Таблиця 4.39

Річний обсяг виробництва й собівартість металовиробів власного виготовлення на підприємствах однієї області

Показники за видами продукції	Підприємства
	«Артем»	«Версан»	«Ковента»	«Метало-Прима»
Річний обсяг виробництва, тонн
 болти	32,5	25,8	22,6	84,0
 гайки	—	20,4	24,8	26,2
 шайби	—	3,8	8,4	3,2
 шпильки	—	16,2	20,5	21,8
Валові витрати на виробництво (собівартість) 1 т, грн.
 болти	546	1180	458	410
 гайки	—	900	1646	820
 шайби	—	1160	634	356
 шпильки	—	1180	1060	400

В облдержадміністрації розроблено підприємницький проект централізації і спеціалізації продукування металовиробів на підприємстві «Метало-Прима». Валові витрати на виробництво (собівартість) 1 т металовиробів мають знизитися: болтів і шпильок — на 10 %, гайок — на 20 %, шайб — на 25 %. Централізація виготовлення металовиробів на підпри­ємстві «Метало-Прима» потребуватиме додаткових інвестицій у сумі 360 тис. грн. Натомість використання вивільнюваних виробничих площ на підпри­ємствах «Артем», «Версан» і «Ковента» забезпечить економію інвестицій­них ресурсів на суму 90 тис. грн. У процесі розрахунків використати нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій, який дорівнює 0,2.

Економічними розрахунками довести доцільність та ефективність централізації виробництва металовиробів на підприємстві «Метало-Прима».

4.37. Обгрунтування ефективності організації спеціалізованого виробництва інструменту. Пропонується зробити розрахунки економіч­ної ефективності передбаченої організації на одному з машинобудівних заводів базового спеціалізованого цеху з виробництва токарних різців, спираючись на наведені далі вихідні показники.

1. Потужність спеціалізованого цеху з виробництва токарних різців становитиме 800 тис. шт. на рік, що повністю забезпечить потребу в ін­струменті підприємств галузі, які розташовані в даному регіоні України.

2. Середні валові витрати на вироблення (собівартість) одного різця на підприємствах галузі до організації централізованого їх виробництва становили 2,96 грн., у тому числі: основні матеріали й напівфабрикати — 1,26 грн., витрати на оплату праці — 1,08 грн., інші витрати — 0,62 грн.

3. Рівень поточних витрат за окремими статтями собівартості одного токарного різця, вироблюваного в спеціалізованому цеху, порівняно з витратами на вироблення різців за умов дрібносерійного виробництва має становити: основні матеріали й куповані напівфабрикати — 68 %, заробітна плата з нарахуваннями — 24 %, інші витрати — 28 %.

4. Трудомісткість вироблення одного різця у середньому на заво­дах галузі дорівнювала 1,36 нормо-год, а на спеціалізованій дільни- ці — 0,08 нормо-год.

5. В інструментальних цехах заводів галузі виробництва токарних різців було зайнято 200 робітників, які виробляли за рік 420 т продукції, а в спеціалізованому цеху, за розрахунками, — усього 48 працівників, з них 41 робітник і 7 управлінців. Продуктивність праці має зрости в 10 разів.

6. Випуск продукції з одиниці устаткування має збільшитися з 3,5 до 16,15 т/рік, а кількість потрібного устаткування для вироблення такого самого обсягу продукції повинно зменшитися зі 120 до 26 одиниць. Середня ціна одиниці устаткування становить 9000 грн.

7. Капітальні витрати на організацію спеціалізованого виробництва різців, за попередніми розрахунками, будуть такі: вартість проектних робіт — 230 тис. грн., будівельно-монтажних робіт — 390 тис. грн., устаткування — 580 тис. грн., виготовлення спеціальної оснастки й нестандартного обладнання — 920 тис. грн. Коефіцієнт прибутковості інвестицій — 0,18.

Остаточні результати розрахунків важливіших техніко-економіч­них показників організації спеціалізованого виробництва токарних різців звести в підсумкову таблицю. Скласти коротку пояснювальну записку щодо розв’язання задачі.

