- •4.Функції грошей і механізм їхньої взаємодії.
- •5.Роль грошей у розвитку економіки.
- •6.Якісні характеристики грошей.
- •7.Роль грошей у розвитку економіки.
- •8.Поняття грошового обороту, його економічна основа, основні суб’єкти і ринки, які він обслуговує.
- •9.Грошові потоки. Характеристика основних їхніх видів і їх взаємозв’язок.
- •10.Структура грошового обороту за формою платіжних засобів і економічному змісту.
- •11.Поняття й складові грошової маси. Грошові агрегати.
- •12.Швидкість обігу грошей і фактори, що визначають її зміни та роль
- •13.Закон грошового обігу.
- •14.Механізм зміни маси грошей в обігу. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •16.Сутність і особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •18.Структура грошового ринку. Економічна структура грошового ринку. Ринок грошей і ринок капіталів. Ринок цінних паперів і валютний ринок. Канали прямого й опосередкованого фінансування.
- •21.Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку попиту і пропозиції та процент.
- •19.Попит на гроші й фактори, які його визначають.
- •23.Сутність, призначення й структура грошової системи. Сутність грошової системи й основні її елементи. Структура грошової системи.
- •24.Види грошових систем і їх еволюція. Основні типи грошових систем і їх еволюція.
- •22.Заощадження й інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •25.Створення й розвиток грошової системи україни.
- •26.Державне регулювання грошового обороту й роль у ньому фіскально-бюджетної й грошово-кредитної політики.
- •27.Грошово-кредитна політика, її мети та інструменти.
- •29.Сутність, види й закономірності розвитку інфляції.
- •30.Причини інфляції.
- •28.Монетизація бюджетного дефіциту й валового внутрішнього продукту в україні.
- •31.Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •32.Державне регулювання інфляції.
- •33.Особливості інфляції в україні.
- •34.Сутність і види грошових реформ.
- •35.Особливості проведення грошової реформи в україні.
- •36.Сутність валюти та валютних відносин. Класифікація валют.Конвертованість валюти.
- •37.Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку.
- •38.Валютний курс і фактори, що впливають на нього.
- •39.Валютні системи та валютна політика. Особливості формування валютної системи україни.
- •40.Платіжний баланс і золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.
- •41.Шляхи становлення національної валютної системи україни
- •42.Валютне регулювання і валютний контроль як інструменти стабілізації валютної політики в україні
- •43.Світова та міжнародна валютні системи.
- •44.Міжнародні ринки грошей і капіталів.
- •45.Попит на гроші. Механізм визначення попиту на гроші.
- •46.Формування обсягу грошової маси в обігу.
- •47.Балансування попиту та пропозиції грошей в обігу.
- •48.Фактори, що формують роль грошей у розвитку економіки.
- •49.Загальні методологічні основи кількісної теорії грошей.
- •50.Основні постулати абстрактної теорії грошей.
- •52.Металістична теорія грошей.
- •53.Марксистська теорія грошей.
- •54.Напрями монетарної теорії грошей.
- •55.Класична кількісна теорія грошей.
- •56.Неокласична кількісна теорія грошей.
- •57.Сучасний монетаризм.
- •58.Основні аспекти грошово-кредитної політики україни у світі сучасних монетарних теорій.
- •59.Кількісний аспект ролі грошей у розвитку економіки.
- •60.Якісний аспект ролі грошей у розвитку економіки.
- •61.Еволюція ролі грошей у розвитку економіки україни.
- •62.Основні постулати класичної кількісної теорії грошей і їх еволюція.
- •63.Неокласичний варіант кількісної теорії грошей. «трансакційний варіант» і.Фишера й «кембриджська версія».
- •64.Внесок д.Кейнса в розвиток кількісної теорії грошей.
- •65.Сучасний монетаризм як альтернативний напрям кількісної теорії.
- •66.Грошово-кредитна політика україни у світлі сучасних монетаристських теорій.
- •67.Загальні передумови й економічні фактори необхідності кредиту.
- •68.Сутність кредиту. Теоретичні концепції кредиту
- •69.Функції кредиту.
- •70.Стадії й закономірності руху кредиту.
- •71.Форми та види кредиту.
- •72.Характеристика основних видів кредиту.
- •73.Економічні границі кредиту. Взаємозв’язок кредиту та грошей.
- •74.Роль кредиту в розвитку економіки.
- •75.Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період.
- •76.Поняття вартості позичкового капіталу. Вартість кредитних ресурсів.
- •77.Фактори, що формують ставку позичкового відсотка.
- •79.Сутність, призначення й види фінансового посередництва.
- •80.Фінансово-кредитна система та характеристика її елементів.
- •81.Поняття і структура фінансово-кредитної системи.
- •82.Банківські інститути.
- •83.Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
- •84.Банківська система: сутність, принципи побудови й функції.
- •85.Особливості побудови банківської системи в україні.
- •86.Небанківські фінансово-кредитні установи.
- •87.Центральний банк україни: його структура, роль, функції.
