- •Передмова
- •Мета і завдання викладання дисципліни
- •Основні питання програми курсу
- •Література
- •Теми і зміст практичних занять Заняття 1 (лекція)
- •Заняття 2 (лекція)
- •Сербські азбуки
- •Заняття 3
- •Особові займенники
- •Форми дієслова бити (јесам) у теперішньому часі
- •Заперечні форми дієслова бити
- •Ја нисам Ми нисмо
- •Вказівні займенники ово, то, оно
- •Питальні речення
- •Заняття 4
- •Питальні речення з питальними словами
- •Рід іменників
- •Називний відмінок множини іменників
- •Присвійні прикметники
- •Заняття 5
- •Присвійні займенники
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –е
- •Зворотні дієслова
- •Дієвідмінювання зворотного дієслова звати се
- •1. Замініть присвійні прикметники присвійними займенниками.
- •2. Прочитайте й перекладіть подані речення. Складіть по одному питанню до кожного речення.
- •3. Перекладіть подані речення.
- •4. Прочитайте діалог, перекладіть його. Вивчіть діалог і складіть свій.
- •Заняття 6
- •Назви відмінків
- •Місцевий відмінок однини і множини іменників
- •Дієвідмінювання дієслів з тематичним голосним –и
- •Теперішній час дієслова имати (немати)
- •У хотелу
- •У продавницама.
- •Короткі і повні прикметники
- •Запам’ятайте назви кольорів
- •Кількісні і порядкові числівники
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Моjа породица
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників чоловічого роду на приголосний
- •Заняття 12
- •Диjалог
- •Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі
- •Заняття 13
- •Стара београдска кућа
- •Граматичня пояснення Зворотні дієслова
- •Заняття 14
- •У модерном стану
- •Синтаксичний зв’язок числівників з іменниками чол. Роду
- •Заняття 15
- •Студентски град
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у середньому роді.
- •Заняття 16
- •Заняття 17
- •Jутро у студентскоj соби
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників жін. Роду на –а
- •Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у жіночому роді.
- •Заняття 18
- •Одлазак на посао
- •Синтаксичний зв’язок іменників жін. Р. З числівниками
- •Вид дієслова. Утворення дієслів доконаного виду.
- •Заняття 19, 20
- •Заняття 21
- •Jедан радни дан
- •Граматичні пояснення Перфект
- •Утворення дієприкметників на -о, -ла, -ло
- •Заперечна форма перфекта
- •Порядок слів у реченнях при вживанні перфекта
- •Випадки невживання допоміжного дієслова
- •Заняття 22
- •На часу српског jезика
- •Граматичні пояснення Відмінювання особових займенників
- •Наказовий спосіб
- •Заняття 23-24
- •Приjатно путовање
- •Граматичні пояснення Відмінювання іменників середнього роду з формотворчими суфіксами
- •Творення дієслів недоконаного виду
- •Двовидові дієслова
- •Заняття 25-26
- •На београдской пиjаци
- •Вечера за госте
- •Граматичні пояснення Заперечна форма наказового способу
- •Сполучення іменників з прислівниками неозначеної кількості
- •Питання для повторення і підготовки до заліку
Граматичні пояснення Відмінювання іменників чоловічого роду на приголосний
-
Відмінки
Однина
Н.
Г.
Д.
Ак.
В.
И.
Л.
дан
дана
дану
дан
дане
даном
дану
студент
студента
студенту
студента
студенту
студентом
студенту
учитељ
учитеља
учитељу
учитеља
учитељу
учитељем
учитељу
-
Відмінки
Множина
Н.
Г.
Д.
Ак.
В.
И.
Л.
дани
дана
данима
дане
дани
данима
данима
студенти
студената
судентима
студенте
студенти
студентима
студентима
учитељи
учитеља
учитељима
учитеље
учитељи
учитељима
учитељима
Зауваження до відмінювання
1. За зразком іменників дан, студент, учитељ відмінюються іменники чол. роду з основою на приголосний і нульовим закінченням у називномц відмінку, наприклад: отац, родитељ, рођак, лекар, професор, познаник, град, факуљтет, доживљаj, jезик і ін.
2. В Знах. відм. однини назви істот мають, як і в українській мові, форму, яка збігається з формою Род.. відм., а назви неістот – форму, яка збігається з формою Наз. відм.
Видим студента, професора, приjатеља.
Видим, прозор, град, факуљтет.
У множині цієї різниці немає:
Видим студенте, професоре, приjатеље.
Видим прозоре, градове, факуљтете.
3. У Кл відм. однини іменники мають переважн закінчення –е (сине, брате, Милане) або –у (приjатељу, младићу, Милошу), якщо основа закінчується на j, љ, ћ, ђ, ж, ш, ч.
4. В Ор. відм. однини виступають закінчення -ом (уживається частіше) та -ем (після j, љ, ћ, ђ, ж, ш, ч, інколи після ц).
Вежбе
1. Переведіть підмети у множину та здійсніть неодхідні зміни.
1. Њен приjатељ jе студент енглеског jезика. 2. Он студира у Лондону. 3. Његов професор jе Енглез. 4. И jа сам студент. 5. Студирам српски jезик. 6. Jа интензивно учим српски.
2. Доповніть речення іменниками в потрібній формі.
а) 1. Он jе срећан што има ... . 2. Зорица много воли ... . 3. Имаш ли ... ? 4. Jа немам ... . 5. Зар ви немате ... ? (брат, сестра, отац, маjка, деда, родитељи).
б) 1. Његова сестра учи ... . 2. Ми студирамо ... . 3. Моjи приjатељи ... . 4. Зар он зна ... ? (филологиjа, социологиjа, српски jезик и књижевност, музика).
в) 1. Разговарам са ... . 2. Причам о свом животу ... . 3. Говорим о ... . 4. Овде нема ... (в однині: отац, брат, рођак, сусед, професор).
Заняття 12
Лексична тема ”Зустріч. Знайомство”. Відмінювання прикметників, присвійних та вказівних займенників. Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі. Три дієвідміни.
Сусрет
Петар: Здраво Вера.
Вера: Здраво. Како си?
Петар: Хвала, добро.
Вера: Петре, да те упознам. Ово jе моj нови познаник, Саша Смирнов из Москве.
Петар: Драго ми jе. Jа сам Петар Милошевић, Верин школски друг и сусед. Шта студирате, Саша?
Саша: Српски jезик и књижевност.
Петар:Значи, ви сте Верин колега?
Саша: Jесам.
Петар: Колико сте дуго у Србиjи?
Саша: Већ годину дана.
Петар: А где живите?
Саша: У Београду, у Студентском граду. А ви сте из Београда?
Петар: Да, jа сам Београђанин. Ево, овде jе моjа кућа. Изволите, свратите!
Вера: Други пут, Петре. Сад имамо карте за биоскоп.
Петар: Добро, онда да вас не задржавам. До виђења.
Вера: До виђења.