- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття № 1 Тема «Законодавче забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільному транспорті»
- •Перелік питань для контролю знань студентів при підготовці до практичних занять.
- •І. Короткі теоретичні відомості.
- •1. Аналіз законодавчих актів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
- •2.Відповідальність водіїв та посадових осіб автопідприємств за порушення правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху та кваліфікація їх дій
- •Приклади визначення відповідальності водіїв та посадових осіб автопідприємств за порушення правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху та кваліфікація їх дій
- •Іі. Порядок виконання завдань практичного заняття
- •Порядок оформлення звіту про виконання практичного заняття
- •Практичне заняття № 2 Тема «Організація роботи служби бдр на підприємствах»
- •Перелік питань для контролю знань студентів при підготовці до практичних занять.
- •І. Короткі теоретичні відомості.
- •Приклади інструкцій для проведення інструктажів водіїв транспортних засобів
- •Іі. Порядок виконання завдань практичного заняття
- •Порядок оформлення звіту про виконання практичного заняття
- •Перелік окремих категорій водіїв, для яких потрібно розробити тематику занять з вивчення протягом року основних законодавчих та нормативних актів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
- •Перелік тематики інструктажу водіїв з безпеки дорожнього руху для розробки її змістовної частини
- •Практичне заняття № 3 Тема «Облік і аналіз дтп. Службове розслідування дтп»
- •Перелік питань для контролю знань студентів при підготовці до практичних занять.
- •І. Короткі теоретичні відомості.
- •1.1. Службове розслідування: призначення, мета та сутність
- •1.1.1. Першочергові завдання при оформленні дорожньо-транспортної пригоди
- •1.2. Складання схеми дтп
- •1.2.1. Дії, що передують складанню схеми дтп
- •1.2.2. Рекомендації при складанні схеми
- •1.2.3. Реквізити схеми дтп:
- •1.2.4. Об'єкти, що підлягають графічній фіксації на схемі дтп:
- •1.2.5. Методика та основні принципи складання схеми дтп.
- •1.2.6. Фіксація слідів транспортних засобів на схемі дтп.
- •Таблиця координат точок слідів гальмування
- •1.3. Рекомендований порядок викладення подій дтп водієм:
- •1.4. Огляд транспортних засобів, що брали участь у дтп
- •Іі. Порядок виконання завдань практичного заняття
- •Завдання для практичного заняття
- •Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди
- •14 Липня 2001 р. М. (село) Київ
- •2. В. М. Кулаковський
- •(Вид, тип транспорту)
- •(Вказуються зовнішні пошкодження, що виявлені на транспортному засобі,
- •Речові докази - сліди крові та ін., їх точне розташування, напрямок, розміри і характер)
- •3. Стангальмової системи :
- •Водіїв: 1. _ Поспішенко 2. __ Лихаченко _________
- •(Посада, звання, підпис)
- •Практичне заняття № 4 Тема «Дорожні умови і безпека руху»
- •Перелік питань для контролю знань студентів при підготовці до практичних занять.
- •І. Короткі теоретичні відомості.
- •Іі. Порядок виконання завдань практичного заняття
- •Завдання практичного заняття
- •Практичне заняття № 5 Тема «Безпека руху при перевезенні пасажирів, вантажів»
- •Перелік питань для контролю знань студентів при підготовці до практичних занять.
- •І. Короткі теоретичні відомості.
- •1. Забезпечення належного технічного стану транспортних засобів
- •1.1. Види й обсяги перевірки технічного стану ктз
- •1.2. Методи перевірки
- •1.3. Засоби перевірки технічного стану ктз
- •1.4. Персонал, що перевіряє технічний стан ктз
- •1.5. Графік перевірки технічного стану ктз
- •1.6. Перевірка технічного стану ктз
- •1.7. Документування результатів перевірки технічного стану ктз перевізником
- •1.8. Загальні вимоги до транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, та їх обладнання
- •2. Основні вимоги щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень
- •2.1. Вимоги до забезпечення безпеки нерегулярних пасажирських перевезень
- •2.2. Правила перевезення пасажирів
- •2.3. Вимоги до перевезення дітей.
