Практичне заняття № 4 Тема «Дорожні умови і безпека руху»

Час заняття - 2 години

Мета роботи: дослідження технічного стану автомобільної дороги - встановлення відповідності технічного стану зазначеної ділянки дороги основним вимогам безпеки до автомобільних доріг і автобусних маршрутів, за якими здійснюється рух автотранспорту загального користування; формування заходів за результатами обстеження.

У результаті виконання практичної роботи, підготовки й захисту звіту студенти повинні:

знати:

• основні вимоги безпеки дорожнього руху до технічного стану до автомобільних доріг;

• вимоги щодо встановлення дорожніх знаків, нанесення дорожньої розмітки та інших технічних засобів регулювання дорожнього руху;

• вимоги щодо забезпечення безпеки руху у місцях проведення дорожніх робіт;

уміти:

• проводити обстеження .ділянок автодоріг на відповідність їх технічного стану вимогам безпеки дорожнього руху та організації дорожнього руху;

формування .

• розробляти заходи з безпеки дорожнього руху за результатами обстеження.

Перелік питань для контролю знань студентів при підготовці до практичних занять.

1. Класифікація автомобільних доріг.

2. Типи дорожніх знаків

3. Призначення дорожньої розмітки.

4. Види та призначення обстежень автомобільних доріг.

5. Підстави для розробки заходів з безпеки дорожнього руху за результатами обстеження.

І. Короткі теоретичні відомості.

Серед заходів, що проводяться співробітниками служби безпеки руху АТП, важливе місце займають заходи щодо обстеження умов руху на вулично-дорожній мережі. Обстеження вулично-дорожньої мережі проводиться систематично із залученням Державтоінспекції, дорожньо-эксплуатаціоних і комунальних служб. Основним видом цієї роботи є щорічний весняний огляд вулично-дорожньої мережі. Разом з весняними оглядами важливе значення для запобігання ДТП мають обстеження доріг в зимовий час. Обстеження проводить комісія, до складу якої входять представники експлуатаційної служби і служби безпеки руху від АТП, представники дорожньо-експлуатаційної або комунальної організації, що обслуговують дану ділянку вулично-дорожньої мережі, і співробітники науково-дослідних організацій, що мають відповідну матеріально-технічну базу, необхідну для проведення обстеження дороги.

Особлива увага при цьому комісія обертає на ділянки, де концентрувалися ДТП. При огляді відзначають недоліки в дорожньому покритті і визначають заходи, необхідні для їх усунення. У необхідних випадках проводять заміри різних експлуатаційних характеристик обстежуваної дороги і дорожнього руху, а також фотографують окремі ділянки і дорожньо-транспортні ситуації. Після обстеження комісія складає підсумкові документи: акт обстеження і довідку про стан безпеки і організації руху. Акт обстеження повинен бути проілюстрований фотознімками обстежених ділянок і ескізами пропонованих проектних рішень.

Обстеження проводять відповідно до правил ремонту та утримання автомобільних доріг. Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України П-Г.1-218-113-97 (наказ Укравтодора від 26.09.1997 № 190) регламентують основні вимоги до транспортно-експлуатаційного стану автодоріг (стан земляного полотна, дорожнього одягу та покриття, експлуатаційний стан штучних та водовідвідних споруд, стан інженерного обладнання доріг та засобів інформаційного забезпечення руху тощо)

Основні вимоги до транспортно-експлуатаційного стану автодоріг.

Стан дороги визначається:

- відповідністю встановленим, нормативним вимогам основних геометричних параметрів дороги в плані, поздовжньому та поперечному профілях;

- станом проїзної частини (дорожнього одягу та покриття);

- станом земляного полотна та смуги відводу;

- станом елементів інженерного обладнання дороги та інформаційного забезпечення руху;

- станом штучних та водовідвідних споруд;

- рівнем забезпечення безпеки руху;

- станом зелених насаджень.

