Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1roz1-6.doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
857.6 Кб
Скачать

Вихідні показники для визначення ефекту від скорочення спорудження текстильного комбінату

Показник

Значення показника

проектне

фактичне

Кошторисна вартість будівництва комбінату, тис. грн.

48000

48000

У тому числі будівельно-монтажні роботи, тис. грн.

24000

24000

Норматив накладних витрат, %

20

20

Умовно-постійні витрати (у складі нормативу накладних витрат), %

60

60

Тривалість виконання будівельно-монтажних робіт, місяців

24

18

5.20. Економічне обгрунтування доцільності капітального ре­монту, модернізації та заміни спрацьованих і застарілих машин. Користуючись техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 5.19, по кожній машині зробити розрахунки і на їх підставі визначити економічно найдоцільніший варіант: 1) капітальний ремонт машини; 2) суміщені в часі капітальний ремонт і модернізація машини; 3) заміна спрацьованої та застарілої машини.

Таблиця 5.19

Вихідна інформація щодо економічного обгрунтування доцільності капітального ремонту, капітального ремонту з модернізацією або заміни спрацьованої і застарілої машини

Показник

Одиниця вимірювання

Машина

ТС-1260

ФС-1540

ШС-2050

Вартість однотипної нової машини

грн.

2400000

3200000

4000000

Продуктивність у першому циклі експлуатації:

тис.

деталей

 нової однотипної машини

120

190

240

 капітально відремонтованої машини

80

140

170

 капітально відремонтованої і модернізованої машини

100

150

180

Тривалість ремонтного циклу ма­шини:

місяців

 нової однотипної

42

36

48

 капітально відремонтованої

34

29

38

 капітально відремонтованої і модернізованої

36

30

43

Втрати від недоамортизації дію­чої машини у випадку її заміни

грн.

656000

480000

900000

Закінчення табл. 5.19

Показник

Одиниця вимірювання

Машина

ТС-1260

ФС-1540

ШС-2050

Вартість капітального ремонту діючої машини

грн.

600000

1280000

1050000

Вартість суміщених у часі капіталь­ного ремонту і модернізації діючої машини

грн.

980000

1600000

1750000

Валові витрати на виробництво (собівартість) однієї тисячі деталей, виготовлених на машині:

грн.

 старій (капітально відремон­тованій)

2620000

2980000

3183000

 модернізованій

2606000

2970000

3182000

 новій

2598000

2930000

3180000

5.21. Визначення середньорічної величини й коефіцієнта викорис­тання виробничої потужності чавуноливарного цеху машинобудівного заводу. Виробнича потужність чавуноливарного цеху заводу «Тайфун» станом на 1 січня розрахункового року становила 15000 т чавунного литва. З 1 травня розрахункового року введено в дію два плавильних агрегати потужністю 1200 т литва, а з 1 серпня цього ж року виведено з експлуатації один плавильний агрегат потужністю 540 т литва. Середньорічна виробнича потужність чавуноливарного цеху за звітний рік становила 14000 т литва. Впродовж розрахункового року вироблено 13500 т литва.

Пропонується визначити:

1) середньорічну виробничу потужність чавуноливарного цеху за розрахунковий рік;

2) приріст середньорічної потужності чавуноливарного цеху в розрахунковому році порівняно зі звітним роком;

3) вихідну потужність чавуноливарного цеху на початок наступного за розрахунковим року;

4) коефіцієнт використання виробничої потужності чавуноливар­ного цеху в розрахунковому році.

5.22. Обчислення виробничої потужності дільниці механічного цеху. На дільниці механічного цеху встановлено й діють 20 токар­них верстатів. Трудомісткість обробки однієї деталі на токарному верстаті становить 0,25 нормо-год. Дільниця працює у двозмінному режимі, тривалість однієї зміни дорівнює 8 год. Число неробочих днів у розрахунко­вому році — 107. Регламентовані простої устаткування становлять 5 % від режимного фонду часу. Очікуваний коефіцієнт використання токарних верстатів дорівнює 0,85.

Обчислити величину виробничої потужності дільниці механічного цеху й річну кількість оброблених на токарних верстатах деталей.

