POSIBNIK_UMZPS

	Професійне публічне мовлення ефективне лише за наявності чітких смис-
	лових зв’язків у викладі думки. Плутане, непослідовне мовлення справляє нега-
	тивне враження на слухачів і перешкоджає досягненню поставленої мети. Тому
	будь-який виступ слід обов’язково заздалегідь обміркувати.
	Схема 1.8 – Етапи підготовлення доповіді
		Визначення, що саме вам відомо з теми доповіді
		та яку інформацію потрібно знайти додатково.
	Збір матеріалу	Визначення мети доповіді.
		Формулювання одним реченням	тези виступу.
	для доповіді
		Визначення композиції доповіді.	Складання де-
	та написання
		тального плану доповіді.
	тексту
		Продумування змісту основної частини, форму-
		лювання аргументів.
		Продумування мовного оформлення доповіді.
		Залучення усномовних засобів впливу на аудито-
		рію.
	Безпосередня	Репетиція доповіді.
	підготовка до	Робота над жестами, мімікою, паузами, інтонаці-
	виступу	єю, темпом голосу, словесним та логічним наго-
		лошуванням. Передбачення
		питань та продумування відповідей на них.

Важливим завданням під час підготовки доповіді є продумування логіки виступу, аргументації висновків та узагальнень. Логічна схема доказу частіше складається з трьох елементів: теза, аргументи і демонстрація.

Правила формулювання тези:		Теза (грец. thesis) –
теза протягом доповіді не повина змінюватися;		твердження,		що
теза має бути сформульована чітко, зрозуміло,		вимагає обґрунтува-
		ння і містить пре-
однозначно (наприклад, теза «Вплив комп’ютера на		дмет мовлення (те,
здоров’я» – є неконкретною, тому що викликає питання:		про що	йдеться в
		доповіді)	і	головну
який вплив, про чиє здоров’я йдеться мова?);
		аналізовану		ознаку
теза повинна містити ключові слова, що повніс-		(те, що говориться
тю розкривають основну думку доповіді (наприклад,		про цей предмет).

«Недотримання правил користування комп’ютером збільшує його негативний вплив на здоров’я користувача»);

тезою має бути просте, завершене, повне речення; теза має бути стислою і легко відтворюватися, запам’ятовуватися;

41

Аргумент (лат. argumentum – до-

каз ) – положення, істинність яких відома і які є достатньою підставою для підтвердження істинності тези.

теза має бути зрозумілою аудиторії, позбавлена незрозумілих слів, вузькоспеціальних термінів;

теза має бути цікавою та актуальною.

Довести тезу — означає навести такі судження, котрі були б достатніми для обґрунтування істинності або хибності висунутої тези. Як аргумент для доказу тези може бути наведена будь-яка істинна думка.

Вимоги до формулювання аргумента:

 аргумент повинен мати безпосереднє відношення до тези;

 аргумент має бути істинним, тобто доведеним раніше;  аргумент має бути обґрунтованим незалежно від тези;  аргумент має бути зрозумілим та авторитетним для

слухачів;  кількість аргументів має бути такою, щоб їх аналіз та

узагальнення давали переконливий висновок.

Таблиця 1.7 – Види аргументів

Різновиди	Сутність аргументів
аргументів
конкретний факт	виклад явища або події, що мають місце в дійсності;
порівняння, аналогія	зіставлення певних подій, рішень, процесів, явищ з
	тими, що відбувалися за інших обставин, в інший
	час, в іншій країні тощо;
визначення понять	формулювання визначення певного поняття за слов-
	ником або іншим авторитетним джерелом;
науковий доказ	посилання на вже існуюче наукове положення;
авторитетна думка	посилання для підтримки своїх поглядів на вислов-
	лювання, думки видатних учених, суспільних діячів,
	письменників, чий авторитет є незаперечним;
літературний	цитування уривку з художнього твору для впливу на
приклад	емоційну сферу слухачів;
словесний образ	образний опис ситуації або того, що відчуває люди-
	на, яка скористалася порадою, послугою, товаром.