Вимоги до стану земляного полотна. Земляне полотно повинне мати необхідну стійкість щодо впливу місцевих природно-кліматичних факторів та до дії транспортних навантажень. Основним проявом цієї стійкості є збереження стабільності його геометричних параметрів із часом, які повинні відповідати вимогам будівельних норм.

Вимоги до дорожнього одягу та покриття. Оцінка транспортно-експлуатаційних якостей одягу та покриття повинна базуватися на визначенні відповідності проїзної частини вимогам руху та здатності зберігати цю відповідність на період експлуатації. При цьому вимоги до якості проїзної частини включають забезпечення нормативного рівня таких основних показників: міцності одягу;рівності та зчіпних якостей; відповідності типу покриття фактичному руху; зношеності покриття; рівня завантаження проїзної частини.

Стан проїзної частини за рівністю оцінюється величиною фактичного показника рівності, що одержаний за допомогою поштовхоміра і приведений до показника базової дорожньої лабораторії по її вимірюванню або величиною просвітів під 3-х метровою рейкою.

Під час оцінки стану інженерного обладнання доріг (зупинки, автопавільйони, майданчики відпочинку, стоянки автомобілів, засоби пасивної безпеки доріг і т. ін.) виявляють руйнування та інші дефекти, які утруднюють їх експлуатацію або погіршують естетичний вигляд дороги.

Під час оцінки стану транспортних дорожніх огороджень виявляють руйнування, надійність установки стояків та кріплення всіх елементів огороджень, ступінь їх забруднення та корозування.

При оцінці стану засобів інформаційного забезпечення руху в першу чергу перевіряють їх наявність у передбачених місцях та відповідність проектам і погодженим з Державтоінспекцією схемам організації дорожнього руху, а також наявність механічних руйнувань стояків та щитів і умовних зображень на них, ступінь забрудненості поля знаку.

Дорожні знаки.

Дорожні знаки розміщують на автомобільних дорогах з метою забезпечення безпеки руху транспортних засобів і пішоходів, для інформування користувачів доріг про умови і режими руху на дорозі і їх орієнтування. Знаки, що встановлюються на дорогах, повинні відповідати вимогам ДСТУ 2586-94 "Знаки дорожні". Дорожні знаки підрозділяються на 7 груп, кожна з яких має свою форму (трикутник, восьмикутник, коло, квадрат і три види прямокутників). Вони мають чотири типорозміри: I - малого, II - середнього, III - великого, IV - дуже великого для встановлення на дорогах різних категорій. Групи знаків, їх кількість і місце встановлення визначають схеми організації дорожнього руху, що розробляються, затверджуються дорожньо-експлуатаційними організаціями і узгоджуються з органами Державної автомобільної інспекції України.

Дорожні знаки (за винятком кілометрових) установлюють зображенням назустріч руху з правого боку дороги на спеціальних і єдиних для даної дороги (маршруту) стояках. Заборонні, наказові та інформаційно-вказівні знаки і знаки пріоритету можуть бути установлені над проїзною частиною на портальних, консольних опорах або на тросах-розтяжках.

В небезпечних місцях попереджувальні, заборонні знаки, знаки пріоритету і вказівні знаки "Пішохідний перехід" повинні бути дубльовані (повторені на одному перпендикулярі до осі дороги) з лівого боку дороги, на розділювальній смузі або острівці.

При установленні на одній опорі декількох знаків по горизонталі або по вертикалі черговість їх розташування відносно краю проїзної частини або зверху униз має бути такою: пріоритету; попереджувальні; наказові; заборонні; інформаційно-вказівні; сервісу; таблички до дорожніх знаків. При розміщенні на одній опорі знаків однієї групи черговість їх розташування визначають номером знаку у групі.

Стояки дорожніх знаків на дорогах вищих категорій розташовують за узбіччям на присипних бермах або на укосах виїмок. Стояки знаків, установлених на розділювальній смузі або острівці, розташовують не ближче 1,5 м від краю проїзної частини.

