4. Дія амоній тіоціанату (nh4scn).

Амоній тіоціанат утворює із солями Гідраргіруму (ІІ) білий осад, що розчиняється у надлишку реактиву з утворенням комплексної сполуки:

Hg(NO₃)₂ + 2NH₄SCN  Hg(SCN)₂ + 2NH₄NO₃;

Hg(SCN)₂ + 2NH₄SCN  (NH₄)₂[Hg(SCN)₄].

5. Дія калій хромату (k2CrO4).

При дії калій хромату на розчини солей Гідраргіруму(ІІ) утворюється жовтий осад HgCrO₄, розчини дихроматів осаджують HgCrO₄ тільки з розчинів солей Гідраргіруму(ІІ), що є сильними електролітами (HgCl₂ – слабкий електроліт).

Hg²⁺ + CrO₄^2– HgCrO₄

Hg²⁺ + Cr₂O₇^2– + H₂O HgCrO₄ + 2H⁺

Осад HgCrO₄ при довгому стоянні, а також при нагріванні червоніє внаслідок утворення основної солі.

6. Дія розчинних карбонатів (МехCo3).

Карбонати лужних металів осаджують іони Hg²⁺ у вигляді основної солі червоно-бурого кольору, яка при нагріванні до кипіння перетворюється на жовтий гідраргірум(ІІ) оксид, відщеплюючи СО₂:

4Hg²⁺ + 4CO₃^2–  HgCO₃^.3HgO + 3CO₂;

HgCO₃^.3HgO 4HgO + CO₂.

7. Дія дифенілкарбазиду (або дифенілкарбазону).

Розчин дифенілкарбазиду або дифенілкарбазону утворюють з розчинами солей Hg2+ осади комплексних сполук синього або фіолетового кольору.

Чутливість реакції знижується при збільшенні кислотності розчину. Дифенілкарбазид утворює також забарвлені сполуки з катіонами Cu²⁺, Co²⁺, Ag⁺, Pb²⁺, Bi³⁺, Sb³⁺, хромат-, молібдат- та арсенат-аніонами при їх концентрації більше за 1,0 мг/л. Проте в розчинах HNO₃ (c(1, HNO₃) = 0,2 моль/дм³) реакція є специфічною (заважають тільки хромати і модібдати). Заважати реакції можуть хлорид-іони, утворюючи з Hg²⁺ малодисоційовану сіль HgCl₂.

Дослід. Чисту фарфорову пластинку або фільтрувальний папір змочують свіжо приготовленим 1%-им спиртовим розчином дифенілкарбазиду (або дифенілкарбазону) і нанесіть краплю розчину меркурій (II) нітрату, додавши попередньо до нього декілька краплин нітратної кислоти (приблизно до рН=2).

Реакція катіонів Сd²⁺

1. Реакція з гідроген сульфідом н2s

В ацетатнокислому середовищі йони Сd²⁺ з сульфід-іонами утворюють малорозчинний сульфід СdS жовтого кольору. Це – характерна реакція на катіон Сd²⁺. Її проведенню заважають інші йони VI аналітичної групи (Сu²⁺, Нg²⁺), тоді виявлення катіонів Сd²⁺ проводять наступним чином. До 3-4 крапель розчину, який містить катіон Сd²⁺ і інші катіони VI аналітичної групи, додають 5-6 крапель сульфатної кислоти і 2-3 кристалика солі Na₂S₂О₃ і нагрівають на водяній бані 2-3 хв. При цьому НgS і СuS випадають в осад, його відокремлюють. В центрифугаті залишаються йони: Сd²⁺, Nі²⁺, Со²⁺. В другу пробірку наливають 5-6 крапель водного розчину Н₂S (або (NН₄)₂S) і добавляють 2-3 краплі центрифугату. Випадає жовтий осад СdS.

Дослід. У пробірку візьміть по 1-2 краплі розчинів солей кадмію (II), купруму (II), меркурію (II). Додайте 5-6 крапель 1М розчину Н₂SО₄ і декілька кристалів солі Na₂S₂О₃. Нагрійте на водяній бані (2-3 хвилини). Центрифугуйте. Злийте центрифугат в окрему пробірку і додайте 2-3 краплі водного розчину Н₂S (або Na₂S). Спостерігайте утворення жовтого осаду СdS.

Іони Кадмій (2+) не утворюють осади при взаємодії з іонами S₂O₃^2–(якщо не кип’ятити), I^– SCN^–, чим відрізняються від катіонів Cu²⁺ та Bi³⁺.