавтології, виключивши одне із спільнокореневих
	слово) – змістові пов-	слів або замінивши його синонімом: Приймаючи
	тори, які виникають у
	випадках, коли в ре-	на роботу системних адміністраторів, необхідно

	ченні вживаються спі-	враховувати їхні знання іноземних мов. Вигода
	льнокореневі слова.
		від використання цих приладів є незаперечною.
	Тривалість робочого дня у фірмі становить 8 годин.

Багато логічних помилок виникає внаслідок неправильної побудови ряду однорідних членів речення порушень смислового зв’язку між окремим вислов-

люванням у тексті та ін. Наприклад: Наш університет і його викладацько-

22

професорський склад досягли значних успіхів у роботі (Викладацький склад є частиною університету). Магазин пропонує широкий вибір комплектовання, жорсткі диски, звукові карти, материнські плати та ін. (Комплектовання вміщує перелічені далі предмети). Він придбав сканер у магазині, який давно шукав (Не зрозуміло, що шукав, сканер чи магазин).

Нерідко логічні помилки трапляються під час написання заяв. Наприклад:

Прошу звільнити мене від занять у зв’язку зі вступом у шлюб з 03 по 05 листо-

пада 2011р. Щоб уникнути двозначності потрібно причину відсутності писати на початку або у кінці речення після дати: У зв’язку зі вступом у шлюб прошу звільнити мене від занять з 03 по 05 листопада 2011р. – Прошу звільнити мене від занять з 03 по 05 листопада 2011р. у зв’язку зі вступом у шлюб.

Чистота мовлення – відсутність жаргонізмів, просторіч, діалектизмів, слів-паразитів, суржику, обмежене використання слів іншомовного походження. Вживання цієї лексики може бути доречним у відповідному стилі чи ситуації, а вжиті без потреби, вони роблять мовлення незрозумілим і важким для сприйняття.

Приклади порушення чистоти мовлення

Питання про використання слів іншомовного походження в українському професійному мовленні є складним і вирішується неоднозначно. Вживання запозичених слів не вважають негативним явищем, але надмірне, неправильне їх застосування однозначно оцінюють негативно. Добір, вживання слів іншомовного походження часто диктують обставини, умови і стиль спілкування. Доречним у мові професійного спілкування є використання загальноприйнятих нау- ково-технічних іншомовних термінів, були запозичені разом із поняттями. Як правило, такі терміни залишаються єдиними назвами на позначення предметів або наукових явищ. Наприклад: ―До вашої уваги пропонуємо телефон Nokia з

кольоровим дисплеєм та мультимедійними іграми, тип корпуса – слайдер…‖

Використання англіцизмів у цьому реченні виправдане, бо вони позначають порівняно нові й оригінальні ринкові продукти. У зв’язку з розвитком техніки, появою нових технологій, тісною взаємодією різних світових культур запозичення з інших мов неминучі. Англомовні терміни макрос, опція, принтер, сайт, сервер, файл, компакт-диск, інтернет давно проникли у свідомість масового користувача комп’ютерної техніки.

Але недоречними є використання запозичень у таких реченнях: «Є пропозиція припинити дебати, бо нас лімітує час»; «Влада буде моніторити це питання»; «Країна наклала ембарго на ввезення продукції із-за кордону». Україн-

23

ська мова має українські відповідники до слів лімітувати – обмежувати, мо-

ніторити – досліджувати, вивчати, спостерігати; ембарго – заборона.

Порада

студентам Використовуючи запозичену лексику, варто керуватися такими правилами:

1.Не вживати слів, які мають українські відповідники (не в термінологічному значенні), наприклад:

аргумент – підстава, мотив, обґрунтування, доказ; авторитет – повага, пошана; експеримент – дослід, спроба;

пріоритет – перевага, першість, переважне право; ідентичний – тотожний, рівнозначний, однаковий.

2.Іншомовні слова повинні бути зрозумілими для слухачів або читачів. Якщо уникнути використання запозичення неможливо, тоді необхідно пояснити його лексичне значення.

3.Вживати слова точно, відповідно до значення. Наприклад слово сервіс не можна замінити українським обслуговування, оскільки значення першого ширше. Слово сервіс пов’язане з діяльністю підприємств та організацій щодо побутового обслуговування на певній території, а друге називає дії, пов’язані із задоволенням тих чи інших потреб, запитів.