Стояки портальних, консольних опор, а також стояки для тросів-розтяжок розташовують не ближче 4 м від краю проїзної частини за узбіччям і не ближче 3 м при установленні їх на розділювальній смузі або острівці. Стояки захищають транспортними бар'єрними огородженнями згідно з вимогами ДСТУ 2735-94 "Огородження дорожні і напрямні пристрої". При виборі місця установлення стояка дорожнього знака враховують вимоги забезпечення видимості усієї його лицьової поверхні у будь-який час доби на відстань не менше 100 м.

При монтажі знаку дотримуються вимог ДСТУ 2586-94 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування" щодо відстаней як по горизонталі (від брівки узбіччя або кромки проїзної частини до краю знака), так і по вертикалі (від поверхні дорожнього покриття до нижньої грані знака). За межами населеного пункту знак розташовують на висоті від 1,5 до 2,2 м; у населеному пункті при встановленні на стояки - на висоті від 2 до 4 м.

Дорожні знаки і таблички повинні виготовлятися з світлоповертальною поверхнею або з внутрішнім (зовнішнім) індивідуальним або загальним освітленням. На інформаційно-вказівних знаках "Попередній покажчик напрямку", "Покажчик напрямків", "Покажчик відстаней", "Назва об'єкту", установлених не на автомагістралях, допускають виконувати фон знаків не з світлоповертальних матеріалів.

Знаки, установлені на дорозі послідовно (за винятком знаків, установлених на перехресті), розташовують за межами населених пунктів на відстані не менше 50 м, а в населених пунктах не менше 25 м один від одного.

Дорожні знаки повинні установлюватися з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям, крім випадків, що спеціально обумовлені ДСТУ 2586-94. На дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки повинні дублюватись.

Дублюючі знаки повинні установлюватись на розділювальній смузі, а у разі її відсутності - на лівому боці дороги, якщо для руху у зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги, або над проїзною частиною, якщо не забезпечується видимість знака, установленого на лівому боці дороги, а також якщо для руху у зустрічному напрямку є три смуги і більше.

Відстань від краю проїзної частини, а за наявності узбіччя - від брівки земляного полотна до найближчого до неї краю знака, установленого збоку від проїзної частини, повинна становити від 0,5 до 2 м, а до краю інформаційно-вказівних знаків 5.45-5.48, 5.51, 5.53, 5.54, 5.56, 5.58, 5.59, 5.61.1-5.61.5 – від 0,5 до 5,0 м.

У разі відсутності огорожі знаки, розташовані на узбіччі, а також на розділювальній смузі, повинні установлюватись на безпечних опорах (згідно з ГОСТ 25459-82). Верхній обріз фундаменту опори знака повинен бути виконаний урівень з поверхнею узбіччя, розділювальної смуги або присипної берми.

Перехрестя автомобільної дороги з залізницею в одному рівні обладнують попереджувальним знаками "Залізничний переїзд із шлагбаумом" 1.27. та "Залізничний переїзд без шлагбаума" 1.28. і додатковими знаками "Наближення до залізничного переїзду"

Знаки 1.27. і 1.28. повинні установлюватись перед всіма залізничними переїздами: 1.27. - перед обладнаними шлагбаумом; 1.28. - перед не обладнаними шлагбаумом.

Якщо автомобільна дорога перетинає переїзди, відстань між якими становить менше ніж 50 м, знаки 1.27. і 1.28. повинні установлюватись тільки перед першим переїздом, а в інших випадках - перед кожним переїздом.

Якщо відстань між залізничною колією і дорогою становить менш ніж 20 м, то знаки 1.27. і 1.28. з табличкою 7.1.3. або 7.1.4. повинні бути установлені на відстані не менш ніж 50 м перед перехрестям з дорогою, яка веде в бік переїзду.

