7.5.Дисципліна праці. Дисципліна внутрішнього трудового розпорядку. Дисциплінарні стягнення. Порядок їх накладення

Трудова дисципліна – сукупність правових норм, які регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов’язки пра-цівників і роботодавця, визначають заходи заохочення за успіхи у праці.

Внутрішній трудовий розпорядок – порядок поведінки, взаємодії між працівниками на конкретному підприємстві, в установі, організації в процесі здійснення трудової діяльності.

Трудове правопорушення – винне, протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або порушенні трудових обов’язків працівником. Розрізняють дисциплінарні проступки та майнові трудові порушення.

Дисциплінарна відповідальність – вид юридичної відповідальності, який полягає у обов’язку працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарне стягнення, передбачене нормами трудового законодавства чи спеціаль-ними дисциплінарними статутами (положеннями), які діють на окремих підприємствах, установах, організаціях. Розрізняють загальну і спеціальну дисциплінарну відповідальність. Загальну дисциплінарну відповідальність несе будь-який працівник, на якого поширюються загальні положення чинного трудового законодавства про трудову дисципліну та правила внутрішнього трудового розпорядку. Спеціальну дисциплінарну відповідальність несуть працівники, котрі підпадають під дію спеціальних нормативно-правових актів: дисциплінарних статутів, положень, законів.

Дисциплінарне стягнення – міра примусу, що передбачена трудовим законодавством або дисциплінарним статутом і може бути застосована власником або уповноваженим ним органом до працівника по скоєнню ним дисциплінарного проступку. Трудовим законодавством (ст.147КЗпП) передбачено два види дисциплінарних стягнень: догана і звільнення. Звільнення може бути застосоване лише у випадках прямо передбачених трудовим законодавством (ст..40,41 КЗпП).

Розглянемо порядок притягнення до загальної дисциплінарної відповідальності.

Працівник може бути притягнути до загальної дисциплінарної відповідальності не пізніше 1-го місяця з дня виявлення проступку та не пізніше 6-ти місяців з дня його вчинення. Для винесення стягнення роботодавець повинен взяти з працівника письмове пояснення (або скласти акт, якщо він відмовляється дати пояснення) для з’ясування обставин вчинення проступку та ступеня вини працівника.

Стягнення оголошується наказом, який повідомляється працівнику під розписку. Стягнення діє протягом року і у період його дії до працівника не можуть буди застосовані заходи матеріального заохочення. Роботодавець в праві достроково зняти стягнення за сумлінну поведінку працівника. Якщо протягом дії стягнення працівник не допустив нових порушень трудової дисципліни, то по закінченню дії стягнення він вважається таким, що не мав стягнень, а якщо припустився нового порушення, то може бути звільнений за пунктом 2 ст.40 Кодексу Законів про працю.

За одне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарні стягнення до трудової книжки не заносяться.