- •88.Створення, статус, принципи організації та функціонування національного банку україни.
- •90.Механізм проведення цб монетарної політики в україні.
- •91.Регулювання цб діяльності комерційних банків україни.
- •92.Банки другого рівня, їхнє походження, види, правова основа організації.
- •93.Поняття, функції, типи та правова основа діяльності комерційних банків в україні.
- •94.Загальна характеристика операцій банку. Пасивні та активні операції комерційних банків.
- •95.Тенденції розвитку банківського ринку україни.
- •96.Міжнародні фінансові інституції.
- •97.Міжнародний валютний фонд і його діяльність в україні.
- •98.Світовий банк.
- •99.Регіональні міжнародні фінансово-кредитні інститути.
- •100.Європейський банк реконструкції й розвитку.
- •101.Банк міжнародних розрахунків.
98.Світовий банк.
Всемирный банк — многостороннее кредитное учреждение, состоящее из нескольких тесно связанных между собой финансовых институтов, общей целью которых является повышение уровня жизни развивающихся государств путем финансовой помощи развитых стран.
Официально ВБ был создан 27 декабря 1945 года, после того, как большинство стран‑участниц ратифицировало Бреттон‑Вудские соглашения 1944 года.
ВБ начал работу 25 июня 1946 года, первый кредит был выдан 9 мая 1947 года ($250 млн. получила Франция на реконструкцию экономики, разрушенной Второй мировой войной).
Главной задачей Всемирного банка является содействие устойчивому экономическому росту, который ведет к сокращению нищеты в развивающихся странах, путем оказания помощи по увеличению производства через долгосрочное финансирование проектов и программ развития. При этом приоритетными для него являются структурные преобразования: либерализация торговли, приватизация, реформа образования и здравоохранения, инвестиции в инфраструктуру.
Каждый заем Всемирного Банка должен гарантироваться соответствующим правительством и за исключением особых обстоятельств должен предоставляться для осуществления конкретных проектов.
Главное преимущество сотрудничества с ВБ для страны‑получателя заключается в существенно заниженных по сравнению с другими международными кредиторами процентных ставках по займам. Другая перспективная выгода для получателя помощи ВБ состоит в том, что за кредитами ВБ идут международные кредиты.
В Группу Всемирного банка входят:
Международный банк реконструкции и развития (МБРР) был учрежден одновременно с Международным валютным фондом (МВФ) в соответствии с решениями Международной валютно‑финансовой конференции в Бреттон‑Вудсе в 1944 году. Соглашение о МБРР официально вступило в силу в 1945 году, но банк начал функционировать с 1946 года.
Международная ассоциация развития (МАР) ‑ организация, входящая в группу Всемирного банка. Создана в 1960 году. Ее цель – оказание помощи самым бедным странам. Право на получение займов из МАР имеют страны с ВВП на душу населения не более $835.
Международная финансовая корпорация (МФК) — международный финансовый институт, входящий в структуру Всемирного банка. МФК была создана в 1956 году, чтобы обеспечить устойчивый приток частных инвестиций в развивающиеся страны.
Многостороннее агентство по гарантиям инвестиций (МАГИ) – автономное международное учреждение, целью которого является содействие направлению прямых иностранных инвестиций в развивающиеся страны, страхование и предоставление гарантий частным инвесторам, а также оказание консультационных и информационных услуг. МИГА было основано в 1988 году.
Международный центр по урегулированию инвестиционных споров (МЦУИС), основанный в 1995 году, содействует увеличению потоков международных инвестиций путем предоставления услуг по арбитражному разбирательству и урегулированию споров между правительствами и иностранными инвесторами.
В пяти финансовых институтах Всемирного Банка участвует разное количество государств. Членами Международного банка реконструкции и развития (МБРР) являются 184 государства, то есть почти все страны мира. В Международную ассоциацию развития (МАР) входят 163 государства, в Международную финансовую корпорацию (МФК) ‑ 175 государств, в Многостороннее агентство по инвестиционным гарантиям ‑ 158 государств, а в Международный центр по урегулированию инвестиционных споров (МЦУИС) — 134 государства.
Согласно уставу Всемирного Банка, для принятия стратегических решений требуется получить не менее 85% голосов акционеров.
По состоянию на конец 2007 года, крупнейшими акционерами Всемирного Банка являются США (16.4% акций), Япония (7.9%), Германия (4.5%), Великобритания и Франция (по 4.3%).
Каждые три года Группа Всемирного банка разрабатывает рамочный документ: "Стратегия деятельности Группы Всемирного банка", который используется как основа сотрудничества со страной. Стратегия помогает увязать программы банка как по предоставлению займов, так и аналитических и консультационных услуг, с конкретными целями развития каждой страны‑заемщика.
Руководство
Президент Всемирного банка, глава совета директоров‑распорядителей ВБ, глава Международной ассоциации развития, глава совета директоров Международной финансовой корпорации, глава Агентства по многостороннему гарантированию инвестиций ‑ Роберт Зеллик (занимает этот пост с 1 июля 2007 года).