4.38. Розрахунок ефективності спеціалізації швейного об’єднання «Таврія». Виробниче швейне об’єднання «Таврія», до складу якого входять головне підприємство, кілька фабрик і філій, продукує жіночі сукні та фартухи. Нещодавно об’єднання стало відкритим акціонерним товариством — ВАТ «Таврія». З метою ефективнішого господарювання в умовах ринку в об’єднанні розроблено проект удосконалення органі­зації виробництва, який передбачає впорядкування предметної спеціалізації виробничих підрозділів (фабрик, філій) скороченням номенклатури виробів у розрахунку на один виробничий підрозділ і ліквідації нераціонального дублювання випуску продукції, а також здійснення спеціалізації виробництва за видами використовуваних тканин. Такі зміни в організації виробництва внаслідок його спеціалізації підтверд­жуються показниками, наведеними в табл. 4.40.

Асортимент, обсяг випуску і собівартість продукції

Виробничі підрозділи ВАТ	Асортимент виробів, шт.
	До спеціалізації							Після
	Готові сукні				Фартухи			Готові
	шерстяні	бавовняні	шовкові	шерстяні		бавовняні	шовкові	шерстяні	бавовняні
Головне підприємство	40000	60000	10000	—		10000	5000	95000	—
Фабрики:
 «Таврія-1»	30000	40000	—	30000		20000	—	—	110000
 «Таврія-2»	45000	—	35000	8000		15000	80000	—	—
 «Таврія-3»	—	8000	15000	20000		60000	—	—	—
 «Таврія-4»	10000	12000	—	40000		—	40000	—	—
Філії:
 ФГП-1	20000	—	18000	5000		—	12000	55000	—
 ФГП-2	—	10000	—	60000		—	—	—	—
 ФГП-3	—	60000	—	—		40000	—	—	90000
Разом	145000	190000	78000	163000		145000	137000	150000	200000

Таблиця 4.40

до і після спеціалізації виробництва у ВАТ «Таврія»

				Собівартість одиниці продукції до спеціалізації, грн.
спеціалізації
сукні	Фартухи			Готові сукні			Фартухи
шовкові	шерстяні	бавовняні	шовкові	шерстяні	бавовняні	шовкові	шерстяні	бавовняні	шовкові
—	—	—	—	58	12,6	26,4	—	5,7	11,4
—	—	—	—	66	15,6	—	9,8	5,4	—
80000	—	—	139000	62	—	24,0	10,6	5,1	11,0
—	—	147000	—	—	16,8	28,0	10,8	4,6	—
—	85000	—	—	68	17,2	—	9,6	—	11,8
—	—	—	—	60	—	26,6	10,3	—	11,2
—	80000	—	—	—	15,8	—	9,7	—	—
—	—	—	—	—	15,4	—	—	5,3	—
80000	165000	147000	139000						

Передбачуване вдосконалення організації виробництва шляхом його спеціалізації не вимагає додаткових капітальних вкладень. Транспортні витрати внаслідок спеціалізації виробництва в цілому по ВАТ «Таврія» збільшаться з 2 до 4 % виробничих валових витрат на виробництво (собі­вартості) річного обсягу продукції. Собівартість виготовлення виробів у виробничих підрозділах ВАТ внаслідок їх предметної спеціалізації, за попередніми розрахунками, має зменшитися в таких розмірах: суконь, вироблюваних із шерстяних, бавовняних і шовкових тканин, відповідно на 6,9 та 8 %; фартухів з тих самих тканин — на 5, 7 і 8 %.

Визначити річну економію поточних витрат у вигляді абсолютного зниження собівартості продукції внаслідок спеціалізації вироб­ництва.

4.39. Вибір форми виробництва чи придбання в порядку кооперованих зв’язків комплектуючих деталей. Перед підприємством «Інфоприлад», яке започаткувало й активно нарощує виробництво електроустаткування, постала дилема: виготовляти за допомогою власного устаткування необхідні для комплектування готових приладів 2500 штук деталей КД-10250 або ж придбавати їх у порядку кооперованих зв’язків за договірною ціною 37 грн. за одиницю.