Перші попереджувальні і додаткові знаки установлюють на відстані 150 - 300 м від ближньої рейки, потім на однаковій відстані між основними і дублюючими знаками розміщують додатковий знак 1.31.2. (1.31.5.) і на відстані 50 м – другий попереджувальний знак і третій додатковий - з однією смугою.

Якщо на залізничному переїзді без шлагбаума водію автомобіля, що знаходиться на відстані 50 м від ближчої рейки, не видно поїзда, на відстані 400 м від переїзду, то треба установлювати знак "Проїзд без зупинки заборонено" підвищеного типорозміру на відстані не ближче 10 м від крайньої рейки.

Великогабаритні та великовагові вантажі перевозяться відповідно до "Інструкції про перевезення великогабаритних та великовагових вантажів автотранспортом" Перед всіма мостами і шляхопроводами розрахованими для руху неконтрольованих вантажів з фактичною масою менше 30 т установлюється знак "Рух транспортних засобів, маса котрих перевищує ... заборонено".

На підходах до мостів і шляхопроводів, габарити яких менші чи дорівнюють ширині проїзної частини, установлюють знаки "Звуження дороги".

На мостах або шляхопроводах, де габарити менше 6 м, має бути організований однобічний рух за допомогою знаків пріоритету. При довжині мосту більше 200 м або при відсутності видимості використовують світлофори, які установлюють на відстані 20-30 м від початку мосту. Перед ділянкою дороги, рух на якій регулюється світлофором, установлюють знаки "Світлофорне регулювання".

Якщо габарит мосту, шляхопроводу або тунелю менше 3,5 м, перед ними установлюють знаки "Рух транспортних засобів, ширина яких перевищує ... м, заборонено", на яких вказують дійсну ширину проїзної частини споруди мінус 0,2 м. Попереджувальний знак "Рух транспортних засобів, ширина яких перевищує ... м, заборонено" з вказанням напрямку об'їзду можна також установлювати за найближчим перехрестям, перед тунелем, мостом.

На фасадах шляхопроводів і на мостах з їздою понизу, що мають верхні в'язі, слід установлювати знак "Рух транспортних засобів, висота яких перевищує ... м, заборонено", який вказує дійсну висоту проїзду мінус 0,3-0,4 м.

При висоті проїзду менше 4,5 м рекомендується перед спорудою на відстані 50-80 м установлювати габаритні ворота із знаком "Рух транспортних засобів, висота яких перевищує ... м, заборонено" і необхідними додатковими табличками.

Знак "Рух транспортних засобів, висота яких перевищує ... м, заборонено" установлюється також перед ділянкою дороги, на якій організовано об'їзд шляхопроводу. На стрілці знака "Об'їзд перешкоди", установленому на ближчому від шляхопроводу перехресті, наносять символ знаку "Рух транспортних засобів, висота яких перевищує ... м, заборонено".

Якщо на ділянці дороги робиться ремонт і об'їзд здійснюють транспортом по гравійному або щебеневому покриттю, перед ділянкою об’їзду установлюють знак "Викидання кам'яних матеріалів" з табличкою "Зона дії". Такі ж знаки при необхідності установлюють на дорогах з гравійним і щебеневим покриттям і при улаштуванні поверхневих обробок.

Розмітка автомобільних доріг.

Дорожня розмітка - це лінії, написи та інші позначення на проїзній частині (з удосконаленим покриттям) бордюрах, елементах дорожніх споруд, обстановці доріг, що застосовуються самостійно і у поєднанні з дорожніми знаками або світлофорами, виконані відповідно до ДСТУ 2587-94 "Розмітка дорожня".

Розмітка поділяється на дві групи: горизонтальну і вертикальну.

До горизонтальної розмітки (рис. 3.6 а) належать лінії, написи, стріли та інші позначення. Вона поділяється на поздовжню, поперечну та інші види і наноситься на поверхню проїзної частини доріг з удосконаленим покриттям.