4.Не вживати в одному контексті і запозичене слово, і український відповідник, а зупинити вибір на одному із них.

ЦЕ ЦІКАВО

Іншомовна та українська лексика

Учений В. Радчук уклав цілий список слів-запозичень, що піддаються перекладу, але здебільшого використовується їх англомовний варіант. Серед них: анде-

граунд – підпілля; бігборд – панно; бізнес-ланч – діловий обід; генерація – покоління; дайджест – оглядовий збірник; джек-пот – найвища сума виграшу; інтенція – намір, задум; кастинг – конкурсний відбір; котон – бавовна; памперс – підгузник; плейєр – програвач; прайс-лист – цінник; степлер – скріплювач; фан – уболівальник

та ін. А до слова імплементація, на думку вченого, можна підібрати понад 30 укра-

їнських відповідників, серед них: впровадження, запровадження, втілення, втілення в життя, введення, введення справу, виконання, здійснення, проведення в життя, перетворення в дійсність, перетворення в життя, реалізація, матеріалізація, справдження, звершення, законодавче запровадження, законодавче утвердження, введення в (законодавчу) практику, надання чинності, набуття чинності, узако-

нення та ін. Науковець вважає, що вживання запозичень є своєрідною даниною моді або невмінням перекласти англомовні слова чи словосполучення рідною мовою.

24

Доречність мовлення – це добір мовних засобів, що відповідає змісту, ситуації та меті повідомлення. Передусім це використання належних мовних засобів, досягнення стильової відповідності. Доречність – це вміння вибрати тон спілкування, інтонацію, намагання бути тактовним.

Приклади порушення доречності мовлення

В офіційній ситуації професійного спілкування недоречною буде експресивна, фамільярна лексика. Наприклад: «Мені ця тема приїлася давно, я юзаю РЕДХАТ, який усе больше віндується кожною оболонкою»; «Цей бук релізиться для юзерів, що на халяву влізли в Фідо. Хоча надалі старі фідошники можуть відкопати тут юзабельний хінт, ну або просто приколотися». І, навпа-

ки, важко уявити, що під час невимушеної розмови один фахівець запитає в ін-

шого: «А які засоби ви використовуєте для процесу активізації роботи цієї програми?»

Багатство мовлення – великий обсяг активного словника. Багате мовлення – це естетично привабливе мовлення, що відображає вміння застосовувати художні засоби, емоційно-образну лексику, стійкі вислови, урізноманітнити мовлення синонімами.

ЦЕ ЦІКАВО

Скільки слів використовує людина?

Для ясного й чіткого вираження думок важливо мати достатній запас слів. Сучасна освічена людина застосовує 6 – 9 тис. слів, словниковий запас справжніх майстрів слова, як правило, значно багатший. Відомо, наприклад, що В. Шекспір використовував близько 15 тис. слів, М. Сервантес – близько 17 тис. слів, М. Гоголь – близько 10 тис. слів, О. Пушкін, Т. Шевченко, І. Франко – понад 20 тис. слів. До речі, одинидцятитомний словник української мови (1971 –1980) нараховує понад 130 тис. слів, проте в ньому немає багатьох сучасних наукових термiнiв, немає слiв, якi увiйшли в мову з 80-х років. Останнє видання Тлумачного словника української мови мiстить 250 тис. слів, що свідчить про надзвичайно високий потенціал української лексики. 2010 року вийшов Англiйсько-українсько-англiйський словник наукової мови (фiзика та спорiдненi науки) Ольги Кочерги та Євгена Мейнаровича, що має 150 тисяч слiв.

Порада

студентам Деякі прийоми, що сприяють збільшенню активного словникового запасу:

1. Читання вголос. Читаючи про себе, ми також поповнюємо свій лексикон, але не так швидко, тому що у такий спосіб ми слова тільки бачимо. Під час

25

читання вголос ми їх, крім того, ще й чуємо і, що найважливіше, – вимовляємо, тому краще запам’ятовуємо.

2.Переказ близько до тексту. Коли текст свіжий у пам’яті, то під час його переказу ми схильні оперувати саме тими словами, якими він був написаний. Це досить плідний метод для стимулювання росту фахового словника за допомогою текстів професійної тематики.

