- •Реакції катіонів першої аналітичної групи
- •1. Дія натрій гідрогентартрату NaНс4н4о6
- •2.Дія винної кислоти h2c4h4o6
- •3. Дія натрій гексанітрокобальтату (III) Na3[Со(nо2)6]
- •4. Мікрокристалоскопічна реакція
- •5. Реакція забарвлення полум'я солями Калію
- •1. Дія калій гексагідроксостибату(V) к[Sb(он)6]
- •2. Мікрокристалоскопічна реакція. Дія цинк триураніл октаацетату Zn(uo2)3(сн3соо)8.
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів першої аналітичної групи.
- •Реакції катіонів другої аналітичної групи
- •1. Дія 2м розчину хлоридної кислоти
- •2. Дія розчинів лугів
- •3. Дія розчину амоніаку
- •4. Дія розчину калій хромату к2СrО4
- •5. Дія розчину калій іодиду
- •8. Дія натрій гідроген фосфату(V) (Na2hpo4).
- •9. Дія калій гексаціаноферрату (ііі) (k3[Fe(cn)6]).
- •10. Дія натрій тіосульфату (Na2s2o3).
- •11. Дія натрій сульфіду (Na2s).
- •12. Дія розчинних карбонатів (МехСо3).
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів другої аналітичної групи
- •1. Осадження хлоридів катіонів II групи
- •Реакції катіонів третьої аналітичної групи
- •1. Дія 1м розчину сульфатної кислоти
- •2. Дія карбонатів
- •3. Дія хроматів
- •4. Дія насичених розчинів амоній сульфату і амоній оксалату
- •6. Реакція забарвлення полум'я солями Барію, Стронцію, Кальцію
- •8. Реакція з динатрій гідрогенфосфатом Na2hpo4.
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів третьої аналітичної групи
- •2. Відокремлення йонів стронцію і кальцію
- •3. Виявлення і відокремлення йонів стронцію
- •4. Виявлення йонів кальцію
- •Лабораторна робота 4. Аналіз суміші катіонів першої, другої та третьої аналітичних груп
- •Аналіз розчину без осаду
- •2. Виявлення катіонів калію.
- •3. Виявлення катіонів натрію.
- •4. Проба па наявність у розчині катіонів II аналітичної групи та їх відокремлення.
- •5. Виявлення катіонів II аналітичної групи.
- •6. Проба на наявність у розчині катіонів III аналітичної групи та їх відокремлення.
- •7. Відокремлення плюмбум (II) сульфату.
- •8. Переведення сульфатів III аналітичної групи в карбонати.
- •9. Розчинення осаду карбонатів та виявлення катіонів III аналітичної групи.
- •Аналіз розчину з осадом
- •2. Відокремлення катіонів II і III аналітичних груп.
- •3. Виявлення і відокремлення плюмбум (іі)-катіонів.
- •4. Виявлення димеркурій (і)-катіопів.
- •5. Виявлення аргентум (і)-катіопів.
- •7. Виявлення катіонів ііі аналітичної групи.
- •8. Виявлення натрій- і калій-катіонів.
- •Реакції катіонів четвертої аналітичної групи
- •1.Дія алізарину
- •2. Дія кобальт (II) нітрату
- •3. Реакція з натрій ацетатом ch3cooNa.
- •4. Реакція з натрій тіосульфатом Na2s2o3.
- •3. Окиснення сполук хрому (VI) до СrO5
- •1.Дія гідроген сульфіду н2s
- •2. Дія розчину калій гексаціаноферату (II) к4[Fе(сn)6]
- •3. Дія дитизону
- •4. Реакція сухим способом з солями Кобальту (іі).
- •Реакції сполук Арсену (Обережно! Сполуки Арсену отруйні)
- •1.Реакція відновлення арсену (iiі) і арсену (V) до АsН3
- •2. Реакція окиспепня сполук Аs(ііі)
- •3. Реакція відновлення сполук арсену (V)
- •Реакції стануму (II) та стануму (IV)
- •1. Реакція з гідроген сульфідом
- •2. Реакція окиснення стануму (II) солями бісмуту (III)
- •3. Реакції відновлення стануму (IV) до стануму (II)
- •4. Виявлення йонів СгО42– і АsО43–
- •Реакції катіонів п'ятої аналітичної групи
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату (III) к3[Fе(сn)6]
- •3. Реакція з диметилгліоксимом (реактивом Чугаєва).
