2. Диверсифікація — метод управління ризиками

Дієвим інструментом впливу на ризик є диверсифікація.

Диверсифікацією називається розподіл капіталу та його вкладення у більш ніж один вид діяльності або активів. Вона ґрунтується на висновку теорії ймовірностей, що ймовірність одночасного настання відразу всіх чи кількох несприятливих подій значно менша, ніж кожної з них окремо

Розглянемо більш детально цілі застосування диверсифікації:

- зменшення ризику;

- стабілізація доходів;

- ефективне використання резервів;

- досягнення ефекту фінансової синергії між диверсифікованими підрозділами;

- збільшення кредитних можливостей;

- забезпечення комплексного задоволення потреб клієнтів;

- поступова зміна профілю підприємства. Види диверсифікації такі.

• Концентрична — передбачає організацію виробництва нових продуктів на базі функціонуючого бізнесу. Діюче виробництво зберігається, а нове створюють, використовуючи можливості, закладені в освоєному ринку; розвинених технологіях, що застосовуються на підприємстві; у повторному використанні відходів діючого виробництва.

Умови застосування концентричної диверсифікації:

— нові профільні продукти можуть пропонуватися на ринку за досить високими конкурентними цінами;

— традиційні продукти перебувають на стадії згасання свого життєвого циклу;

— організація має сильну управлінську команду.

2. Горизонтальна — передбачає розвиток на традиційному (освоєному) ринку діяльності фірми за рахунок вироблення нової продукції, яка потребує нових технологій, що відрізняються від тих, які використовуються у виробництві основної продукції.

Умови застосування горизонтальної диверсифікації:

— додавання нових, непрофільних, продуктів може істотно покращити реалізацію традиційних;

— організація функціонує у висококонкурентному бізнесі;

— традиційні канали збуту можуть бути використані для просування на ринку нових продуктів.

3. Конгломеративна — полягає у розширенні фірми за рахунок виробництва нових продуктів, які технологічно не пов'язані з діючим бізнесом фірми і будуть реалізуватись на нових ринках.

Умови застосування конгломеративної диверсифікації:

— у базовій галузі відбувається зниження обсягів реалізації та отримуваних прибутків;

— існуючі ринки для продукту фірми вже дуже насичені.

4. Вертикальна — полягає в тому, що фірма звертається до більш ранніх (вертикальна диверсифікація назад) або до наступних видів діяльності (вертикальна диверсифікація вперед).

Умови застосування вертикальної диверсифікації:

— підприємство має намір звернутися до більш ранніх стадій діяльності;

— організація конкурує в галузі, яка швидко зросла, очікується продовження розширення ринків збуту;

— фірма має намір звернутися до наступних видів діяльності.

Диверсифікація також може здійснюватися в часі й у просторі. Диверсифікація в часі означає докладання зусиль не одночасно до всіх можливих напрямів, а до кожного з них послідовно. Наприклад, можна запланувати освоєння випуску кількох видів товарів, проте здійснювати це не відразу, а поетапно переходити до освоєння кожного нового виду в міру впровадження у виробництво попереднього. Диверсифікація у просторі означає розосередження зусиль на значній території. Прикладом просторової диверсифікації може бути створення філій, банків, страхових компаній, дочірніх підрозділів підприємств тощо у різних населених пунктах або в різних країнах.