3.Робота із синонімами. Можна взяти будь-який текст і до якомога більшої кількості слів добирати синоніми (за допомогою словника), слідкуючи, щоб не змінився зміст висловлювання. Або можна добирати до окремих слів максимальну кількість синонімів, складаючи синонімічні ряди.

4.Вивчення напам’ять віршів, прозових текстів, цитат, афоризмів.

5.Створення карток, тлумачних словників. На окремих картках або в зошиті можна записувати нове для вас слово і його лексичне значення. Уведіть це слово в контекст, вимовте вголос записані речення. Спробуйте якомога частіше використовувати це слово під час спілкування з іншими людьми.

6.З’ясування етимології слова. Знання етимології слова (його первинного значення) сприяє більш усвідомленому оволодінню лексикою, зокрема термінологічною. Наприклад, термін осцилограф походить від лат. oscillo – хитаюсь та грец. γραφω — пишу. Знаючи етимологію цього слова, легше за-

пам’ятати його лексичне значення: пристрій для вимірювання амплітудних параметрів електричного сигналу.

7.Спілкування. Під час розмови кожний її учасник поповнює свій словниковий запас з арсеналу співрозмовника – відбувається слово обмін між ними.

Зазначимо, що жодний з цих прийомів не є ефективним на 100%. Усе залежить від індивідуальних особливостей пам’яті та сприйняття кожної людини. Варто спробувати кожний з прийомів та обрати один або декілька з них, що максимально відповідають здібностям та зручні у використанні.

Отже, культура професійного мовлення – це частка загальної професійної культури фахівця галузі електроніки та комп’ютерної техніки. Мистецтво спілкування завжди вважалося органічним складником професіоналізму ділової людини, яка повинна мати нестандартний погляд на речі, відзначатися високою етикою у спілкування, володіти вмінням подобатися людям, надихати їх, вести за собою не силою наказу, а силою аргументів, переконуючого слова.

26

Питання для самоконтролю:

1.У чому полягає різниця між поняттями мова і мовлення?

2.У чому полягає різниця між усною та писемною формами мовлення?

3.Що таке професійне мовлення, які існують його види?

4.У чому сутність поняття «загальнонаціональна мова»?

5.У чому полягає специфіка функціонування сучасної української літературної мови?

6.Які функції виконує професійне мовлення?

7.Дотримання яких норм є важливим у мовленні професійного спряму-

вання?

8.Що містить поняття культури професійного мовлення?

9.Які типові помилки допускаються під час професійного спілкування?

27

ТЕМА 2

Стилі сучасної української літературної мови. Характеристика офіційно-ділового та наукового стилів

як основних у професійній діяльності фахівців галузі електроніки та комп’ютерної техніки

Питання теми:

Визначення мовного стилю. Загальні відомості про функціональні стилі сучасної української літературної мови. Характеристика наукового та офіцій- но-ділового стилів: призначення, підстилі, жанрове розмаїття, мовні особливості.

Що таке стиль мови? Які стилі існують?

Культура професійного мовлення тісно пов’язана зі стилістичними нормами. Мистецтво добирати й ефективно використовувати систему мовних засобів з конкретною метою та в конкретних умовах і обставинах спілкування визначає рівень культури мовлення людини. Стиль є одним із найдавніших понять гуманітарного знання: воно вживалося в давньоіндійських поетиках, а також риториках і поетиках Давніх Греції й Риму. Давні греки стилем називали дерев’яну загострену паличку для письма, вміння користуватися якою було од-

ним із показників мовної культури.		Пізніше це
				Стиль (грец. stylos –
слово асоціювалося з	манерою письма та мовлення			паличка для письма ) –
і аж до середньовіччя	пов’язувалося з мовними			різновид літературної
засобами (тропами, лексикою, синтаксисом), які				мови,	що	обслуговує
				певну	сферу	суспільної
передбачає кожен вид словесності. Кожний стиль				діяльності мовців і має
має свою сферу використання, призначення, систему				особливості добору й
				використання мовних
мовних засобів і стилістичні норми, що оберігають				засобів (лексики, фра-
цю систему, роблять її стійким стилем.		Стиль мови		зеології, грама-тичних
має суспільну прароду, твориться в процесі мовного				форм,	типів речення
				тощо).
розвитку нації і є невід’ємною частиною національ-

ної мови. Кількість і структура функціональних стилів, особливості їх використання тісно пов’язані з історичними умовами розвитку і функціонування самої літературної мови. У мовній практиці поширена така класифікація стилів.

