Валові витрати на виробництво річного обсягу продукції та вартість технічних засобів до і після комплексної механізації молочного заводу «Рось», грн.

Показник	До здійснення комплексної механізації	Після здійснення комплексної механізації
Валові витрати на виробництво (собівартість) річного обсягу продукції за елементами, що змі­нюються:
 заробітна плата робітників з нарахуванням	232992	330672
 електроенергія	31455	89481
 охолоджувальні матеріали	140573	156424
 утримання й ремонт устаткування	97322	198215
 амортизаційні відрахування	172500	401250
Умовно-постійна частина витрат на виробництво продукції	468958	468958
Вартість устаткування й засобів механізації	1150000	2675000
Коефіцієнт прибутковості інвестиційних ресурсів	0,2	0,2

На підставі наведених вихідних даних визначити:

1) валові витрати на виробництво (собівартість) одиниці продукції за порівнюваними варіантами ситуації на заводі;

2) термін окупності додаткових інвестицій у здійснення комплекс­ної механізації виробництва;

3) річний економічний ефект від здійснення механізації молочного заводу.

4.21. Визначення ефективності застосування накатувального верстата для обробки великих валів. Основні техніко-економічні показники порівнюваних технологій обробки великих валів такі.

1. За діючою технологією великі вали підлягають обточуванню й накатуванню з метою зниження втомлюваності металу. Токарна обробка валів здійснюється на токарних верстатах 1Д63, а для накатування використовуються пружинні трироликові головки, що встанов­люються на спеціальних верстатах. Застосування накатувального верстата дозволяє обійтися без попередньої обробки поверхні валів на токарних верстатах.

2. За застосовуваною технологією кожний вал перед накатуванням має проходити механічну обробку, внаслідок якої знімається шар металу масою 10 кг. Вартість 1 т металу становить 630 грн. За новою технологією розмір заготовки вала зменшується на шар металу, що знімається.

3. Завдяки зниженню трудомісткості зменшується вартість обробки вала в розмірах, наведених у табл. 4.18.

Таблиця 4.18

Розцінки на обробку валів за технологічними операціями, коп.

Вид обробки	Розцінка на один вал за технологією
	діючою	новою
^Токарна обробка	^87	^—
^Накатування середньої частини вала	^27	^27
^Накатування шийок	^66	^33
^Разом	^180	^60

4. Вартість роботи інструмента для механічної обробки валів у розрахунку на одну деталь наведено в табл. 4.19.

Таблиця 4.19

Вартість роботи металообробного інструмента за діючою і новою технологіями обробки валів, коп.

Назва інструмента	Вартість роботи інструмента за технологією
	діючою	новою
Різець прохідний	36	—
Ролик накатувальний	34	23
Разом	70	23

5. Вихідну інформацію для визначення витрат на електроенергію, утримання і ремонт устаткування подано в табл. 4.20.

Таблиця 4.20

Техніко-економічні показники для визначення витрат на електроенергію, утримання й ремонт устаткування за порівнюваними технологічними процесами

Показник	Одиниця ви­мірювання	Технологічний процес
		діючий	новий
Кількість верстатів	—	40	10
Потужність одного верстата	кВт	10	50
Група ремонтної складності верстата	—	13	15
Кількість ремонтів на рік в розрахунку на одну ремонтну одиницю:
 середніх	—	0,3	0,2
 малих	—	0,9	0,8
Вартість ремонту однієї ремонтної одиниці:	грн.
 середнього		45	45
 малого		16	16
Річний фонд часу роботи одного верстата	год	4000	4000
Інтегральний коефіцієнт використання ус­таткування	—	0,56	0,64
Вартість 1 кВтгод електроенергії	коп.	7,0	7,0
Кількість мастила, необхідного на один верстат для одного заливу	кг	8	120
Щорічна кількість заливів мастила	—	6	4
Вартість 1 кг мастила	коп.	30	30

6. Передбачуваний щорічний випуск великих валів у середньому складає 120 тис. шт.

7. Інвестиційні ресурси (вартість устаткування та інших видів основних фондів) за порівнюваними (діючою і новою) технологіями відповідно становлять 408 та 420 тис. грн.

Користуючись вихідними даними:

1) розрахувати за порівнюваними варіантами технології обробки продуктивність устаткування, річні експлуатаційні витрати, зведені витрати з урахуванням коефіцієнта прибутковості інвестицій, що дорівнює 0,15;

2) зробити загальний висновок щодо ефективності запровадження нової технології обробки валів.

4.22. Оцінка ефективності організації виготовлення комплек­туючих вузлів для пральної машини-автомата «Либідь». Київський державний авіаційний завод «Авіант» розробив і приступив до реалізації технічного проекту, що передбачає організацію серійного виробництва комплектуючих вузлів для нової пральної машини. Нині на цьому підприємстві триває освоєння виробництва пральної машини ПМА-5ФБ «Либідь» за ліцензією італійської фірми «Siltal». Випуск виробу, що є конкурентоспроможним на світовому ринку, стримується незадовільними поставками кількох комплектуючих вузлів з інших країн. Тому прийнято рішення орга­нізувати власне виготовлення п’яти комплектуючих вузлів: 1) електромеханічного командоапарата; 2) клемного з’єднувача; 3) кнопко­вої панелі; 4) реле датчиків температури; 5) реле тиску.

Загальний кошторис витрат на проектування та організацію виробництва необхідних вузлів має бути визначений на основі його окремих статей, наведених у табл. 4.21.

Таблиця 4.21

Окремі статті кошторису витрат на проектування та організацію виготовлення комплектуючих вузлів для ПМА «Либідь», тис. грн.

Стаття витрат	1997 р.	1998 р.
1. Будівельно-монтажні роботи	21,5	300,0
2. Вартість комплекту спеціального устаткування	150,0	1100,0
3. Розробка технічної документації	288,7	220,3
4. Перепланування й налагодження технологічного устаткування	—	748,7
5. Витрати на доробку та уточнення технічної документації перед початком серійного виготовлення вузлів	49,8	294,5
6. Виготовлення початкового комплекту спеціальної оснастки	—	655,0
7. Придбання контрольно-перевірної апаратури і вимірю­вальних приладів спеціального призначення	—	133,8
8. Виготовлення та випробування установочної партії вузлів	60,5	216,0
9. Інші інвестиційні витрати	89,5	221,7

Достатніх власних коштів задля фінансування технічного проекту завод «Авіант» не має, що змушує вдатися до їх позичення. Щорічну потребу в кредиті та умови його одержання ілюструє табл. 4.22.