- •1. Дія розчину калій гексаціаноферату (II) к4[Fе(сn)6]
- •2. Дія розчину амоній тіоціанату nн4sсn
- •3. Реакція з натрій ацетатом ch3cooNa.
- •4. Реакція з калій йодидом ki.
- •5. Дія натрій тіосульфату Na2s2o3
- •1. Дія розчину дії натрій гідрогенфосфату Na2hро4
- •4. Реакція з калій гексаціаноферратом(ііі) k3[Fe(cn)6].
- •1. Дія калій іодиду
- •2. Дія свіжоприготовлеіюго розчину натрій тригідроксостапату (II)Na[Sп(он)3]
- •3. Реакція гідролізу.
- •4. Реакція з сульфідами.
- •5. Реакція з тіосечовиною cs(nh2)2 або тіоціанатами.
- •Реакції стибію (III) і стибію (V)
- •1. Дія натрій тіосульфату Na2s2o3
- •2. Відновлення стибію (III) і стибію (V) до металевого стибію
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів п'ятої аналітичної групи
- •2. Осадження основних солей Бісмуту і Стибію
- •3. Відокремлення та виявлення стибію (iiі)
- •4. Виявлення бісмут (III)- катіонів
- •5. Відокремлення манган (II), ферум (II, iiі)-, магній- катіонів
- •Реакції катіонів шостої аналітичної групи
- •1. Дія розчинів лугів
- •2. Дія розчину амоніаку
- •3. Дія гідроген сульфіду
- •1. Дія амоніаку
- •2. Дія калій гексаціаноферату (II) к4[Fе(сn)6]
- •3. Дія натрій тіосульфату Nа2s2о3
- •4. Дія калій тіоціанату (kscn).
- •5. Дія металів, що більш активні за мідь (Fe, Zn, Al).
- •6. Дія калій йодиду (ki).
- •6. Дія розчинних карбонатів (МехСо3).
- •1. Дія амоній тіоціанату nн4sсn
- •3. Реакція сухим способом
- •4. Дія натрій гідроген фосфату(V) (Na2hpo4).
- •5. Дія калій гексаціаноферрату (ііі) (k3[Fe(cn)6]).
- •1. Реакція з диметилгліоксимом (реактивом Чугаєва)
- •2. Дія натрій гідроген фосфату(V) (Na2hpo4).
- •4. Дія амоній тіоціанату (nh4scn).
- •5. Дія калій хромату (k2CrO4).
- •6. Дія розчинних карбонатів (МехCo3).
- •7. Дія дифенілкарбазиду (або дифенілкарбазону).
- •1. Реакція з гідроген сульфідом н2s
- •2. Реакція з дифенілкарбазидом
- •3. Реакція з розчином амоніаку і калій йодидом.
- •Контрольна задача. Аналіз суміші катіонів шостої аналітичної групи
- •Лабораторна робота 8. Аналіз суміші катіонів четвертої-шостої алітичних груп
- •1. Попередні дослідження.
- •2. Відокремлення катіонів четвертої аналітичної групи.
- •3. Аналіз суміші катіонів четвертої аналітичної групи.
- •4. Відокремлення катіонів п'ятої аналітичної групи.
- •5. Аналіз суміші катіонів п’ятої аналітичної групи.
- •6. Аналіз суміші катіонів шостої аналітичної групи.
- •Лабораторна робота 9. Аналіз суміші катіонів першої-шостої аналітичних груп
- •1. Попередні спостереження та дослідження.
- •Аналіз суміші катіонів першої-шостої аналітичних груп без осаду
- •2. Відокремлення та виявлення катіонів другої аналітичної групи.
- •3. Відокремлення та виявлення катіонів третьої аналітичної групи.
- •5. Відокремлення та аналіз катіонів IV аналітичної групи.
- •6. Відокремлення катіонів V аналітичної групи.
