- •Частина і
- •1.2. Основні елементи економічної системи
- •1) Ринкові економічні системи:
- •2) Неринкові економічні системи:
- •1.3. Суб'єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •1.4. Методи макроекономічного аналізу
- •1.5. Основні функції макроекономіки
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 Макроекономічні показники у системі національних рахунків
- •2.1. Основні показники макроекономічного аналізу
- •2.2. Методи обчислення внп і ввп
- •2.3. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп
- •2.4. Система національних рахунків
- •2.5. Чистий економічний добробут
- •2.6. Рух і розподіл національного продукту
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3 Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •3.1. Сукупний попит та його складові
- •3.2. Споживчий попит. Функції споживання та заощадження
- •3.3. Інвестиційний попит
- •3.4. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит
- •5. Пропозиція грошей.
- •6. Швидкість обороту грошей.
- •3.5. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •3.6. Фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •3.7. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •3.8. Мультиплікатор у моделі аd-as
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4 Моделі макроекономічної рівноваги
- •4.1. Класична модель макрорівноваги
- •4.2. Кейнсіанська модель макрорівноваги
- •4.3. Визначення рівноважного ввп за методами «Вилучення - ін’єкції», «Заощадження - інвестиції»
- •Визначеного за методом «вилучення - ін’єкції»
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина іі
- •5.2. Ринок товарів та платних послуг
- •5.3. Ринок грошей та цінних паперів
- •5.4. Загальна рівновага на ринках товарів та послуг і грошей та цінних паперів
- •5.5. Ринок робочої сили
- •Графік рівноваги ринку робочої сили
- •Умови рівноваги трьох ринків – робочої сили, товарного та грошового
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6 Макроекономічна нестабільність та циклічність розвитку економіки
- •6.1. Основні прояви макроекономічної нестабільності
- •Циклічні коливання та їх види
- •6.3. Інтерпретації ділового циклу та моделі циклічних коливань
- •6.4. Державне антициклічне регулювання та його протиріччя
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 7 фіскальна політика держави
- •7.1. Економічна активність держави
- •7.2. Поняття фіскальної політики
- •7.3. Дискреційна фіскальна політика
- •7.4. Автоматичні стабілізатори
- •7.5. Оподаткування
- •7.6. Мультиплікатори фіскальної політики
- •7.7. Державний бюджет
- •7.8. Державний борг
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 8 Грошово-кредитна політика
- •8.1. Механізм функціонування грошового ринку.
- •Сутність пропозиції грошей
- •8.2. Грошова маса та грошові агрегати
- •8.3. Депозитний та грошовий мультиплікатор
- •Далі праву частину рівняння (8.16) поділимо на суму банківських депозитів, тобто на d:
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина ііі
- •9.2. Інфляційний та дефляційний розриви
- •9.3. Інфляційний податок та сеньйораж
- •9.4. Крива Лаффера для інфляційного податку
- •9.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •9.6. Антиінфляційна політика держави
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 10 Зайнятість та соціальний захист населення
- •10.1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •10.2. Безробіття: суть, види та наслідки. Закон Оукена
- •10.3. Державне регулювання зайнятості
- •10.4. Взаємозв’язок інфляції та безробіття
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 11 Макроекономічна політика у відкритій економіці
- •11.1. Національне і світове господарство. Відкрита економіка
- •11.2. Платіжний баланс
- •11.3. Валютний курс
- •11.4. Модель Манделла-Флемінга
- •11.5. Макроекономічна політика за плаваючого та фіксованого валютного курсу Макроекономічна політика за плаваючого валютного курсу
- •Макроекономічна політика за фіксованого валютного курсу
- •Тестові завдання
- •Розділ 12 Довгострокове економічне зростання та економічний розвиток
- •12.1. Економічне зростання: суть, типи, значення
- •12.2. Фактори економічного зростання
- •12.3. Кейнсіанські теорії економічного зростання
- •12.4. Неокласична модель
- •12.5. Модель економічного зростання р. Солоу
- •Фактори економічного зростання в моделі Солоу
- •12.6. Джерела економічного зростання
- •12.7. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора
- •Завдання економічного регулювання полягає в досягненні повного використання національного доходу як джерела ефективного попиту, за умови, що сумадорівнює одиниці. Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Грішнова, о. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Текст]: підручник / о.А. Грішнова. — 4-те вид., оновлене. К.: Знання, 2009. — 390 с.
