3. Заробітна плата в економічній системі.

Терміном „заробітна плата” в ЗУ „Про оплату праці” позначається винагорода, обчислена, як правило, у грошовій формі, що за трудовим договором власник чи уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Поняття „заробітна плата” застосовується як до категорії працюючих (є винагородою за виконану працю), так і до категорії роботодавців (є платою за куплений ресурс праці, який використовується в процесі виробництва).

Заробітна плата (або оплата праці) – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Зарплата визначається незалежно від виду підприємства його особистим трудовим внеском, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.

Як соціально-економічна категорія зарплата служить:

• основним засобом задоволення особистих потреб працюючих;

• економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, зростання продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво;

• засобом перерозподілу кадрів за галузями народного господарства.

Заробіток – це винагорода, що видається працівнику грошима чи натуральною платою через регулярні проміжки за відпрацьований час чи за виконану роботу, а також за невідпрацьований час (наприклад, відпустку). У заробіток не включаються суми, які відраховуються роботодавцями за своїх працівників у фонди соціального страхування та пенсійного забезпечення, а також допомоги, що видаються при звільненні та закінченні терміну служби.

Ставка зарплати – це ставка, співвіднесена з періодом часу, що звичайно використовується при визначенні розміру зарплати (наприклад, з часом, днем, тижнем тощо). Ставка зарплати включає доплати у зв’язку із зростанням вартості життя та інші, регулярні виплати (за винятком доплат за понаднормовані роботи, премій, допоміг та інших натуральних грошових виплат).

Основними видами зарплати є:

• номінальна зарплата – сума грошей, яку отримують працівники за свою працю;

• реальна зарплата – зароблена сума грошей, на які працівник може придбати певну кількість товарів та послуг.

Сутність зарплати треба розглядати в таких аспектах:

1. соціально-правовий аспект – зарплата повинна виконувати в реалізації соціальних праві людини та її правом на працю;

2. економічний аспект – зарплата представляється як перетворена форма ціни робочої сили, як частина національного доходу, що виділяється державою, а також як ціна робочої сили.

Тема 10 планування праці план

1. Методика планування праці.

2. Планування зростання продуктивності праці.

3. Планування чисельності і структури кадрів.

4. Планування заробітної плати.

1. Методика планування праці

У системі планування на підприємстві особливе місце займає планування трудових показників. Воно здійснюється у вигляді розробки плану по праці, що є найважливішим розділом плану економічного і соціального розвитку підприємства. Планування трудових показників — це:

• неухильне забезпечення продуктивності праці і підвищення темпів її зростання над темпами підвищення середньої заробітної плати;

• досягнення економії праці і фонду заробітної плати;

• дотримання правильних співвідношень у заробітній платі окремих категорій працівників відповідно до кількості і якості їхньої праці при встановленому розмірі загального фонду заробітної плати;

• посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу в цілому в поліпшенні техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства;

• забезпечення потреби в кадрах необхідної кваліфікації, а також підвищення кваліфікації працівників підприємства;

• встановлення оптимального співвідношення (пропорцій) у чисельності персоналу за функціями виробництва, обслуговування і управління.

Основою для розробки плану по праці є:

• виробнича програма;

• план підвищення ефективності виробництва;

• норми і нормативи витрат праці і зарплати.

План по праці складається з двох розділів: промислово-виробнича діяльність і непромислова група.

Перший розділ містить у собі такі планові показники:

• зростання продуктивності праці (планується в грошових одиницях і у відсотках до попереднього періоду);

• чисельність ППП;

• нормативи витрат зарплати на одиницю продукції за показником, що застосовується для планування продуктивності праці;

• фонд заробітної плати;

• фонд матеріального заохочення;

• середня заробітна плата з урахуванням виплат з фонду матеріального заохочення;

• фонд зарплати необлікового (позаштатного) складу.

Чисельність, фонд і середня заробітна плата плануються за категоріями працівників.

Складання планів, як правило, здійснюється за такою схемою:

• аналіз показників за попередній період, оцінка очікуваного виконання плану і виявлення наявних резервів;

• визначення головних задач і розробка основних показників плану;

• ув'язування і збалансування всіх розділів і елементів плану.