До вертикальної розмітки (рис. 3.6 б) належать лінії (смуги) і позначення, що наносяться на торцеві поверхні дорожніх споруд та інженерне обладнання автомобільних доріг, а також світлоповертальні елементи, що закріплюються на цих поверхнях.

Основне призначення дорожньої розмітки – забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху при виборі траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах.

Розмітка повинна виконуватись фарбами, термопластичними масами або іншими зносостійкими матеріалами.

На дорогах державного значення горизонтальна розмітка повинна бути світлоповертальною, а на інших - переважно світлоповертапьною. Схема розмітки має повністю відповідати розташуванню дорожніх знаків і світлофорів.

Розмітка на мостах та шляхопроводах повинна відповідати загальним вимогам розмітки на дорогах.

Огородження дорожні і напрямні пристрої.

Огородження дорожні і напрямні пристрої установлюються згідно з вимогами ДСТУ 2735-94 "Огородження дорожні і напрямні пристрої" і поділяються на дві групи:

Перша група - огородження бар'єрного та парапетного типів, призначені для запобігання вимушеним з'їздам транспортних засобів із земляного полотна дороги, проїзної частини мостів, шляхопроводів, естакад, зіткненню із зустрічними транспортними засобами, наїздам на масивні предмети та споруди, які розташовані у смузі відводу дороги. Висота огородження - 0,75- 0,8 м (рисунок 3.7 а).

Друга група - сітки, конструкції поручневого типу і т. ін., призначені для упорядкування руху пішоходів та запобігання виходу на проїзну частину диких і свійських тварин. Висота огородження - 0,8-1,5 м.

Напрямні пристрої поділяються на напрямні стовпчики, тумби із штучним освітленням або світлоповертальною поверхнею, напрямні острівці.

Напрямні стовпчики і тумби призначені для забезпечення видимості зовнішнього краю узбіч і небезпечних перешкод у темну пору доби та за несприятливих метеорологічних умов. Висота напрямних стовпчиків і сигнальних тумб - 0,75-0,8 м.

Напрямні острівці призначені для розподілювання руху транспортних потоків за напрямками. Підняті над проїзною частиною острівці повинні бути заввишки 0,1-0,15 м.

Дорожні огородження першої групи поділяються на бар'єрні і парапетні. Бар'єрні огородження, у свою чергу, можуть бути:

- металеві з прокату спеціального профілю; установлені на металевих стояках (рисунок 3.7. а), ГОСТ 26804-86;

- гнучкі тросові огородження на залізобетонних стояках (рисунок 3.7. б), відповідно ДСТУ 2734-94.

Парапетні огородження являють собою стінки, з розривами або отворами, з монолітного або збірного залізобетону.

Правила використання дорожніх огороджень та вимоги безпеки дорожнього руху при їх застосуванні обумовлені ДСТУ 2735-94.

Огородження першої групи можуть бути установлені:

- на мостах, шляхопроводах, естакадах;

- на підходах до штучних споруд у межах довжини ділянок доріг з висотою насипу 3 м і більше, а якщо висота насипу менша – на відстані не менше ніж 18 м у кожний бік від початку і кінця перехідної плити споруди;

- на центральній розділювальній смузі автомобільних доріг поза населеними пунктами, якщо ширина цієї смуги менша ніж 5 м;

- на узбіччях і тротуарах, якщо висота насипу:

- 3 м і більше;

- 2,5 м і більше на ділянках із поздовжнім ухилом понад сорок відсотків або на ввігнутих кривих у поздовжньому профілі, що сполучають зустрічні ухили з алгебраїчною різницею п'ятдесят відсотків і більше;

- 2 м і більше на ділянках кривих у плані радіусом ніж 600 м;

- на узбіччях і тротуарах доріг, які розташовані паралельно залізничним коліям, болотам та водним потокам глибиною понад 1,5 м, ярам та гірським ущелинам, на відстані до 35 м від краю проїзної частини;

- на узбіччі або розділювальній смузі доріг поза населеними пунктами біля опор шляхопроводів та освітлення, консольних або рамних опор інформаційно-вказівних дорожніх знаків, дерев які розташовані менше ніж на 4 м від краю проїзної частини;

- у разі необхідності на узбіччях, тротуарах та розділювальних смугах аварійно-небезпечних ділянок доріг та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод;

- на розділювальній смузі віднесених лівих поворотів;

- на узбіччях, тротуарах та розділювальних смугах, коли інші технічні рішення щодо забезпечення безпеки руху неможливо здійснити.

