Розділ 12 Довгострокове економічне зростання та економічний розвиток

12.1. Економічне зростання: суть, типи, значення

Будь-якому суспільству притаманна властивість зростати матеріально та духовно. Прагнення до розвитку невпинне. Проте уповільнення та прискорення чергуються. Слід зазначити, що економічне зростання - це поступове зростання економіки в довгостроковому періоді.

Мета стабілізаційної політики (в короткостроковому періоді) - збільшити випуск до потенційного рівня, залучивши у виробництво усі недовикористані ресурси суспіль­ства. Відповідно визначення короткострокового зростання можна дати таке: короткострокове зростання національного доходу - це динаміка ВВП в межах заданих ресурсів і технології до досяг­нення економічною системою умов повної зайнятості.

Найбільш розповсюдженими визначеннями короткостроко­вого економічного зростання є:

1. реальний приріст обсягу національного продукту в ре­зультаті збільшення кількості факторів виробництва або удо­сконалення техніки та технології;

2. збільшення реального обсягу ВНП або реального доходу на душу населення.

Але завдання економіки не вичерпується досягненням повної зайнятості, тому що така зайнятість не гарантує поступального зростання економіки. Якщо проблема повної зайнятості розв'я­зана, виникає питання про збільшення обсягів виробництва за межі умов повної зайнятості. Це основне питання теорії еконо­мічного зростання. Таким чином ми вийшли на проблему довгострокового економічного зростання.

Збільшення обсягів виробництва за рахунок зростання виробничого потенціалу економіки може відбуватися лише за умов, якщо динаміка сукупного попиту відповідає динаміці потенційного ВВП. Як ми знаємо, зазначена умова забезпечується лише в довгостроковому періоді. При цьому впродовж довгострокового періоду зростають ціни. Це пояснюється випереджаючим зростанням сукупного попиту порівняно з короткостроковою сукупною пропозицією, що створює мотивацію для нагромадження капіталу і збільшення потенційного ВВП. Отже, під економічним зростанням слід розуміти довгострокове зростання обсягів виробництва за рахунок збільшення потенційного ВВП і на умовах адекватного зростання сукупного попиту.

Економічне зростання - це довгострокова тенденція збільшення потенційного рівня виробництва за умов повної зайнятості.

Економічне зростання вимірюється двома показниками. Перший - річний темп приросту реального ВВП; другий - річний темп приросту реального ВВП на душу населення. Міжнародна статистика свідчить, що економіка більшості країн світу щорічно зростає на кілька процентів. Після тривалого спаду в 90-х роках ХХ століття економіка України, починаючи з 2000 року, теж вийшла на позитивні щорічні темпи приросту реального ВВП.

Економічне зростання не слід ототожнювати з економічним розвитком. Категорія економічного розвитку країни є змістовнішою, ніж категорія економічного зростання. Економічний розвиток відображає не лише збільшення обсягів виробництва, а й здатність економіки за рахунок цього підвищувати якість життя населення. Це означає, що економічне зростання може відбуватися і без економічного розвитку, але економічний розвиток неможливий без економічного зростання.

Основним показником економічного розвитку є індекс людського розвитку. Зазначений індекс обчислюється за спеціальною методикою як середньозважена величина ід індексів чотирьох показників, які характеризують рівень людського розвитку з різних сторін. До цих показників відносяться: очікувана тривалість життя, яка визначається при народженні, виходячи із рівня смертності в даний період часу; грамотність дорослого населення, яка передбачає вміння читати і писати; рівень охоплення населення початковою, середньою та вищою освітою; індикатор матеріального добробуту, в основі якого лежить реальний ВВП на душу населення, обчислений згідно з паритетом купівельної спроможності.

При визначенні індексу людського розвитку кожної країни її індивідуальні показники співставляються із світовими. Тому за допомогою цього індексу всі країни ранжируються за рівнем людського розвитку. Чим вище цей індекс, тим вище рівень людського розвитку країни. Згідно з загально прийнятою класифікацією, країни з індексом людського розвитку менше за 0,5 мають низький рівень людського розвитку; від 0,5 до 0,8 – середній рівень; 0,8 і вище – високий. В Україні індекс людського розвитку нижче 0,8 і за цим показником вона входить в першу сотню країн світу.

Економічне зростання є функцією певних факторів (причин). До них відносяться збільшення обсягів факторів виробництва (земля, праця, капітал) та підвищення рівня їх ефективності (продуктивності), яке переважно, досягається за рахунок технічного прогресу. Зазначені фактори здатні збільшувати виробничий потенціал економіки і в такий спосіб забезпечувати зростання сукупної пропозиції. Але, як уже зазначалося вище, збільшення виробничого потенціалу економіки і сукупної пропозиції не може втілитися в економічне зростання без адекватного збільшення сукупного попиту. Тому збільшення сукупного попиту є фактором, який реалізує спроможність економіки до зростання обсягів виробництва.

В залежності від того, які фактори спричиняють збільшення обсягів виробництва, розрізняють дві форми економічного зростання: екстенсивне та інтенсивне. Екстенсивне зростання досягається за умов, якщо обсяг виробництва зростає лише за рахунок збільшення обсягів факторів виробництва при їх незмінній ефективності. Це означає, що економічне зростання є чисто екстенсивним, коли обсяг виробництва збільшується прямопропорційно збільшенню кількості факторів виробництва. Якщо, навпаки, зростання обсягів виробництва відбувається лише завдяки підвищенню продуктивності виробничих факторів, то це означає, що економіка зростає на чисто інтенсивній основі.

Проте слід зауважити, що в реальній економіці не буває чисто екстенсивного або чисто інтенсивного економічного зростання. Фактично обсяг виробництва збільшується на основі певного поєднання екстенсивного та інтенсивного типів економічного зростання. Тому, оцінюючи реальну економіку, можна говорити про переважно екстенсивне або переважно інтенсивне її зростання.

Отже, теоретично розрізняють такі типи економічного зростання:

інтенсивний - збільшення виробничого потенціалу шля­хом вдосконалення техніки і технології;

екстенсивний - збільшення виробничих потужностей внаслідок збільшення кількості використовуваних факторів ви­рибництва;

змішаний (реальний) - збільшення виробничих потуж­ностей внаслідок збільшення кількості використовуваних фак­торів виробництва і вдосконалення техніки і технології.

Якщо ріст ВВП відбувається головним чином завдяки збільшенню кількості застосовуваних ресурсів без суттєвої зміни їхнього якісного рівня, то такий тип відтворення називають переважно екстенсивним. Якщо ж кількість ресурсів незмінна, або навіть скорочується, і відбувається заміна менш продуктивних факторів на більш продуктивні, такий тип відтворення називається переважно інтенсивним.

Таким чином, процес економічного зростання відображає довгострокове зростання сукупної пропозиції, і саме цим воно відрізняється від короткострокових коливань випуску під впливом змін сукупного попиту.