- •. Ивашковский, с.Н. Макроэкономика [Текст]: Учебник / с.Н.Ивашковский. —[2-е изд., испр., доп.]— м.: Дело, 2002. — 472 с.
- •Тарасевич,л.С. Макроэкономика[Текст]: ученик / л.С. Тарасевич,п.И. Гребенников,а.И. Леусский. —[6-е изд., испр. И доп.]— м.: Высшее образование, 2006. — 654 с. Предметний покажчик
Запитання для самоперевірки
Охарактеризуйте взаємодію макроекономічних суб'єктів на товарному ринку.
Визначіть умови рівноваги товарного ринку в закритій економіці.
Дослідіть умови рівноваги товарного ринку у відкритій економіці.
Охарактеризуйте взаємодію макроекономічних суб'єктів на ринку грошей та цінних паперів.
Чим визначається спекулятивний попит на гроші?
Чим визначається операційний попит на гроші?
Дослідіть умови рівноваги грошового ринку.
Проаналізуйте умови рівноваги на ринку робочої сили.
Визначіть умови загальної рівноваги на трьох ринках: товарів та послуг, грошовому та робочої сили.
Як вплине на загальну рівновагу скорочення доходу кінцевого використання при незмінній грошовій пропозиції? Які зміни відбудуться на товарному та грошовому ринках?
Як вплине на загальну рівновагу скорочення валових приватних інвестицій при незмінній грошовій пропозиції? Зобразіть наслідки змін на графіку IS - LM.
Розділ 6 Макроекономічна нестабільність та циклічність розвитку економіки
6.1. Основні прояви макроекономічної нестабільності
Попередньо вивчені теми були присвячені проблемам рівноваги на ринках та економіці в цілому. Ми з’ясували можливості порушення рівноваги і механізми її самовідновлення. У цій темі перейдемо до іншого рівня макроекономічних проблем, врахувавши, що у реальному житті рівновага економічних систем постійно порушується.
Ринковій економіці властива нестабільність. Періоди процвітання економічних систем різних країн світу змінюються падінням обсягів виробництва і доходів, зростанням безробіття, інфляційними та дефляцій ними процесами. Явища періодичного порушення та відновлення рівноваги, як виявилось, відбуваються у певній логічній послідовності та з певною періодичністю. Будь-яка економічна криза – складний комплекс явищ, що відбуваються в логічній послідовності. Перед кожною кризою спостерігається розширення виробництва і зростання товарних цін. Потім ціни падають, в сфері грошово-кредитного обігу починаються зміни, які завершуються повною руйнацією кредиту. Явища, що відбуваються на грошовому ринку в період зростання економіки та в період її спаду настільки типові, що їх можна передбачити завчасно.
Постійність коливань економічних явищ вимагає відповіді на питання: яка сила керує зміною пожвавлення й загострення торгівлі, розширення чи падіння виробництва? Чому промислові піднесення зумовлюють занепад, за яким починається нове піднесення? На ці питання прагнув відповісти М. Туган-Барановський та практично всі економісти ХІХ і ХХ ст. Актуальне воно і для ХХІ ст.
Основними проявами макроекономічної нестабільності є циклічні коливання, нециклічні коливання, інфляція та безробіття.
Циклічні коливання. Економічний цикл (цикл ділової активності) - це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.
Безпосередньою причиною періодичних спадів виробництва є скорочення сукупного попиту в суспільстві, що спонукає виробників знижувати господарську активність. В результаті починає діяти «заворожене коло»: спад виробництва, падіння зайнятості, зменшення доходів, скорочення витрат і попиту тощо. З подібного замкненого кола суспільству буває не так просто виплутатись.