Якщо буде прийнято рішення щодо виготовлення деталей КД-10250 самим підприємством «Інфоприлад», то валові витрати на їх виробництво в необхідній кількості становитимуть за окремими елементами, грн.:

 прямі матеріальні витрати — 40000;

 прямі витрати на оплату праці — 20000;

 змінні накладні витрати — 15000;

 постійні витрати — 50000.

Знайти економічно вигідний варіант комплектування готових виробів деталями КД-10250.

4.40. Визначення економічної ефективності комбінування виробництва на гірничохімічному комбінаті. До основних видів малотранс­портабельних відходів гірничохімічного комбінату належать хвости плавок, що містять сірку, і вапняки. Річний обсяг вапняків становить 5000 тис. т, в перспективі він перевищить 6000 тис. т. За існуючої технології вапняки не оброблюються, а безпосередньо складаються у відвали. На утримання відвального господарства комбінат щорічно витрачає понад 700 тис. грн. Проектна собівартість (валові витрати на виготовлення) однієї тонни молотого вапняку, що є цінним продуктом для вапнування кислих грунтів, в умовах комбінату дорівнює 0,84 грн., а на відокремлених (автономних) підприємствах — 8,96 грн.

Потреба в молотому вапняку території, яка має радіус до 500 км, складає 2000 тис. т. Для задоволення цієї потреби існують два можливі способи: 1) створення вапнякового виробництва в складі діючого гірничо­хімічного комбінату потужністю 2200 тис. т з коефіцієнтом її використання 0,91; 2) започаткування двох відокремлених підприємств з видобутку і розмелу вапняку потужністю 1100 тис. т кожне. При цьому витрати на перевезення продукту зменшуються вдвічі.

Капітальні вкладення в створення двох відокремлених підприємств становлять 27000 тис. грн. Вартість основних фондів виробництва молотого вапняку в складі гірничохімічного комбінату не перевищуватиме 7500 тис. грн., а транспортні витрати — 0,2 грн. в розрахунку на 1 тонно-км і вартість вантажно-розвантажувальних робіт — 30 коп./т.

Використовуючи наведені вихідні показники, визначити найдоцільніший варіант задоволення потреби народного господарства України в молотому вапняку та економічну ефективність його здійснення. У розрахунках використати мінімально достатній коефіцієнт прибутковості інвестицій на рівні 0,16.

4.41. Визначення ефективності диверсифікації виробництва в АТЗТ «Книга». У київському АТЗТ «Книга» з метою підвищення ефективності господарювання прийнято рішення щодо диверсифікації виробництва шляхом започаткування нового виробництва — виготовлення пакетів для рідких продуктів.

Продажна ціна технологічної лінії з виробництва пакетів для рідких продуктів, що включає безпосередньо вартість устаткування і таро-пакувальних робіт, становить 55000 грн. Витрати на транспортування технологічної лінії від продуцента до місця її експлуатації дорівнюють 7 % від продажної ціни комплекту устаткування, а витрати на монтажні та пусконалагоджувальні роботи — 5 % від вартості технологічної лінії. Норматив обігових коштів у запасні частини для устаткування, який зараховується до загальної величини необхідних інвестиційних ресурсів, встановлено на рівні 3 % від його балансової вартості.

Паспортна продуктивність технологічної лінії дорівнює 5000 пакетів на добу, а коефіцієнт використання потужності — 0,96. У розрахунковому році має бути 250 робочих днів.

Валові витрати на виробництво (собівартість) однієї тисячі пакетів складаються з таких елементів: прямих матеріальних витрат — 53,5 грн.; витрат на оплату праці з нарахуваннями і відрахуваннями на соціальне страхування — 15,6 грн.; інших витрат — 6,5 грн. Відпускна ціна однієї тися­чі пакетів дорівнюватиме 110 грн. Податок на прибуток становитиме 30 %.

