Граматичні пояснення Відмінювання іменників жін. Роду на –а

Падежи	Однина
Н. Г. Д. Ак. В. И. Л.	кућа куће кући кућу кућо кућом кући	сестра сестре сестри сестру сестро сестром сестри	наставница наставнице наставници наставницу наставнице наставницом наставници

Падежи	Множина
Н. Г. Д. Ак. В. И. Л.	куће кућа кућама куће куће кућама кућама	сестре сестара сестрама сестре сестре сестрама сестрама	наставнице наставница наставницама наставнице наставнице наставницама наставницама

1. Багатоскладові іменники на –ица у Кл. в. мають закінчення –е (другарица – другарицо, сестрица – сестрицо, лепотица – лепотицо, таке ж закінчення мають жіночі імена на –ица (Зорице, Милице, Данице)

Більшість жіночих імен у Кл. в. виступають у формі, яка дорівнює Наз. в. (Милка, Мариjа, Драга).

2. Іменники з основами на групу приголосних у Род. в. мн. уживаються зі вставним -а- між кінцевими приголосними основи: земља – земаља, девоjка – девоjака, песма – песама, вишња – вишања, карта – карата і ін.

Вставний -а- не з’являється, якщо основи закінчуються на ст, зд, шт, жд, шћ, шч (звезда – звезда, башта – башта, гошћа – гошћа).

3. У Род. в. мн. окремі іменники жін. р. можуть мати закінчення -и маjка – маjки, молба – молби, борба – борби, радња – радњи. Деякі іменники можуть мати як закінчення -и, так і закінчення -а (примедба ”зауваження” – примедби і примедаба, честитка ”привітання” – честитки і честитака). Кілька іменників жін. р. в Род. в. мн. мають закінчення -у (рука – руку, нога – ногу, слуга – слугу).

3. Зн. в. множини іменників жін. роду – назв істот у сербській мові, на відміну від української, ніколи не збігається з Род. в.:

Видим девоjаке, учитељице, сестре.

Видим зграде, улице, станице.

Відмінювання повних прикметників, присвійних та вказівних займенників у жіночому роді.

Однина

Ово jе моjа мала девоjчица.

Ево моjе мале девоjчице.

Даj лутку моjоj малоj девоjчици.

Познаjеш ли моjу малу девоjчицу.

Ходи, моjа мала девоjчице.

Играj се с моjом малом девоjчицом.

Говориш ли о моjоj малоj девоjчици.

Вежбе

1. Поставте іменники, подані в дужках, у кличний відмінок.

1. (Jован), хочеш ли са нама у биоскоп? 2. (Миодраг), шта кажеш на моj предлог? 3. (Милица), куда тако журиш? 4. (Другарице и другови), састанак jе завршен. 5. (Драги слушаоци), хвала на пажњи. 6. (Драги моj приjатељ), зашто тако ретко пишеш?.7. (Драга наша сестра), како живиш без нас? 8. (Друг Вуковић), када могу да Вам телефонирам? 9. (Друг професор), извините што касним. 10. (Другарица професор), можемо ли нешто да Вас замолимо?

2.Розкрийте дужки, поставивши словосполучення у потрібну форму.

1. Зар ниси научио (нова лекциjа)? 2. Зашто не пишеш на време (домаћи задатак)? 3. За испит треба прочитати пет (поглавље) из ове књиге. 4. Ми jош не читамо тако(тежак текст). 5. Jе ли тачно да он добиjа много (писмо) од (своj познаник)? 6. Jе ли истина да он нема скоро (никакво средство) за живот?