5.3. Ринок грошей та цінних паперів

Грошовий ринок - це ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року), на якому попит на гроші та їхня пропозиція визначають рівень процентної ставки (r) (тобто ціну грошей).

Пропозиція грошей - це процес формування грошової маси в країні. Пропозиція грошей є однією з найважливіших функцій держави, яку здійснює Центральний банк (в Україні - Національний банк України).

Попит на гроші (на реальні касові залишки) визначається як бажання економічних суб'єктів у кожний момент часу утримувати частину доходу в ліквідній (готівковій) формі.

Ринок грошей утворюється в результаті взаємодії Націо­нального банку з комерційними, а також у результаті взаємодії комерційних банків.

Попит на гроші пред'являють комерційні банки, підпри­ємства, домашні господарства, держава. Пропозицію грошей надає Національний банк.

Виділяють два основних мотиви попиту на гроші:

1) операційний (для здійснення угод);

2) спекулятивний (гроші як майно).

Операційний попит на гроші - це попит на реальні касові залишки (готівку), які необхідні для рівномірного здійснення платежів при нерівномірному надходженні грошей. Реальні касові залишки - це середня величина грошового запасу за період між моментами отримання доходу.

Операційний (трансакційний) попит на гроші, мотивом якого є здійснення операцій купівлі-продажу, залежить від інтервалу часу між моментами отримання і використання грошових коштів. Чим цей інтервал коротший, тим мен­ший попит на гроші, і навпаки. Операційний попит на гроші визначається за формулою:

(5.5)

де М₁^D - операційний попит на гроші; τ - лаг (запізнення) між отриманням і використанням грошо­вих коштів; Р - рівень цін; Q - обсяг виробництва.

Спекулятивний попит на гроші визначається намаганням економічних суб'єктів мати певний грошовий запас у вигляді майна, а не для здійснення угод.

Уособлення спекулятивного мотиву дало поштовх для розвитку портфельних теорій грошового попиту, в яких гроші розглядаються як актив, цінність якого визначається користю зберігання готівкових грошей, але володіння цим активом супроводжується альтернативними втратами.

Спекулятивний мотив попиту на гроші пов'язаний з їх функцією зберігати цінність. За бажання використовувати гроші яr засіб збереження цінності суб'єкт повинен заплатити втрато. доходу від альтернативних видів майна, тому попит на гроші я і майно обернено пропорційний доходності цінних паперів.

Спекулятивний попит на гроші тим вищий, чим менше можливостей для збереження цінності мають інші фінансові активи

Якщо фінансовий ринок розвинений і має достатню кількість короткострокових фінансових активів, які приносять процент­ний дохід, то спекулятивний попит на гроші мінімальний.

Спекулятивний попит на гроші (попит на гроші як майно) визначається ставкою процента (r):

(5.6)

Якщо ставка процента є низькою, спостерігається високий курс цінних паперів, що послаблює стимули до вкладання в них ліквідних коштів через ризик, пов'язаний з падінням курсу цінних паперів у зв'язку із зростанням ставки процента і навпаки.

Існує ставка процента r, за якої економічні суб'єкти перестають вкладати ліквідні кошти в цінні папери і, таким чином, спекулятивний попит на гроші необмежено зростає (ліквідна пастка).

Рис. 5.3. Залежність спекулятивного попиту від ставки процента

Крива LM відображує всі можливі зв’язки (комбінації) між доходом (Y) і процентною ставкою (r), за яких забезпечується рівновага на грошовому ринку, тобто тотожність між попитом на гроші і пропозицією грошей. У системі цих зв’язків дохід є екзогенною змінною, а процентна ставка — ендогенною. Це означає, що крива LM має дати відповідь, як зміна рівня доходу впливає на зміну рівня процентної ставки.

Зв’язувальною ланкою між доходом і процентною ставкою є попит на гроші, який, з одного боку, залежить від доходу, з іншого - впливає на процентну ставку. Тому для побудови кривої LM скористаємося графіком ринку грошей, зміни на якому відбуваються лише під впливом змін на товарному ринку (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Побудова кривої LM

В основі кривої LM лежить теорія переваги ліквідності Кейнса, яка спирається на припущення, що пропозиція грошей є нееластичною до зміни процентної ставки. Тому в моделі IS–LM крива пропозиції грошей має вигляд вертикальної лінії. Крім того, крива LM будується за припущення, що пропозиція номінальних грошей є незмінною. Враховуємо також, що модель IS–LM спирається на стабільні ціни. За цих умов номінальна і реальна пропозиції грошових запасів (залишків) збігаються.

