Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KONSPEKT_Ekonomika_budivnitstva_dlya_EP.doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.48 Mб
Скачать

1.2. Види структур капітальних вкладень. Суть ринку в інвестиційній сфері. Вимоги до будівельних організацій, що працюють в умовах ринку. Основні вимоги формування ринкових відносин у будівництві.

Ринкові умови господарювання вимагають детального аналізу та ретельного планування інвестицій з метою підвищення їх ефективності.

Ефективність використання інвестицій в значній мірі залежить від їх структури, таким чином, необхідно розрізняти:

- загальну структуру інвестицій - співвідношення між реальними і портфельними (фінансовими) інвестиціями;

- структуру реальних інвестицій - співвідношенням між інвестиціями в основний і оборотний капітал;

- структуру фінансових (портфельних) інвестицій - співвідношенням інвестицій в акції, облігації, інші цінні папери, а також в активи інших підприємств в загальній сумі інвестицій;

- структуру капітальних вкладень.

Найбільший інтерес в практичному плані представляє структура капітальних вкладень.

Розрізняють наступні види структур капітальних вкладень:

виробнича- співвідношення інвестицій, що спрямовуються на різні об'єкти (аналіз виробничої структури капітальних вкладень дозволяє представити майбутню картину виробничої диверсифікації підприємства);

відтворювальна- характеризує співвідношення капітальних вкладень між новим будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переозброєнням діючих підприємств (аналіз відтворювальної структури капітальних вкладень в динаміці дозволяє відстежити технічні і технологічні пріоритети підприємства, планувати подальше відтворення основних фондів);

технологічна- відображає співвідношення капітальних вкладень між проектно-дослідницькими роботами, утриманням дирекції об'єкту, що будується, будівельно-монтажними роботами, придбанням нового устаткування для підприємства, що будується (аналіз технологічної структури капітальних вкладень дає можливість оцінити раціональність ухвалення технічних рішень в процесі створення матеріально-технічної бази підприємства);

територіальна – відбиває розподіл капітальних вкладень і співвідношення по регіонах країни та залежить від рівня індустріального розвитку і інвестиційної привабливості того або іншого регіону, а також від інших чинників (аналіз територіальної структури капітальних вкладень надає змогу визначити інтенсивність економічних і соціальних процесів, а, отже, і ефективність суспільного виробництва в регіонах).

Суть ринку в інвестиційній сфері полягає в тому, що активний розвиток ринкових відносин безпосереднім чином впливає на інвестиційну сферу. Останнє має прояв у наявності обов’язкових вимог для підтримки конкурентних позицій підприємств (в тому числі будівельної галузі):

  • використання новітніх технологій;

  • своєчасне оновлення і модернізація виробничих потужностей;

  • збереження фінансової стійкості і платоспроможності підприємств.

Вимоги до будівельних організацій, що працюють в умовах ринку, а також вимоги до формування ринкових відносин у будівництві полягають у наступному:

вимушений пошук шляхів збалансування попиту та пропозиції – необхідність координації взаємопов’язаних видів діяльності науково-дослідних робіт, дослідження будівельного ринку, організації збуту та реклами будівельної продукції;

загострення конкурентної ситуації у будівельній галузі – ринкові умови господарювання провокують розвиток конкуренції будівельних організацій за право освоювати інвестиційні кошти фізичних та юридичних осіб;

необхідність забезпечення належного рівня рентабельності будівельних підприємств – передбачає впровадження комплексу заходів, пов’язаних як з оптимізацією технологічного процесу з метою зменшення собівартості, так і з застосуванням сучасних управлінських методів;

залежність від кредитної політики фінансових установ – масштабне іпотечне кредитування з одного боку сприяє активізації попиту на будівельну продукцію, підвищення обсягів реалізації будівельної продукції, зростання рівня рентабельності будівельних підприємств; а з іншого боку провокує спекулятивне зростання ціни на житло та підвищує ризик раптового їх обвалу, що провокує неможливість підприємств виконати власні зобов’язання.