2. Функції фінансів підприємств.

Будь-яка економічна категорія володіє певними функціями. Функції будь-якої економічної категорії - це вираження її суспільного призначення; функції фінансів підприємств - це вияв фінансів (їх сутності) в дії, це та "робота", яку виконують фінанси.

В економічній і фінансовій літературі висловлено декілька точок зору на кількість і зміст, назву функцій фінансів. Деякі відомі фінансисти, як, наприклад А.М. Бірман, виділяли три основні функції фінансів: забезпечення процесу господарювання грошовими коштами, контроль рублем, розподільну. Е.А.Вознесенський затверджує, що фінанси виражаються в формуванні грошових фондів, використанні грошових фондів і контролі. І.Т.Балабанов вважає, що з переходом до ринкових відносин фінанси втратили своє розподільне призначення. Поглиблений аналіз питання показує, що фінансам фактично властиві дві функції розподільна і контрольна.

Розподільна функція складається в прямому перерозподілі національного прибутку з метою ефективного впливу на результати господарювання.

По-перше, за допомогою фінансів реалізовуються закономірності послідовності розподілу національного прибутку на фонди цільового призначення.

По-друге, за допомогою фінансів забезпечуються закономірності кількісного співвідношення між різними фондами, що утворюються при розподілі національного прибутку. Це означає, що при розподілі національного прибутку важливе значення має не тільки послідовність відособлення його окремих частин, але і дотримання об'єктивно необхідних пропорцій між ними.

По-третє, фінанси в своїй розподільній функції забезпечують закономірності поєднання різних інтересів в суспільстві (загальнодержавних, колективних, особистих, регіональних) і тим самим створюють стимули до найбільш ефективного процесу господарювання.

Однак, ця функція, незважаючи на її багатогранність, не розкриває повністю властивостей, властивих фінансам як економічній категорії. Фінанси, пов'язані з рухом вартості суспільного продукту, вираженої у грошовій формі, здатні кількісно відображати відтворювальний процес, завдяки чому вони постійно "сигналізують" про те, як складається формування фондів цільового призначення в різних областях і сферах суспільного виробництва, про те чи забезпечується безперервність відтворювального процесу або між різними фазами відтворювання відбуваються розриви. Таким чином, поступає інформація про неполадки і відхилення в розподільному процесі, що дозволяє систематично контролювати вартісні пропорції, які складаються в суспільстві. Здатність сигналізувати про хід розподільного процесу виявляється через іншу функцію фінансів - контрольну

Контрольна функція фінансів знаходитися у тісному зв'язку і взаємообумовленості з розподільною функцією. Основу контрольної функції фінансів складає рух фінансових ресурсів, що відбувається як в фондовій, так і в нефондовій формах. Інструментом же реалізації контрольної функції фінансів виступає фінансова інформація. Вона міститься в фінансових показниках, які є в різних видах звітності. Фінансові показники дозволяють побачити різні сторони роботи підприємств і оцінити результати господарської діяльності; на їх основі приймаються рішення по усуненню виявлених недоліків. Отримання фінансової інформації відбувається внаслідок проведення фінансового контролю.

У залежності від суб'єктів, які здійснюють контроль, розрізнюють загальнодержавний, відомчий, внутрішньогосподарський, суспільний і незалежний фінансовий контроль.

Загальнодержавний (позавідомчий) фінансовий контроль здійснюють органи державної влади і управління, застосовується відносно будь-якого об'єкта контролю незалежно від підлеглості і форми власності. Цей контроль здійснюють такі органи, як Міністерство Фінансів, Контрольно-ревізійне управління. Державна податкова інспекція, банки. Перевірка здійснюється фінансово-господарській діяльності підвідомчих підприємств, установ.

Відомчий контроль поділяється на внутрішньовідомчий і внутрішньогосподарський. Внутрішньовідомчий проводять усі міністерства, відомства, об'єднання в підвідомчих ним підприємствах, організаціях, установах; у їх складі створюються контрольно-ревізійні групи, відділи або контрольні управління.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль проводиться фінансовими службами підприємств, установ (бухгалтеріями, фінансовими відділами). У їх функції входить перевірка виробничої і фінансової діяльності самого підприємства, а також його структурних підрозділів.

Суспільний фінансовий контроль виконують окремі фізичні особи на добровільних засадах.

Незалежний фінансовий контроль здійснюють аудиторські фірми і служби, а також самостійні аудитори, що мають ліцензію. Об'єктом даного контролю є діяльність всіх економічних суб'єктів. Аудит - це платний фінансовий контроль, а також система надання платних послуг по вдосконаленню фінансово-господарської діяльності. Його мета - встановлення достовірності фінансової звітності підприємств і організацій і відповідності проведених фінансових і господарських операцій діючим нормативним актам. У залежності від цілей і задач виділяють два виду аудиту: зовнішній і внутрішній. Зовнішній - перевірка достовірності фінансової та бухгалтерської звітності, експертиза фінансово-господарського стану, оцінка платоспроможності, розробка рекомендацій по господарській діяльності, фінансовій стратегії, податковому плануванню і т.д. Внутрішній - здійснюють служби внутрішнього контролю фірм, філіалів, дочірніх підприємств безперервно. Цілі служб внутрішнього аудиту визначаються керівництвом і перевірки проводяться за його дорученням. Головні вимоги до таких служб - контроль, той, що проводиться ними повинен охоплювати всі дільниці господарської діяльності, носити предметний, суворо направлений характер, бути результативним.

По термінах проведення фінансовий контроль ділиться на попередній, поточний і подальший.

Попередній фінансовий контроль - проводиться на стадії складання, розгляду і затвердження фінансових планів підприємств, кошторисів бюджетних організацій, проектів бюджетів і т.д. Він відбувається перед здійсненням господарських операцій і покликаний не допускати нераціонального витрачання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і тим самим запобігати нанесенню прямого або непрямого збитку діяльності підприємства.

Поточний фінансовий контроль - здійснюється в процесі виконання фінансових планів, в ході самих фінансово-господарських операцій. Його задачею є своєчасний контроль правильності, законності і доцільності вироблених витрат, отриманих прибутків, повноти і своєчасності розрахунків з бюджетом. Він проводиться повсякденно фінансовими службами з тим, щоб своєчасно виявляти і встановлювати допущені помилки. Першорядне значення тут мають оперативність і гнучкість.

Подальший фінансовий контроль - організується в формі перевірок і ревізій правильності, законності і доцільності вироблених фінансових операцій. Основними його задачами є виявлення нестач і упущень у використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; відшкодування нанесеного збитку; притягнення до адміністративної і матеріальної відповідальності винних осіб; вживання заходів по запобіганню надалі випадкам порушення фінансової дисципліни.

Отже, фінансовий контроль - це перевірка спеціально уповноваженими органами встановлених форм фінансових відносин, а також вивчення їх позитивних і негативних сторін для подальшого вдосконалення. Механізм фінансового контролю удосконалюється і розвивається, що сприяє оздоровленню фінансів і вдосконаленню фінансових відносин в Україні.