№26Відмінювання прізвищ, імен та по батькові

Іменники, що походять із присвійних прикметників, набули іменникової системи відмінювання з деякими відмінностями в давальному й орудному відмінках при відмінюванні прізвищ і географічних назв чоловічого роду.

• н. Думбров Ковалів Волошин

• р. Думбров-а Ковалев-а (лів-а) Волошин-а

• д. Думбров-у Ковалев-у (лів-у) Волошин-у(-ові)

• Зн. Думбров-а Ковалев-а (лів-а) Волошин-а

• Ор. Думбров-им Ковалев-им (лів-им) Волошин-им

• м. (н а)Думбров-і (-у) (на) Ковалев-і(у) (лів-і, -у (на)ВолошиН-у(-ові)

• Кл. Думбров-е (Думбров) Ковалев-е (лів-е) (Ковалів) Волошин-е (Волошин)

Відповідні прізвища у формі жіночого роду відмінюються, як прикметники:

Думбров-а — Думбров-ої — Думбров-ій; Волошин-а — Волошин-ої — Волошин-ій.

Українські прізвища неприкметникового походження відмінюються як відповідні іменники І (Байда, Чайка, Доля, Кудря) чи II (Клименко, Бондар, Вовк, Гончарі) відміни.

• Н. Р. Д. Байда Байди Байді

• Кудря Кудрі Кудрі

• Клименко Клименка Клименку(-ові)

• Гончар Гончара (гончаря) Гончарукові) (гончарю(-еві))

Прізвища прикметникового походження змінюються, як прикметники: Білий

• Сергій — Білого Сергія — Білому Сергієві;

• Макарська Ольга — Макарської Ольги — Макарській Ользі.

І Чоловічі і жіночі імена та по батькові відмінюються, як іменники відповідної відміни:

1. на -а(-я) — як І відміна;

2. чоловічі імена, що закінчуються на приголосний та на -о, відмінюються, як іменники II відміни;

3. жіночі імена, які закінчуються на приголосний, змінюються, як відповідні іменники Ш відміни;

4. коли імена вживаються з невідмінюваними прізвищами, то змінюються лише імена.

• Н. Клименко Інга Дмитрівна Клименко Ілля Миколайович

• Р. Клименко Інги Дмитрівни Клименка Іллі Миколайовича

• д. Клименко Інзі Дмитрівні Клименку Іллі Миколайовичу

• Зн. Клименко Інгу Дмитрівну Клименка Іллю Миколайовича

• Ор. Клименко Інгою Дмитрівною Клименком Іллею Миколайовичем

• М. (на) Клименко Інзі Дмитрівні (на) Клименку Іллі Миколайовичу

• Кл. Клименко Інго Дмитрівно Клименко Ілле Миколайовичу

http://namecaselib.com/ua/case/ - тут онлайн відмінювання

№27 Кличний відмінок

І відміна

У кличному відмінку однини іменників першої відміни треба вживати закінчення

-о (тверда група): дружино, перемого, сестро;

-е (м'яка та мішана групи): воле, земле, Катре;

-є (іменники м'якої групи після голосного та апострофа): Надіє, мріє, Маріє, редакціє, сім’є, а також Іллє;

-ю (деякі пестливі іменники цієї ж групи): бабусю, доню, матусю(слово «мати» відноситься до ІІІ відміни), татусю.

II відміна

Іменники другої відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчень -у, -ю, -е.

На -у закінчуються іменники твердої групи (зокрема з суфіксами -ик, -ок,-ко), власні імена з основою на г, ґ, к, х і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): батьку, синку, критику, супутнику, Людвіґу, читачу, товаришу; також ді́ду, та́ту, си́ну й под.

Закінчення -ю мають іменники м'якої групи: Андрію, Василю, Віталію, Грицю, Юрію, краю, Ігорю[Джерело?], розмаю, ясеню, бійцю, знавцю, царю, кобзарю. Утворення типу Андріє, Юріє, Ігоре[Джерело?], наголошує[Джерело?], відомий мовознавець Олександр Пономарів, суперечать цьому правилу, тому вони помилкові.

Закінчення -е має іменник: Ігоре.

Відмінювання імен, прізвищ та по батькові добре висвітлено у підручнику з сучасної української мови див — розділ «Особливості відмінювання українських прізвищ, імен та по батькові», а саме — кличний відмінок, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Також на -е:

закінчуються іменники твердої групи (вітре, Дніпре, Мар’яне, Степане, друже, козаче, командире, Києве, Лебедине, Львове, Херсоне),

частина іменників м'якої групи на -ець: (женче — від жнець, хлопче, шевче — від швець),

іменники мішаної групи (пісняре, газетяре, стороже, тесляре, Дороше, Довбуше).

III відміна

Іменники цієї відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення

-е: ві́сте, любо́ве, но́че, ра́досте, сме́рте.

IV відміна

Кличний відмінок однини збігається з називним та знахідним відмінками. Іменники четвертої відміни мають закінчення

-я (після вуха шиплячого — -а): галченя́, гуся́, дитя́, ім’я́, козеня́, плем’я́; коліща́, курча́, лоша́.

Звертання з двох слів

Якщо звертання складається:

з імені та по батькові — обидва слова вживаються у кличному відмінку: Олександре Петровичу, Оксано Петрівно.

з іменника та імені — обидва слова мають форму кличного відмінка: друже Іване.

з іменника та прізвища — прізвище завжди має форму називного відмінка: пане Ковальчук.

прикметники та займенники у складі звертання мають форму називного відмінка: шановний пане, моя зіронько.