Демонстрація – це спосіб зв’язку тези й аргументів доказу. Метод викладу матеріалу може бути дедуктивним (від загального до часткового) або індук-

42

Демонстрація (лат. demonstratio – по-

каз) – логічне міркування, в процесі якого з аргументів виводиться істинність тези.

тивним (від часткового до загального). Перевага дедуктивного методу в тому, що вже на початку можна ознайомити слухачів із головною ідеєю, основною думкою автора. Так будуються виступи в обговоренні складного питання, коли промовець одразу ж формулює основну тезу, а потім стисло аргументує її.

Якщо тема виступу складна, багатопланова, обсяг матеріалу великий, простіше викладати його від часткового до загального, поступово підводячи слухачів до засвоєння головної думки.

Залежно від способу зв’язку між тезою і аргументами розрізняють пряме і непряме доведення. Прямим є доведення, в якому теза безпосередньо виводиться з аргументів за допомогою умовиводу. Наприклад, нам треба довести тезу: «Золото є провідником електричного струму». Аргументом може бути відома властивість металів: «Всі метали проводять електричний струм». Демонстрацією є наступне міркування: «Якщо всі метали проводять електричний струм, а золото – метал, отже золoто проводить електричний струм». В даному випадку для доведення тези обрано дедуктивний спосіб. Непряме доведення тимчасово припускає істинність суперечного судження. В структурі непрямого доведення є антитеза (положення, яке суперечить тезі). У разі неможливості прямо довести тезу, висувають антитезу; антитеза спростовується і на підставі цього теза приймається істинною думкою.

Схема 1.9 – Структура публічного виступу

1. Вступ (до 1 хв.): встановлення контакту з аудиторією, введення її у процес

сприйняття змісту. 2. Основна частина (5-8 хв.):

виклад інформації та наведення аргументів для підтвердження фактів.

Композиція (лат. compositio – скла-

дання, з’єднання) – це закономірне, мотивоване змістом і задумом розміщення всіх частин тексту.

3. Висновки (до 1 хв.): підсумки щодо сказаного.

43

Звітна доповідь – це виступ офіційної особи на діловому засіданні чи зборах про виконану роботу та її результати.

Підготовка виступу, як будь-яка інтелектуальна діяльність, — процес творчий, і кожний має право використовувати тут власну методику. Тому вибір матеріалу для виступу, його розташування повинні диктуватися ідеєю виступу, внутрішньою логікою матеріалу. Композиція, насиченість тим чи іншим матеріалом залежить від жанру виступу. Звітна доповідь має більш чіткі вимоги

щодо структури й подачі матеріалу. У ній наводяться точні факти для доведення положення і переконання слухачів.

Звітна доповідь є однією з найпоширеніших форм публічного виступу на професійну тему. Її мета – повідомити про результат виконаної роботи за певний період. Студенти часто проголошують звітні доповіді про прохо-

дження навчально-виробничої практики. Цей жанр реалізується в офіційній ситуації під час безпосереднього спілкування спеціаліста зі спеціалістами (підлеглий або керівник – співробітники; студент – викладачі, студенти).

	Схема 1.10 – Етапи виголошення звітної доповіді
	Вступ	Звернення до аудиторії, привітання.
		Представлення себе.
		Повідомлення предмета звіту (вид роботи, мі-
		сце та період її виконання).
		Що було зроблено за звітний період.
		Які показники свідчать про якісне виконання
	Основна частина	роботи.
		Що нового було досягнуто.
		Які нові методи роботи були застосовані.
		Хто надав допомогу у виконанні роботи.
		Чого не було досягнуто, причини цього.
		Які складності виникали під час роботи та ін.
		Загальна оцінка результатів роботи.
		Нові можливості, перспективи, що виникають
	Висновки	у цій галузі діяльності.
		Подяка за увагу.
		Звернення до слухачів з пропозицією обгово-
		рення звіту.

44

Виступ – стисле офіційне повідомлення, в якому мовець підтверджує або спростовує думку доповідача.