- •7. Аналіз суміші катіонів V аналітичної групи.
- •8. Аналіз суміші катіонів шостої аналітичної групи.
- •Аналіз суміші катіонів першої-шостої аналітичних груп з осадом
- •3. Відокремлення катіонів II та III аналітичних груп.
- •7. Відокремлення Нg, HgNh2Сl.
- •8. Відокремлення РbSо4.
- •9. Виявлення катіонів III аналітичної групи.
- •10. Аналіз центрифугату (і) (розділення та виявлення катіонів іv-vі аналітичних груп).
- •Реакції та аналіз аніонів. Аналіз сухої речовини.
- •Лабораторна робота 10. Реакції та аналіз аніонів першої аналітичної групи sо,sо,со,f–, s2o32–, b4o72–, ро, с2о,SiO.
- •Реакції аніонів першої аналітичної групи
- •1. Дія розчину барій хлориду
- •2. Дія розчину аргентум нітрату
- •Реакції сульфат-іонів
- •1. Дія розчинних солей плюмбуму (II)
- •Реакції сульфіт-іонів
- •1. Дія окисників
- •2. Дія мінеральних кислот
- •Реакції оксалат-іонів
- •1. Дія розчину кальцій хлориду
- •2. Дія розчину калій перманганату (калій тетраоксоманганату (VII))
- •Реакції фторид-іонів
- •1. Дія розчину кальцій хлориду
- •2. Дія розчину ферум (ііі) хлориду
- •Реакції карбонат-іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •Реакції фосфат-іонів
- •1. Дія магнезіальної суміші
- •2. Дія молібденової рідини
- •Реакції силікат-іонів
- •1. Дія мінеральних кислот
- •2. Дія солей амонію
- •Реакції тетраборат-іонів
- •1. Дія розчину аргентум нітрату
- •2. Дія розчину меркурій(іі) нітрату
- •3. Реакція на забарвлення полум’я
- •Реакції тіосульфат-іонів
- •6. Виявлення фосфат-іонів ро43–
- •7. Виявлення оксалат-іонів с2о42–
- •Реакції аніонів другої і третьої аналітичних груп Реакції хлорид-іонів
- •1. Дія групового реагенту АgNо3
- •2. Дія окисників
- •Реакції бромід-іонів
- •1. Дія групового реагенту АgNо3.
- •2. Дія хлорної води
- •Реакції іодид-іонів
- •1. Дія групового реагенту АgNо3
- •2. Дія плюмбум (II) нітрату Рb(no3)2
- •3. Дія хлорної води
- •Реакції сульфід-іонів
- •3. Дія розчину ферум (ііі) хлориду
- •Реакції нітрат-іонів
- •1. Дія дифеніламіну (с6н5)2nн
- •2. Дія ферум (II) сульфату FеSо4
- •Реакції нітрит-іонів
- •1. Дія калій іодиду кі
- •2. Дія кислот
- •3. Дія тіосечовини (nh2)2cs і сечовини ((nh2)2co)
- •4. Дія солей Кобальту (іі)
- •Реакції ацетат-іонів
- •1. Дія сульфатної кислоти
- •2. Дія ферум (III) хлориду FеСl3
- •3. Дія сульфатної кислоти і етилового спирту.
- •Контрольна задача. Аналіз суміші аніонів другої та третьої аналітичних груп
- •1. Виявлення та відокремлення аніонів II групи
- •2. Виявлення хлорид-іонів Сl–
- •3. Виявлення бромід-іонів Br– та іодид-іонів I–
- •4. Відокремлення сульфід-іонів s2–
- •5. Виявлення нітрит-іонів nо2–
- •6. Виявлення нітрат-іонів no3–
- •7. Виявлення ацетат-іонів сн3соо–
- •Лабораторна робота 12. Аналіз сухої речовини
- •Аналіз речовини, розчинної у воді
- •1. Виявлення катіонів I аналітичної групи
- •2. Виявлення катіонів II аналітичної групи
- •3. Виявлення катіонів III аналітичної групи
- •4. Виявлення катіонів IV аналітичної групи
- •5. Виявлення катіонів V аналітичної групи
- •6. Виявлення катіонів VI аналітичної групи
- •7. Виявлення аніонів і аналітичної групи
- •8. Виявлення аніонів II аналітичної групи
- •9. Виявлення аніонів iiі аналітичної групи
- •Аналіз речовини, нерозчинної у воді
- •1. Розчинення плюмбум (п) сульфату РbSо4
- •2. Розчинення аргентум хлориду та броміду АgСl, АgВг
- •3. Розчинення аргентум іодиду АgІ
- •4. Розчинення сульфатів ВаSо4, СаSо4, SrSо4
Реакції фосфат-іонів
1. Дія магнезіальної суміші
Магнезіальна суміш (суміш МgСl2, NН4Сl, NН3.Н2О) осаджує білий кристалічний осад подвійної солі амоній магній фосфату:
НРО42– + Мg2+ + NН3.Н2O МgNH4РО4 + Н2О.