Обчислити необхідний обсяг, коефіцієнт прибутковості й термін окупності інвестицій (капітальних вкладень) у диверсифікацію виробництва в АТЗТ «Книга».

4.42. Обгрунтування економічної доцільності диверсифікації виробничої діяльності друкарні. Глибока економічна криза в усіх галузях економіки України негативно вплинула на виробничу діяльність Радивіловської районної друкарні. Завантаження виробничої потужності цієї друкарні протягом 1994—1997 рр. зменшилося з 82 до 49,6 %, а фактичний виторг від продажу власної продукції знизив­ся більш ніж удвічі (з 3600 до 1770 тис. грн.). З метою виходу з важкої економічної ситуації і поліп­шення фінансового стану Радивіловської друкарні розроблено бізнес-план диверсифікації її виробничої діяльності, який передбачає організацію виробництва кількох нових видів продукції — фольги, пергаменту, ламіно­ваного та етикетного паперу. Для виготовлення нових виробів потрібно придбати спеціальну високопродуктивну машину Е250-S та інше обладнання вартістю 180 тис. грн. Транспортні витрати й пусконалагоджувальні роботи вимагають додатково 20 тис. грн. грошових коштів.

Очікувані обсяги виробництва, поточні витрати і договірні ціни на нові види продукції, яка виготовлятиметься на машині Е250-S, наведено в табл. 4.41. Решта необхідних для розрахунків показників становлять: різні амортизаційні відрахування — 15 % балансової вартості комплекту устаткування; повернення позики і сплата відсот­ків за користування кредитом — по 135 тис. грн. впродовж перших двох років розрахункового періоду; податок на прибуток — 30 % від його загальної суми.

Таблиця 4.41

Вихідні техніко-економічні показники виробництва нових видів продукції на машині Е250-S

Види і показники виробництва продукції	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.
Фольга
 Обсяг виробництва на рік, тис. м погонної довжини	6220	10368	10388	10412	10440
 Валові витрати на виробництво 1 м погонної довжини продукції, коп.	2,7	2,6	2,6	2,5	2,5
 Договірна ціна за 1 м погонної довжини продукції, коп.	3,2	3,3	3,3	3,4	3,4
Пергамент
 Обсяг виробництва на рік, тис. м погонної довжини	5920	10150	10150	10300	10300
 Валові витрати на виробництво 1 м погонної довжини продукції, коп.	2,0	1,9	1,9	1,8	1,8
 Договірна ціна за 1 м погонної довжини продукції, коп.	2,4	2,5	2,5	2,6	2,6

Закінчення табл. 4.41

Види і показники виробництва продукції	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.
Папір ламінований
 Обсяг виробництва на рік, тис. м погонної довжини	6080	10240	10280	10340	10340
 Валові витрати на виробництво 1 м погонної довжи­ни продукції, коп.	3,6	3,5	3,5	3,4	3,4
 Договірна ціна за 1 м погонної довжини продукції, коп.	4,5	4,6	4,6	4,7	4,7
Папір етикетний
 Обсяг виробництва на рік, тис. етикеток	130500	210600	216800	222400	230400
 Валові витрати на виробництво однієї етикетки, коп.	0,40	0,38	0,38	0,37	0,37
 Договірна ціна однієї етикетки, коп.	0,48	0,48	0,48	0,49	0,49

На підставі наведених вихідних показників:

1) розрахувати збільшення виручки від продажу власної продукції за два роки розрахункового періоду порівняно з 1997 р.;

2) обчислити чистий прибуток і грошовий потік за кожний рік окремо та за весь розрахунковий період;

3) визначити коефіцієнт прибутковості й термін окупності інвестицій, вкладених в організацію виготовлення нових видів продукції;

4) зробити загальний висновок щодо доцільності диверсифікації діяльності та поліпшення фінансового стану Радивіловської районної друкарні.

4.43. Розрахунок і зіставлення фактично досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва. У табл. 4.42 наведено вихідні показники для оцінювання організаційно-технічного рівня виробництва в акціонерному товаристві «Техномаш».