Виступ, як правило, не готується завчасно, а є спонтанною реакцією на щойно почуте від промовця, доповідача на зборах (засіданнях, нарадах, конференціях тощо). У лаконічному виступі промовець може порушити одне-два питання чи дати на них конкретну відповідь, не відходячи від тематики порядку денного. У виступі людина може підтримати думку доповідача або, навпаки, заперечити її, висловити негативну оцінку почутому.

Завдання виступу-заперечення полягає у тому, що мовець вказує, з якими словами чи діями доповідача він не погоджується, а також зазначає слабкі сторони його позиції.Виступ на зборах, нараді, семінарі тощо передбачає:

1.Виклад суті певного питання, звернення уваги на основному.

2.Висловлення свого ставлення й оцінки.

3.Підкреслення значущості, важливості й актуальності (чи навпаки, заперечення думки доповідача).

4.Підкріплення своїх доказів прикладами (посиланнями на джерела). Адресувати виступ промовець повинен не лише доповідачеві, а й до всіх

присутніх, побудувавши його таким чином, щоб для них інформація була зрозумілою й лягла в основу їх власних роздумів і висновків.

Наведемо уривок виступу-заперечення: Шановні колеги, шановний допо-

відачу! У своєму виступі ви, Петре Володимировичу, наголосили, що наша фірма має певні труднощі, пов’язані з виготовленням … І тому ви наполягаєте, щоб ми припинили випуск… На жаль, я з вами не можу погодитися. Якщо фірма припинить виготовлення… , то це призведе до негативних наслідків. Поперше, ми втратимо 30% наших клієнтів, по-друге, доведеться скоротити 20% штатних працівників…

Аргументація заперечення здебільшого є раціональною: у ній використовуються факти, статистика, посилання на документы, цифри, а також на суспільну практику.

Які існують засоби увиразнення публічного виступу?

Публічний виступ – це усна форма мовлення. У той же час це мовлення підготовлене, базою для нього є письмовий текст. Але щоб її вплив на слухачів був сильнішим, необхідно надати їй характеристик живої розмови. Існують способи, що дозволять в усному монолозі висловити своє ставлення до теми

45

виступу не тільки словами, але й голосом, системою логічних наголосів і пауз, мімікою, жестами.

Таблиця 1.8 – Мовленнєві засоби виразності

Засоби виразності		Приклади
1. Заміна складних		Пор.: а) Крім програмного забезпечення інформацій-
речень простими.		них систем важливу роль відіграє інформаційний
		складник, що визначає структуру, атрибутику й ти-
		пи даних, а також тісно повязаний з логікою керу-
		вання даними.
		б) Крім програмного забезпечення інформаційних си-
		стем важливу роль відіграє інформаційний складник.
		Він визначає структуру, атрибутику й типи даних.
		Також він тісно пов'язаний з логікою керування да-
		ними.
2. Використання зве-		Шановні колеги! Дорогі друзі! Шановні панове! Вель-
ртань до слухачів.		мишановна аудиторіє! Шановні слухачі! (можна ви-
		користовувати протягом виступу для привернення
		уваги слухачів або підкреслення важливої думки)
3.Вживання вставних
слів, що допомага-
ють:
а) впорядкувати пос-		По-перше, по-друге, наступне, нарешті, наприклад.
лідовність	викладу	Напр.: Технологія – це спосіб вивчення людиною ма-
думок;		теріального світу з допомогою соціально організова-
		ної діяльності. Така діяльність включає три компо-
		ненти: по-перше, інформаційний (наукові принципи
		та узагальнення), по-друге, матеріальний (знаряддя
		роботи) і, по-третє, соціальний (спеціалісти, що ма-
		ють професійні навички).
б) висловити	власну	На нашу думку, як бачимо, можна сказати, на жаль.
оцінку повідомлюва-		Напр.: На жаль, поняття «інформаційні технології»
ного;		настільки загальне та всеохоплююче, що до цього ча-
		су спеціалісти не прийшли до чіткого формулювання.

