1). Страхове відшкодування по ризиках, що наступили.

2). Фінансові ресурси, отримані від асоціацій і концернів, в які входить підприємство, якщо це передбачене механізмом використання відповідних грошових фондів

3). Від вищестоящих організацій (при Збереженні галузевих структур).

4). Від органів державного управління у вигляді бюджетних субсидій на суворо обмежений перелік витрат.

5). Дивіденди і проценти по цінних паперах емітентів, а також прибутки від проведення фінансових операцій.

6). Інші види ресурсів.

Для того, щоб мати уявлення про те, яка сума фінансових ресурсів (власних і позикових) є у підприємства на даний момент треба проаналізувати баланс підприємства.

3. Основні напрями використання фінансових ресурсів підприємства.

Використання фінансових ресурсів здійснюється підприємством у багатьох напрямах, головними з яких є:

- платежі органам фінансово-банківської системи, зумовлені виконанням фінансових зобов'язань. Сюди відносяться: податкові платежі до бюджету, сплата процентів банкам за користування кредитами, погашення раніше взятих позик, страхові платежі.

- інвестування власних коштів в капітальні витрати (реінвестування), пов'язане з розширенням виробництва і його технічним оновленням, переходом на нові прогресивні технології, використання «ноу-хау» і т.д.

- інвестування фінансових ресурсів в цінні папери, що придбаються на ринку: акції і облігації інших фірм, звичайно тісно пов'язані кооперативним постачанням з даним підприємством, в державні позики і т.д.

- напрям фінансових ресурсів на утворення грошових фондів заохочувального і соціального характеру.

- використання фінансових ресурсів на добродійні цілі, спонсорство.

Актив балансу дає відповідь на питання як підприємство розмістило фінансові ресурси, що є, куди вони вкладені на дату складання бухгалтерської звітності.

Головним в роботі фінансової служби підприємства є необхідність економії, раціонального використання фінансових ресурсів. Кожне підприємство повинне знати, як працюють фінансові ресурси, які знаходяться в її розпорядженні, як ефективно виконуються функції людьми, які згідно з своєю посадою приймають рішення в сфері фінансової діяльності підприємства.

Для визначення економії використання матеріальних, фінансових, трудових ресурсів необхідно зіставити витрати відповідних ресурсів з досягнутими результатами. Наприклад, зниження матеріаломісткості продукції, тобто випуск великої кількості виробів без збільшення обсягів використаних сировини і матеріалів говорить про ефективне використання матеріальних ресурсів. Зменшення витрат живого труда на одиницю продукції означає зростання ефективності використання трудових ресурсів. І перше і друге безумовне, сприяє економії і фінансових ресурсів, оскільки економія матеріальних і трудових ресурсів забезпечує зростання грошових коштів і одночасно зменшення потреб підприємства в додаткових витратах на приріст статутного і інших грошових фондів.

Поняття «ефективне використання фінансових ресурсів» має і самостійне значення, воно відображає не тільки результат використання різного вигляду ресурсів, але і організацію певного вигляду фінансових відносин в процесі розподілу і перерозподілу продукту, який створюється. У залежності від принципів формування грошових фондів підприємств відрізняється і оптимальність режиму їх роботи, успіх їх функціонування в ринковій економіці.

В процесі організації своєї діяльності перед підприємством постійно виникає необхідність вибору оптимальних варіантів вибору рішень в області використання фінансових ресурсів з безлічі альтернатив. Наприклад:

- яку частку прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків, необхідно направити на розвиток виробництва, технічне переозброєння, а яку на приріст фонду споживання,

- використати кошти на будівництво нового цеху або придбати акції іншого підприємства;

- вкласти кошти в завищені в порівнянні з потребами виробництва запаси дефіцитних матеріалів, або понадіятися на можливості закупівлі в майбутньому, в міру необхідності;

- збільшити статутний фонд за рахунок додаткової емісії акцій, або отримати тимчасову кредитну допомогу за відповідним договором з комерційним банком і т.п.

Кожне з таких рішень повинне бути обгрунтоване відповідними розрахунками, базуватися на знанні економіки свого підприємства, перспектив його розвитку, вивченні кон'юнктури ринку, а також з урахуванням багатьох інших чинників. Таким чином правильне розпорядження фінансовими ресурсами саме по собі є важливим чинником забезпечення ефективності рішень економічних і соціальних задач трудового колективу.

Висновки про ефективність використання фінансових ресурсів можна зробити також шляхом зіставлення досягнутого результату господарської діяльності підприємства – прибутку - сумою фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства в певний період. Так, наприклад в 1995 році середньорічна сума фінансових ресурсів підприємства становила 8250 тис. грн., і при цьому прибуток підприємства дорівнював 1870 тис. грн., а в 1996 році відповідно (в порівнянних цінах) 9760 тис. грн. і 2060 тис. грн., то це означає, що на 1 грн. фінансових ресурсів в 1995 році отримано 22.7 коп. прибутку, а в 1996 році - 21.1 коп.

Більш точне уявлення про ефективність використання фінансових ресурсів дає вивчення використання їх окремих складових частин. Наприклад, для фонду оборотних коштів - це їх оборотність, для основних коштів - фондовіддача.

Організація контролю за раціональним використанням фінансових ресурсів на підприємстві реалізовується через встановлення фінансової дисципліни як на підприємстві взагалі, так і в окремих його структурних підрозділах.

Фінансова дисципліна включає в себе обов'язок підприємств і посадових осіб дотримуватися режиму економії у використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, норм і нормативів витрат, затверджених фінансових планів, а також виконання зобов'язань перед державним бюджетом, банками, постачальниками і споживачами.