Тема 7. Оборотні кошти підприємств.

ПЛАН.

1. Фінансовий аспект формування і використання оборотних коштів підприємств.

2. Нормування оборотних коштів.

3. Джерела поповнення оборотних коштів.

4. Ефективність використання оборотних коштів підприємства.

5. Фінансові важелі впливу на підвищення ефективності використання оборотних коштів.

1. Фінансовий аспект формування і використання оборотних коштів.

Для виробництва і реалізації продукції підприємству нарівні з основними фондами необхідні оборотні фонди, що включають в свій склад запаси палива, пакувальних матеріалів, малоцінних и швидкозношуваних предметів, витрати майбутніх періодів (орендна плата, оплата проїзних квитків і інш.).

Спожиті в процесі виробництва оборотні фонди вступають в сферу спілкування вже в товарній формі (у вигляді готової продукції на складі і у відвантаженні), яка потім по мірі реалізації готової продукції переходить в грошову (грошові кошти в розрахунках, грошові кошти в касі підприємства, на його рахунках в банку і в дорозі). Товарна і грошова форми ресурсів, що знаходяться в сфері звертання, відносяться до фондів звертання.

Для забезпечення безперебійного процесу реалізації товарів кожне підприємство повинно розташовувати одночасно і оборотними фондами і фондами звертання. Тому в момент введення в експлуатацію воно потребує такої величини грошових коштів в складі сформованого статутного фонду, яка забезпечила б йому придбання матеріальних оборотних фондів і була достатньою для обслуговування процесу виробництва і реалізації продукції.

Грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди звертання, складають оборотні кошти підприємств. Об'єднання оборотних фондів і фондів звертання в одному понятті засноване на економічній суті оборотних коштів, покликаних забезпечити безперебійність всього відтворювального процесу, в ході якого фонди обов'язково проходять як стадію виробництва, так і стадію звертання.

Оборотні кошти забезпечують поточні потреби підприємства. Характерна особливість оборотних коштів полягає в тому, що при нормальному здійсненні господарської діяльності вони не покидають сферу товарного обігу: оборотні кошти не витрачаються, а авансуються в різні види поточних витрат підприємства.

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними коштами. Наприклад, недолік коштів, що авансуються на придбання товарних запасів, може привести до порушення руху товарів, скорочення товарообігу. Зайве ж відвернення коштів в запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до неефективного використання ресурсів.

Для формування оборотних коштів підприємство використовує як власні, так і позикові ресурси. Власні кошти грають головну роль в організації кругообігу фондів, оскільки підприємства, працюючі на началах комерційного розрахунку, повинні володіти певною майновою і оперативною самостійністю з тим, щоб вести справу рентабельно і нести відповідальність за прийняті рішення.

Разом з тим, залучення позикових коштів також дуже важливе, бо скорочує загальну потребу підприємства в оборотних коштах, стимулює прагнення до ефективного їх використання.

По своїй суті оборотні кошти не фінансова, а загальноекономічна категорія, в зв'язку з цим величина що знаходяться в обороті підприємства коштів не може бути віднесена до фінансових ресурсів. Проте, саме фінансові відносини утворюють початкову основу існування фонду оборотних коштів, а фінансові ресурси - базу для первинного формування і подальшої зміни його розміру. Фінансові відносини в сфері функціонування оборотних коштів виникають в трьох випадках:

• в ході утворення статутного фонду підприємства;

• в процесі використання фінансових ресурсів на збільшення власних оборотних коштів;

• при інвестуванні надлишку оборотних коштів в цінні папери.

Формування власних оборотних коштів відбувається в момент організації підприємства, коли створюється його статутної фонд. Джерела формування тут майже ті, що і основних коштів: акціонерний капітал, пайові внески, стійкі пасиви, бюджетні кошти (в державному секторі), перерозподіл коштів (якщо зберігається вертикальна система управління).

Ці кошти повинні забезпечувати мінімальну потребу підприємства в ресурсах. В процесі господарської діяльності підприємства використовують також кошти, прирівняні до власних. Ці кошти не належать підприємству, але постійно знаходяться в обороті. До них відносяться стійкі пасиви: мінімальна перехідна заборгованість по зарплаті і відрахуванням на соціальне страхування, мінімальна заборгованість по авансових платежах, амортизаційні відрахування, призначене на капітальний ремонт, і інш.

Одним з джерел формування власних оборотних коштів є кредиторська заборгованість. Ці кошти також не належать підприємству, але за рядом причин знаходяться в його обороті. Частіше за все кредиторська заборгованість виникає при розрахунках з постачальниками. Кредиторська заборгованість може виникати по розрахунках з фінансовими органами по сплаті різних податків і іншим платежам.

Надалі первинна величина власних оборотних коштів може змінюватися в залежності від обсягу, умов і результатів господарської діяльності на даному підприємстві. Успішна господарська діяльність, економія матеріальних і фінансових ресурсів, безперебійна реалізація товарів - все це позначається на стані оборотних коштів, їх збереженні і ефективному використанні.

У якості позикових коштів використовуються короткострокові банківські позики, які носять цільовий характер і притягуються для покриття тимчасової потреби в коштах для утворення запасів товарів, матеріальних цінностей і виробничих витрат.

Одним з важливих принципів організації оборотних коштів є їх розподіл на ті, що нормуються і що ненормуються.

До складу оборотних коштів, що нормуються включаються: запаси товарів на складах і в дорозі, тара, грошові кошти в касі і в дорозі, предмети і матеріали для господарських потреб, витрати майбутніх періодів.

До тих, що ненормуються відносяться оборотні кошти, розміри яких знаходяться в постійному русі і в процесі кругообігу постійно міняють форму: грошові кошти перетворюються в товари, потім товари реалізовуються і знову стають грошима. Оскільки кругообіг відбувається безперервно, то в кожний окремий період часу оборотні кошти знаходяться і в товарній і в грошовій формі.