46

	1				2
в) зберігати		смислові		Отже, внаслідок цього, таким чином, можна зроби-
причинно-наслідкові				ти висновок, загалом.
зв’язки.				Напр.: Таким чином, можна сказати, що велика кіль-
				кість результатів у теорії ймовірностей є логічним
				висновком формули Байєса.
4. Використання ри-				Напр.: Якими професійними якостями має володіти фа-
торичних питань.				хівець комп’ютерної галузі? (пауза) Визначальну роль у
				діяльності	програміста	відіграють	здатність
				розв’язувати складні нестандартні завдання, відповіда-
				льність, ініціативність та комунікативні якості. (Мож-
				на використовувати не більше 1 – 2 питань під час ви-
				ступу; використовуються для переходу до іншої частини
				виступу, для привернення уваги аудиторії до змісту ви-
				словлювання).
5. Уникнення надмі-				а) Пор.: Було накладено ембарго на імпорт товару з
рного вживання слів				Польщі. – Було заборонено ввозити товар з Польщі.
іншомовного			похо-	б) Напр.: У роботі інформаційної системи можна ви-
дження	та	вузькос-		окремити етап «виникнення даних». На цьому етапі
пеціальних			слів-	формуються повідомлення, які фіксують результати
термінів	(в	іншому		певних операцій, властивості суб’єктів та об’єктів
випадку		потрібне		керування, а також параметри процесів тощо.
стисле	пояснення			в) Напр.: Засоби відображення даних ( маються на
змісту незрозумілих				увазі засоби, що забезпечують доступність інформа-
аудиторії слів).				ції для людини) є компонентами обчислювальної тех-
				ніки.
6.Заміна	віддієслів-			Пор.: а) Метою інформатики як науки є описання,
них іменників			діє-	осмислення, узагальнення та використання знань для
словами,	що роблять			пошуку нового знання.
усне мовлення дина-				б) Інформатика як наука описує, осмислює, узагаль-
мічним.				нює та використовує знання для пошуку нового знан-
				ня. У цьому полягає її мета.
7. Заміна дієприслів-				Пор.: а) Теорема Геделя, завдаючи нищівного удару по
никових		зворотів		аксіоматичному підходу, зруйнувала надії учених по-
окремими		речення-		будувати дедуктивну математику.
ми.

47

	1			2
				б) Теорема Геделя водночас завдала нищівного удару
				по аксіоматичному підходу й зруйнувала надії учених
				побудувати дедуктивну математику.
8. Спрощення фор-				Пор.: а) Цей факт можна оцінити як нагадування. –
мулювань.				Цей факт є нагадуванням.
				б) Здійснювати контроль за дотриманням правил те-
				хніки безпеки. – Контролювати дотримання правил
				техніки безпеки.
				в) З метою посилення контролю за якістю виконаної
				роботи було створено комісію. – Щоб посилити кон-
				троль за якістю виконаної роботи, було створено
				комісію.
9. Обмежене викори-				Пор.: Дефіцит вимірюється 6 мільйонами 924 тися-
стання цифрових да-				чами 549 гривнями. – Дефіцит становить 6 мільйонів
них. Якщо це немо-				924 тисячі 549 гривень.
жливо, то слід буду-
вати	речення		так,
щоб числівники були
у формі		називного
відмінка.
10.	Використання			Напр.: Під час практики дізнався багато нового й цікавого,
речень, в яких автор				наживо відчув складність і відповідальність професії систе-
висловлює		власну		много адміністратора.
оцінку, емоції.
11.	Використання			Напр.: а) Інтернет можна порівняти з "інформацій-
вдало		підібраних		ною магістраллю". Це розподілена, із багатьма гіл-
прикладів,		афориз-		ками мережа шляхів, до складу якої входять швидкіс-
мів, метафор, порів-				ні траси, шосе, невеликі стежини. На кожному пере-
нянь,	аналогій		для	хресті встановлений комп'ютер, через який можна
підкреслення основ-				добратися до іншого комп'ютера, поки не буде досяг-
ної думки виступу.				нутий пункт призначення.
				б) Як говорить народна мудрість, старий друг краще
				нових двох. Втішно, якщо він до того ж стає доско-
				налішим. Чи не тому користувачі протягом багатьох
				років з інтересом стежать за розвитком добре