Що ж до факторів, що викликають первісне скорочення сукупного попиту, то вони можуть бути найрізноманітнішими: заміна зношеного обладнання (зменшуються попередні закупівлі сировини, матеріалів, запчастин), падіння попиту на окремі види продукції, збільшення податків і кредитних відсотків, порушення закону грошового обігу, війни, різноманітні політичні події, непередбачені ситуації тощо. Все це може порушити ринкову рівновагу, що склалася, і дати поштовх черговому економічному спаду.
Нециклічні коливання. Коливання ділової активності не завжди зумовлені економічними циклами. З одного боку, існують сезонні коливання, пов’язані з пожвавленням роздрібної торгівлі перед Новим Роком, Різдвом, 8 березня. Такі галузі, як сільське господарство, будівництво, теж підлягають сезонним коливанням. Прикладом нециклічних коливань є структурні кризи, які, у свою чергу, мають складну будову і набувають форм: енергетичної, сировинної, фінансової, екологічної, продовольчої тощо.
Структурні кризи мають такі ознаки:
породжуються диспропорціями між розвитком окремих сфер та галузей економіки;
мають (як правило) затяжний характер;
як правило, не збігаються з початком циклічних коливань;
вносять алогічність у динаміку макроекономічних змінних.
Всю різноманітність криз класифікують за трьома критеріями.
За масштабами порушення рівноваги – загальні і часткові. Загальні – охоплюють всю економіку країни. Часткові – лише якусь одну сферу економіки.
Так, фінансова криза – розлад державних фінансів. Проявляється в постійних бюджетних дефіцитах. Крайнім проявом є неплатоспроможність держави за іноземними позиками (1929 - 1933 рр. припинили платежі за зовнішніми позиками Англії, Франції, Німеччини, Італії. В 1931 р США на рік відстрочили всі зовнішні платежі).
Грошово-кредитна криза – потрясіння грошово-кредитної системи. (відбувається скорочення кредитів, масове вилучення вкладів, погоня за готівковими грішми, падіння курсів акцій і облігацій та норми банківського відсотка). За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту.
Валютна криза – ліквідація золотого стандарту та знецінення валюти окремих країн.
Біржова криза – різкий спад курсів цінних паперів, глибокий спад фондової біржі.
Галузева криза – охоплює одну з галузей економіки та викликає зміну структури виробництва.
Аграрна криза – різке зупинення збуту та падіння ціни на с.-г. Продукцію.
За регулярністю порушення рівноваги – періодичні, проміжні та нерегулярні кризи.
За характером порушення пропорцій відтворення криза перевиробництва (випуск надлишків товарів) та недовиробництва (значна нехватка) товарів.
Інфляція. Інфляція є одним з основних індикаторів макроекономічної нестабільності. Вона, з одного боку, сигналізує про виникнення в економіці певних диспропорцій між попитом і пропозицією, з іншого - її високий рівень справляє негативний вплив на економічний розвиток.
За своїм визначенням інфляція- це зростання загального рівня цін в економіці, яке показує наскільки зросли ціни в даному періоді порівняно з попереднім. При цьому інфляційний період може мати різну часову визначеність: місяць, квартал, півріччя, рік. Оберненою стороною інфляції є зниження купівельної спроможності грошової одиниці.
Більш детально інфляція буде розглянута у розділі 9.
Безробіття. Одним з проявів макроекономічної нестабільності є існування та періодичне зростання в суспільстві безробіття, тобто такого стану, коли частина працездатного населення не знаходить роботи. Безробітним вважається той, хто хоче і може працювати, але не має робочого місця.
Безробіття в ринковій економіці - це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. На фактичний рівень безробіття впливають кон'юнктурні коливання економіки. Детальніше питання зайнятості та безробіття відображені у розділі 10.