Рекомендовані коефіцієнти вагомості інтегральних технічного та організаційного рівнів виробництва становлять відповідно 0,55 і 0,45.

1. Обчислити інтегральний організаційно-технічний рівень вироб­ництва в окремі роки.

2. Зробити висновок щодо зміни організаційно-технічного рівня виробництва в АТ «Техномаш» за аналітично оцінюваний період.

Таблиця 4.42

Вихідні показники для визначення організаційно-технічного рівня виробництва в АТ «Техномаш»

Показник	Вагомість показника	Значення показника
		нормативне	фактичне
			1998 р.	1999 р.	2000 р.
Технічний рівень виробництва
1. Рівень механізації та автоматизації виробництва	0,50	0,75	0,40	0,63	0,72
2. Рівень прогресивності тех­нологічних процесів	0,25	0,80	0,45	0,65	0,75
3. Середній вік технологічних процесів, років	0,10	3,0	5,0	4,5	4,2
4. Середній строк експлуатації технологічного устаткування, років	0,08	5,0	8,2	7,5	7,0
5. Фондоозброєність праці персоналу, тис. грн./чол.	0,07	25,0	17,0	19,8	20,7
Організаційний рівень виробництва
6. Рівень спеціалізації виробництва	0,15	0,95	0,83	0,90	0,92
7. Рівень кооперування вироб­ництва	0,08	0,60	0,45	0,50	0,57
8. Коефіцієнт змінності роботи технологічного устаткування	0,10	2,2	1,8	1,85	1,95
9. Укомплектованість підпри­ємства персоналом	0,15	100,0	85,0	90,0	94,8
10. Частка виробничих робіт­ників у загальній чисельності персоналу	0,10	45,0	37,5	42,0	44,6
11. Коефіцієнт плинності кадрів	0,15	0,09	0,26	0,18	0,12
12. Витрати робочого часу, %	0,05	2,0	7,5	5,0	4,0
13. Коефіцієнт ритмічності ви­робництва	0,10	0,90	0,63	0,75	0,84
14. Коефіцієнт пропорційності процесів за потужністю	0,07	0,95	0,83	0,89	0,92
15. Коефіцієнт безперервності виробничих процесів	0,05	0,80	0,70	0,75	0,80

Розділ 5

ТЕХНІЧНИЙ РОЗВИТОК І ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ

5.1. Визначення і порівняння фондоозброєності та механоозброєності праці на підприємствах. На підставі вихідних показників, наведених у табл. 5.1:

1) розрахувати рівень фондо- і механоозброєності праці та його динаміку за порівнювані роки по кожному підприємству;

2) порівняти розраховані показники й зробити загальний висновок щодо рівня фондо- та механоозброєності праці на зазначених під­приємствах.

Таблиця 5.1

Вихідні показники для розрахунку рівня фондо- і механоозброєності праці на окремих підприємствах

Показник	Київський державний завод автоматики ім. Г. І. Петровського		Київське акціонерне товариство «Оболонь»		Акціонерне товариство «Цегла Трипілля»
	Базовий рік	Розрахун­ко­вий рік	Базовий рік	Розрахун­ко­вий рік		Базовий рік	Розрахун­ко­вий рік
Балансова вартість виробничих основних фондів, тис. грн.	13695	68491	167700	179100		15875	15602
У тому числі:
вартість машин та ус­таткування, тис. грн.	6294	29146	77142	82386		6670	6864
Загальна чисельність персоналу, чол.	3574	3070	1680	1700		397	374
У тому числі:
робітників, чол.	2860	2488	1346	1360		332	316

5.2. Визначення та аналіз рівня прогресивності технології на підприємствах. На одногалузевих підприємствах «Прогрес» і «Ровента» застосовуються різноманітні технологічні процеси, які характеризуються техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 5.2.

Для визначення інтегрального рівня технології треба прийняти наступну вагомість окремих показників: коефіцієнт використання металу — 0,45; частина заготовчої стадії технології — 0,35; частка продукції, виготовлюваної за новою технологією — 0,20.