48

	1	2
		відомих програм? Сьогодні ми перевіримо справед-
		ливість подібних міркувань на прикладі нещодавно
		випущеного Лабораторією Касперського пакета для
		комплексного захисту персонального комп'ютера від
		шкідливого коду й численних інтернет-погроз.
12. Залучення слуха-		Напр.: Зараз ми з вами …. Давайте розмірковувати
чів до виступу за до-		разом…. Ви можете заперечити…. Звернімо увагу
помогою зворотів.		на… тощо.
13.	Дотримання	Напр.: Радий вас бачити.
форм	мовленнєвого	Дякую за увагу (у кінці виступу).
етикету	(подяка,	Дякую за цікаве питання (використовується під час
комплімент аудито-		обговорення доповіді).
рії).		Ви доброзичлива аудиторія. Приємно мати справу з
		професіоналами (у кінці виступу; можна сказати декі-
		лька слів, що позитивно характеризують аудиторію,
		рівень її підготовки та зацікавленості; подякувати за
		цікаві питання, що прозвучали та ін.).
Порада
студентам		Успіх виступу значною мірою залежить від

невербальних (лат. verbalis – словесний) засобів мовлення. Тому важливо звертати увагу на такі засоби:

Темп мовлення, тобто його швидкість. За нормами публічного виступу темп має становити приблизно один друкований аркуш за дві хвилини. Але промовцю важливо змінювати темп: якщо потрібно на чомусь наголосити, щось виділити, темп необхідно сповільнити; якщо ж викладається другорядна інформація, темп можна пришвидшити.

Сила голосу. Слід пристосовувати голос до тієї обстановки, де відбувається виступ. Не говоріть надто голосно – це справляє враження агресивності, і не говоріть надто тихо – це справляє враження невпевненості. Підвищуйте голос, коли ставите запитання або виділяєте істотні моменти виступу.

Паузи. Вони є дієвим засобом акцентування уваги слухачів. Наприклад, пауза на початку промови потрібна, щоб зібратися з думками і настроїти аудиторію на слухання; у середині промови – для відмежування частин викладу думки, організації слухачів та зосередження їхньої уваги. У виступі слід засто-

49

Презентація (від англ. presentation —

подання, пред’явлення) – це представлення фірми, товару або послуги для реклами або ознайомлення споживачів (клієнтів).

совувати паузи різної тривалості, але кількість їх має бути помірною. Часті паузи здатні зруйнувати цілісність виступу, зробити його уривчастим і незв’язним.

Інтонація. Цей засіб дає можливість доповідачу урізноманітнювати мовлення, передавати тонкі відтінки думки, виражати підтекст, а також активізувати та підтримувати увагу аудиторії. Володіти інтонацією означає робити логічні акценти, підвищувати і знижувати тон, надавати промові мелодійної розмаїтості, вміло користуватися паузами.

Жести. Вони виражають емоції доповідача, ставлення до висловлювання. Жестикуляція повинна бути мимовільною і використовуватися лише при необхідності. Жести мають бути різноманітними, відповідати своєму призначенню і не відставати від слова.

Як підготувати та провести презентацію? Які вимоги висуваються до комп’ютерної презентації?

У діловій сфері часто виникають ситуації, коли треба представляти або рекламувати споживачам чи потенційним клієнтам товар або вид послуги. У такій ситуації необхідно володіти вмінням проводити презентацію.

Для презентатора важливими є професійна компетентність (знання товару або виду послуги) та знання аудиторії (інтересів клієнтів, їхніх потреб, ставлення до товару).

Метою презентатора, як правило, є:

 передача знань про предмет презентації та обмін досвідом;

 пробудження інтересу до нової продукції (виду послуг тощо);

переконання аудиторії прийняти вашу точку зору;

спонукання до певних дій, рішень;

пропонування своєї допомоги у прийнятті рішення.

Найчастіше презентація проводиться в малих групах до 10 – 12 осіб, хоча кількість слухачів може бути й більшою.

Порада	Готуючи текст презентації,
студентам	1. Не перевантажуйте виступ зайвою інформацією. Дотри-
	мання цієї умови дозволяє:

зробити повідомлення більш організованим;

полегшити сприйняття та запам’ятовування інформації;

50