- •Іі. Порядок виконання завдань практичного заняття
- •Завдання практичного заняття
- •Журнал реєстрації операцій перевірки технічного стану ктз контрольно-пропускним пунктом
- •Література Основна:
- •Додаткова:
Практичне заняття № 3 Тема «Облік і аналіз дтп. Службове розслідування дтп»
Час заняття- 4 години
Мета роботи:участь як інженер служби безпеки дорожнього руху автопідприємства у роботі комісії з проведення службового розслідування ДТП, вчинених з участю водіїв підприємства, а саме встановлення обставин, умов і причин його виникнення; виявлення порушень норм і правил безпеки дорожнього руху, що сприяли виникненню дорожньо-транспортних пригод; розробка заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод.
У результаті виконання практичної роботи, підготовки й захисту звіту студенти повинні:
знати:
- організацію і порядок проведення службового розслідування ДТП, вчинених з участю водіїв підприємства;
- першочергові завдання та дії на місці дорожньо-транспортної пригоди
уміти:
виконувати першочергові дії на місці дорожньо-транспортної пригоди;
оформлювати акт службового розслідування ДТП та матеріали до нього (пояснення водія, схема ДТП тощо) .
Перелік питань для контролю знань студентів при підготовці до практичних занять.
1. Поняття про дорожньо-транспортну пригоду.
2. Облік і аналіз ДТП.
3. Класифікація, види та причини ДТП.
4. Організація службового розслідування ДТП, вчинених з участю водіїв підприємства.
5. Які матеріали оформлюються при службовому розслідуванні ДТП?
6. Які заходи плануються в автопідприємстві щодо запобігання ДТП та фактів порушення вимог з безпеки дорожнього руху?
І. Короткі теоретичні відомості.
1.1. Службове розслідування: призначення, мета та сутність
Дорожньо-транспортні пригоди за участю дорожніх транспортних засобів автотранспортного підприємства в усіх випадках (незалежно від вини водія) призводять до нанесення державі в особі автотранспортного підприємства матеріальної шкоди. Крім того, необхідно враховувати, що за наявності повної або часткової вини водія (при певних обставинах), дорожньо-транспортна пригода може бути кваліфікована за статтею 196 Кримінального кодексу України «Необережне знищення або пошкодження майна».
Саме тому для встановлення причин та умов дорожньо-транспортної пригоди, під час якої пошкоджено майно, визначення, винних осіб та ступеня їх вини у скоєній дорожньо-транспортній пригоді, розміру завданої державі шкоди, а також для висвітлення інших питань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою, в автотранспортному підприємстві повинно бути призначене та проведене службове розслідування.
Розслідування здійснюється відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270, Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві (постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. N 1094 та Інструкції про порядок службового розслідування службового розслідування і розбору дорожньо-транспортних пригод КД-238 УРСР Мінтрансом УРСР, 1990|
Метою службового розслідування дорожньо-транспортних пригод є:
1) встановлення обставин, умов і причин його виникнення;
2) виявлення порушень норм і правил безпеки дорожнього руху, що сприяли виникненню дорожньо-транспортних пригод;
3) розробка заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод.
Як видно, службове розслідування містить у собі широке коло важливих питань. Для їх вирішення потрібні певна кваліфікація інженерно-технічних працівників автотранспортних підприємств, час, технічні засоби (устаткування, дорожні транспортні засоби) і ін. Питання, що стосуються реконструкції механізму дорожньо-транспортної пригоди, є частиною службового розслідування й повинні вирішуватися службовою експертизою, її сутність повинна відображатися в документі — висновку службової експертизи дорожньо-транспортної пригоди. Останній повинен становити частину загального документа — акта службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди .
Висновки службової експертизи дорожньо-транспортної пригоди повинні бути підтверджені розрахунками, вимогами нормативних документів і т. ін.
З дозволу працівників органів дізнання і слідства посадова особа, що проводить службове розслідування повинна ознайомитися з первинною документацією по дорожньо-транспортній пригоді. Але слід зазначити, що нині такої взаємодії між вказаними суб'єктами поки що немає. Це призводить до низької якості розслідування дорожньо-транспортних пригод у цілому.
Первинні дані по дорожньо-транспортній пригоді мають першочергове значення для реконструкції пригоди. Це стосується й службової експертизи (службового розслідування), інформація якої, безумовно, може об'єктивно впливати на відновлення механізму дорожньо-транспортної пригоди після оцінки слідчими органами або органами дізнання.
