3. Джерела поповнення власних оборотних коштів.

У процесі господарської діяльності розміри закріплених за підприємством власних оборотних коштів можуть змінюватися. Так, при прискоренні оборотності оборотних коштів частина коштів вивільняється і в кінці року перераховується в фонд виробничого і соціального розвитку. При сповільненні оборотності оборотних коштів виникає потреба в їх поповненні.

Як джерело поповнення власних оборотних коштів використовується приріст стійких пасивів. До них відноситься приріст мінімальної заборгованості робітникам по заробітній платі, відрахуванням на соціальне страхування, резерву майбутніх платежів і по авансах покупців і інш.

Розміри приросту мінімальної заборгованості по заробітній платі робітником і службовцем і по відрахуваннях на соціальне страхування залежать від затвердженого фонду заробітної плати і термінів її нарахування і виплати. Мінімальна заборгованість по зарплаті (З) підприємства обчислюється по даним IV кварталу року, що планується.

З урахуванням квартального фонду визначається середньоденна сума зарплати, яка множиться на кількість днів між її нарахуванням і виплатою.

В узагальненому вигляді цей розрахунок може бути виражений формулою:

Ф • Д

З =

90

де Ф - фонд зарплати IV кварталу року, що планується;

Д - кількість днів від дня нарахування заробітної плати до її видачі.

Мінімальна заборгованість по відрахуваннях на соціальне страхування визначається у встановленому проценті. Для підприємств державної форми власності він рівний 37% від суми стійкого пасиву по заробітній платі.

Приріст мінімальної заборгованості по зарплаті і відрахуванням на соціальне страхування розраховується як різниця між сумою стійких пасивів на початок періоду і на кінець періоду, що планується.

У якості джерела поповнення оборотних коштів може бути використаний і приріст мінімального залишку резерву майбутніх платежів. Він виникає за рахунок резервування коштів на оплату відпусток працівникам; резервів на поточний ремонт, на природний спад товарів, на оплату процентів банку за користування кредитом і інш.

Джерелом поповнення оборотних коштів служить і приріст заборгованості по авансових платежах. Вона виникає при продажу автомобілів і інших товарів, прийнятих на комісію. Приріст заборгованості розраховується як різниця між мінімальною заборгованістю по авансах в поточному році, і в році, що планується.

На фінансування приросту власних оборотних коштів прямують також кошти фондів виробничого і соціального розвитку.

Неодмінна умова нормальної діяльності підприємств - наявність резервів. Тому в нових умовах господарювання важливе значення придбаває утворення фонду фінансових ресурсів і резерву. Цей фонд створюється в торгових підприємствах.

4. Ефективність використання оборотних коштів.

Оборотні кошти знаходяться в постійному русі і в процесі кругообігу постійно міняють форму: грошові кошти перетворюються в товари (купівлі), потім товари реалізовуються і знову стають грошима. Оскільки кругообіг відбувається безперервно, то в кожний окремий період часу оборотні кошти знаходяться і в товарній і грошовій формі.

У зв'язку з цим важливим економічним показником використання оборотних коштів є їх оборотність, тобто швидкість з якою вони здійснюють кругообіг. Оборотність може бути виражена числом оборотів за певний період (квартал, рік) або середньою тривалістю одного обороту в днях. У першому випадку оборот по реалізації ділиться на суму оборотних коштів, у другому сума оборотних коштів множиться на кількість днів в періоді (30,90,360) і результат ділиться на оборот по реалізації за той же період.

Так, при наявності оборотних коштів на суму 150, 000 тис. грн. і обороті по реалізації товарів за рік - 1 800 тис. грн., оборотні кошти здійснюють за рік 12 оборотів (1800:150) і тривалість одного обороту становитиме 30 днів (150 x 360 : 1800).

На практиці тривалість обороту в днях частіше за все визначається шляхом віднесення суми оборотних коштів до суми среднедневного обороту, який розраховується як відношення обороту по реалізації товарів до кількості днів у періоді. В нашому прикладі середньоденний оборот становитиме 5 тис. грн. (1800:360), а тривалість одного обороту 30 днів (150:5).

