Відповіді до тестових завдань

1. А. 2.Б,Д,Е. 3.В. 4.А. 5.Г. 6.А,Б,Г. 7.А,В,Д,Є,Ж. 8.В. 9.Г. 10.А,В,Д. 11.Б. 12.Б. 13.Г. 14.Г.

Тема 9. Основи сімейного права

Ключові терміни теми: шлюб, сім’я, недійсність шлюбу, укладення та припинення шлюбу, права та обов’язки подружжя, шлюбний договір, батьківство, права та обов’язки батьків та дітей, опіка, піклування, патронатне виховання.

9.1. Шлюб і сім’я. Право на створення сім’ї

Основу сімейного законодавства складає Сімейний кодекс України (далі - СК) від 10.01.2002р., який набув чинності одночасно з Цивільним кодексом України 1 січня 2004 року.

Сім’я є первинним і основним осередком суспільства відповідно до ст.3 СК. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю навіть тоді, коли з поважних причин не проживають спільно. Сім’я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення та інших підстав, не заборонених законодавством і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Право на створення сім’ї має особа, яка досягла шлюбного віку (жінки 17 років, а чоловіки 18 років), крім випадків передбачених сімейним законодавством (народження дитини). Сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку. Кожна особа має право на проживання в сім'ї. Особа може бути примусово ізольована від сім'ї лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.

Сімейні права та обов’язки нерозривно пов’язані з особою, якій вони належать, а тому не можуть передаватись іншим особам.

Відповідно до ст.21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація шлюбу у органах РАЦС породжує сімейні права та обов’язки між жінкою та чоловіком. Право на укладення шлюбу мають особи, які досягли шлюбного віку.

За заявою особи, яка досягла 14 років, на підставі рішення суду їй може бути надане право на укладення шлюбу, якщо це відповідає її інтересам.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

У шлюбі між собою не можуть перебувати:

- особи, які є родичами прямої лінії споріднення;

- рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра;

- двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

- усиновлювач та усиновлена ним дитина.

За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дити-ною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

9.2.Умови і порядок укладання шлюбу. Недійсність шлюбу

Державна реєстрація шлюбу засвідчується свідоцтвом.

Заява про реєстрацію шлюбу до органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) подається жінкою та чоловіком особисто. Заява може бути подана до будь-якого державного органу РАЦС на території України за вибором громадян України, які бажають укласти шлюб. Реєстрація шлюбу призначається через 1 місяць після подання заяви. Заява втрачає чинність по спливу трьох місяців від дня її подання. Якщо реєстрація шлюбу не відбулася у призначений час, то реєстрація може бути призначена повторно на підставі цієї ж поданої заяви, за бажанням осіб, що одружуються.

Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу повинні повідомити одна-одну про стан свого здоров’я. Такі особи вважаються зарученими. Якщо одна з осіб відмовляється від укладення шлюбу, то вона зобов’язана відшкодувати другій стороні витрати, які були понесені нею для приго-тування до весілля, крім випадків коли така відмова зумовлена проти-правною або аморальною поведінкою іншої сторони, або прихованням обставин, що мають істотне значення для укладення шлюбу (рис.10).

Умови укладення шлюбу Перешкоди до укладення Документи,які необхідні

шлюбу для укладення шлюбу

Наявність родинних зв’язків

Заява

Паспорти

Недіє-здат-ність

Досягнення

шлюбного віку

Наявність вільної згоди

Документ що посвід-чує особу

Довідка про стан здоров’я

Перебування у зареєстрованому шлюбі

Рис.10. Вимоги законодавства щодо укладення шлюбу

Підстави для припинення шлюбу є:

1. Смерть одного з подружжів.

2. Розірвання шлюбу:

а) органами реєстрації актами цивільного стану за спільною заявою подружжя, які не мають дітей (не залежно від наявності між ним майнового спору), або за заявою одного з подружжя, якщо інший визнаний судом безвісти відсутнім, недієздатним, або засуджений на строк не менше 3 років;

б) за рішенням суду (за позовом одного з подружжя).

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та 1-го року після народження дитини крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою та до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Недійсним є шлюб:

1. З особою, яка перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

2. Між кровними родичами.

3. З особою, яка визнана недієздатною.

Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, що зареєстрований:

1. Без вільної згоди жінки та чоловіка.

2. Фіктивний шлюб (без наміру створення сім’ї).

3. Між усиновлювачем і усиновленим за відсутності скасування відносин усиновлення.

4. Між двоюріднім братом та сестрою, дядьком і тіткою, племінником і племінницею.

5. Особою, яка має тяжку або небезпечну хворобу для іншого члена сім’ї.

6. З особою, яка не досягла шлюбного віку без відповідного дозволу суду.

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

Правовими наслідками недійсності шлюбу є:

1) не виникають права та обов’язки подружжя між особами, що зареєстрували недійсний шлюб;

2) майно набуте особами під час недійсного шлюбу належить їм на праві спільної часткової власності;

3) особа, яка змінила прізвище у недійсному шлюбі, користується ним без достатньої правової підстави;

4) особа, яка посилилась у житло іншого у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу не набуває права проживання у ньому.