Дорожні огородження та напрямні стовпчики повинні бути обладнані світлоповертальними елементами відповідно до ДСТУ 2587-94.

При використанні тросових огороджень, правила застосування яких викладено в ДСТУ 2734-94 "Огородження дорожні тросового типу", максимальна довжина пліті сталевих канатів не повинна перевищувати 50 м. Для пліті тросового огородження довжиною 15-50 м виконується сезонне регулювання провисів.

Забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт

Інструкція по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах визначає порядок і засоби організації руху транспорту і пішоходів в місцях проведення робіт в межах смуги відчуження автомобільних доріг загального користування України.

При розробці схеми організації дорожніх робіт в місці виконання робіт слід передбачити весь комплекс заходів, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, а також обладнання цього місця відповідними технічними засобами організації дорожнього руху з використанням приведених в даній інструкції типових схем. Схема організації дорожніх робіт в місці виконання робіт повинна бути узгоджена з Державтоінспекцією.

При виконанні робіт в смузі відчуження автомобільної дороги, якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту та пішоходів, організація, що відповідає за утримання автомобільної дороги може закрити чи обмежити рух на основі ордера, який видається відповідним дорожнім органом за погодженням з Державтоінспекцією. У ордері викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи по безпеці дорожнього руху та строки проведення робіт.

Порядок організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт.

На ділянках проведення робіт в першу чергу встановлюють тимчасові дорожні знаки найбільше віддалені, потім в безпосередній близькості, обладнують об'їзди і пішохідні містки (при необхідності), а потім встановлюють поперечні і поздовжні огородження, а при наявності об'їзду - відповідні технічні засоби організації дорожнього руху.

Перед ділянкою на період виконання робіт допускається встановлювати транспаранти, які інформують про місце і характер робіт ("Реконструкція дороги", "Ремонт дороги", "Ремонт моста", "Будівництво автобусної зупинки" і інші). Транспаранти слід розміщувати за межами узбіччя дороги разом з першим тимчасовим дорожнім знаком "Дорожні роботи".

При виконанні дорожніх робіт в темні години доби і при тумані інвентарні бар'єри, які розміщуються поперечно, повинні бути обладнані двома ввімкненими ліхтарями червоного кольору згідно РСТ УССР 1966-86 "Ограждения дорожные переносные" або світлоповертаючими пристроями червоного і білого кольору. На поперечному огородженні повинно бути не менш ніж два ліхтаря, а його стояки і поперечина повинні мати світлоповертаючи смуги шириною 10 і 20 см відповідно білого і червоного кольору або на бар'єрі повинні розміщуватись дорожні знаки 1.4.1-1.4.3 другого типорозміру (1,4.1, 1,4.2 - 500 x 2250 мм, 1.4.3 - 500 x 3000 мм).

Повздовж дороги сигнальні ліхтарі та світлоповертаючі елементи слід розміщувати на інвентарних бар'єрах на відстані 15 м один від одного.

Постійні дорожні знаки, дія яких розповсюджується на ділянку проведення робіт і суперечить прийнятій схемі організації дорожнього руху, повинні бути, за узгодженням з Державтоінспекцією зняті (зачохлені) або переставлені і встановлені тимчасові знаки.