Оборотність оборотних коштів може характеризуватися і коефіцієнтом завантаження коштів в обороті, який розраховується розподілом суми оборотних коштів на обсяг реалізації:

150

= 0,083

1800

Коефіцієнт завантаження показує, яка сума оборотних коштів необхідна для реалізації товарів на 1 грн. Зниження показника завантаження оборотних коштів веде до більш ефективного їх використання.

Торгові підприємства і організації визначають оборотність оборотних коштів, які нормуються, а також оборотність товарів, тари і інш. при аналізі використання оборотних коштів визначають фактичну оборотність оборотних коштів, які нормуються, порівнюють з плановою і з оборотністю в минулому році.

Оборотність оборотних коштів впливає на стан фінансів підприємств. При сповільненні оборотності виникає необхідність в залученні оборотних додаткових коштів. Прискорення оборотності веде до вивільнення коштів з обороту. Потрібно розрізнювати абсолютне вивільнення, коли в результаті прискорення оборотності знижуються фактичні запаси оборотних коштів; і відносне при якому прискорюється зростання темпів реалізації в порівнянні із збільшенням оборотних коштів. Відносне вивільнення можна розраховувати розподілом різниці між обсягом реалізації минулого і поточного року на число оборотів в минулому році.

Оборотні кошти, які звільняються протягом року, використовуються для збільшення обсягів реалізації товарів, зміцнення фінансового стану підприємства. У кінці року надлишок оборотних коштів прямує в фонд виробничого і соціального розвитку.

Прискорення оборотності оборотних коштів одночасно веде до скорочення витрат, більш раціонального використання матеріально-технічної бази підприємства і підвищення прибутковості.

Розрахунок оборотності оборотних коштів можна представити в наступному вигляді:

Таблиця 1.

Розрахунок оборотності оборотних коштів універмагу, які нормуються, тис. грн.

Показники	Минулий рік		Поточний рік
	План	Очікуване
1. Оборот з реалізації	18 343	18 367	19 277
2. Середньорічні залишки оборотних коштів, які нормуються	1 451	1 618	1 608
3. Одноденний оборот (п.1:360)	51,0	81,0	53,5
4. Оборотність оборотних коштів які нормуються, (в днях) (п.2:п.3)	28,4	31,7	30,0
5. Зміна оборотності (+,-)	-	+3,3	-1,7
6. Відвернено коштів в зв'язку з сповільненням оборотності (п.3xп.5)	-	+168,3	-
7. Вивільнено коштів внаслідок прискорення оборотності (п.3xп.5)	-	-	-91,0

Прискорення оборотності оборотних коштів не завжди свідчить про поліпшення роботи підприємства. Наприклад, середній розмір оборотних коштів, вкладених в запаси товарів, може поменшати внаслідок неповноти асортименту, дефіциту окремих товарів, що приведе до погіршення якості обслуговування покупців.

Стан оборотних коштів відображається в таких коефіцієнтах як забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами: коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів.

Міру фінансової незалежності підприємства відображають наступні два коефіцієнти: коефіцієнт автономії і коефіцієнт співвідношення позикових коштів і власних коштів.

Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами визначається як приватна від розподілу власних оборотних коштів на величину матеріальних запасів.

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів показує наскільки мобільні власні джерела власних коштів підприємств і розраховується розподілом власних оборотних коштів на всі джерела власних коштів підприємства.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів розраховується як співвідношення сум довгострокового кредиту до суми власних коштів до довгострокового кредиту ? і вказує на частку довгострокових позик, що залучаються для фінансування активів, нарівні з власними.

Коефіцієнт автономії визначається як відношення власних коштів до всієї сумі пасивів.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів визначається як відношення величини позикових коштів до величини власних коштів.

Для оцінки фінансового стану використовуються такі показники як платоспроможність і загальний коефіцієнт покриття.

Показник загального коефіцієнта покриття розраховується по формулі:

Мн + Дб

Кп = 1+

Кр

де, Мн - обгрунтована потреба в матеріальних запасах;

Дб - безнадійна дебіторська заборгованість;

Кр - величина короткострокової заборгованості всіх видів.

Крім показника загального коефіцієнта покриття розраховується і проміжний коефіцієнт покриття, який визначається відношенням суми грошових коштів і дебіторської заборгованості до короткострокових позикових коштів.