Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ - Обоснование хоз.решений.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
766.46 Кб
Скачать

2. Сутність невизначеності та основні причини її появи. Видова класифікація невизначеності

Багато рішень приймаються в умовах можливої небезпеки втрат. Пов'язано це з різноманітними оточуючими невизначеностями.

В теорії прийняття рішень існує класифікація різних видів невизначеностей, частина з яких пов'язана з недостатністю/надлишком даних (інформації, знань) про природні явища і процеси, такі, як:

- невизначеність, пов'язана з недостатніми знаннями про природу (наприклад, нам невідомий точний обсяг корисних копалин у конкретному родовищі, а тому неможливо точно прогнозувати розвиток видобувної промисловості й обсяг податкових надходжень від підприємств галузі тощо);

- невизначеність природних явищ, таких, як погода, що впливає на врожайність, на витрати на опалення, на туризм, на завантаженість транспортних шляхів тощо;

невизначеність, пов'язана зі здійсненням діючих (несподівані аварії) і планових (можливі помилки розробників або фізична неможливість здійснення процесу, що заздалегідь не вдалося спрогнозувати) технологічних процесів.

Багато можливих невизначеностей пов'язано з факторами зовнішнього середовища прямої дії:

  • невизначеність, пов'язана з діяльністю учасників господарської діяльності (насамперед партнерів і конкурентів), зокрема, з їхньою діловою активністю, фінансовим становищем, дотриманням зобов'язань тощо;

  • невизначеність, пов'язана із соціальними й адміністративними факторами в конкретних регіонах, у яких організація має ділові інтереси.

Значний вплив невизначеності на діяльність підприємства, а отже, і на процес прийняття господарських рішень, пов'язаний з факторами зовнішнього середовища непрямої дії, зокрема:

- невизначеність майбутньої ринкової ситуації в країні, у тому числі відсутність достовірної інформації про майбутні дії постачальників у зв'язку з мінливими перевагами споживачів;

- невизначеність, пов'язана з коливаннями цін (динамікою інфляції), облікових ставок, валютних курсів та інших макроекономічних показників;

- невизначеність, породжена нестабільністю законодавства і поточної економічної ситуації (тобто, з діяльністю керівництва країни, міністерств і відомств), політичною ситуацією, діями партій, профспілок, екологічних та інших організацій у масштабі країни.

Часто доводиться враховувати й зовнішньоекономічні невизначеності, пов'язані із ситуацією в інших країнах і міжнародних організаціях. Таким чином, менеджерові доводиться прогнозувати майбутнє, приймати рішення й діяти, буквально «тонучи» в океані невизначеностей. Корисно ввести їхню класифікацію на СТЕП-фактори (соціальні, технологічні, економічні, політичні) і фактори конкурентного оточення.

Таким чином, невизначеність - це такий стан знань про ситуацію чи проблему, коли один або декілька варіантів рішення мають низку можливих результатів, ймовірність яких або невідома, або не має змісту:

  • менеджери знають, яких цілей їм потрібно досягти;

  • інформація про варіанти рішення та їх наслідки є неповною;

Невизначеність – це об’єктивна неможливість отримання абсолютного знання про об’єктивні й суб’єктивні фактори функціонування системи, неоднозначність параметрів системи.

Граничним варіантом невизначеності є умови неясності - це стан знань про ситуацію чи проблему, коли:

  1. неясні цілі, яких потрібно досягти, або проблеми, які потрібно вирішити;

  2. важко визначити варіанти рішень;

  3. недоступна інформація про наслідки рішень.

В залежності від засобів визначення ймовірності розрізняють два типи невизначеності:

1.Статистична – якщо невизначені параметри можуть спостерігатись достатню кількість разів за допомогою статистичних даних, імітації, моделювання експерименту, в цьому випадку можна визначити частоту, яка розглядається як ймовірність настання події, ця ймовірність називається об’єктивна. Визначається на основі реальних даних.

2.Нестатистична (апріорна, суб’єктивна) – коли подія повторюється не часто, або зовсім не спостерігалась і можлива її реалізація тільки в майбутньому. Ймовірність в цьому випадку розглядається як ступінь впевненості, що ця подія відбудеться, тобто - це суб’єктивна ймовірність. Визначається на основі допитів, опитувань, ймовірностей.