Всі дорожні знаки, які використовують для облаштування місць проведення робіт, повинні мати світлоповертаючу поверхню і відповідати вимогам діючих норм і стандартів. Рекомендується застосовувати знаки на один типорозмір більший, ніж передбачено це стандартом для даної дороги, а дорожні знаки 1.10, 1.12, 1.14, 1.15 і 1.37 повинні мати жовтий фон.

Тимчасові дорожні знаки і таблички до них установлюють на узбіччі і розділювальній смузі дороги, як правило, на переносних опорах (стояках), на висоті від 2 м до 4 м або на проїзній частині на опорах, на бар'єрах поперечного огородження на висоті від 0,6 м до 1,5 м. Розміщувати тимчасові дорожні знаки над проїзною частиною дороги не допускається. На приведених в даній інструкції типових схемах крапкою позначена вертикальна вісь знака.

Відстань від краю тимчасового дорожнього знака і світлофора до краю проїзної частини або діючої її смуги руху повинна бути не менше 1,0 м.

Для почергового пропуску транспорту різних напрямків по односмуговій ділянці, де не забезпечена видимість зустрічного автотранспорту, можуть бути використані трьохсекційні світлофори з вертикальним розміщенням сигналів типу 1 у виконанні 1.1.1.

Світлофори встановлюють на інвентарних стояках (колонках) на висоті 2,0-3,0 м від нижньої частини корпусу до поверхні проїзної частини і на відстані від проїзної частини 0,5-2,0 м.

Розміщення дорожніх світлофорів повинно забезпечувати видимість їх сигналів на відстані не менш як 100 м. Попередньо необхідно встановлювати дорожній знак 1.24 "Світлофорне регулювання".

При роботі світлофора повинна виконуватись слідуюча послідовність включення сигналів: червоний - червоний з жовтим - зелений - жовтий - червоний.

При виконанні робіт по утриманню проїзної частини дороги, ямковому ремонті покриття, ремонті швів цементобетонних покриттів, ліквідації деформацій дорожнього одягу, влаштуванню поверхневої обробки, застосовують типову схему А.17 (за необхідності з світлофорним регулюванням згідно з 5.4). Проведення робіт одночасно з протилежних напрямків дороги не дозволяється.

Схема А.17 ОДР при роботах по ямковому ремонту, поверхневої обробці покриття

Перелік нормативних документів, що встановлюють вимоги безпеки до автомобільних доріг

Основні вимоги щодо автомобільних доріг і вулиць та організації дорожнього руху встановлює Закон України „Про дорожній рух" за такими напрямками:

• основні вимоги щодо проектування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;

• основні вимоги щодо будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;

• основні вимоги до діяльності власників доріг, вулиць та залізничних переїздів;

• обладнання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів об'єктами сервісу;

• обмеження або заборона дорожнього руху при виконанні робіт на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

• організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах

• спеціалізовані служби організації дорожнього руху.

Інструкція РД 238 УРСР 236-90 встановлює основні вимоги безпеки до автомобільних доріг і автобусних маршрутів, по яких здійснюється рух автотранспорту загального користування, визначає порядок обстеження автодоріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів і вживання заходів за їх результатами.

Основні вимоги безпеки руху до автомобільних доріг і вулиць, у тому числі до технічного стану, рівня утримання та улаштованості, регламентовані будівельними нормами і правилами (СНиП), державними стандартами і відомчими документами:

ДСТУ 2587-94 «Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування»

ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану».

ДСТУ 4100-02 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування»

ДСТУ 4092-02 «Безпека дорожнього руху. Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосування та вимоги безпеки».

ДСТУ 4123-06 «Безпека дорожнього руху. Пристрій примусового зниження швидкості дорожньо-транспортної техніки на вулицях і дорогах. Загальні технічні вимоги»

СОУ 45.2-00018112-007:2008 «Порядок визначення ділянок і місць концентрації ДТП дорожньо-транспортних пригод на дорогах загального користування».

ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»

ДБН В.2.3-5-2001 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів»

ДБН В.2.3-4-2007 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Частина I Проектування. Частина II. Будівництво»