Як видно з рис. 5.4аі 5.4б, кожному рівню доходу відповідає власна крива попиту на гроші. Якщо дохід становить Y₁, то крива попиту на гроші займає положення ,а рівновага на грошовому ринку досягається в точці Т₁, в якій процентна ставка дорівнює r₁. Коли дохід зростає до Y₂, то крива попиту на гроші переміщується вправо в положення ,оскільки більший обсяг виробництва викликає збільшення попиту на гроші. Щоб урівноважити грошовий ринок за незмінної пропозиції грошей, процентна ставка має зрости до r₂. Рівновага на грошовому ринку досягається тепер у точціТ₂. Аналогічно, збільшення доходу доY₃ матиме своїм наслідком ще вищий рівень рівноважної процентної ставки, тобто r₃.

Отже, між доходом і процентною ставкою існує прямий зв’язок: чим більший дохід, тим вищою є процентна ставка, і навпаки.На рис. 5.4бкриваLMпідсумовує зв’язок між доходом і процентною ставкою. Вона має додатний нахил і показує, що між доходом і процентною ставкою існує пряма залежність.Крива LM є графічним відображенням рівноваги на грошовому ринку й охоплює всі точки, в яких забезпечується тотожність між попитом на гроші і пропозицією грошей. Для кожного рівня доходу крива LM показує, якою має бути процентна ставка, щоб на грошовому ринку досягалася рівновага.Але уявлення про властивості кривоїLM можна розширити, якщо розглянути лінійну функцію попиту на гроші в алгебраїчній формі.

Згідно з Кейнсіанською функцією попит на гроші визначається таким рівнянням:

(5.7)

У стані рівноваги на грошовому ринку попит має дорівнювати пропозиції, тобто M^d/P=M^s/P. У розгорнутому вигляді рівновагу на ринку грошей можна подати так:

(5.8)

Розв’язавши це рівняння відносно r, дістанемофункцію кривої LM:

(5.9)

За загальним правилом нахил кривої визначається співвідношенням між зміною ендогенної (залежної) змінної і зміною екзогенної (незалежної) змінної. Отже нахил кривої LM залежить від співвідношення між зміною процентної ставки і зміною доходу, тобто від співвідношення Δr / ΔY.

Як видно з рівняння (5.9) співвідношення Δr / ΔY і нахил кривої LM залежить від коефіцієнта k / h, який відображає ступінь залежності процентної ставки від доходу. Якщоk/hвелике, то навіть незначне збільшення доходу може викликати велике зростання процентної ставки. За цих умов на графіку кривоїLMвідрізокr₁r₂буде набагато більшим за відрізокY₁Y₂, а криваLMтяжіє до вертикальної лінії. Якщоk/hмале, то навіть значне збільшення доходу може викликати невелике зростання процентної ставки. За цих умов на графіку кривоїLMвідрізокr₁r₂буде набагато меншим за відрізокY₁Y₂, а криваLMтяжітиме до горизонтальної лінії.

Величина коефіцієнта k / h залежить від чутливості попиту на гроші до змін величини доходу (k) і чутливості попиту на гроші до змін рівня процентної ставки (h). Чим більшою є чутливість попиту на гроші до змін величини доходу і чим меншою є чутливість попиту на гроші до змін рівня процентної ставки, тим крутішою є крива LM. І навпаки, чим меншою є величина k і чим більшою є величинаh, тим пологішою є крива LM.

Серед показників чутливості найнестабільнішим є чутливість попиту на гроші до змін рівня процентної ставки, тобто h. Показник чутливостіhможе суттєво впливати на кривуМ. Якщо попит на гроші майже не реагує на зміни процентної ставки, тобто колиhнаближається до нуля, тоді співвідношення Δr / ΔYпрямує до безкінечності, а криваLМстає майже вертикальною. Коли попит на гроші великою мірою залежить від змін рівня процентної ставки, тобтоhдуже великий, то дуже великим є й співвідношення Δr / ΔY, а криваLМстає майже горизонтальною.