2.Відповідальність водіїв та посадових осіб автопідприємств за порушення правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху та кваліфікація їх дій

Одним із засобів забезпечення безпеки дорожнього руху є юридична відповідальність осіб, які порушують правила дорожнього руху. Найбільша кількість таких порушень (75%) виникає саме з вини водіїв автотранспортних засобів.

Нормативною підставою адміністративної відповідальності є конкретна правова норма, яка передбачає таку відповідальність за конкретне адміністративне правопорушення (проступок). Фактичною підставою, адміністративної відповідальність, за загальними правилом, є вчинення  адміністративного правопорушення (проступку). Підставою для адміністративної відповідальності водіїв автотранспортних засобів є порушення водіями правил дорожнього руху.

Законодавче визначення адміністративного правопорушення (проступку) міститься в ст. 9 КУпАП, а саме адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Фактичною підставою настання адміністративної відповідальності за конкретні дорожньо-транспортні правопорушення, встановлені законом правила дорожнього руху є конкретний склад даного адміністративного правопорушення (проступку). Склад адміністративного правопорушення (проступку) являє собою чотири обов’язкових елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Їх органічна єдність і є складом проступку, який служить для визначення певного заходу адміністративного примусу за його вчинення, його обсягу

Основним родовим об’єктом правопорушень, які вчиняться на транспорті є суспільні відносини, що забезпечують нормальну, безпечну роботу транспорту, безпеку дорожнього руху. Але, необхідно виділити безпосередній об’єкт аналізуючи дану групу правопорушень, якими можуть бути не тільки суспільні відносини в сфері безпеки дорожнього руху, а також життя, здоров’я, власність людини, відносини у сфері управління дорожнім рухом. Тобто безпосереднім об’єктом є встановлений порядок управління, а саме відносини організації дорожнього руху, які захищаються конкретною нормою адміністративного права.

Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення (проступку) – це те, в чому правопорушення проявляється в зовнішньому світі, у відповідній поведінці особи, в тих наслідках, які спричиняють шкоду об’єкту проступком.[3]

Об’єктивна сторона характеризується такими ознаками, як протиправна дія або бездіяльність, наслідки правопорушення, причинний зв’язок між діяннями і небезпечними наслідками.

Саме ступінь суспільної шкоди є одним із критеріїв відмежування адміністративного правопорушення (проступку) від злочину.

Злочини, які вчиняться в сфері дорожнього руху водіями є завжди суспільно небезпечними і передбачають настання для винної особи негативних наслідків, а саме кримінального покарання. А от правопорушення, які передбаченні нормами адміністративного права, суб’єктом вчинення яких є водії, не пов’язанні з обов’язковим настанням негативних наслідків, з матеріальним шкідливим результатом.

Суб’єктом адміністративного правопорушення (проступку) є фізична, осудна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Суб’єктами адміністративної відповідальності у сфері дорожнього руху можуть бути загальні і спеціальні суб’єкти.  Законодавчо водій автотранспортних засобів розглядається як спеціальний суб’єкт, і в силу цього несе підвищену адміністративну відповідальність у порівняні з іншими учасниками дорожнього руху.

Суб’єктивна сторона – це внутрішня сторона проступку, психічне відношення суб’єкта правопорушення, що характеризує його волю, яка проявляється в протиправній дії, відношення його до дії, яку він вчинив і до її наслідків.

З суб’єктивної сторони велика кількість правопорушень, які вчиняться водіями, як правило, характеризуються умисною формою вини. Дуже важко, уявити собі, що водій управляє транспортним засобом в стані сп’яніння з необережності, або перевищує встановлену швидкість руху. Разом з тим водій може порушити правила дорожнього руху і з необережності під впливом певних факторів, таких як темна пора, туман, втома, погана освітленість, тощо в результаті чого водій просто може не помітити певного дорожнього знаку, який регулює дорожній рух.