28

Жанр мовлення (франц. genre – манера, різновид) – конкретна форма мовного матеріалу функціонального стилю, що має певну композицію, зумовлену темою та метою висловлювання.

Схема 1.3 – Стилі сучасної української мови

функціональні стилі

	книжні стилі					розмовний стиль
науковий				офіційно-
стиль				-діловий стиль
публіцистичний				художній
стиль				стиль

Сьогодні все більшу вагу набуває і конфесійний стиль, який був усунутий разом із релігією з кінця 20-х до майже 80-х років минулого століття. Для останнього характерними ознаками є вживання старослов’янізмів, застарілих слів, використання метафор, символів, порівнянь, алегорій, а також непрямого порядку слів у реченні, повторів слів і синтаксичних конструкцій.

У чому полягають особливості розмовного, художнього, публіцистичного стилів української літературної мови? Які існують їх різновиди?

Розмовний стиль. Сфера його використання – усне невимушене спілкування у побутовій чи професійній сферах. Головною метою мовця є встановлення психологічного контакту із співрозмовником (співрозмовниками). Функціонує розмовний стиль в усній формі. Його основними ознаками є неофіційність, ситуативність, діалогічність, спонтанність, непідготовленість спілкування, емоційність, використання жестів, міміки тощо.

Розрізняють такі підстилі розмовного стилю: усне літературне мовлення, що ґрунтується на дотриманні норм сучасної української літературної мови, та розмовно-побутове, у якому спостерігається часте порушення літературних норм (використання діалектів, жаргонної лексики, просторіч тощо). За кількістю

мовців виокремлюють такі жанри розмовного стилю: розповідь, діалог, полілог.

29

Мовні особливості розмовного стилю.

Лексичний рівень розмовного мовлення характеризується великою кількістю експресивних та емоційно-оцінних слів та зворотів. Використовуються діалектизми й просторічні елементи – несвідомо (у випадку недостатнього опанування норм літературної мови) або свідомо (як певний стилістичний засіб). Синтаксис визначається широким використанням неповних речень, простими синтаксичними конструкціями з вільним порядком слів, великою кількістю вставних слів і конструкцій. Психологічну напруженість діалогу підтримують питальні та окличні речення.

Зразок розмовного стилю:

Я їм кажу: «Побачили б ви секретарку нашого директора Фаню. Янгол. А на її рахунку більше двадцяти розкритих «врагов». Сама призналася. Коли побачила по телевізору міс КГБ Катю… Ще вони там дуже переживають, що у нас ремонтують концтабори. І переатестовують «спеціалістів». Питається, чого переживати? Ремонтують у нас, а не у вас. Це раз. А, по-друге, може, здаватимуть в оренду. Диктаторським режимам. Це єдине, що у нас перевершує світові стандарти. І спеціалістів можемо продавати. Як футболістів. За валюту. У нас їх – хоч греблю гати» (Є. Дудар).

Художній стиль. Сфера використання – різні види мистецтва слова (кіно, театр, художня література, народна творчість). Його призначення повязане з виконанням естетичної функції мови – різноманітними мовними засобами виразити художнє бачення світу. Цей стиль формує загальнолюдські й національно свідомі естетичні, культурні і психологічні смаки окремої людини і нації у цілому. Основними ознаками художнього стилю є естетика мовлення, призначення якої – викликати в читача почуття прекрасного, образність, експресія, зображуваність, відсутність певної регламентації використання мовних засобів.

Художній стиль поділяється на такі підстилі, що мають свої особливості мовної організації тексту:

епічний (жанри: епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис);

ліричний (жанри: поезія, поема, балада, пісня, гімн, епіграма);

драматичний (жанри: драма, трагедія, комедія, мелодрама,

водевіль).

Мовні особливості художнього стилю. Зображальна функція цього сти-

лю вмотивовує широке використання таких засобів художньої образності, як

30