5.23. Визначення виробничої потужності механічного цеху машинобудівного підприємства. В механічному цеху машинобудів­ного підприємства «Омега» нараховується три групи діючих верстатів: револьверних — 16 одиниць; стругальних — 12 одиниць; шліфувальних — 8 одиниць. Норма часу на обробку одиниці виробу в кожній групі верстатів дорівнює відповідно 1,5, 1,12 і 0,75 години.

Потрібно визначити виробничу потужність механічного цеху, якщо відомо, що режим роботи устаткування двозмінний, тривалість зміни — 8 годин. Регламентовані простої устаткування складають 6 % від режимного фонду часу, а число робочих днів становить 252 на рік.

5.24. Розрахунок виробничої потужності металообробного цеху підприємства й коефіцієнта її використання. У металооброб­ному цеху промислового підприємства «Віта-пром» діє 100 однотипних верстатів. З 1 вересня розрахункового року встановлено ще 30 верстатів, а з 1 липня виведено з експлуатації 8 одиниць устатку- вання. На цьому підприємстві усталеним є двозмінний режим роботи устаткування при тривалості зміни — 8 годин. Число робочих днів на рік складає 250. Регламентована величина простоїв устаткування, спричинених його ремонтом і профілактичним обслуговуванням, становить 7 % режимного фонду часу. Продуктивність одного верстата в середньому дорівнює 5 деталей на годину. Запланований обсяг випуску виробів протягом року — 1720000 деталей.

1. Визначити величину виробничої потужності металообробного цеху.

2. Розрахувати очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності.

5.25. Визначення виробничої потужності складальної дільниці машинобудівного підприємства. Визначити виробничу потужність складальної дільниці машинобудівного підприємства, користуючись вихідними даними:

1) корисна площа складальної дільниці становить 200 м2;

2) зайнята під виріб площа дорівнює 3,5 м2, а робоча зона для складання одного виробу — 30 % від його площі;

3) тривалість складання одного виробу — 12 днів;

4) режимний фонд часу роботи дільниці — 265 днів/рік.

5.26. Визначення виробничої потужності технологічної лінії. Меблева фабрика придбала нову технологічну лінію для вироблення м’яких куточків. Тривалість виготовлення одного виробу на технологічній лінії становить 8 годин. Технологічна лінія має бути введена в експлуатацію на початку IV кварталу розрахункового року з 76 робочими днями. Режим роботи лінії — двозмінний. Очікується, що до кін­ця розрахункового року буде вироблено 125 м’яких куточків.

1. Розрахувати величину виробничої потужності технологічної лінії у IV кварталі розрахункового року.

2. Обчислити коефіцієнт використання виробничої потужності нової технологічної лінії.

5.27. Обчислення величини виробничої потужності підприємства і випуску продукції. Визначити виробничу потужність підприємства на початок кожного року розрахункового періоду, середньорічну її величину і випуск продукції на основі даних, наведених у табл. 5.20.

Таблиця 5.20

Вихідні дані для обчислення виробничої потужності підприємства і випуску продукції

Показник

Базовий рік

Розрахунковий рік

1-й

2-й

3-й

Виробнича потужність на початок року, тис. шт.

600

Приріст виробничої потужності за рахунок організаційно-технічних доходів, тис. шт.

20

40

50

150

Вибуття виробничих потужностей, тис. шт.

10

20

30

20

Коефіцієнт для перерахунку абсолютного введення і вибуття виробничої потужності в середньорічну величину

0,40

0,45

0,50

0,40

Коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності

0,75

0,78

0,80

0,85

5.28. Визначення виробничої потужності металургійного ком­бінату. Розрахувати виробничу потужність доменного, сталеплавиль­ного і прокатного цехів металургійного комбінату, використавши наведену вихідну інформацію.

1. Виплавлення чавуну здійснюється в 4 домнах об’ємом 1300 м3 кожна. Режим роботи — безперервний. Коефіцієнти використання корисного об’єму доменних печей у звітному році за квартал максимальної продуктивності наведено в табл. 5.21. У розрахунковому році перед­бачається підвищити продуктивність доменних печей за рахунок:

 підвищення температури і вологості доменного дуття (на домнах № 1—3 — на 6 %, домні № 4 — на 4 %);

 підвищення тиску газу на колошникові (на домнах № 1—3 — на 1 %, на домні № 4 — на 2 %);

 повнішого офлюсування агломерату (на домнах № 1 і № 4 — на 5 %, а № 2 та № 3 — на 4 %).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]