- •Тема 1. Сутнісна характеристика господарських рішень.
- •1. Сутність, зміст, функції господарських рішень
- •2.Класифікація господарських рішень
- •3. Вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення.
- •4 Способи формалізації та реалізації господарських рішень
- •5. Основні параметри та показники якісного рішення. Види та принципи оцінювання ефективності господарських рішень.
- •Тема 2. Процес прийняття управлінського рішення.
- •1. Процес, етапи та стилі прийняття рішень та його елементи.
- •2. Характер прийняття господарських рішень. Основні чинники, що впливають на прийняття рішення
- •3. Закони й закономірності, що впливають на прийняття рішень.
- •Тема 3. Методичні основи розроблення та обґрунтування господарських рішень
- •1. Методи розроблення господарських рішень
- •2. Економічне обґрунтування господарських рішень
- •Література
- •Тема 4 планування та прогнозування господарських рішень План лекції
- •1. Сутність, підходи та основні завдання прогнозування
- •2. Класифікація прогнозів.
- •3. Етапи, методи та інструменти прогнозування господарських рішень.
- •Тема 5 невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності
- •1. Середовище прийняття господарських рішень
- •2. Сутність невизначеності та основні причини її появи. Видова класифікація невизначеності
- •3. Урахування чинника невизначеності в управлінні підприємством і засоби її зниження
- •Тема 6. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності (теорія корисності та її застосування у процесах прийняття рішень)
- •Критерії рішень в умовах невизначеності
- •6.1 Критерій байєса - лапласа
- •6.2 Критерій вальда (максі — міна)
- •6.3. Критерій сейвіджа (міна - максі)
- •6.4. Критерій гурвіца (максімакс і максімін)
- •2. Теорія корисності в системі процесів прийняття господарських рішень
- •Тема 7 підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень
- •1. Природа та сутність ризику як економічної категорії
- •2. Класифікація ризиків
- •Тема 8. Прийняття рішень у конфліктних ситуаціях План лекції
- •1. Особливості прийняття рішень у конфліктних ситуаціях.
- •2. Сутність теорії ігор. Система понять теорії ігор.
- •3. Методи розв'язку парних стратегічних ігор
- •3.1. Розв'язок гри в чистих стратегіях
- •Тема 10. Оцінювання підприємницьких ризиків План лекції
- •1. Принципи оцінювання ризику
- •2. Статистичний підхід до оцінювання ризику
- •3. Аналітичні методи оцінювання ризику
- •3.1. Метод аналізу чутливості
- •3.2 Метод визначення точки беззбитковості
- •3.3 Метод корегування параметрів проекту
- •3.4. Метод аналізу доцільності витрат
- •4. Експертні та евристичні процедури оцінювання ризику
- •Тема 11 основи ризик-менеджменту План лекції
- •1. Загальна схема управління ризиками
- •2. Диверсифікація — метод управління ризиками
- •3. Самострахування та страхування ризиків
4. Експертні та евристичні процедури оцінювання ризику
Було розглянуто досить багато показників та методів оцінювання ризику. Проте виникають ситуації, в яких з різних причин, насамперед внаслідок відсутності достовірної інформації, не можна скористатися ні статистичним методом, ні формальними процедурами аналізу, що пропонують аналітичні методи.
У такому разі доводиться вдаватися до методів, що базуються на досвіді та інтуїції, тобто до евристичних методів або методів експертного оцінювання. Особливістю евристичних методів і моделей є неможливість математично довести оптимальність знайдених рішень. Згідно з цими методами, людина відіграє роль "вимірювального приладу", кількісно оцінюючи процеси і припущення, які з огляду на неповноту і недостовірність наявної інформації не можна безпосередньо виміряти.
Прикладами традиційних евристичних процедур є різні експертизи, консиліуми, наради тощо, результатом яких стають експертні оцінки стану об'єкта дослідження.
Експертне оцінювання широко застосовують у різних сферах діяльності, реалізовуючи на його основі серйозні заходи, що потребують великих витрат. Однією зі сфер застосування таких методів є якісний аналіз і кількісне оцінювання економічного ризику. Розглянемо стисло у чому полягають експертні процедури.
У практичній діяльності застосовують як індивідуальне, так і групове (колективне) експертне оцінювання (опитування).
Індивідуальне експертне оцінювання має на меті:
— спрогнозувати перебіг подій і явищь, а також оцінити їх на певний момент. Стосовно аналізу та оцінювання ризику йдеться про виявлення його джерел і причин, прогнозування дій конкурентів, з'ясування всіх можливих ризиків, оцінювання ймовірності настання ризикованих подій, призначення коефіцієнтів відносної важливості (значущості наслідку) і ран-жирування ризиків, виявлення способів їх зниження і т. ін.;
— проаналізувати й узагальнити результати, подані іншими експертами;
— скласти сценарії дій;
— зробити висновки про роботу інших фахівців і організацій (рецензії, відгуки, експертизи тощо).
Індивідуальна експертиза забезпечує оперативність отримання інформації, потрібної для прийняття рішень, а також порівняно невеликі витрати. Проте вона цілком суб'єктивна й не гарантує достовірності отриманих оцінок.
Щоб підвищити об'єктивність результатів, застосовують колективне експертне оцінювання, адже є всі підстави припустити, що в разі розв'язування проблеми за умов невизначенос-ті висновок групи експертів ближчий до істини, ніж думка окремого експерта, тобто дві групи однаково компетентних експертів з вищою ймовірністю дадуть аналогічні відповіді, ніж два експерти. Більше того, вважають, що сукупність індивідуальних відповідей експертів має містити "істинну" відповідь. Розглядають такі типи групових експертних процедур:
1) відкрите обговорення порушених питань з подальшим відкритим чи закритим голосуванням;
2) вільне висловлювання без обговорення і голосування;
3) закрите голосування або заповнення анкет експертного опитування.
Загальну схему експертного опитування поділяють на такі основні етапи:
— добір експертів і формування експертних груп;
— формування запитань і складання анкет;
— робота з експертами;
— формування правил визначення сумарних оцінок на підставі оцінок окремих експертів;
•— аналіз і обробка експертних оцінок.