5. Основні параметри та показники якісного рішення. Види та принципи оцінювання ефективності господарських рішень.

Найбільш загальною вимогою до рішень є їх висока якість.

Під якістю господарських рішень варто розуміти сукупність їх властивостей (наукова обґрунтованість, своєчасність, узгодженість, цілеспрямованість), які є передумовою досягнення поставлених цілей з мінімальними затратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Якість господарського рішення визначає кінцевий результат і ефективність поставлених задач і залежить від ряду факторів:

якості вихідної інформації (яка визначається достовірністю, достатністю, захищеністю від помилок);

своєчасності прийняття рішень (швидкість їх розробки, прийняття, передача і організація виконання);

відповідності рішень діючому механізму управління; кваліфікації кадрів, які здійснюють розробку, прийняття рішень і організацію їх виконання;

використання методів функціонально-вартісного аналізу, прогнозування, моделювання і економічного обґрунтування рішень;

з'ясування впливу економічних законів на ефективність господарських рішень;

забезпечення багатоваріантності рішень та співставленості варіантів рішень.

Ознаки, які характеризують будь-яке рішення:

• можливість вибору із декількох варіантів;

• орієнтація вибору на досягнення однієї чи декількох конкретних цілей;

• завершення альтернативного вибору цілеспрямованою дією суб'єкту управління, отримання конкретного практичного результату;

• всебічна обґрунтованість, реальність рішення; своєчасність;

• економічність (досягнення найкращих кінцевих результатів при найменших затратах).

До основних умов забезпечення високої якості й ефективності господарського рішення відносяться:

застосування при розробці господарських рішень наукових підходів;

застосування математичних методів економічного обґрунтування кожного рішення;

структуризація проблеми і побудова дерева цілей;

забезпечення порівнянності варіантів рішень;

забезпечення багатоваріантності рішень.

Своєчасно прийняте науково обґрунтоване рішення стимулює виробництво. Рішення слабке, прийняте невчасно (передчасно, або із запізненням), знижує результативність праці всього колективу.

Наукова обґрунтованість передбачає розробку рішень з урахуванням об'єктивних закономірностей розвитку об'єкта управління Основними науковими підходами при розробці та прийнятті рішень є: структурний, маркетинговий, функціональний, системний, відтворювально-еволюційний, нормативний, комплексний, інтеграційний, динамічний, процесний, оптимізаційний, директивний, ситуаційний.

Для забезпечення прийняття ефективних рішень враховують наступні фактори:

• організаційні (здатність підприємства своєчасно відреагувати у відповідності до умов, які змінилися; своєчасність і правильність виявлення проблеми; наявність необхідного запасу часу для виходу з ситуації, яка склалася; можливі наслідки);

• матеріальні (наявність необхідних ресурсів; можливість вільного маневрування ресурсами);

• особистісні (необхідний рівень кваліфікації знань і досвіду, очікувана винагорода в разі успіху; морально-психологічний клімат на підприємстві).

Особа, що приймає рішення, повинна сформулювати задачу, визначити мету рішення, виявити всі фактори, що відносяться до нього, зібрати і оцінити необхідну інформацію, обґрунтувати альтернативи і оцінити їх для того, щоб вибрати найкраще рішення своєї задачі.

Література.

1. Приймак В. М. Прийняття управлінських рішень: [навч. пос.] / В. М. Приймак /.- К.: Атіка, 2008. - 240 с.

2. Чорноморенко Н. В. Обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків: [навч.- методич. пос. для сам. вивчення дисц.] / Н. В.Чорноморенко, І. С. Іванова, Н. С. Приймак / . - Львів: Магнолія, 2010. - 257 с.

3. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖДТУ, 2004.- 352 с.