Потрібно знати те, то об'єктивність розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди повністю залежить від особи, яка його проводить, і, звичайно, від особи, що проводить дізнання (слідство) по дорожньо-транспортній пригоді.
Взаєморозуміння (з технічної точки зору) і взаємодія цих осіб визначають успіх у рішенні поставлених питань для об'єктивного відновлення механізму дорожньо-транспортної пригоди.
Взаємовідносини цих осіб повинні бути визначені відповідними правовими документами. Ця обставина підтверджується результатами вивчення багатьох матеріалів службових розслідувань. У виняткових випадках дві сторони — автопідприємство і органи слідства — приходять до спільного висновку при дослідженні матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.
Нажаль, у більшості випадків маємо негативні результати. Залишаються осторонь об'єктивні дані, які не використовуються при розслідуванні дорожньо-транспортної пригоди, але, могли б допомогти об'єктивному відновленню механізму пригоди.
У висновок службової експертизи, ґрунтуючись на практиці судових автотехнічних експертиз, повинні входити наступні розділи: вступ, інженерно-дослідницький, заключний (висновки) .
Залежно від складності питань, які вирішуються під час розслідування не всі позиції повинні увійти у висновок службової експертизи. Однак, у другому розділі висновку в обов'язковому порядку повинні зайняти місце: розрахунок, схема дорожньо-транспортної пригоди (обов'язково в масштабі), фотографії ушкодженого в дорожньо-транспортній пригоді дорожнього транспортного засобу.
Відсутність інженерно-технічної, довідкової й методичної літератури з розслідування дорожньо-транспортних пригод в автотранспортних підприємствах не дає змоги об'єктивно вирішувати це важливе питання. Звідси й незадовільний рівень результатів після проведення цього заходу.
Службове розслідування, як правило, повинно проводитися у взаємодії з органами дізнання: Державної автомобільної інспекції та організаціями, які відповідають за стан автомобільної дороги. При його проведенні, по сугі справи, кожна особа «вариться у власному соку», що впливає на достовірність результату.
При проведенні службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди практично не використовуються розрахунки. Цей недолік є першопричиною незадовільного розслідування дорожньо-транспортної пригоди. У першу чергу, на підставі результатів службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди повинна поліпшуватися робота з попередження дорожньо-транспортних пригод і, отже, тяжких їхніх наслідків.
Кожен випадок катастрофи, аварії, ушкодження і поломки повинен розслідуватися негайно. Якщо дорожньо-транспортна пригода закінчилася тяжкими наслідками (травматизмом чи загибеллю людей, значним матеріальним збитком), керівник автотранспортного підприємства зобов'язаний негайно повідомити прокуратуру і одночасно призначити адміністративне розслідування. Розслідування катастроф і інших пригод, пов'язаних із загибеллю людей чи які спричинили інші тяжкі наслідки, керівник автотранспортного підприємства проводить особисто, інші пригоди — призначена ним особа.
Якщо повідомлення про пригоду отримано не від працівників Державної автомобільної інспекції, то остання, а також прокуратура сповіщаються про скоєну пригоду.
Для проведення адміністративного розслідування призначається посадова особа служби безпеки дорожнього руху, а у випадках, передбачених наказами і директивами міністерства і відомства до якого входить дане автопідприємство, — комісія. Як правило, комісія займається розслідуванням найбільш складних пригод, що вимагають вивчення і дослідження великої кількості документального матеріалу, виконання широкого спектру дій по виявленню і установленню фактичних обставин пригоди.
Розслідування пригоди проводиться з метою встановлення його обставин, характеру ушкодження на дорожньому транспортному засобі, причин пригоди, ступеня винності водія, старшого машини і інших посадових осіб автотранспортного підприємства в скоєній пригоді, а також визначення величини збитку, нанесеного цією пригодою. Розслідування повинне бути закінчене в десятиденний термін. У необхідних випадках цей термін керівником (начальником) вищого органу може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць.
Посадова особа (голова комісії), що проводить адміністративне розслідування, повинна під розпис ознайомити з усіма зібраними ним матеріалами і висновком осіб, які притягуються до відповідальності і потерпілих. Оцінка про ознайомлення робиться на зворотній стороні останнього аркуша висновку. Особа, що проводила розслідування по таких фактах збирає і прилучає до матеріалів розслідування документи медичного характеру.