Осад розчиняється в ацетатній та мінеральних кислотах.
При осадженні фосфату осад може утворюватись не одразу, а випадати з часом. Щоб прискорити процес утворення осаду, треба потерти скляною паличкою внутрішню стінку пробірки.
Дослід. До 4-5 крапель розчину магній хлориду додайте 2-3 краплі розчину амоніаку. Осад магній гідроксиду, який випадає, розчиніть, додаючи у пробірку розчин амоній хлориду. До утвореної магнезіальної суміші додайте 4-5 крапель розчину динатрій гідрогенфосфату. Потріть скляною паличкою. Що спостерігається? Розділіть осад на дві пробірки і перевірте його розчинність у кислотах: а) ацетатній; б) нітратній.
2. Дія молібденової рідини
Молібденова рідина (розчин амоній молібдату (VI) (NН4)2МоО4 і нітратної кислоти) утворює з аніонами РО43– жовтий кристалічний осад (NH4)3[Р(Мo3O10)4]:
РO43– + 3NH4+ + 12МоО42– + 24H+ (NН4)3[Р(Мo3О10)4] + 12Н2O.
Реакцію проводять при рН<1, помірному нагріванні. НСl і аніони-відновники (SО32–, S2– та інші) заважають проведенню цієї реакції, оскільки відновлюють йон МоО42– до молібденової сині (суміш сполук молібдену різних ступенів окиснення). Для видалення відновників необхідно прокип’ятити 2-3 краплі досліджуваного розчину з 1-2 краплями концентрованої НNO3, після чого провести реакцію на РО43– -іон.
Дослід. У пробірку налийте 4-5 крапель амоній молібдату і 4-5 крапель концентрованої нітратної кислоти. До суміші додайте 2-3 краплі розчину натрій фосфату, перемішайте і нагрійте на водяній бані до 40-50°С. Що спостерігається?
Реакції силікат-іонів
Лише силікати лужних металів розчиняються у воді, решта солей силікатних кислот у воді не розчиняється. Якщо розчинні у воді силікати обробити мінеральними кислотами (Н2SО4, НСl), то випадають в осад силікатні кислоти. Відомо кілька таких кислот: метасилікатна Н2SiO3, ортосилікатна H4SіO4, полісилікатні кислоти загальної формули хSiO2.уН2О (Н2Si2О5, H2Si3О7). Силікатні кислоти дуже слабкі. Наприклад, для ортосилікатної кислоти константи дисоціації такі: Кa1 = 1,38.10–10, Кa2 = 7,9.10–14.
1. Дія мінеральних кислот
Розведені мінеральні кислоти виділяють з концентрованих розчинів силікатів драглистий осад силікатних кислот, який при повільному доливанні мінеральної кислоти повністю застигає і не виливається з пробірки. При швидкому доливанні мінеральних кислот до розведених розчинів силікатів, силікатні кислоти утворюють колоїдний розчин і не випадають в осад тривалий час.
Дослід. Налийте в пробірку 3-4 краплі розчину натрій силікату, потім повільно краплями додавайте розчин хлоридної кислоти до утворення білого драглистого осаду (гелю). Якщо осад на холоді не утворюється, то розчин необхідно нагріти на водяній бані. Запишіть рівняння реакції.