3. Собівартість продукції.

Як відмічалося вище, найбільшу питому вагу у витратах підприємства займають витрати на виробництво і реалізацію продукції. Ці витрати утворять її собівартість, покриваються за рахунок виручки від реалізації продукції і відносяться до поточних витрат підприємства. Поточні витрати підприємства це постійні, звичайні витрати підприємства або витрати з періодичністю менше місяця.

Склад витрат підприємства, що включаються в собівартість продукції, встановлюється в централізованому порядку. Принципи її формування визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і П(С)БУ 16 «Витрати». У цих нормативних актах розмежовані витрати, що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) і що проводяться за рахунок інших джерел фінансування (фінансових результатів, що відшкодовуються за рахунок, держбюджету і інш.). Джерела фінансування для поточних витрат показані в табл. 1. Держава надає вплив на формування собівартості продукції підприємства не тільки через названі законодавчі і нормативні акти, а і встановленням розмірів відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, відрахувань на обов'язкове соціальне страхування, відрахувань на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, норм амортизаційних відрахувань від вартості основних фондів, розмірів різних податків і зборів і інш.

Числення собівартості продукції називається калькулюванням. Калькуляція передбачає числення витрат на виробництво і реалізацію конкретного вигляду виробів (витрат на одну натуральну одиницю продукції). Калькулювання виробляється по статтях калькуляції - певним видам витрат, створюючих собівартість як окремих виробів, так і товарної продукції підприємства загалом. Статті калькуляції розкривають цільове призначення витрат і їх зв'язок з технологічним процесом.

Таблиця 1. Джерела фінансування поточних витрат підприємства.

Ресурси підприємства	Витрати, що відносяться на витрати виробництва	Витрати, що фінансуються за рахунок чистого прибутку
1	2	3
1	2	3
Матеріальні ресурси	витрати на сировину і матеріали, куповані комплектуючі вироби і напівфабрикати і т.п. вартість палива і електроенергії на технологічні цілі втрати внаслідок технічно неминучого браку витрати на збут (на тару, на перевезення товарів) амортизаційні відрахування на повне відновлення і капітальний ремонт основних фондів витрати на поточний ремонт основних фондів витрати на оренду і утримання основних фондів	збитки, понесені в зв'язку з продажем товарів або їх обмінам по цінах, нижче звичайних витрати на ремонт основних фондів понад встановлених норм витрати на зміст невиробничих основних фондів
Нематеріальні ресурси	амортизаційні відрахування на повне відновлення
Трудові ресурси	витрати на оплату праці витрати, пов'язані із забезпеченням нормальних умов праці витрати на перепідготовку кадрів відрахування на соціальні заходи	додаткове матеріальне стимулювання працівників
Фінансові ресурси	витрати на обов'язкове страхування майна витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю проценти за кредит	витрати на додаткове страхування майна витрати, пов'язані з порушенням договірних зобов'язань

Калькуляційні статті:

1. сировина і матеріали;

2. куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

3. паливо і енергія на технологічні цілі;

4. поворотні відходи (віднімаються);

5. основна заробітна плата;

6. додаткова заробітна плата;

7. відрахування на соціальне страхування;

8. витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;

9. відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення і інші спеціальні витрати;

10. загальновиробничі витрати;

11. втрати внаслідок технічного неминучого браку;

12. супутня продукція (віднімається);

13. інші виробничі витрати;

Сума перерахованих вище витрат складає скорочену собівартість продукції (робіт, послуг).

14. адміністративні витрати;

Сума перерахованих вище витрат складає виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

15. витрати на збут.

Сума перерахованих вище витрат складає повну собівартість продукції (робіт, послуг).

Таким чином, можна зазначити, що повна собівартість продукції (робіт, послуг) включає в себе:

• прямі матеріальні витрати (сировина і матеріали, куповані напівфабрикати і т.д., які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції);

• прямі витрати на оплату праці (зарплата і інші виплати працівникам, що безпосередньо беруть участь в процесі виробництва);

• інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, амортизація і інш. виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції);

• загальновиробничі витрати (виробничі накладні витрати на організацію виробництва і управління цехами і іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання);

• адміністративні витрати (загальногосподарський витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства: витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на утримання основних засобів і інш. матеріальних необоротних активів загальногосподарський призначення, охорона, поштово-телеграфні, канцелярські витрати і інш.);

• витрати на збут (витрати на пакувальні матеріали, транспортування продукції, витрати на маркетинг і рекламу і т.п.).

Загальновиробничі, адміністративні витрати і витрати на збут є непрямими витратами і на відміну від прямих витрат, які безпосередньо відносяться в собівартість даного виробу (роботи, послуги), вони належать розподілу пропорціонально вибраній базі. Базою для розподілу непрямих витрат по видах продукції може бути вибрана заробітна плата виробничих робітників, кількість відпрацьованих обладнанням машино-годин, обсяг виробленої продукції і інш. Вибір бази для розподілу непрямих витрат вимагає наукового обгрунтування і повинен прагнути до найбільш точного розподілу витрат. Невірний розподіл непрямих витрат може привести до невідповідності попиту і ціни на виріб, до необгрунтованого зниження обсягів випуску якого-небудь вигляду виробів і інш. Правильний розподіл непрямих витрат дозволяє давати об'єктивну оцінку про рентабельність певного виду продукції. Частка прямих витрат в собівартості продукції повинна прагнути до максимуму.

Важливу роль для організації економічної діяльності підприємства грає кошторис витрат на виробництво і реалізацію продукції. Якщо калькуляція відображає витрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції (робіт, послуг), то кошторис показує всі витрати, згруповані по спільності економічного змісту. Так, по елементу «Оплата праці» відображується весь фонд оплати праці підприємства не залежно від того, для якої категорії працівників він призначений: виробничим робітникам, управлінському або обслуговуючому персоналу.

Кошторис витрат дозволяє визначити загальний обсяг споживаних підприємством різних видів ресурсів, по ньому обчислюється собівартість валової продукції, використовується для визначення потреб підприємства в оборотних коштах, обсягів реалізації продукції і розмірів можливого прибутку.