60. Поняття приватного листа.

Приватний лист переважно адресується знайомим офіційним особам і пов´язаний з якоюсь особистою послугою або стосується питань, які є предметом офіційних переговорів або листування. Цим автор листа підкреслює свою особисту зацікавленість у вирішенні того чи іншого питання за допомогою особи, якій адресується лист.

Приватний лист напівофіційного характеру пишеться на спеціальному бланку (наприклад, бланку Міністерства закордонних справ, Посла) меншого формату, навіть на піваркуша, або на звичайному поштовому папері. Зворотний бік аркуша не використовується ніколи. Як правило, лист починається зі звернення «Шановний пане».

Заключний комплімент обов'язковий і залежить від різниці у службовому становищі автора і адресата, характеру їх відносин. В західних країнах звернення і заключний ком­плімент, а інколи і весь текст листа пишуться автором від руки, що надає йому підкреслено приватного характеру.

Номер на листі не вказується, а дата і особистий підпис — необхідні. У випадку, якщо лист пишеться на звичайному папері (не на бланку), то до підпису додаєть­ся і назва офіційної посади автора.

Звання і повне прізвище адресата пишуться тільки на конверті.

61. Види звертань.

Звертання — граматично незалежний та інтонаційно відокремлений компонент речення чи більш складного синтаксичного цілого, що позначає особу або предмет, до якого безпосередньо звернена мова того, хто говорить або пише. Як правило, категоріальним засобом вираження звертання в українській мові є кличний відмінок іменника або будь-яка рівнозначна йому словоформа у поєднанні з особливою кличною інтонацією.

Існують такі типи звертань до осіб, що мають високий і надвисокий статус: до монархів (королів) та їх дружин — Ваша величносте.., Його величність..; до князів монаршого двору, принців, принцес: — Ваша високосте.., Ваша світлосте..; до аристократів — вельможний пане..; до глав урядів, держав, керівників центральних органів влади, шанованих гостей і таке інше можливе застосування так званого широкого адресата (тобто звертання пане + посада, звання або прізвище у кличному відмінку), але перед цим звертанням, на знак високої поваги та шани, додають прикметники високоповажний, вельмишановний, високодостойний, Ваша достойносте... тощо.

Показовим є те, що за звертанням, яким починається нота або лист, можна визначити тональність документа. Наприклад, якщо нота починається словами: Пане Міністре, Пане Посол (без слова шановний), то це свідчить про стриманий або навіть напружений характер листа.

62. Форми та правила звертань до осіб з високим та надвисоким статусом, офіційних осіб.

"Форми титулування та усного звертання до осіб звисоким статусом"

 

Особи, до яких звертаються	Титулування, усне звертання
Вищі короновані особи - мо­нархи та їхні дружини імператори королі королева Великобританії	Государ ("Сер" англійською, "Сір" французькою), Государиня ("Мадам"), Ваша Величносте, Його Ве­личність, ЇЇ Величність Його Імператорська Величність Його Королівська Величність її Величність Королева Великобританії
Спадкоємні принци, принцеси, великі князі, великі герцоги, шейхи принц монакський	Ваша Високосте, Його Високість, її Високість, Сер (США) (Ваша) Його Імператорська Високість -до сина імпе­ратора Ваша (Його) Королівська Високість -до сина короля Ваша (Його) Світлість
Аристократи: герцог герцогиня маркіз інші титуловані особи	Вельможний пане мілорд герцог, Ваша Світлість Ваша Світлість, мадам мілорд маркіз, Ваша Милість мілорд, мадам, Ваша Милість, лорд, леді, сер
Президенти, прем'єр-міністри, голови парламентів, міністри закордонних справ, інші мініс­три, посли чи особи рівнозна­чного положення або рангу, особи, які знаходяться у від­ставці	пане президенте, пане прем'єр-міністре, пане мініст­ре, пане посол, Ваша Високоповажносте Ваша Високодостойносте
Віце-прем'єр-міністри, заступ­ники міністрів, посланники, радники-посланники, дирек­тори департаментів (якщо вони не мають особистого рангу посла) Тимчасові повірені у справах	пане міністре, пане посланнику, пане директоре, Пане повірений у справах
Патріархи УПЦ, УГКЦ	Ваша Святосте
Папа Римський	Святий Отче, Вельмишановний Отець, Ваша Свято­сте, Ваше Блаженство
Митрополити, архієпископи (православні)	Ваше Високопреосвященство
Кардинали,єпископи (православні, католицькі)	Ваше Преосвященство, Ваша Світлосте

Важливу роль у дипломатичному листуванні відіграють звертання. Підручники з дипломатичного протоколу радять, готуючи той чи інший дипломатичний документ, ретельно продумувати формулу звертання. Найпоширенішою формулою є "Шановний пане + посада, звання або прізвище у кличному відмінку". Наприклад: Шановний пане Міністре, Шановний пане Посол, Шановний пане Петренку... Показовим є те, що за звертанням, яким починається нота або лист, можна визначити тональність документа. Наприклад, якщо нота починається словами: Пане Міністре, Пане Посол (без слова шановний), то це свідчить про стриманий або навіть напружений характер листа.

Вживання у звертанні слова «пан» надає документу відтінок офіційності, іноді сухості та відчуженості. Його рекомендують вживати тільки тоді , , коли адресат приблизно одного віку і має схоже соціальне становище з адресантом.

Не допускається переходу меж від дружності до фамільярності : має бути присутня ввічливість та шанобливість.

Як показує практика, у дипломатичному листуванні, що ведеться між представниками східнослов'янських країн, країн СНД, часто вживається така форма звертання, як ім'я та по батькові, також, як правило, з прикметником шановний І вельмишановний: Надзвичайному та Повноважному Послу України в Польщі Дмитру Васильовичу Павличку!..

До найвищих урядових осіб рекомендують звертатися : Ваша Високодостойносте, Ваша Високоповажносте. Важливо правильно писати титул, звання, посади, імена та прізвища осіб, до яких звертаються.

Краще написати надто багато, ніж надто мало.